Вирок № 93974815, 30.12.2020, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/684/20

1-кп/302/133/20

227

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.12.2020смт. Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі суддя Кривка В.П.

з участю: секретар судового засідання – Куруц В.І,

прокурор - Пилип Б.Ф.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник - адвокат Белла В.М.,

потерпіла - ОСОБА_2 ,

представник потерпілої юридичної особи - Бундзяк В.В.,

представник органу пробації - Шкудор М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні райсуду в смт.Міжгір`ї кримінальне провадження № ЄРДР 12020070110000174 від 04.05.2020 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, уродженця і місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, особа з інвалідністю ІІІ-ї групи з дитинства, одружений, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, раніше неодноразово судимого, судимості погашені, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 286 ч.2, 135 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04 травня 2020 року, близько 15.30 години, водій ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «ВАЗ» моделі 2107 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Дружби в с. Колочава Міжгірського району Закарпатської області в напрямку вулиці Заверхня, у світлу пору доби, проявив неуважність до дорожньої обстановки що склалася, не забезпечив безпеку дорожнього руху, діючи самовпевнено та самонадіяно, не обрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, відволікся від керування своїм автомобілем та виїхав на узбіччя і допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка рухалась узбіччям вулиці у попутному йому напрямку, в результаті чого, остання отримала згідно висновку судово-медичної експертизи №93 від 22.06.2020 тілесні ушкодження: синців обличчя. синців лівої гомілки, саден і забійних ран голови, обличчя та саден спини, обох колінних суглобів та згідно медичних карт стаціонарного хворого виставлено діагноз: ЗЧМТ, забій головного мозку 2 ст., правобічна підгостра субдуральна гематома, ЗТГК двобічний гідроторакс. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих, твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини кузова автомобіля по ударному механізму дії з послідуючим падінням і ударів, тертя тіла об тверде дорожнє покриття та за своїм характером виникли при обставинах ДТП і вкладаються у строк 04.05.2020. За ступенем тяжкості ці тілесні ушкодження кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя.

ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності, після скоєння даного наїзду на пішохода, зник з місця події, залишивши потерпілу ОСОБА_2 в безпорадному та небезпечному стані, при цьому маючи можливість надати такій допомогу, та через 1065 метрів від місця наїзду на пішохода допустив зіткнення керованого ним автомобіля із електричною опорою.

Суд за згодою всіх учасників кримінального провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 ч.2 КК України, застосувавши положення статті 349 ч.3 КПК України та роз`яснив учасникам кримінального провадженні наслідки цієї процесуальної дії. Натомість суд постановив з`ясувати обставини і дослідити докази за змістом формулювання обвинувачення ОСОБА_1 вчинення ДТП у стані алкогольного сп`яніння і за обставинами обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення . передбаченого статтею 135 ч.1 КК України, бо за цими обставинами обвинувачений протягом судового розгляду змінював свою позицію щодо визнання цих обставин та своєї вини за цими обставинами.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив перебування в стані алкогольного сп`яніння під час події, а решту вище встановлених обставин за остаточною позицією визнав повністю, у вчиненому розкаявся і підтвердив повністю в своїх показах в суді вище встановлені обставини, а також повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за статтями 286 ч.2, 135 ч.1 КК України (окрім обтяжуючої обставини).

З приводу заперечення обтяжуючої обставини перебування в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 надав такі покази.

До події він не вживав алкоголь. Обвинувачений просить узять до уваги таке : - свідок ОСОБА_3 (автотехнік, який ремонтував його авто до ДТП) помилився щодо його стану під час спілкування з ним при одержанні з ремонту авто, бо ОСОБА_1 , в його присутності з пляшки з під горілки вживав не спиртне, а воду); обставини медичного обстеження в Міжгірській районній лікарні 04.05.2020р. із застосуванням приладу «Драгер» він не пам`ятає, бо перебував в шоковому стані після ДТП (втрачав свідомість, мав судоми і приступ з епілептичними ознаками, тому не підписував висновок лікаря), вважає, що забір крові з вени медичний працівник здійснював того ж дня, однак у приміщенні поліції, а не в лікарні; просить узяти до уваги, що КНП «ЛПУ Міжгірська районна лікарня» на запит його захисника надала відомості про те, що дозвіл на здійснення цим медичним закладом обстежень і надання висновків на стан сп`яніння водіїв одержано тільки в червні 2020, а також те, що згідно з висновком № 862 судового експерта токсиколога Закарпатського обласного бюро СМЕ Грішко Л.В. в його крові, забраної з вени, не виявлено спиртів.

Обвинувачений також просить узяти до уваги, що він примирився з потерпілою, визнає цивільно-правові вимоги потерпілої ОСОБА_4 і ПРАТ «Закарпаттяобленерго» в повному обсязі і бажає відшкодувати завдану кримінальними правопорушеннями шкоду. Просить не позбавляти його волі і застосувати положення статті 75 КК України при призначенні йому покарання.

Потерпіла ОСОБА_2 показала, що 04.05.2020 після обіду вона йшла по узбіччі вулиці Дружби в напрямку вулиці Заверхня в селі Колочава, Міжгірського району і відчула сильний удар по тілу з тильної сторони. Надалі подій не пам`ятає, через отриману внаслідок ДТП травму, бо прийшла до свідомості тільки в лікарні. Про обставини ДТП вона опісля дізналась від рідних та очевидців події. Потерпіла просить узяти до уваги, що не бажає покарання обвинуваченому у вигляді реального позбавлення волі з метою надання можливості обвинуваченому відшкодувати завдану їй шкоду. Потерпіла підтримала цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування їй 16836 грн. 67 коп. матеріальної шкоди у вигляді витрат на лікування спричинених від ДТП тілесних ушкоджень, а також про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в сумі 40000 грн. за спричиненні моральні страждання.

Представник потерпілої юридичної особи ПРАТ «Закарпаттяобленерго» підтримав цивільний позов до обвинуваченого про стягнення 7674 грн 66 коп. завданої матеріальної шкоди у вигляді пошкодження залізобетонної електричної опори внаслідок зіткнення автомобіля, яким керував ОСОБА_1 з цією опорою після вчинення ним ДТП (наїзду на пішохода ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_5 показав, що 04.05.2020 біля 15 години він бачив як потерпіла ОСОБА_2 йшла по узбіччю дороги по вулиці Дружба в селі Колочава і в цей момент автомобіль марки ВАЗ білого кольору з`їхав на обочину і збив пішохода ОСОБА_6 передньою частиною авто в задню частину тіла. При цьому потерпіла вилетіла на капот автомобіля і впала на дорогу . а автомобіль поїхав далі, не зупиняючись. Опісля від односельчан він дізнався, що автомобіль на відстані біля 1 км. в`їхав електроопору біля дороги. ОСОБА_5 відразу ж прибіг до брата ОСОБА_7 , який мешкає напроти скоєння ДТП щоб той зателефонував на «швидку медичну допомогу».

Свідок ОСОБА_7 підтвердив покази свідка ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_3 показав, що 04.05.2020р. він на замовлення ОСОБА_1 ремонтував його автомобіль марки ВАЗ білого кольору. Біля обіднього часу ОСОБА_1 забрав автомобіль і під час огляду ремонтних робіт та спілкування з ним ОСОБА_3 звернув увагу на те, що ОСОБА_1 тримав у руках скляну пляшку з етикеткою з надписом горілка, яка була розпочата і вживав рідину з цієї пляшки періодично. Зовнішній вигляд і стан ОСОБА_1 вказував на те, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння (похитувався під час ходьби і мав зв`язану мову).

Свідок ОСОБА_8 показала, що вона працює медичною сестрою в КНП «ЛПУ Міжгірська районна лікарня» і перебувала на роботі за графіком з 04 по 05.05.2020 (добу). Свідок повідомила, що ввечері біля 18 години в лікарню поступив ОСОБА_1 після ДТП, в якого проявлялись симптоми судом у вигляді приступів епілептичних. ОСОБА_1 нею надавалась за призначенням чергового лікаря медична допомога (уколи, капельниці). Від прац2івників лікарні і змісту записів в медичних документах вона дізналась, що ОСОБА_1 був обстежений лікарем на стан сп`яніння, який підтвердився застосуванням спеціального приладу з показником 1,80 проміле. Свідок також показала, що ОСОБА_1 намагався втекти з лікарні, його в палаті охороняли працівники поліції і він поводив себе неадекватно (кричав безпричинно). Наступного дня вранці 05.05.2020р. у присутності лікаря ОСОБА_9 і працівників поліції ОСОБА_8 здійснила забір крові з вени обвинуваченого в спеціальний флакон, який поліцейськими був упакований для потреб експертизи.

Свідок ОСОБА_10 показав, що він, будучи слідчим Міжгірського відділення поліції,якому було доручено розслідувати зазначене кримінальне провадження, під час чергування 04.05.2020 виїжджав на місце ДТП в село Колочава, де встановивши первісно обставини, отримав інформацію, що водія автомобіля, причетного ДТП ОСОБА_1 доставлено автомобілем швидкої медичної в лікарню. ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у лікарні відразу ж після події і був доставлений в приміщення поліції, однак там він заявив про погане самопочуття, втрачав свідомість і його було доставлено в між гірську районну лікарню. Вранці наступного дня (05.05.2020р.) за вказівкою процесуального прокурора від ОСОБА_1 було здійснено забір крові з вени медичним працівником в Міжгірській районній лікарні і за цим біологічним зразком було призначено судову токсикологічну експертизу.

Згідно з висновком № 862 судового експерта токсиколога ОСОБА_11 у крові з вени ОСОБА_1 не виявлено спиртів та їх ізомерів.

Висновок суду та обґрунтування.

Оцінивши вище встановлені обставини, які повністю відповідають змісту формулювання обвинувачення за обвинувальним актом, суд дійшов висновку, що кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_1 мали місце і його слід визнати винуватим за такими ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями Кримінального кодексу України за кваліфікуючими ознаками:

-порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження (стаття 286 ч.2);

-завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через свій безпорадний стан, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан (стаття 135 ч.1).

Цей висновок суду ґрунтується на таких доказах. Показами обвинуваченого і потерпілої і визнання ним обставин ДТП, порушення правил дорожнього руху, обставин наїзду, на потерпілу (пішохода), обставин спричинення потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, ненадання допомоги потерп ілій після ДТП і залишення місця ДТП та від`їзд на значну відстань від місця ДТП. Подані в кримінальне провадження докази сторони обвинувачення обвинувачений не оспорив і погодився з такими.

Суд відхиляє заперечення обвинуваченим обставини перебування його під час керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння з огляду на таке.

Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який складено лікарем Міжгірської районної лікарні ОСОБА_9 04.05.2020р. о 17 годині 55 хв. на підставі направлення працівника Міжгірського відділення поліції у ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального приладу і зафіксовано 1,80 % проміле алкогольного сп`яніння. Покликання сторони захисту на недійсність цього висновку у зв`язку з наказом № 477-о від 24.06.2020р. директора департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОДА, за яким затверджено перелік закладів охорони здоров`я, яким надано право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв не спростовує перебування ОСОБА_1 під час ДТП в стані алкогольного сп`яніння. Адже пунктом 2 цього наказу визнано втративши чинність наказу № 764-О від 14.12.2018р. (попереднього аналогічного за змістом наказу) тільки з дати винесення наказу № 477-О від 24.06.2020р., тобто 3 24.06.2020р. Натомість подія мала місце 04.05.2020р. і оспорюваний вищезазначений висновок також складено 04.05.2020р. Обстеження проведено в часі, максимально наближеному до часу події. Окрім цього, показами свідка ОСОБА_3 підтверджено вжиття спиртного до події ОСОБА_1 . Неадекватну поведінку ОСОБА_1 відразу ж після його госпіталізації під час надання медичної допомоги з ознаками, що вказують на стан сп`яніння, підтвердила і свідок ОСОБА_8 .

Покликання сторони захисту на висновок експерта № 862 суд не бере до уваги і визнає цей доказ неналежним,виходячи з наступного. Під час судового розгляду показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , з урахуванням, які надала в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 та змісту дослідженого висновку експерта, протоколу слідчої дії, - встановлено, що забір крові з вени ОСОБА_1 мав місце вранці біля 8 години 05.05.2020р., тобто після спливу майже 17 годин з часу події ДТП. Експерт також роз`яснила, що забір крові здійснений з порушенням інструкції і на флаконі, де було поміщено кров не зазначено час відібрання крові.

Суд також бере до уваги те, що сам обвинувачений з приводу оспорення обтяжуючої обставини під час судового розгляду займав не послідовну і суперечливу позицію. Зокрема, спочатку визнав цю обставину, а опісля заперечив. Вищевикладені обґрунтування дають підстави суду дійти висновку, що ця позиція обвинуваченого спрямована на уникнення від суворої відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення.

За вчинені кримінальні правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 підлягає покаранню.

Обираючи вид і розмір покарання за кожне правопорушення, суд зважає на таке.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає визнання ним вини в цілому щодо обставин кримінальних правопорушень, розкаяння перед потерпілою і визнання обвинуваченим цивільних позовів без застережень.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп`яніння, бо саме ця обставинам стала причиною вчинення кримінальних правопорушень, бо стан алкогольного сп`яніння, зафіксований у обвинуваченого перевищував в 9 разів допустиму норму.

Суд бере до уваги те, що злочин, який передбачений статтею 286 ч.2 КК України, відповідно до положень статті 12 КК України відноситься до тяжких кримінальних правопорушень, характеризується необережною формою вини у вигляді злочинної самовпевненості, а кримінальне правопорушення, яке передбачене статтею 135 ч.1 КК України, віднесено цим же кримінальним законом до нетяжких злочинів з умисною формою вини. Наслідком злочинної діяльності обвинуваченого є отримання потерпілою тяжких тілесних ушкоджень.

Суд бере до уваги особу обвинуваченого, який вважається не судимим, має сім`ю, є одруженим і отримує трьох малолітніх дітей, постійного місця праці не має і заробляє тимчасового сезонними роботами. З місця проживання Колочавською сільською радою обвинувачений характеризується позитивно. Суд також бере до уваги те, що обвинувачений за відомостями, наданими в справу і вигляді інформації з Національної поліції України, підтвердженої змістом судових рішень, характеризується як особа, яка схильна до вчинення кримінальних та адміністративних правопорушень. За змістом досудової доповіді органу пробації ризик повторного вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 є високим, не зважаючи на те, що його минулі судимості є погашеними і знятими. Постановами Міжгірського районного суду Закарпатської області підтверджено, що до вчинення злочинів, які розглядаються судом за цим вироком, ОСОБА_1 два рази вчиняв правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, тобто за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння. Зокрема, не задового до події ДТП згідно з постановою Міжгірьского районного суду від 17.02.2020р. в справі № 302/36/20 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 130 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що відповідає сумі 10200 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами усіх видів на строк один рік. ОСОБА_1 цю постанову суду не виконав.

Наявність у справі обтяжуючої покарання обставини, самі обставини справи, відомості про особу обвинуваченого переконують суд у тому, що за вчиненні кримінальні правопорушення він заслуговує покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статей 286 ч.2, 135 ч.1 КК України.

Обираючи строк такого покарання, суд бере до уваги положення статті 50 ч.2 КК України, за якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. З урахуванням пом`якшуючої покарання обставини, яка визнана судом, позиції потерпілої ОСОБА_2 , наслідків злочину, наявності в обвинуваченого на утримання трьох малолітніх дітей, суд вважає, що слід призначити ОСОБА_1 мінімальні строки до відбуття покарання у виді позбавлення волі, які визначені в санкціях статей 286 ч.2, 135 ч1 КК України. З цих же мотивів суд застосовує положення, яке передбачено статтею 70 ч.1 КК України щодо часткового складання призначених покарань при визначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів.

Додаткове покарання передбачене ст.286 ч.2 КК України, у виді позбавлення права ОСОБА_1 керувати транспортними засобами усіх видів, з урахуваванням обставин справи, особи обвинуваченого, слід призначити в максимальному розмірі до призначеного основного покарання за ст.286 ч.2 КК України.

Цивільні позови потерпілих підлягають повному задоволенню як такі, що не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим.

Судових витрат у кримінальному провадженні не має.

Речові докази підлягають такому вирішенню : автомобіль марки ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на зберігання дружині обвинуваченого ОСОБА_12 , на досудовому розслідуванні до завершення розгляду справи, - слід вважати переданим за належністю; чохол до керма авто, медична захисна маска, уламки від транспортного засобу із слідами крові, що зберігаються в Міжгірському ВП - слід знищити; медичну картку потерпілої ОСОБА_2 – слід повернути в медичний заклад.

Паспорт ОСОБА_1 для виїзду за кордон України, який приєднувався до матеріалів справи під час судового провадження, слід повернути дружині ОСОБА_1 за поданою заявою.

Запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, який обрано на досудовому розслідуванні і продовжено під час судового провадження, не підлягає скасуванню, з огляду на таке обґрунтування. Обвинуваченому обирається суворе покарання, зокрема у вигляді реального відбуття позбавлення волі. У справі є відомості про те, що обвинувачений схильний до вчинення кримінальних правопорушень і в минулому неодноразово вчиняв умисні злочини, а також ухилявся від виконання вироків, відбував за кордон України та притягався за це до кримінальної відповідальності. Отже, є обґрунтований ризик, що обвинувачений може ухилитися від відбуття покарання за цим вироком. З метою недопущення свавільного тримання обвинуваченого під вартою до набрання вироком законної сили йому слід визначити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом 60 днів.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керування транспортними засобами усіх видів на строк три роки.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 135 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк один рік.

Згідно з статтею 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців з позбавленням права керування ранспортними засобами усіх видів на строк три роки.

Зарахувати в строк відбуття покарання виді позбавлення волі за цим вироком строк перебування ОСОБА_1 під вартою на досудовому розслідуванні і під час судового провадження, починаючи з 04.05.2020 до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити повністю Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 16836 гривень 67 копійок. 40000 гривень моральної шкоди, - всього на загальну суму: 56836 грн 67 коп.

Цивільний позов ПРАТ «Закарпаття обленерго» задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 в користь ПРАТ «Закарпаття обленерго» майнову шкоду (збитки) в сумі 7674 гривень 66 копійок.

Речові докази в справі, які зберігаються в Міжгірському відділенні поліції :

-чохол до керма авто, уламки транспортного засобу, медична захисна маска – знищити;

-медичну картку (документи) № 1488, заповнену на ОСОБА_2 – повернути в КНП «ЛПУ Міжнірська районна лікарня».

Паспорт ОСОБА_1 гр.України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 20.02.2019р. - повернути дружині ОСОБА_1 .

Запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін і визначити строк дії цього заходу протягом 60 днів (по 28 лютого 2021 включно).

Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня проголошення, а засудженим ОСОБА_1 , який перебуває під вартою, - в той же строк х дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції якщо вирок не скасовано.

Суддя: В. П. Кривка