Рішення № 93982506, 18.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2020Справа № 910/14652/20За позовом Акціонерного товариства "Сумиобленерго"

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО"

про стягнення 250 552,43 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Акціонерне товариство "Сумиобленерго" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення 250552,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 відкрито провадження у справі № 910/14652/20 та призначено засідання на 09.11.2020.

30.10.2020 відділом діловодства суду від відповідача отримано відзив на позовну заяву.

09.11.2020 відділом діловодства суду від позивача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засіданні 09.11.2020 представники сторін не з?явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 відкладено розгляд справи на 18.12.2020.

16.11.2020 відділом діловодства суду від представник позивача отримано відповідь на відзив.

В судове засідання 18.12.2020 представник позивача з`явився, надав суду усні пояснення у справі та просив суд задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання 18.12.2020 представник відповідача не зявився, причини неявки суду не повідомив.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.12.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» надало Публічному акціонерному товариству «Сумиобленерго» заяву-приєднання, яка датована 19.12.2018. Згідно даної заяви-приєднання Відповідач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії у повному обсязі (далі - Договір). У відповідності до заяви- приєднання, статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил, умов Договору, який розміщено на сайті АТ «Сумиобленерго», - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» приєдналося до умов Договору.

Крім того, відповідно до заяви-приєднання, з моменту приєднання Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Договору Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» електропостачальник та оператор системи розподілу набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 2.1.17 Правил за укладеними договорами електропостачальника про надання послуг з розподілу оператор системи формує особові рахунки, на яких обліковує стан розрахунків за послуги з розподілу електричної енергії, із зазначенням відповідальних за розрахунки сторін, зазначає інформацію відповідно до реєстрів точок комерційного обліку споживачів відповідних електропостачальників та вносить відповідні зміни протягом одного робочого дня, наступного за днем настання таких змін. За реєстром особових рахунків окремо ведеться реєстр електропостачальників, з якими укладено договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до пункту 3.3 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Абзацами 1 і 3 пункту 3.5 Договору передбачено, що за підсумками надання послуг з розподілу електричної енергії в розрахунковому періоді оператор системи складає та надає протягом 5 робочих днів на погодження постачальнику акт про падання послуї з розподіл} електричної енергії. Протягом 2 робочих днів з дня отримання акту про надання послуг з розподілу електричної енергії постачальник повертає підписаний примірник даного акту оператору системи. Оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється постачальником на поточний рахунок оператора системи.

16.08.2019 згідно рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/4787/19 : Відповідача на користь Позивача стягнуто плату за послуги з розподілу електричної енергії за лютий 2019 року у розмірі 2 054 291,04 гривень;

- 26.09.2019 згідно рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/8635/19 з Відповідача на користь Позивача стягнуто пеню у розмірі 303 381,68 грн, інфляційні втрати

розмірі 66 328,84 грн, 3 % річних у розмірі 25 673,01 грн. Заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії за період з березня 2019 року по травень 2019 року у розмірі 3980537,03 гривень у позовній заяві фігурувала і стягувалася але Відповідач сплатив її 30.07.2019 і 31.07.2019 відповідно, тому позовні вимоги були зменшені, а було стягнуто - . пеня, інфляційні втрати і 3% річних за період боргу за послуги з розподілу електричної енергії з березня 2019 року по травень 2019 року;

14.11.2019 згідно рішення Господарського суду міста Києва по справі № 91С 11260/19 з Відповідача на користь Позивача стягнуто заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії за червень 2019 року у розмірі 1 498 294,76 гривень, 30 205,20 гривень інфляційних втрат, 14 230,12 гривень 3% річних, 1 66 017.94 пені:

26.05.2020 згідно рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/2644/20 стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії за липень 2019 року та серпень 2019 року у розмірі 4633,83 гривень, інфляційні нарахування за період з 01.09.2019 до 30.11.2019 у розмірі 69,51 гривень, 3% річних за період 14.08.2019 до 31.12.2019 у розмірі 45,03 гривень, пеню за період з 14.08.2019 по 31.12.2019 у розмірі 468,99 грн.

Накази Господарського суду міста Києва по справам № 910/8635/19 і № 910/11260/19 пред`явлені до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції. На підставі цих наказів були відкриті виконавчі провадження № 61120868 від 04.02.2020 та № 61119951 від 05.02.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо сплати вартості наданих послуг, позивачем нархованого пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Розглянувши доводи позивача та враховуючи заперечення відповідача, господарський суд зазначає наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Отже, судом встановлено, що відповідачем у встановлений строк свого обов`язку з оплати поставленого товару не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України),

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 6.6. Договору у випадку порушення термінів остаточного розрахунку за надані послуги з розподілу електричної енергії оператором системи має право нарахувати постачальнику пеню у розмірі 0.2% від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення), 3% річних та інфляційні нарахування за кожен день прострочення. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування нараховуються до повного виконання постачальником своїх зобов`язань.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем у встановлений строк свого обов`язку з оплати поставленого товару не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Позивач заявив вимогу про стягнення пені за період з 22.09.2019 до 31.12.2019.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги в частині стягнення із відповідача на користь позивача пеню в розмірі 128114,47 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Враховуючи, що господарським судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ґрунтуються на нормах закону.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат з простроченої суми,суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 65396,21 грн. - 3% річних та 57041,75 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Відповідачем не надано доказів, які спростовували наведене позивачем.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Стягнути із Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, ідентифікаційний код 19480600) на користь Акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035, м. Суми, вул. І.Сірка, 7, ідентифікаційний код 23293513) пеню в розмірі 128114 (сто двадцять вісім тисяч сто чотирнадцять) грн. 47 коп., інфляційні втрати в розмірі 57041 (п`ятдесят сім тисяч сорок одну) грн. 75 коп., 3% річних в розмірі 65396 (шістдесят п`ять тисяч триста дев`яносто шість) грн., судовий збір в розмірі 3758 (три тисячі сімсот п`ятдесят вісім) грн. 29 коп.

3. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24.12.2020.

Суддя В.І. Мельник