Рішення № 93982828, 23.12.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.2020 Справа № 920/505/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючого судді Джепи Ю.А., судді Яковенка В.В. та судді Заєць С.В., за участі секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/505/20 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Сільськогосподарського споживчого кооперативу «Ярославна» (вул. Калинівка, 1, корпус А, с. Скуносове, Путивльський район, Сумська область, 41541, ідентифікаційний код 30934805),

до відповідачів: 1) Новослобідської сільської ради (вул. Першотравнева, 3, с. Нова Слобода, Путивльський район, Сумська область, 41530, ідентифікаційний код 04388739),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпорт-Норд» (вул. Молодіжна, 8, с. Рев`якине, Путивльський район, Сумська область, 41541, ідентифікаційний код 34996870),

про визнання договору оренди землі № 26 від 15.11.2019 недійсним та визнання права володіння і користування земельною ділянкою,

за участю представників сторін:

позивача: Каліон А.А. (адвокат, ордер серії ВМ № 1005441 від 05.05.2020),

від відповідачів:1) не з`явився,

2) Кравченко В.Б. (адвокат, ордер серії ВМ № 1006220 від 09.06.2020) приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2020 представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд визнати за Сільськогосподарським споживчим кооперативом «Ярославна» права володіння та користування земельною ділянкою кадастровий номер 5923886300:04:001:0173, площею 1,7494 га, що знаходиться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області, які виникли на підставі договору оренди землі від 08.01.2008, укладеного між Сільськогосподарським споживчим кооперативом «Ярославна» та гр. ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір оренди землі № 26 від 15.11.2019, укладений між Новослобідською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпорт-Норд» (земельна ділянка кадастровий номер 5923886300:04:001:0173, номер запису про реєстрацію права оренди 34325653); а також вирішити питання судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач відповідно до договору оренди землі від 08.01.2008, укладеного між ним та гр. ОСОБА_1 є користувачем земельної ділянки, 5923886300:04:001:0173, площею 1,7494 га, однак йому стало відомо, що право оренди на вказану земельну ділянку зареєстровано також за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпорт-Норд» на підставі договору оренди землі № 26 від 15.11.2019, укладеного між Новослобідською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпорт-Норд», який серед іншого позивач і просить визнати недійсним.

У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, що становить 10 604,00 грн, які складаються з судового збору в сумі 4 2014,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 400,00 грн.

Також у позовній заяві представник позивача просить витребувати у Путивльського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), що знаходиться за адресою: вул. Князя Володимира, 50, м. Путивль, Сумська область, 41500, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2, інформацію з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про актовий запис смерті гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що помер у 2009 році.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.06.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/505/20. Призначити підготовче засідання на 30.07.2020, 10:30. Витребувати у Путивльського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), що знаходиться за адресою: вул. Князя Володимира, 50, м. Путивль, Сумська область, 41500, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2, інформацію з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про актовий запис смерті гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: Сумська область, Сумський район, с. Нова Слобода, серія й номер паспорту: НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який помер у 2009 році.

15.06.2020 від представника позивача до суду надійшло клопотання від 08.06.2020 б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/505/20, відповідно до якого позивач просить суд постановити ухвалу про участь представника позивача у судовому засіданні у даній справі у режимі відеоконференції та забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції у Путивльському районному суді Сумської області (Сумська область, м. Путивль, проспект Іоана Путивльського, 54).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.06.2020 у справі № 920/505/20 постановлено клопотання представника позивача від 08.06.2020 б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задовольнити; призначити підготовче засідання на 30.07.2020, 10:30 за участі представника позивача в режимі відеоконференції у приміщенні Путивського районного суду Сумської області.

01.07.2020 від представника другого відповідача надійшов відзив від 26.06.2020 № б/н (вх. № 5487/20 від 01.07.2020) на обґрунтування своєї позиції у справі, в якому останній проти задоволення позову заперечує та зазначає, що позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що ним було укладено договір на користування тією ж самою земельною ділянкою, права на яку зареєструва другий відповідач.

06.07.2020 від представника першого відповідача надійшов відзив від 01.07.2020 № 02-21/1061 на обґрунтування своєї позиції у справі, в якому останній проти задоволення позову заперечує та зазначає, що з моменту набрання чинності статтею 791 Земельного кодексу України (з 01.01.2013) позивач повинен був сформувати земельну ділянку, визначну договором оренди землі від 08.01.2008, здійснити державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, внести до цього договору відповідні зміни в частині визначення кадастрового номеру земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством, після чого здійснити державну реєстрацію права власності на неї та похідних речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

13.07.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив першого відповідача на обґрунтування своєї позиції у справі, в якій доводи першого відповідача вважає необґрунтованими та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

13.07.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив другого відповідача на обґрунтування своєї позиції у справі, в якій доводи другого відповідача вважає необґрунтованими та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

27.07.2020 від представника другого відповідача надійшли заперечення від 23.07.2020 б/н (вх. № 6453/20) на відповідь на відзив позивача на обґрунтування своєї позиції у справі, в яких з позицією позивача, викладеною у відповіді на відзив, не погоджується і просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що позивачем до позовної зави додана копія державного акту на право приватної власності ІІІ-СМ № 024746 від 15.12.1999, проте як вбачається з матеріалів справи, розмір земельної ділянки переданої в оренду за договором оренди від 08.01.2008 становить 1,7494 га, в акті приймання-передачі земельної ділянки зазначено площа земельної двлянки, що передається в оренду 1,749 га. Площа земельної ділянки у державному акті на право приватної власності ІІІ-СМ № 024746 від 15.12.1999 становить 2,82 га, з яких: рілля - 1,75 га, кормові угіддя - 1,07 га. З наведеного випливає, що площа земельної ділянки, зазначена у державному акті та договорі оренди землі від 08.01.2008, не співпадає, позивачем не надано суду доказів того, що вищезазначена земельна ділянка є об`єктом оренди другого відповідача.

Ухвалою від 30.07.2020 у справі № 920/505/20 судом постановлено відкласти підготовче засідання на 26.08.2020, 14:30; повторно витребувати у Путивльського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), що знаходиться за адресою: вул. Князя Володимира, 50, м. Путивль, Сумська область, 41500, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2, інформацію з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про актовий запис смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: Сумська область, Сумський район, с. Нова Слобода, серія й номер паспорту: НОМЕР_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , який помер у 2009 році.

04.08.2020 від представника другого відповідача надійшло клопотання від 04.08.2020 б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/505/20, відповідно до якого відповідач просить суд постановити ухвалу про участь представника позивача у судовому засіданні у даній справі у режимі відеоконференції та забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції у Білопільському районному суді Сумської області.

Також 04.08.2020 від представника другого відповідача надійшло клопотання від 01.08.2020 б/н (вх. № 6664/20), в якому просить суд поновити позивачу строк для подання даного клопотання, а також витребувати у Путивльського відділу ГУ Держгеокадастру у Сумській області належним чином завірену копію договору оренди землі з додатками від 08.01.2008, який зареєстровано Путивльським реєстраційним відділом Сумської регіональної філії ДПЗ ДЗК, про що у державному реєстрі земель було вчинено запис від 09.01.2008 за № 040863300340, укладений між ССК «Ярославна» та гр. ОСОБА_1 та інформацію про час, підставу формування та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру 5923886300:04:001:0173.

12.08.2020 Путивльський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надіслав суду лист № 876/21.12-25 про наданні інформації про актовий запис про смерть громадянки гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого у 2009 році, у якому зазначив, що Путивльський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) підтверджує наявність актового запису про смерть № 28 від 04.09.2009 складеного Виконавчим комітетом Новослобідської сільської ради Путивльськоого району Сумської області, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.08.2020 у справі № 920/505/20 постановлено клопотання представника другого відповідача від 04.08.2020 б/н про участь у судовому засіданні в режимівідеоконференції задовольнити; призначити підготовче засідання на 26.08.2020, 14:30 за участі представника другого відповідача в режимі відеоконференції у приміщенні Білопільського районного суду Сумської області.

Ухвалою від 26.08.2020 у цій справі судом постановлено клопотання представника другого відповідача від 01.08.2020 б/н (вх. № 6664/20) про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів та витребування зазначених доказів задовольнити; витребувати у Путивльського відділу ГУ Держгеокадастру у Сумській області належним чином завірену копію договору оренди землі з додатками від 08.01.2008, який зареєстровано Путивльським реєстраційним відділом Сумської регіональної філії ДПЗ ДЗК, про що у державному реєстрі земель було вчинено запис від 09.01.2008 за № 040863300340, укладений між ССК «Ярославна» та гр. ОСОБА_1 ; а також витребувати інформацію про час, підставу формування та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру 5923886300:04:001:0173; призначити розгляд справи № 920/505/20 колегіально у складі трьох суддів.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 02.09.2020, визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя Джепа Ю.А., судді: Заєць С.В., Яковенко В.В.

Ухвалою від 04.09.2020 постановлено призначити підготовче засідання у справі № 920/505/20 на 07.10.2020, 11:30.

07.10.2020 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв`язку із лікарняним судді Джепи Ю.А., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Відповідно частини тринадцятої статті 32 ГПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою від 09.10.2020 призначив підготовче засідання у справі № 920/505/19 на 04.11.2020, 11:00.

Разом з тим, відповідно до наказу в.о. голови Господарського суду Сумської області від 26.10.2020 № 113г «Про підготовку суддів», суддю Джепу Ю.А., та суддю Яковенка В.В. у період з 02.11.2020 по 06.11.2020 увільнено від виконання основної роботи у зв`язку з їх участю в підготовці суддів місцевих загальних, господарських судів, яка проводитиметься Національною школою суддів України.

Таким чином, у зв`язку з увільненням від виконання основної роботи в період з 02.11.202 по 06.11.2020 головуючого судді Джепи Ю.А. та судді Яковенка В.В., враховуючи принцип незмінності складу суду, передбачений частиною тринадцятою та частиною дев`ятою статті 32 ГПК України розгляд даної справи, призначеної на 04.11.2020, 11:00 не відбувся.

Ухвалою від 29.10.2020 постановлено призначити підготовче засідання у справі № 920/505/20 на 25.11.2020, 10:00.

29.10.2020 від відділу у Путивльському районі ГУ Держгеокадастру в Сумській області на виконання вимог судової ухвали від 26.08.2020 надійшов лист, відповідно до якого зазначено, що договір оренди землі з додатками від 08.01.2008, який зареєстровано Путивльським реєстраційним відділом Сумської регіональної філії ДПЗ ДЗК, про що у державному реєстрі земель було вчинено запис від 09.01.2008 за № 040863300340, укладений між ССК «Ярославна» та гр. ОСОБА_1 , у Путивльському відділі відсутній, а земельна ділянка з кадастровим номером 5923886300:04:001:0173 зареєстрована на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж ділянки в натурі 22.10.2019 року (розробник - ТОВ «Новий Вимір»).

Відповідно до вимог частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом було вчинено всі дії в межах підготовчого провадження з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом ухвалою від 25.11.2020 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 920/505/20 до судового розгляду по суті в судове засідання на 23.12.2020, 12:30.

17.12.2020 від представника другого відповідача надійшло клопотання від 17.12.2020 б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/505/20, відповідно до якого відповідач просить суд постановити ухвалу про участь представника позивача у судовому засіданні у даній справі у режимі відеоконференції та забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції у Білопільському районному суді Сумської області.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.12.2020 у справі № 920/505/20 постановлено клопотання представника другого відповідача від 17.12.2020 б/н про участь у судовому засіданні в режимівідеоконференції задовольнити; призначити підготовче засідання на 23.12.2020, 12:30 за участі представника другого відповідача в режимі відеоконференції у приміщенні Білопільського районного суду Сумської області.

Представник позивача у судовому засіданні по суті 23.12.2020 усно зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник першого відповідача в судове засідання по суті 23.12.2020 не з`явився, про причини неявки суду не повідомивпро дату, час та місце судорвого слухання справи повідомлений судом належним чином 13.12.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуте на адресу суду відділенням поштового зв`язку.

Представник другого відповідача у судовому засіданні по суті 23.12.2020 приймав участь в режимі відеоконференції у приміщенні Білопільського районного суду Сумської області у відповідності до вимог статті 197 ГПК України. Представник другого відповідача усно зазначив, що проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

За приписами частини другої статті 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні по суті 15.10.2020 усно нагаловив, що пітримує заявлені позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні, натомість прелставник відповідача та третьої особи зазначив, що проти позву заперечуює, вважає його безпідставним та необґрунтованим, у зв`язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Згідно статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Відповідно до статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначитися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савченко проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), принципи змагальності та диспозитивність господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судовий процес на виконання статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

В судовому засіданні по суті 23.12.2020 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-СМ № 024746 від 15.12.1999 гр. ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,82 га.

08.01.2008 між Сільськогосподарським споживчим кооперативом «Ярославна» (орендар) та гр. ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди землі, договір зареєстровано ДЗК м. Путивль, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 09.01.2008 № 040863300340.

Згідно з пунктом 2 даного договору в оренду передається земельна ділянка площею 1,7494 га за кадастровим номер 5923886300:04:001:0173.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки площею 1,7494 га за кадастровим номер 5923886300:04:001:0173 була зареєстрована 05.12.2019 на підставі договору оренди землі від 15.11.2019.

Під час розгляду справи по суті представник позивача не заперечував той факт, що виправлення в даному договорі щодо кадастрового номеру земельної ділянки, що передавалась в оренду, були внесенні набагато пізніше, ніж дата укладення такого договору, та пізніше зазначено наступний кадастровий номер земельної ділянки - « 5923886300:04:001:0173».

Пунктом 8 договору оренди землі від 08.01.2008 встановлено, що зазначений договір укладено на 20 років; після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В 2009 році орендодавець - ОСОБА_1 помер.

Так, 04.08.2020 судом направлено до Путивльського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Схівдного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ухвалу суду від 30.07.2020 № 920/505/20.

12.08.2020 Путивльський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надіслав суду лист № 876/21.12-25 про надання інформації про актовий запис про смерть громадянки гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого у 2009 році, у якому зазначив, що Путивльський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) підтверджує наявність актового запису про смерть № 28 від 04.09.2009 складеного Виконавчим комітетом Новослобідської сільської ради Путивльськоого району Сумської області, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

25.02.2020 позивач звернувся до державного реєстратора з заявою для проведення державної реєстрації іншого речового права, право оренди земельної ділянки на земельну ділянку кадастровий номер 5923886300:04:001:0173.

Разом з тим, 28.02.2020 від державного реєстратора Анохіна С.В. позивач отримав рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 51377979, зі змісту якого вбачалось, що наявні суперечності між заявленими позивачем правами та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, а саме: право оренди зазначеної земельної ділянки зареєстровано за іншим правонабувачем.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - земельна ділянка за кадастровим номером 5923886300:04:001:0173 зареєстрована 05.12.2019 за ТОВ «Агріпорт-Норд» відповідно до договору оренди землі № 26 від 15.11.2019, укладеного з Новослобідською сільською радою.

Представником позивача 27.04.2020 за № 10 надіслано адвокатський запит до Відділу у Путивльському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, відповідно до якого адвокат просив надати інформацію, чи містить Державний реєстр земель запис від 09.01.2008 року № 040863300340 про реєстрацію договору оренди землі, укладеного між Сільськогосподарським споживчим кооперативом «Ярославна» та гр. ОСОБА_1 .

28.04.2020 Відділом у Путивльському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надано лист № 76/109-20 про надання інформації, за яким повідомлено, що згідно з Книгою записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі, Розділів 4АА 008842 Записи державної реєстрації договорів оренди землі, був зареєстрований Путивльським районним реєстраційним відділом Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК від 09.01.2008 за № 040863300340 договір оренди землі, укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ССК «Ярославна», земельна ділянка загальною площею 1,75 га, кадастровий номер не зазначено. У зв`язку з тим, що Путивльським районним реєстраційним відділом Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК не було передано в повному обсязі відомості договорів оренди, інформація може бути неповною.

15.11.2019 між ТОВ «Агріпорт-Норд» (орендар) та Новослобідською сільською радою Путивльського району Сумської області (орендодавець) укладено договір оренди землі № 26 .

Відповідно до п. 1 та п. 2 договору оренди від 15.11.2019 орендодавець надає, а орендар приймає на підставі рішення сесії Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області від 13.11.2019 року в строкове платне користування не витребувану земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 1,7494 га (у тому числі рілля 1,7494 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 5923886300:04:001:0173, яка розташована за межами населених пунктів на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Пунктом 8 договору оренди від 15.11.2019 встановлено, що даний договір укладено на 10 (десять) років або до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на відповідну земельну ділянку або до набрання законної сили рішення суду про визнання спадщини відумерлою у разі державної реєстрації права власності на орендовану земельну ділянку дія договору припиняється. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити договір на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до положень частини першої статті 79 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі від 08.01.2008), земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону від 01.01.2008) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону від 01.01.2008) істотними умовами договору оренди землі є:

об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

умови збереження стану об`єкта оренди;

умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини;

відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору оренди землі є:

план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

акт приймання-передачі об`єкта оренди;

проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Як зазначає позивач, на виконання договору оренди від 08.01.2008 позивач користувався земельною ділянкою, а орендодавець отримував належну орендну плату, однак позивачем не надано жодного належного доказу виконання умов зазначеного договору, зокрема сплати орендної плати та використання даної земельної ділянки за цільовим призначенням.

За твердженнями позивача, у відповідності до законодавства, чинного на момент виникнення правовідносин, договір оренди від 08.01.2008 було зареєстровано Путивльським реєстраційним відділом Сумської регіональної філії ДП ЦДЗКА (відповідно до листа Відділу у Путивльському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 76/109-20 від 28.04.2020 договір оренди землі був зареєстрований Путивльським районним реєстраційним відділом Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК), однак на наданій копії договору зазначений орган реєстрації - ДЗК м. Путивль.

Розділом 4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 № 174 (чинного станом на час виникнення правовідносин щодо укладення договору оренди землі від 08.01.2008), встановлено порядок ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі Порядок).

Згідно пункту 4.2 Порядку державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Пунктом 4.3 Порядку визначено, що у книзі реєстрації реєструються, в тому числі договори оренди землі.

Відповідно до пункту 5.1 Порядку книга реєстрації складається з окремих розділів (розділ 4 - записи державної реєстрації договорів оренди землі).

Пунктом 9.4 Порядку встановлюється процедура внесення записів до розділу 4 книги реєстрації.

Абзацом 11 пункту 9.4.3. зазначено, що у графі 6 книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі послідовно зазначаються кадастровій номер земельної ділянки та її місцерозташування.

В свою чергу, згідно пунктом 2 договору від 08.01.2008 «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,7494 га, у тому числі рілля 1,7494 га».

Судом встановлено й сторонами не заперечується, що зазначення кадастрового номеру було внесено в договір пізніше невстановленою особою.

Внесення самостійних дописок в один із примірників договору оренди від 08.01.2008 за своєю правовою природою є зміною умов Договору, що є порушенням приписів статті 651 ЦК України, відповідно до яких - зміна або розірваний договору допускається лише зо згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, та пункту 34 даного договору, відповідно до якого, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Внесення змін в договір в частині зазначення кадастрового номеру, не було проведено внаслідок взаємної згоди сторін, позивачем не надано жодного доказу про внесення таких змін в порядку, визначеному законодавством. Зазначене стосується і внесення відповідних виправлень в акт визначення меж земельної ділянки в натурі від 08.01.2008.

Доданими до матеріалів справи доказами зазначено, що розмір земельної ділянки, що передано в оренду за договором оренди від 08.01.2008 становить 1,7494 га. Площа земельної ділянки переданої за спірним договором, кадастровий номер 5923886300:04:001:0173, становить 1,7494 га. Площа земельної ділянки визначеної в Державному акті на право приватної власності на землю ІІІ-СМ № 024746 становить 2,82 га, з яких рілля - 1,75 га, кормових угідь - 1,07 га. Державний акт на право приватної власності па землю ІІІ-СМ № 024746, також не містить відомості про кадастровий номер земельної ділянки.

У зв`язку з тим, що Путивльським районним реєстраційним відділом Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК не було передано в повному обсязі відомості договорів оренди, інформація щодо укладеного 08.01.2008 договору оренди землі є неповною, як зазначено Відділом у Путивльському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в листі від 21.09.2020, а тому суд дійшов висновку, що не можливо встановити дійсні обставини справи щодо укладання договору оренди від 08.01.2008 в зв`язку зі смертю орендодавця та відсутністю повної інформації щодо укладеного договору в органах Держгеокадастру та органах місцевого самоврядування.

Разом з цим, частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

У відповідності до статті 1285 ЦК України у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.

В редакції Закону № 3613-VI від 07.07.2011 Земельний кодекс України доповнено статтею 791, відповідно до вимог якої, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Підстави недійсності правочину визначені статтею 215 ЦК України.

Оскільки з об`єктивних причин не можливо достеменно встановити дійсні обставини щодо укладання та внесення змін до договору оренди від 08.01.2008 в зв`язку зі смертю орендодавця, відсутністю повної інформації щодо укладеного договору в органах Держгеокадастру, органах місцевого самоврядування та наявності факту внесення виправлень в даний договір невідомою особою, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем порушення його прав саме на спірну земельну ділянку за кадастровим номером 5923886300:04:001:0173, а також недоведеність порушень відповідачами вимог земельного та цивільного законодавства щодо укладення спірного договору оренди землі від 15.11.2019 та наявність підстав, визначених ст. 215 Цивільного кодексу України для визнання останього недійсним.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою в задоволенні його позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 185, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано суддями 30 грудня 2020 року.

Головуючий суддя Ю.А. Джепа

Суддя В.В. Яковенко

Суддя С.В. Заєць