Рішення № 93977230, 29.12.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3715/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"29" грудня 2020 р.Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Багрін І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЖЕНЕВА”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

в жовтні 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЖЕНЕВА” (далі – ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА») про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І.був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1413, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» коштів у розмірі 87 563 грн. 67 коп.

Проте, вказаний виконавчий напис вчинено з порушеннями вимог законодавства. Зокрема позивачка зазначала, що останній вчинений без належної перевірки безспірності боргу та надання необхідних для вчинення обумовленої нотаріальної дії документів.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив.

Суд вважав можливим провести заочний розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Д.І., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В.у судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Так, як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Платінум Банк» та ОСОБА_1 10.09.2013 року в письмовій формі був укладений договір № 14061/0007XSGF про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту. На умовах визначених вказаною додатковою угодою банк надав відповідачці кошти шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії без забезпечення з лімітом у розмірі 10 000 грн. 00 коп. Термін користування кредитом становить 36 місяців.

24.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І.був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1413, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК “ЖЕНЕВА” заборгованості за вищевказаним кредитним договором у загальному розмірі 86 913 грн. 67 коп., яка виникла станом на 13.03.2020 року складається з:

- заборгованості за тілом кредиту в розмірі 22 226 грн. 62 коп.,

- заборгованості за процентами в загальному розмірі 64 162 грн. 10 коп.,

- заборгованості за комісіями в загальному розмірі 524 грн. 95 коп.

Також з боржника на користь стягувача стягнуті витрати за вчинення виконавчого напису в розмірі 650 грн. 00 коп.

30.06.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з примусового виконання обумовленого виконавчого напису (ВП № 61839610).

Так, аналізуючи доводи позивачки суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Разом з тим, ст. 18 ЦК України передбачено здійснення захисту цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Останній вчиняється, як передбачено ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна на документах, що встановлюють заборгованість.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності-це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172.

Згідно п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 (зі змінами), на який міститься посилання в оскаржуваному написі, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та виходячи з системного аналізу ст.ст. 15,16,18 ЦК України, ст.ст. 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Стаття 50 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог до боржника.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018 року.

Проте, нотаріусу необхідний обсяг документів для вчинення спірного виконавчого напису надано не було.

Зокрема, не було надано засвідчену виписку з рахунку боржника з зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості (первинний документ, який фіксує факт виконання господарської операції та служить підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах («Перелік типових документів», затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5)) (замість цього надано довідку про розмір заборгованості, що не є тотожним поняттю «виписка банку»), що, в свою чергу, свідчить про порушення встановленої законом процедури вчинення виконавчого напису.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість не є безспірною, оскільки її безспірність не підтверджена необхідними доказами (документами) та оспорюється позивачкою.

Так, відсутність у розпорядженні нотаріуса необхідних документів унеможливлює перевірку обґрунтованості розміру нарахованої стягувачем заборгованості за кредитом, як в загальному розмірі, так і за складовими частинами, дотримання кредитором при нарахуванні боргу строків позовної давності тощо.

При цьому, стягувачем не було надано нотаріусу документів на підтвердження переходу до ТОВ “ФК “ЖЕНЕВА” права вимоги за кредитним договором № 14061/0007XSGF про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту, який був укладений між ПАТ «Платінум Банк» та ОСОБА_1 10.09.2013 року.

Водночас, заборгованість за процентами нарахована, в тому числі поза межами строку кредитування станом на 13.03.2020 року (строк кредитування закінчився 10.09.2016 року). Проте після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється (правовий висновок ВП ВС у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12). Разом з тим, нарахування банком комісії за обслуговування кредитної заборгованості, тобто комісії, яка не передбачає надання позичальнику будь-яких послуг та встановлена виключно в інтересах кредитора, є неправомірним та суперечить вимогам закону (правова позиція Верховного Суду в постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц), а тому вказана комісія не могла бути включена до стягнення у виконавчому написі.

В силу ч.1 ст. 133, ч. 2. ст. 137, ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати в загальному в розмірі 1 261 грн. 20 коп. (420 грн. 40 коп. судовий збір (забезпечення позову), 840 грн. 80 коп. судовий збір (звернення з позовом до суду).

Керуючись ст.ст.12,13, 76-83, 141, 259, 263 265, 280-282, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЖЕНЕВА”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 24.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Дар`єю Ігорівною, зареєстрований в реєстрі за №1413, про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 87 563 грн. 67 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЖЕНЕВА”, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Кирилівська, 62В офіс 211, ідентифікаційний код 40888017, на користь ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , судові витрати в розмірі 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області шляхом подачі заяви відповідачем про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Л.В.Лузан