Постанова № 93981859, 11.12.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/6010/20

пр.№ 3/464/3214/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2020 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,

за ч.3 ст.126 КУАП,

у с т а н о в и в :

Управлінням патрульної поліції у Львівській області направлено до суду протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 007082, складений 17 жовтня 2020 року. Згідно з даним протоколом ОСОБА_1 17 жовтня 2020 року о 23.20 год керував транспортним засобом «Хонда» номерний знак НОМЕР_2 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом державною виконавчою службою від 26 листопада 2019 року номер 49704016, державний виконавець: орган 35009295: Бурій Володимир Ярославович , за що передбачена відповідальність ч.3 ст.126 КУАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про розгляд справи, до суду не з`явилася, причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не надходило та явку захисника для представлення інтересів не забезпечено. Тому відповідно до ч.1 ст.268 КУАП суддя вважає можливим розглядати справу у її відсутності, явка у даній категорії справ не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи суддя дійшов наступного висновку.

Положеннями ч.3 ст.126 КУАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Таким чином, об`єктивною стороною правопорушення, є керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тобто особа повинна мати право керування транспортними засобами.

Згідно із п.2.1А Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами (п.2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 20 травня 2009 року № 511).

Наявні матеріали справи не містять жодних даних щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами, за протоколом про адміністративне правопорушення його особу встановлено за паспортом громадянина України. Тому на встановити чи ОСОБА_1 може бути обмежений у праві керування транспортними засобами відсутня можливість.

Окрім цього, у матеріалах справи відсутні докази того, що державним виконавцем у встановленому законом порядку повідомлено ОСОБА_1 про винесення постанови про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Отже недоведеним є висновок про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи обізнаним про існування тимчасової заборони, тобто діяв навмисно всупереч встановленому законом порядку. Єдина постанова державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львів ГТУЮ у Львівській області Бурія В.Я. від 26 листопада 2019 року ВП № 49704016, якою встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, не є достатнім доказом вчинення правопорушення.

Отде, належних доказів, які б містили інформацію щодо порушення на транспорті та винності у цьому ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення не надано. Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження. Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов`язок щодо збирання доказів, в силу положень ч.2 ст.251 КУАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Вищевикладене свідчить про те, що поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З урахуванням наведеного суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приймаючи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст.62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також відсутність переконливих доказів вини, суддя дійшов висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.126 КУАП. Справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУАП за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст.ст.247, 283, 284 КУАП, п о с т а н о в и в: Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.126 КУАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Суддя О.В.Тімченко