
Справа № 701/1327/12
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.12.2020 м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого Михайлишин В.М., за участю секретаря Вейг А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката Кулієвича Богдана Романовича про зарахування у строк покарання строк попереднього ув`язнення та звільнення від відбування покарання засудженого:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, учасника бойових дій, 31.05.2018 року засудженого Берегівським районним судом за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до п`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від призначеного покарання з іспитовим строком на три роки,
ВСТАНОВИВ:
31 травня 2018 року вироком Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину, поклавши на нього обов`язки відповідно до п. п. 1 і 2 ч. 1ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання і роботи. Згідно ст. 77 КК України додаткове покарання – конфіскацію майна не застосовано. В порядку ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання підсудному ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з моменту його затримання о 19:30 годині 08.12.2011 року до моменту зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підписку про невиїзд 18.06.2015 року включно.
18 грудня 2020 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання захисника Кулієвича Б.Р. про зарахування у строк покарання строк попереднього ув`язнення та звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 , яке мотивоване тим, що Верховний Суд України у своїй постанові від 29.08.2018 року у справі № 663/537/17, провадження № 13-31кс18 визначив наступне: якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).
У зв`язку з цим, засудженому ОСОБА_1 слід зарахувати у строк покарання в порядку ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення з моменту його затримання о 19:30 годині 08.12.2011 року до моменту зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підписку про невиїзд 18.06.2015 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Захисник Кулієвич Б.Р. та засуджений ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, представник у своєму клопотанні просив провести розгляд справи без його участі.
Прокурор Сита Ю.Ю. в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив провести розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, вироком Берегівського районного суду від 31.05.2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину, поклавши на нього обов`язки відповідно до п. п. 1 і 2 ч. 1ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання і роботи. Згідно ст. 77 КК України додаткове покарання – конфіскацію майна не застосовано. В порядку ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання підсудному ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з моменту його затримання о 19:30 годині 08.12.2011 року до моменту зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підписку про невиїзд 18.06.2015 року включно.
26 листопада 2015 року був прийнятий Закон №838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», що набрав чинності 24 грудня 2015 року, згідно якого змінено ч. 5 ст. 72 КК України і визначено, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в якому до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
21 червня 2017 року набрав чинності Закон № 2046-VIII, яким Закон №838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» втратив чинність та знову змінено ч. 5 ст. 72 КК України. Цю норму викладено в такій редакції: «Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».
У тих випадках, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ч. 4 ст. 5 КК України).
Згідно із ч. 4 ст. 5 КК України коли закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів і наступні його редакції в силу погіршення кримінально-правового становища особи зворотної дії не мають, до правовідносин застосовується той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
У такому випадку йдеться про застосування так званого проміжного закону – закону, що набув чинності після вчинення злочину, але втратив чинність до моменту прийняття рішення у справі.
Із системного тлумачення норми ч. 4 ст. 5 КК України випливає, що «проміжний» закон про кримінальну відповідальність, який встановлює найбільш сприятливі умови для особи порівняно з «наступним» («наступними») законом (законами), який погіршує кримінально-правове становище особи, має так звану переживаючу (ультраактивну) дію.
Ці норми кореспондують з нормою ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Вжиті законодавцем словосполучення «інші кримінально-правові наслідки діяння», а також «поліпшення (чи погіршення) становища особи іншим чином» охоплюють собою всі інші кримінально-правові наслідки діяння, окрім злочинності й караності, та всі можливі аспекти впливу на кримінально-правове становище особи, в якому вона опиняється внаслідок вчинення нею злочину.
«Іншими кримінально-правовими наслідками діяння» можуть визнаватися будь-які передбачені КК України примусові заходи кримінально-правового характеру, здатні змінити (поліпшити чи погіршити) кримінально-правове становище особи.
Перелік таких наслідків та аспектів кримінально-правового становища особи не є вичерпним і охоплює, зокрема, зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання. На необхідність такого широкого тлумачення вказують вжиті законодавцем слова «інші», «іншим чином» у ст.ст. 4, 5 КК України.
Положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув`язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 цього Кодексу, є «іншим кримінально-правовим наслідком діяння» в розумінні ч. 2 ст. 4 КК України. Підставою для такого твердження є те, що інститут зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання впливає на кримінально-правове становище особи (покращує або погіршує його).
Отже, Закон № 838-VIII є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином поліпшує становище особи у розумінні ст. 5 КК України, оскільки передбачає коефіцієнт зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Закон № 2046-VIII є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином погіршує становище особи у розумінні ст. 5 КК України, оскільки вводить (повертає) коефіцієнт зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання) викладений і в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у Справі №663/537/17, згідно якої якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).
Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що ОСОБА_1 засудженому вироком від 31.05.2018 року необхідно зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 08.12.2011 року по 18.06.2015 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 53 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
У зв`язку з вищенаведеним, клопотання захисника Кулієвича Б.Р. підлягає до задоволення, тому засудженому ОСОБА_1 слід зарахувати у строк покарання в порядку ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення з моменту його затримання о 19:30 годині 08.12.2011 року до моменту зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підписку про невиїзд 18.06.2015 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та звільнити від відбування покарання, оскільки засуджений ОСОБА_1 фактично відбув призначене судом покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі, згідно вироку суду від 31.05.2018 року, з урахуванням ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката Кулієвича Богдана Романовича про зарахування у строк покарання строк попереднього ув`язнення та звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 31.05.2018 року – задовольнити.
Зарахувати у строк покарання в порядку ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення засудженому ОСОБА_1 з моменту його затримання о 19:30 годині 08.12.2011 року до моменту зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підписку про невиїзд 18.06.2015 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_1 від призначеного йому покарання вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 31 травня 2018 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Михайлишин В.М.
Судове рішення № 93974685, Берегівський районний суд Закарпатської області було прийнято 28.12.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 701/1327/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: