Ухвала суду № 93974912, 31.12.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/4034/20

Провадження № 2-з/307/62/20

УХВАЛА

31 грудня 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді – Бряник М.М.,

за участю секретаря судового засідання – Мельник Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Тулайдан Степан Іванович, про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Тулайдан Степан Іванович до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», державного реєстратора Тячівської міської ради Закарпатської області Лазар Діани Василівни де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Тулайдан С.І., звернулася в суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», державного реєстратора Тячівської міської ради Закарпатської області Лазар Діани Василівни де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 31.12.2020 року вказану позовну заяву залишено без руху.

Одночасно разом із позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Тулайдан С.І. подано заяву про забезпечення позову, згідно з якою просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії відповідачу ТОВ «Кредитні Ініціативи», а саме заборонити відчуження нерухомого майна будинку який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що до Тячівського районного суду Закарпатської області подано позовну заяву про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним та зобов`язання вчинити дії. Предметом позовної заяви є вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи» та державного реєстратора Тячівської міської ради Лазар Д.В. про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, якою проведено державну реєстрацію права власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 від 23.10.2020 року та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на вказаний будинок, а також поновлення відомостей в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно, що передували скасованим записам.

Позивач вважає необхідним звернення до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладенням заборони відповідачу ТОВ «Кредитні ініціативи» відчужувати нерухоме майно. Зазначені дії вважає необхідними, оскільки житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 є єдиним житлом позивачки ОСОБА_1 , а тому є побоювання, що в результаті його відчуженн третім особам, може істотно ускладнитися поновлення оспорюваних прав або інтересів позивачки.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що предметом позову в даній цивільній справі є: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 від 23.10.2020 року за ТОВ «Кредитні ініціативи» та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на вказаний будинок та поновлення відомостей в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно, що передували скасованим записам.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 12.11.2007 року між нею та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, в особі керуючого філією «Відділення Промінвестбанку в м. Рахів Закарпатської області» укладено іпотечний договір. Не оспорюючи самого договору позивач вказує, що такий не підписувала та вважає реєстраційні дії державного реєстратора щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки незаконними, оскільки такі вчинені в порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127. Крім цього вказує на порушення статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким встановлено заборону примусового стягнення нерухомого житлового майна, яке вважається предметом іпотеки згідно статті 5 ЗУ «Про іпотеку» та відповідає визначеним цим законом критеріям.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові – для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Дану заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, оскільки така не містить: пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Заявник, подаючи заяву про забезпечення позову, просить забезпечити позов шляхом заборони вчиняти певні дії відповідачу ТОВ «Кредитні Ініціативи», а саме заборонити відчуження будинку який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Проте, заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Разом із тим, зустрічне забезпечення – це по суті гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків та має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою цього інституту є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

При цьому у принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права «Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі», ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

Згідно з приписами ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, оскільки заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, вона підлягає поверненню заявнику.

Статтею 9 Конституції України регламентовано, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» суд зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Крім того, у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

При цьому суд роз`яснює, що повернення заяви не позбавляє заявника на повторне звернення в суд із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 151, 153, 260, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Тулайдан Степан Іванович, про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Тулайдан Степан Іванович до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», державного реєстратора Тячівської міської ради Закарпатської області Лазар Діани Василівни де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним та зобов`язання вчинити певні дії – повернути заявнику.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя М.М. Бряник