Постанова № 93981464, 17.12.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12748/20

3/308/7198/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Зарева Н.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Ужгородського районного відділу поліції Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ВАБ 050634 від 16.11.2020, о 23 годині 25 хвилин 16.11.2020 в АВС «ЗІНА», що знаходиться за адресою: м. Чоп, вул. Й. Бокшая, 2, продавець ОСОБА_1 здійснювала реалізацію продукції, чим порушила Постанову КМУ від 22.07.2020 № 641, п.15. та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Сьомого грудня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сільваші В.М. подав пояснення, зауваження та заперечення відносно протоколу про адміністративне правопорушення № ВАБ 050634 від 16.11.2020, де вказав, що при складанні протоколу працівники поліції не правильно зазначили дані особи. Так з протоколу вбачається, що він складений на ОСОБА_1 , у той час, як згідно дозвільних документів, діяльність з реалізації продукції здійснює ТОВ «База», а особа ОСОБА_1 є тільки найманим працівником. У її посадові обов`язки не входить вирішення питань щодо зупинення роботи магазину, його закриття чи інших питань, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності магазину. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 є не належним суб`єктом правопорушення, а в її діях відсутній склад адміністративно правопорушення. Крім того, фактично 16 листопада 2020 року (день складення протоколу) Постанова КМУ від 22.07.2020 № 641 вже була викладена в новій редакції, в якій був відсутній п. 15, на який йде посилання в протоколі. Отже, у протоколі не зазначено конкретне правопорушення (нормативний акт), яке вчинено ОСОБА_1 Одинадцятого листопада 2020 року КМУ своєю Постановою № 1100 вніс зміни до Постанови КМУ від 22.07.2020 за № 641, скасувавши карантинні зонування та виклавши більшість пунктів Постанови № 641 у новій редакції. Пункт 15 Постанови КМУ від 22.07.20 № 641 в редакції Постанови КМУ № 1100 від 11.11.2020 взагалі не містить будь-яких обмежень щодо роботи магазинів з продажу продуктів харчування. Тому, наявні підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення згідно п. 6. ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки не повідомила, у зв`язку з чим суддя розглянув справу без її участі.

Вивчивши матеріали справи, суддя прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Відповідальність за ст. 44-3 КУпАП (у редакції, що діяла на час вчинення адміністративного правопорушення) настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Зазначена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, та є обов`язковими для виконання.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за порушення яких передбачена ст. 44-3 КУпАП.

Згідно з пп. 4 п. 15 постанови КМУ від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (тут та надалі у редакції, чинній станом на 16.11.2020 - дату вчинення правопорушення згідно протоколу) додатково до обмежень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р. забороняється: 4) приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі продуктами харчування на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами.

Отже, обмеження, що встановлені Кабінетом Міністрів у частині заборони приймання відвідувачів у період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р. стосується суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ГК України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 55 ГК України, суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Протокол про адміністративне правопорушення № ВАБ 050634 від 16.11.2020 та додані до нього матеріали не містять доказів на підтвердження здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності та наявності у неї статусу суб`єкта господарювання.

Найманий працівник не несе відповідальність за режим роботи суб`єкта господарювання, у якого той працевлаштований.

Суддя зауважує, що обов`язок доказування покладається сааме на особу, уповноважену на складання протоколу про адміністративне правопорушення.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп2010 зазначено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й презумції невинуватості, закріпленій в ст. 62 Конституції України.

Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Суддя зазначає, що під час виявлення порушення працівниками поліції (16.11.2020) було встановлено, що ОСОБА_1 є продавцем у АВС «Зіна», що відображено у протоколі.

Відповідно до наданої копії трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнята на посаду продавця продовольчих товарів ТОВ «БАЗА», наказ № 208 від 26.08.2020.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, керівником юридичної особи ТОВ «БАЗА», код ЄДРПОУ 31179051, є ОСОБА_2 , а основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗА» є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Так, працівником поліції, яким складався протокол, такі дані при складенні протоколу про адміністративні правопорушення не були враховані, не надано їм будь-якої оцінки, та не надано суду разом з протоколом жодного доказу на спростування викладеного у поясненнях та на підтвердження того, що особа, відносно якої складався протокол, є дійсно суб`єктом адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП, а торгівельна площа магазину не призначена для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, або є меншою за 60 % від загальної торгівельної площі магазину.

За наведених обставин суддя прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 44-3 КУпАП (у редакції, чинній станом на дату складення протоколу).

Фабула викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає об`єктивній стороні правопорушення, викладеній у банкетній нормі, та яке полягає, у даному випадку, у порушенні заборони приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення у певний період часу, а не здійснення торгівлі у карантин вихідного дня.

При цьому суддя не вправі самостійно змінювати фабулу адміністративного правопорушення, на чому наголошував ЄСПЛ у своїй сталій практиці, так само як й переймати на себе функцію сторони обвинувачення.

Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі наведеного, суддя прийшов до висновку, що провадження в даній справі про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 44-3, ст.ст. 247, 284 КУпАП суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Н.І. Зарева