Рішення № 93982541, 09.11.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2020 р. Справа № 911/2264/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Виконавчого комітету Ірпінської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Інвест Груп»

про стягнення 693111,21 грн

за участю представників

позивача: Клименко К.В. - предст. за дов. № 01-20/10/1 від 02.01.2020;

відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернувся Виконавчий комітет Ірпінської міської ради (далі - позивач) з позовною заявою від 03.08.2020 № 01-20/2376 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Інвест Груп» (далі - відповідач, ТОВ «Орлан-Інвест Груп») про стягнення 693111,21 грн, з яких: 579400,00 грн заборгованості по сплаті коштів на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь; 56008,67 грн пені; 40558,00 грн штрафу; 8691,00 грн інфляційних втрат; 8453,54 грн 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором від 21.07.2016 № 97 про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь в частині своєчасної сплати пайового внеску відповідно до визначеного договором графіку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 07.09.2020.

Ухвалою суду від 07.09.2020 підготовче засідання відкладено на 28.09.2020.

На підставі ухвали суду від 28.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2020.

Ухвалою суду від 19.10.2020 розгляд справи по суті відкладено на 09.11.2020

У судовому засіданні 09.11.2020 представник позивача обґрунтувала в усному порядку заявлені вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру на адресу суду не направив.

При цьому суд зазначає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Положеннями ч. 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом було вчинено усі дії для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд, на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, здійснює розгляд справи виключно за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 09.11.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та ТОВ «Орлан-Інвест Груп» (замовник) 21.07.2016 укладено договір № 97 про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь (далі - Договір), предметом якого є участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Ірпінь; місце розташування об`єкта: м. Ірпінь, вул. Чехова, 27; цільове призначення об`єкта: багатоквартирні житлові будинки загальною площею 6800,0 м2, квартирною площею 5000,0 м2.

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна вартість будівництва житлового будинку в м. Ірпінь, вул. Чехова, 27, розрахована відповідно до заяви замовника, виходячи з опосередкованої вартості (згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2016 № 103) складає: 5000,0*7897 = 39485000,0 грн, (в т.ч. ПДВ - 6580833,33 грн).

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпеня розраховується відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положення про порядок залучення коштів будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затвердженого рішенням сесії Ірпінської міської ради від 06.11.2014 №4146-60-VI.

Для даної забудови величина пайового внеску складає: 39485000,0 х 4%=1579400,0 грн.

Згідно з п. 2.2. договору, сплата коштів замовником на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста здійснюється шляхом безготівкового перерахування в сумі 1579400,0 грн згідно графіка (додаток 1), але не пізніше, ніж до введення об`єкта в експлуатацію.

Пунктом 5.1. Договору обумовлено, що невід`ємною частиною Договору є графік сплати пайового внеску.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до виконання сторонами всіх своїх обов`язків за цим договором(п. 6.1. Договору).

Додатком № 1 до договору - «Графік сплати пайового внеску замовника будівництва об`єкту архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь», сторонами визначено помісячний графік оплат, який підписано сторонами.

У подальшому між сторонами досягнуто домовленості щодо внесення до Договору ряду змін, які закріплені у додатковій угоді № 20 від 09.04.2019. Зокрема, у п. 1 додаткової угоди обумовлено додаток 1 до договору від 21.07.2016 № 97 «Графік сплати пайового внеску замовника будівництва об`єкту архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь» викласти у новій редакції.

Судом досліджено нову редакцію додатку № 1 до договору, з якого вбачається, що відповідач зобов`язався здійснити сплату внеску в три етапи, а саме: перший платіж мав бути здійснений у червні 2019 року в сумі 500000,00 грн; другий - у серпні 2019 року в сумі 500000,00 грн; третій - у грудні 2019 року в сумі 579400,00 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.12.2019, яке набрало законної сили 09.01.2020, у справі № 911/1968/19 стягнуто з ТОВ «Орлан-Інвест Груп» на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, зокрема, 1000000,00 грн основного боргу за договором № 97 від 21.07.2016 про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь.

Судом у справі № 911/1968/19 встановлено, що ТОВ «Орлан-Інвест Груп» жодного платежу здійснено не було, внаслідок чого, станом на момент прийняття рішення, заборгованість ТОВ «Орлан-Інвест Груп» з внесення пайового внеску становить 1000000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звертаючись з позовом до суду у даній справі № 911/2264/20, позивач стверджує, що відповідно до графіка сплати пайового внеску за ТОВ «Орлан-Інвест Груп» рахується заборгованість за грудень 2019 року в сумі 579400,00 грн, яка відповідачем станом на день подання позову не погашена.

Відповідно до ч. 2, 3, 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, що діяла до 01.01.2020) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Отже укладений між Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та ТОВ «Орлан-Інвест Груп» договір від 21.07.2016 № 97 про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь є дійсним та продовжує свою дію до моменту його повного виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і надалі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ірпінської міської ради Київської області № 4146-60-VI від 06.11.2014 затверджено Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, відповідно до якого залучення, розрахунок розміру і використання коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь проводиться відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та цього Положення.

Абзацом другим ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Розділом 2 Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь (далі - Положення) передбачено порядок встановлення розміру пайової участі.

Так, відповідно до п. 2.1 Положення величина пайової участі у розвитку інфраструктури визначається у договорі, укладеному Ірпінською міською радою із замовником будівництва об`єктів архітектури, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Згідно з п. 2.2 Положення, у разі, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається, виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України: показників опосередкованої вартості спорудження житла, розрахованої на дату укладання договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури - для багатоповерхових житлових будинків; опосередкованої вартості адміністративних будинків, які споруджуються на території України, на дату укладання договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури - для нежитлових будівель та споруд; опосередкованої вартості будинків садибного типу, які споруджуються на території України, на дату укладання договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури - для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових та дачних будинків.

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Пунктом 2.5 Положення передбачено, що розмір пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь складає, зокрема, для житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, розмір коштів пайової участі визначається диференційовано, з урахуванням загальної вартості об`єкта будівництва: для нежитлових приміщень - у розмірі 10%, для житлового фонду - 4%; для нежитлових будівель та споруд - 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Відповідно до п. 2.8 Положення у випадку будівництва у житловому будинку вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень його загальна кошторисна вартість має визначатись з урахуванням кошторисної вартості таких приміщень. Розмір пайової участі розраховується як сума двох складових: перша становить величину пайової участі, розраховану під житлову частину будинку; друга - величину пайової участі, розраховану для нежитлових будівель та споруд. За відсутності окремих кошторисних розрахунків розмір пайової участі визначається пропорційно загальній площі приміщень. У випадку будівництва об`єктів змішаного типу (таких, що залучаються до пайової участі та тих, що не залучаються) розмір пайової участі розраховується пропорційно загальній площі окремих приміщень в залежності від їх призначення.

Згідно з ч. 8 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

Частиною 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Відповідно до п. 2.10 Положення, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури м. Ірпінь сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Таким чином, із зазначеного вище вбачається, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури визначається у договорі, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, а у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена, вона визначається для багатоповерхових житлових будинків, виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості спорудження житла, розрахованої на дату укладення договору.

Зі змісту п. 2.1. Договору вбачається, що величина пайової участі відповідача у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпеня розраховувалася, відповідно до заяви відповідача, виходячи з опосередкованої вартості (згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 102 від 03.05.2017) будівництва житлового будинку, що відповідає наведеним вище приписам ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положення.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 173 та ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною третьою ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд, дослідивши матеріали справи, зокрема, додаток № 1 до договору (з урахуванням угоди № 20 про внесення змін до договору № 97 від 21.07.2016 про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, предметом якого є участь відповідача у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Ірпінь), де сторони визначили графік сплати пайового внеску відповідача на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, встановив, що за заявлений позивачем період до сплати відповідачем підлягає пайовий внесок у розмірі 579400,00 грн.

Відповідач належними та допустимими доказами заявлених до нього вимог не спростував. Будь-яких доказів, які підтверджують виконання ним договірних зобов`язань щодо сплати коштів на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Ірпеня за спірний період суду не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у вигляді платежу за договором № 97 про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь від 21.07.2016 за грудень 2019 року є доведеною, обґрунтованою, підтвердженою належними доказами і такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної сплати пайового внеску, позивач на підставі п. 2.3. договору просить суд стягнути з відповідача 7% штрафу у розмірі 40558,00 грн та пеню у розмірі 56008,67 грн.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Водночас, слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Водночас згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо сплати пайового внеску, на підставі п. 2.3 договору просить суд стягнути з відповідача 40558,00 грн штрафу, який становить 7% від 579400,00 грн.

Окрім того, з долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що заявлений до стягнення розмір пені було визначено позивачем, з урахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», за період з 01.01.2020 по 26.06.2020 від суми 579400,00 грн. За розрахунком позивача сума пені склала 56008,67 грн.

Судом перевірено розрахунок пені та штрафу, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в частині позову про стягнення штрафу та пені підлягають задоволенню.

Крім того, зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо сплати пайового внеску, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача 3% річних з простроченої суми в розмірі 579400,00 грн за період з 01.01.2020 по 26.06.2020 складають 8453,54 грн, а інфляційні втрати за період з січня по квітень 2020 року, розраховані від простроченої суми в розмірі 579400,00 грн, становлять 8691,00 грн.

Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову також підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 693111,21 грн заборгованості за договором № 97 про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь від 21.07.2016, з яких: 579400,00 грн основного боргу; 56008,67 грн пені; 40558,00 грн штрафу; 8691,00 грн інфляційних втрат; 8453,54 грн 3% річних - є доведеними, підтвердженими доказами і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача в сумі 10396,67 грн, що становить 1,5% від ціни позову згідно з приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Інвест Груп» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Виговського, буд. 5В; код ЄДРПОУ 38733894) на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-А; код ЄДРПОУ 05408846): 579400 (п`ятсот сімдесят дев`ять тисяч чотириста) грн 00 коп. основного боргу, 56008 (п`ятдесят шість тисяч вісім) грн 67 коп. пені, 40558 (сорок тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) грн 00 коп. штрафу, 8691 (вісім тисяч шістсот дев`яносто одну) грн 00 коп. інфляційних втрат, 8453 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят три) грн 54 коп. 3% річних та 10396 (десять тисяч триста дев`яносто шість) грн 67 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.01.2021.

Суддя О.В. Щоткін