Ухвала суду № 93974255, 30.12.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/15665/20

Провадження № 1-кс/263/7181/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Ковтуненко В.О., при секретарі Моторіній В.А., розглянувши заяву слідчого судді Хараджа Н.В. про самовідвід від розгляду клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Донецькій області Кузнецової А.В. про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні №42020050000000047 від 21.02.2020 року,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Донецькій області Кузнецової А.В. про тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володіння Головного управління ДПС у Донецькій області щодо підприємства ТОВ «АТІК АГРО» (ЄДРПОУ 37077262).

Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 24 грудня 2020 року вказане клопотання визначене до розгляду слідчому судді Хараджа Н.В.

24.12.2020 року слідчим суддею Хараджа Н.В. заявлений самовідвід. На обґрунтування якого зазначено, що до призначення на посаду судді, вона офіційно була працевлаштована юрисконсультом на ТОВ «АТУК АГРО», з керівництвом та засновниками досі підтримує певні особисті взаємовідносини.

Слідчий суддя ОСОБА_1 свою позицію щодо заяви про самовідвід не висловила.

Вирішуючи питання за вказаною заявою про самовідвід суддя враховує наступне.

Згідно з ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. (Постанова Верховного Суду від 17.09.2019р., справа № 277/599/15-к, провадження № 51-9889км18).

На підставі викладеного, з метою забезпечення неупередженості, недопущення недовіри та для усунення будь-яких сумнівів, необхідно дійти висновку про наявність підстав для задоволення заяви слідчого судді Хараджа Н.В. у справі із розгляду вказаного клопотання.

Керуючись ст.ст.75, 76, 80, 81, 369, 372 КПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Заяву слідчого судді Хараджа Н.В. про самовідвід від клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Донецькій області Кузнецової А.В. про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні №42020050000000047 від 21.02.2020 року, задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О.Ковтуненко