Рішення № 93980917, 23.12.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/1183/2020

Справа № 243/2039/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Ільяшевич О. В.,

за участю

секретаря судового засідання Перепелиці А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов`янськ, Донецької області) за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 03 листопада 2008 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, та підписав заяву б/н про надання банківських послуг, згідно із яким отримав від позивача кредит в розмірі 29000 грн. 00 коп. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, та зобов`язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському офіційному сайті www.privatbank.ua згідно ліцензії НБУ № 22 від 29 липня 2009 року, а на теперішній час відповідно до ліцензії НБУ № 22 від 05 жовтня 2011 року, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у анкеті - заяві. Щодо встановлення та змін кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.5, п. 2.1.1.2.6. «Умов та правил надання банківських послуг», згідно із якими відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 1.1.1.44. Пунктом 1.1.1.67, 1.1.5.1, 1.1.5.2 договору для АТ КБ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов`язки. Пунктами 1.1.1.67., 1.1.5.1., 1.1.5.2. Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Банк використав своє право щодо зміни умов Договору, а саме:

впроваджені зміни відсоткової ставки із 01 вересня 2014 року до розміру 34,8% річних, із 01 квітня 2015 року до розміру 43,2% річних. Зміна розміру відсотків повністю узгоджується із діючим законодавством оскільки при такій зміні розмір існуючих зобов`язань не збільшується оскільки підвищена відсоткова ставка застосовується лише до тих майбутніх операцій по використанню кредитного ліміту, що здійснені після зміни розміру відсоткової ставки, що передбачено п. 2.1.1.2.10., а саме - за користування кредитом (за виключенням Пільгового періоду) Клієнт сплачує Банку фіксовану процентну ставку від суми трат, здійснених за рахунок кредиту ;

із 01 вересня 2015 року впроваджені зміни Умов та правил надання банківських послуг, в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до п.2.1.1.3.1. Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту (детально нижче у п.4 позовної заяви);

із 01 квітня 2019 року впроваджені зміни Умов та правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до п. 2.1.1.2.12 в разі порушення зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до 4.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі:

-86,4% - для картки "Універсальна";

-84,0% - для картки "Універсальна голд".

Витяг із Умов та правил надання банківських послуг, що включають запроваджені зміни додаються до позовної заяви. Банк надає лише витяг із Умов та правил надання банківських послуг, що стосується відкриття та обслуговування кредитного рахунку, оскільки взагалі в Умови та правил надання банківських послуг включаються усі умови щодо усіх послуг та продуктів, що надаються Позивачем (кредити, депозити, еквайринг, інкасація, тощо).

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору у відповідності до п.2.1.1.3.1. У разі відсутності коштів на рахунках, відповідач здійснює погашення кредиту та процентів внесенням грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу. Відповідно до п. 1.1.1.60 договору мінімальний обов`язковий платіж - розмір боргових зобов`язань відповідача, які щомісяця повинен сплачувати відповідач протягом терміну дії карти. Мінімальний обов`язковий платіж розраховується в процентному співвідношенні від загальної заборгованості клієнта. П. 2.1.1.2.9 договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредиту, за користування кредитом клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в тарифі, що діють на дату здійснення за рахунок кредиту. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.2.11 договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування. Відповідно до с.1, 2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.3.5 договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. (в еквіваленті 250 грн. за кредитними картками, відкритими у валюті USD) + 5% від суми позову.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

У зв`язку із порушенням умов кредитного договору, станом на 09 січня 2020 року відповідач має прострочену заборгованість в розмірі - 103316 грн. 49 коп., яка складається із:

- тіла кредиту - 18054 грн. 71 коп.;

в тому числі: 0,00 грн. - заборгованості за поточним тілом кредита;

- заборгованості за простроченим тілом кредиту - 18054 грн. 71 коп.;

- заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 00 грн. 00 коп.;

- заборгованості за простроченими відсоткам - 00 грн. 00 коп.;

- заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно із ст..625 - 4195грн. 56 коп.;

- нарахованої пені - 75908 грн. 29 коп.;

- нарахованої комісії - 00 грн. 00 коп.;

А також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг;

- штрафу (фіксованої частини) - 250 грн. ,00 коп.;

- штрафу (процентної складової) - 4907 грн. 93 коп..

За наведених обставин позивач вважає, що оскільки відповідач у строк, вказаний в договорі своїх зобов`язань по договору не виконує, то з нього на користь позивача слід стягнути заборгованість к розмірі 103316 грн. 49 коп. за кредитним договором № б/н від 03 листопада 2008 року, судові витрати у розмірі 2102 грн. 00 коп..

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві розгляд справи просив проводити у його відсутності, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідачки про місце, день та час розгляду справи. Судом були спрямовані судові повістки за адресою місця проживання ОСОБА_1 зареєстрованого у встановленому законом порядку, що підтверджено відповіддю на запит суду, направлений у порядку ст. 187 ЦПК України.

Однак, ОСОБА_1 , будучи повідомленим у встановленому законом порядку (належним чином), про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзив, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності від нього до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач, будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце розгляду справи не з`явився без повідомлення причин неявки, не подав відзив, а позивач не заперечує проти вирішення справи на підставі наявних у ній даних чи доказів із постановленням заочного рішення, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, та про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних та доказів з постановленням заочного рішення.

В ході розгляду справи судом було розв`язано заяви та клопотання сторін та прийнято процесуальні рішення.

Ухвалою суду від 20 березня 2020 року у справі відкрито спрощене провадження.

Ухвалою суду від 06 травня 2020 року витребувано з акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» оригінал кредитного договору б/н (анкети-заяви) укладеного 03 серпня 2017 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», детальну виписку по картковому рахунку відкритому на ім`я ОСОБА_1 на підставі кредитного договору б/н укладеного 03 листопада 2008 року, документи які підтверджують те коли відповідачем була отримана платіжна картка (первинна та у разі перевипуску), та які підтверджують отримання платіжної картки безпосередньо ОСОБА_1 а також документів щодо строку дії цієї платіжної картки.

Ухвалою від 23 грудня 2020 року вирішено розглядати справу у заочному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню з огляду на такі встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні ним докази.

03 листопада 2008 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, та підписав заяву б/н про надання банківських послуг, згідно із яким отримав від позивача кредит в розмірі 29000 грн. 00 коп. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, та зобов`язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському офіційному сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у анкеті - заяві.

Відповідачем ОСОБА_1 03 листопада 2008 року була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна. 55 днів льотного періоду», де зокрема вказані тип кредитної лінії - поновлювана; пільговий період (нарахування відсотків здійснюється за ставкою 0.01% річних - до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості); валюта картрахунку UAH; базова процентна ставка, на місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році) в розмірі - 2.5%; розмір щомісячних платежів (що включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді) 7% від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості, термін знесення щомісячних платежем до 25 числа місяця, наступного за звітним; комісія за зняття готівки: в банкоматах і пунктах видачі готівки ПриватБанку 3% від суми операції, в банкоматах інших банків України 3% + 5 грн. 00 коп., в зарубіжних банкоматах 3% + 15грн. 00 коп .; зазначеним розрахунок пені та штрафу у зв`язку з порушеннях строків Здійснення платежів по кредиту; комісія за моніторинг неактивній кар ти (в разі, якщо на рахунку є кошти Клієнта а вигляді позитивного залишку і протягом 3-х місяців поспіль операції по картці не здійснюються) в розмірі залишку коштів на картрахунку, але не більше 10 гривень (або еквівалент по курсу НБУ) в місяць ; процентна ставка (в місяць) на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування UAH - 3,75% та інші відомості.

Відповідно до представленого банком розрахунку заборгованості, у зв`язку із порушенням умов кредитного договору, станом на 09 січня 2020 року відповідач має прострочену заборгованість в розмірі - 103316 грн. 49 коп., яка складається із:

- тіла кредиту - 18054 грн. 71 коп.;

в тому числі: 0,00 грн. - заборгованості за поточним тілом кредита;

- заборгованості за простроченим тілом кредиту - 18054 грн. 71 коп.;

- заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 00 грн. 00 коп.;

- заборгованості за простроченими відсоткам - 00 грн. 00 коп.;

- заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно із ст..625 - 4195грн. 56 коп.;

- нарахованої пені - 75908 грн. 29 коп.;

- нарахованої комісії - 00 грн. 00 коп.;

А також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг;

- штрафу (фіксованої частини) - 250 грн. ,00 коп.;

- штрафу (процентної складової) - 4907 грн. 93 коп..

Із представлених на ухвалу суду документів видно, що позивачем відповідачу було надано кредитну картку з перевипуском та строком дії: НОМЕР_1 з 03 листопада 2008 року по 31 грудня 2011 року, НОМЕР_2 з 01 лютого 2013 року по 31 серпня 2016 року, НОМЕР_3 з 05 грудня 2016 по 30 червня 2018 року.

Згідно із інформацією про зміну кредитного ліміту, 03 листопада 2008 року кредитний ліміт становив 29000 грн. 00 коп.; 16 лютого 2010 року кредитний ліміт становить 500 грн. 00 коп.; 11 квітня 2013 року кредитний ліміт становить 2000 грн. 00 коп.; 09 серпня 2013 року кредитний ліміт становить 3000 грн. 00 коп.; 11 серпня 2013 року кредитний ліміт становить 3300 грн. 00 коп.; 14 жовтня 2013 року кредитний ліміт становить 3700 грн. 00 коп.; 14 травня 2014 року кредитний ліміт становить 700 грн. 00 коп.; 04 червня 2014 року кредитний ліміт становить 00 грн. 00 коп.; 05 грудня 2016 року кредитний ліміт становить 6900 грн. 00 коп.; 29 травня 2017 року12000 грн. 00 коп.; 25 липня 2018 року кредитний ліміт становить 00 грн. 00 коп..

Із змісту виписки по картковому рахунку видно, що відповідач у повному обсязі виконав зобов`язання станом на 05 грудня 2016 року, що відповідає випуску останньої картки, строк дії якої закінчується 30 червня 2018 року. Після 05 грудня 2016 року позивач користувався карткою та здійснив останню операцію по використанню кредитних коштів 30 червня 2017 року, станом на вказану дату: непогашене тіло кредиту становить 11211 грн.45 коп., сума нарахованої комісії за зняття коштів - 99 грн. 20 коп., сума коштів, які направлені на рахунок «Скарбничка» - 149 грн. 87 коп., сума комісії за обслуговування (членський внесок), початок стягнення з 01 січня 2017 року, щомісячно в сумі 20 грн. 00 коп., на загальну суму 120 грн.00 коп., сума страхового платежу за договором «Страхування кредитного ліміту», початок стягнення з 01 січня 2017 року, на загальну суму 342 грн. 17 коп.. Останній платіж в рахунок погашення заборгованості був здійснений відповідачем 05 червня 2017 року. Автоматичне погашення заборгованості по кредиту в сумі 14 грн. 88 коп. відбулося 14 жовтня 2017 року. Проценти за користування кредитними коштами за ставкою 3.5 відсотків нараховані у період з 01 липня 2017 року по 01 жовтня 2017 року на загальну суму 3200 грн. 82 коп. (338 грн. 79 коп.+883 грн. 30 коп. + 962 грн. 16 коп. + 1014 грн. 82 коп.). Сума комісії за обслуговування (членський внесок) за період з 30 червня 2017 року по 28 лютого 2018 року загалом становила 180 грн. 00 коп.. Страховий платіж за договором «Страхування кредитного ліміту» нарахований за період з 30 червня 2017 року по 30 червня 2018 року в сумі 1793 грн. 11 коп., з 01 липня 2018 року по 03 грудня 2018 року -783 грн.52 коп.. Нарахована пеня за прострочення кредиту понад 100 грн. 00 коп. за період з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2019 року по 100 грн. 00 коп. щомісячно на загальну суму 2700 грн. 00 коп., та пеня за прострочення кредиту за період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2019 року на загальну суму 73323 грн. 17 коп., з жовтня 2019 року по лютий 2020 року нараховані проценти відповідно до ст.. 625 ЦК України на загальну суму 6309 грн. 00 коп..

Судом досліджені Умови і правила надання банківськх послуг, у двох різних редакціях, які є неповними.

Відповідно до п. п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання не з`явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд доходить висновку про те, що боржник ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов`язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку кредитним договором. Такі дії позичальника є неправомірними, у зв`язку із чим, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом підлягають частковому задоволенню, виходячи з представлених суду доказів.

Так, як вбачається з представленої виписки, непогашене тіло кредиту становить 11211 грн. 45 коп., сума нарахованої комісії за зняття коштів - 99 грн. 20 коп., сума коштів, які направлені на рахунок «Скарбничка» - 149 грн. 87 коп., що загалом становить 11460 грн. 52 коп., а також проценти за користування кредитними коштами за ставкою 3.5 відсотків нараховані у період з 01 липня 2017 року по 01 жовтня 2017 року на загальну суму 3200 грн. 82 коп. (338 грн. 79 коп.+883 грн. 30 коп. + 962 грн. 16 коп. + 1014 грн. 82 коп.).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до виписки по рахунку, позивачем у кредитну заборгованість відповідача нараховані за договором «Страхування кредитного ліміту», а також сума комісії за обслуговування (членський внесок).

Судом було вжито всіх заходів про витребування доказів щодо нарахувань по спірному кредитному договору, однак позивачем докази укладання з відповідачем договору страхування суду не представлені, у зв`язку з цим, нараховані суми боргу по виписці суд виключає. Щодо нарахованої комісії, то суд також не може прийняти вказані суми, яка нараховані в рахунок заборгованості по кредиту, зважаючи на те, що ані Умовами та Правилами, ані тарифами стягнення вказаних коштів не передбачено.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз. 2 ч. 1 ст.1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст.1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі правові висновки, узгоджуються з позицією Великої палати ВС, висловленою у постанові від 28 березня 2018 року у справі №14-10цс18 (444/9519/12)

У ст. 1050 ЦК передбачено: якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи, що строк кредитування закінчився за спливом строком дії картки - 30 червня 2018 року, у цій справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК.

При цьому суд не приймає до уваги доводи позивача в тій їх частині, що ним у 2019 році були внесені зміни в Умови та Правила Кредитування, за якими відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлений інший розмір процентної ставки за невиконання договору, виходячи з того, що строк дії договору кредиту закінчився 30 червня 2018 року.

З огляду на те, що банк просить стягнути кошти на підставі 625 ЦК України, суд приходить до висновку про можливість їх стягнення з період з 01 серпня 2018 року по 09 січня 2020 року, розрахунок яких провести відповідно до норм ст. 625 ЦК України, а не умов кредитування, на які посилається позивач.

Суд звертає увагу на те, що позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача лише відсотків за ст. 625 ЦК України. У зв`язку з цим, розглядаючи позов в межах позовних вимог, за якими позивач просить стягнути в порядку ст. 625 ЦПК України проценти від простроченої суми, суд вважає, що стягненню підлягають 3% річних від простроченої суми.

Судом встановлена сума кредиту, що підлягала сплаті станом на момент строку дії договору відповідно до представленої суду виписки по рахунку відповідача: 14661 грн. 37 коп.(11460 грн. 52 коп.(тіло кредиту) + 3200 грн. 82 коп.(проценти за користування крединими коштами). Виходячи з періоду прострочення сплати коштів по договору, який становить з 01 вересня 2018 року по 09 січня 2020 року та розміру суми простроченого зобов`язання, 3% річних становлять 467 грн. 17 коп.. від суми в розмірі 11460 грн. 52 коп..

Розв`язуючи спір в частині стягнення пені та штрафів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

За змістом ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, м. Слов`янськ Донецької області визначено як населений пункт, в якому проводилась антитерористична операція.

Суд також зазначає, що виходячи з аналізу норм ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», за якими банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції, слід дійти висновку, що у випадку нарахування пені та/або штрафів у період проведення АТО, вони повинні бути скасовані.

При цьому, розпорядження КМУ про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року, лише чітко визначає коло осіб, на яких розповсюджується дія норм ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», і у сенсі ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», не є початком відліку часу з якого розповсюджується заборона на нарахування пені та штрафів.

Як встановлено у судовому засіданні, зареєстрованим місцем проживання відповідача по справі ОСОБА_1 є м. Слов`янськ Донецької області, тобто населений пункт який згідно із розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 року № 1275-р, віднесений до населених пунктів де проводилася антитерористична операція.

З врахуванням встановлених обставин та відповідних їм норм чинного законодавства, за спірними правовідносинами встановлений мораторій на стягнення пені та штрафів.

Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із роз`ясненнями п. 36 Постанови Пленуму ВССУ України № 10 від 17 жовтня 2014 року, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп.(а. с. 5).

Так позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідача 103316 грн. 49 коп., з яких судом задоволено вимоги про стягнення коштів на загальну суму 15127 грн. 99 коп., що становить 15 % від вимог позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 315 грн. 30 коп., що становить 15 % від суми 2102 грн. 00 коп..

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 536, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, 223, 259, 263 - 265, 273, 315, 280,281 ЦПК України, ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», заборгованість за кредитним договором б/н від 03 листопада 2008 року, яка утворилася станом на 09 січня 2020 року та складається із заборгованості за кредитом в сумі 11460 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят) грн. 52 коп., процентів за користування кредитом в сумі 3200 (три тисячі двісті) грн. 82 коп. 3% річних в порядку ст.. 625 ЦК України в сумі 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 17 коп..

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 315 (триста п`ятнадцять) грн. 30 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Сторони по справі:

Позивач:

АТ Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження: 49094, м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, б. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_4 , МФО 305299.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений 28 грудня 2020 року.

Головуючий - суддя: О. В. Ільяшевич