Рішення № 93975456, 18.12.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 333/4271/20 2/335/2412/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Лізинг» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Лізинг» про стягнення заборгованості, в обґрунтування позову зазначив наступне.

25.08.2019 року між сторонами було укладено договір № 24-08-2019-3/1 купівлі-продажу обладнання, за умовами якого ТОВ «Електро Лізинг» (продавець) зобов`язувався передати у власність ОСОБА_2 (покупець), а останній зобов`язується прийняти у власність та оплатити обладнання, а саме: зарядні пристрої (станція) для електромобілів відповідно до Специфікації, що є додатком до цього договору. Умовами договору визначена ціна обладнання 75 180 грн., що є еквівалентом 3 000 доларів США.

Також, між сторонами складено та підписано Специфікацію №1, що є додатком до договору, відповідно до якої продавець передав, а покупець прийняв у власність та оплатив обладнання, а саме зарядні пристрої (станції) для електромобілів з наступними характеристиками: станція заряджання електромобілів змінного струму» Пристрої зарядні для електромобілів типу УЗЭ, код ДКПП 27.11.50-33.00, клас 1, тип 1, тип системи заземлення TN-S, електроживлення станції здійснення від трьох фазної п`ятипровідної мережі змінного струму з номінальною напругою 380, частотою (50+-) Гц. Тип кабеля КВГ 5х6 та зазначено в таблиці № 1538, модель АЕ-2, за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, 25.08.2019 року позивач уклав з відповідачем Договір № 24-08-2019-3/2 оренди обладнання з обов`язковим викупом. За умовами договору ОСОБА_1 (Орендодавець) передав, а ТОВ «Електро Лізинг» (Орендар) прийняв у строкове платне користування зазначену вище підстанцію, з терміном оренди 6 місяців з моменту прийняття об`єкту оренди, а саме до 25.02.2020 року.

Відповідно до п. 4.1 цього договору розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, у цілому складає 2,06% в місяць від суми, яка вказана п.1.1.1 цього договору, після вирахування всіх передбачених чинним законодавством України податків та зборів. Орендна плата сплачується в гривні згідно з курсом Національного банку України на день виплати коштів.

Пунктом 4.2. цього договору орендна плата сплачується Орендарем щомісячно шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Орендодавця з 15 по 30 число кожного місяця наступного за звітним.

Представником позивача подано до офісу відповідача повідомлення – вимогу про термінову сплату 3 000 доларів США, відповідно до п. 1.1.1 договору № 24-08-2019-3/2 оренди обладнання з обов`язковим викупом. Подана позивачем повідомлення – вимога залишена без відповіді.

Оскільки відповідачем не виконані умови договорів, позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором оренди обладнання з обов`язковим викупом № 24-08-2019-3/2 від 25.08.2019 року у розмірі 83 271,30 грн., що еквівалентно 3000 доларів США, також просив стягнути сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 21 500 гривень.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.08.2020 справа направлена за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою судді від 09.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, представник позивача надала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність без проведення фіксації судового процесу, в якій вказала, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.08.2019 року між сторонами було укладено договір № 24-08-2019-3/1 купівлі-продажу обладнання, за умовами якого ТОВ «Електро Лізинг» (продавець) зобов`язувався передати у власність ОСОБА_1 (покупець), а останній зобов`язується прийняти у власність та оплатити обладнання, а саме: зарядні пристрої (станція) для електромобілів відповідно до Специфікації, що є додатком до цього договору. Умовами договору визначена ціна обладнання 75 180 грн., що є еквівалентом 3 000 доларів США.

Також, між сторонами складено та підписано Специфікацію №1, що є додатком до договору, відповідно до якої продавець передав, а покупець прийняв у власність та оплатив обладнання, а саме зарядні пристрої (станції) для електромобілів з наступними характеристиками: станція заряджання електромобілів змінного струму» Пристрої зарядні для електромобілів типу УЗЭ, код ДКПП 27.11.50-33.00, клас 1, тип 1, тип системи заземлення TN-S, електроживлення станції здійснення від трьох фазної п`ятипровідної мережі змінного струму з номінальною напругою 380, частотою (50+-) Гц. Тип кабеля КВГ 5х6 та зазначено в таблиці № 1538, модель АЕ-2, за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, 25.08.2019 року позивач уклав з відповідачем Договір № 24-08-2019-3/2 оренди обладнання з обов`язковим викупом. За умовами договору ОСОБА_1 (Орендодавець) передав, а ТОВ «Електро Лізинг» (Орендар) прийняв у строкове платне користування зазначену вище підстанцію, з терміном оренди 6 місяців з моменту прийняття об`єкту оренди, а саме до 25.02.2020 року.

Відповідно до специфікації №1, що є додатком №1 до договору № 24-08-2019-3/2 від 25.08.2019 року, орендодавець передав у строкове платне користування Орендарю, а Орендар прийняв обладнання, а саме: зарядні пристрої для електромобілів з наступними характеристиками: станція заряджання електромобілів змінного струму» Пристрої зарядні для електромобілів типу УЗЭ, код ДКПП 27.11.50-33.00, клас 1, тип 1, тип системи заземлення TN-S, електроживлення станції здійснення від трьох фазної п`яти провідної мережі змінного струму з номінальною напругою 380, частотою (50+-) Гц. Тип кабеля КВГ 5х6. Зарядні станції введені в експлуатацію, їх адреса наведена в таблиці: № 1538, модель АЕ-2, за адресою: АДРЕСА_1 , вартість 3000 доларів США.

Відповідно до п. 4.1 договору № 24-08-2019-3/2 від 25.08.2019 розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, у цілому складає 2,06% в місяць від суми, яка вказана п.1.1.1 цього договору, після вирахування всіх передбачених чинним законодавством України податків та зборів. Орендна плата сплачується в гривні згідно з курсом Національного банку України на день виплати коштів.

Пунктом 4.2. цього договору орендна плата сплачується Орендарем щомісячно шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Орендодавця з 15 по 30 число кожного місяця наступного за звітним.

Відповідно до п. 10.10 договору № 24-08-2019-3/2 від 25.08.2019 року сторонами врегульовано, що на правовідносини за даним договором не поширюються вимоги Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про фінансовий лізинг» та Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг».

Згідно п. 8.1 вищезазначеного договору Орендар зобов`язується викупити об`єкт оренди в кінці строку дії цього договору, або достроково в будь-який час на вимогу Орендодавця, за умови письмового повідомлення Орендодавцем Орендаря на поштову адресу, або подання особисто, під розпис про вручення повідомлення, уповноваженій особі (працівнику) Орендаря за реквізитами визначеними у цьому договорі не пізніше ніж за 1 (один) місяць до дати обов`язкового викупу. Право власності на майно, що є об`єктом оренди, у такому разі переходить до Орендаря після сплати останнім Орендодавцю повної суми орендної плати, нарахованої відповідно до умов цього договору, та всієї суми обов`язкового викупного платежу в гривні, еквівалентної 3000 доларів США, за офіційним курсом Національного банку України на день повернення коштів. Сплата всієї суми Орендодавцю відбувається шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на банківський рахунок Орендодавця, або готівковими коштами на розсуд останнього, з урахуванням умов чинного законодавства.

Пунктом 8.2 цього договору передбачено, що Орендодавець не може відмовитись від права викупу Орендарем Об`єкта оренди за умови повної оплати останнім орендної плати на всієї суми обов`язкового викупного платежу.

Представником позивача подано до офісу відповідача повідомлення – вимогу про термінову сплату 3 000 доларів США, відповідно до п. 1.1.1 договору № 24-08-2019-3/2 оренди обладнання з обов`язковим викупом. Подана позивачем повідомлення – вимога залишена без відповіді.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ч.1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно до ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ч.1 ЦК України).

Згідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору, як зазначено у ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, добровільно умови договору відповідач не виконує.

Суд вважає, що знайшов своє підтвердження факт порушення своїх зобов`язань за договором відповідачем, тому позов підлягає задоволенню та стягненню з відповідача підлягає заборгованість за договором оренди обладнання з обов`язковим викупом № 24-08-2019-3/2 від 25.08.2019 року у розмірі 83 271,30 грн., що еквівалентно 3 000 доларів США,

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 21 500 грн., суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі – ОСОБА_3 і факт надання правової допомоги підтверджено ордером на надання правової допомоги (а.с. 29), договором про надання правничої допомоги № 57 від 07.07.2020 разом із додатковою угодою №1 (а.с. 34-35) та актами №№1,2 приймання передачі наданої правової допомоги (36,37), копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2206 (а.с. 30).

Попереднім (орієнтованим) розрахунком, адвокат та клієнт визначили, що розмір винагороди адвоката за усну консультацію, без вивчення документів – 1 000 грн., за усну консультацію, з вивченням документів -2 000 грн., складання претензії від імені Клієнта 3 арк. і більше 2 500 грн., підготовка позовної заяви до суду 7 арк. і більше – 6 000 грн., представництво інтересів у суді першої інстанції (за одну справу) - 10 000 грн.,

За змістом ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подавався відзив на позов та не заявлялось клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а також не зазначено про необґрунтованість чи не співмірність вказаних витрат.

Суд частково погоджується із доводами позивача про понесені витрати на правову допомогу, виходячи з наступного.

Так, в даному випадку представник позивача була присутня в одному судовому засіданні, яке відкладено для повторного виклику відповідача, подальшому представником позивача було подано заяву про розгляд справи без її участі, крім того, у цій справі відповідачем не подавалось будь які документи, з якими необхідно було знайомитись та давати правовий аналіз, тому зазначений розмір витрат у сумі 10 000 грн. за представництво інтересів у суді першої інстанції (за одну справу) є завищеним, тому підлягає зменшенню до 2 000 грн.

Крім того, викликає сумнів і та обставина, що на консультацію усну, без вивчення документів витрачено 1 000 грн., та за консультацію усну, з вивченням документів – 2 000 грн., що на переконання суду, консультація клієнта вже втілює в собі опрацювання адвокатом необхідного законодавства, тому зазначені суми підлягають зменшенню до 1 000 грн.

Також, зазначено, що вартість послуги за складання претензії від імені клієнта (3 аркушів і більше) становить 2 500 грн., підготовка позову – 6 000 грн., відповідно до копії даної претензії, яка міститься в матеріалах справи вона складається із двох аркушів (а.с. 23-24), позов менше 7 аркушів, тому зазначена сума також підлягає зменшенню до 2 000 грн.

Отже, розмір зазначених витрат на оплату послуг виходячи зі змісту зазначених послуг, та тривалість їх надання, не підтвердженні належними доказами. Обґрунтованість розміру зазначених витрат викликає сумнівів.

Підсумовуючи викладене, заявлена позивачем до стягнення сума судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 21 500 грн. підлягає зменшенню на вартість вищенаведених послуг, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути 5 000 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Лізинг» (ЄДРПОУ 40945970, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 147) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Лізинг» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди обладнання з обов`язковим викупом № 24-08-2019-3/2 від 25.08.2019 року у розмірі 83 271 (вісімдесят три тисячі двісті сімдесят одна) грн. 30 коп., що еквівалентно 3 000 (три тисячі) доларів США.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Лізинг» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Калюжна