Ухвала суду № 93973648, 24.12.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24253/20

Провадження № 1-кп/127/942/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Курбатової І.Л.,

при секретарі Кобріній Г.О.,

за участю прокурора Шубіна І.Р.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Руденко М.А., Таранова М.М.,

представника потерпілого Бурятинського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, відомості про які внесено 07 серпня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020030000784, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор Шубін І.Р. заявив клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивував наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, внаслідок чого є підстави вважати що обвинувачений перебуваючи на волі буде вчиняти інші кримінальні правопорушення. Просив також продовжити запобіжний захід щодо ОСОБА_2 , зазначив, що останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, судимість на даний час не погашена, внаслідок чого є підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на волі матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того, зауважив, що у разі доведеності винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їм загрожує реальна міра покарання до 6 років позбавлення волі, внаслідок чого є підстави вважати, що існує ризик переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Захисник Таранов М.М. заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, вказав, що він не довів ризиків у кримінальному провадженні, а повідомив лише свої припущення, такі ризики як відсутність місця роботи, попередні притягнення до кримінальної відповідальності не є ризиками, визначеними ст. 177 КПК України. Вважав, що ризики у кримінальному провадженні відсутні, його підзахисний характеризується позитивно, зобов`язується з`являтись в судові засідання, просив змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника.

Захисник Руденко М.А. заперечувала щодо продовження строку тримання під вартою відносно її підзахисного, оскільки сторона обвинувачення не дотрималась вимог ст. 199 КПК України, у справі відсутнє відповідне письмове клопотання прокурора, воно не вручено захиснику та обвинуваченому. Також заперечувала щодо наявності ризику впливу на свідків, оскільки останні вже допитувались під час досудового розслідування. Ризик спотворення речових доказів також відсутній. Окрім того зазначила, що ОСОБА_1 визнає вину та має проблеми зі здоров`ям. Просила врахувати, що останній утримує новонароджену дитину та ще двох малолітніх дітей.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав свого захисника.

Вирішуючи питання щодо запобіжних заходів відносно обвинувачених, суд виходить з наступного.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2020 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжено дію запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою зі строком дії до 04.01.2021 року.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Статтею 350 КПК України, що регулює розгляд судом клопотань учасників судового провадження, визначено, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Зазначеною нормою надано сторонам право заявляти клопотання під час судового провадження. Право заявляти клопотання наявне у всіх сторін кримінального провадження, при цьому сторони є рівними щодо порядку заявлення клопотань. Клопотання можуть заявлятись під час судового розгляду у будь-якій формі. За визначенням, клопотання – це офіційне прохання про здійснення процесуальних дій чи прийняття рішень, звернене до органів досудового розслідування, слідчого, прокурора чи суду. Воно може бути як усним, так і письмовим. Стаття 350 КПК України не визначає вимог до клопотань учасників провадження та не містить виключень із правила необхідності розгляду в судовому засіданні кожного клопотання кожної із сторін.

З вказаних підстав суд вважає, що в ході судового розгляду сторона обвинувачення має право заявити клопотання щодо продовження запобіжного заходу у бідь-якій формі і вказане клопотання має бути розглянуто судом.

Зазначене є підставою не приймати до уваги доводи захисника Руденко М.О. щодо порушення прокурором порядку звернення до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою, визначеного ст. 199 КПК України та відсутності предмету судового розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що ч. 1 ст. 199 КПК України визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 199 КПК України, на яку посилалась сторона захисту, клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Зміст вказаних норм щодо кола учасників (прокурор, слідчий) та визначення належного суду (місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування) беззаперечно свідчить, що зазначена норма регулює виключно питання досудового розслідування, що також підтверджується і ч.ч. 4 та 5 зазначеної статті, які визначають суб`єктом розгляду клопотання слідчого суддю.

Досудове слідство у вказаній справі завершено. На даний час у справі триває судовий розгляд.

Вирішення вказаного питання на стадії судового розгляду врегульовано ст. 331 КПК України про що зазначено вище. Частиною 2 вказаної статті визначено, що суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Вказане посилання стосується виключно загальних положень про запобіжні заходи, мети і підстави застосування запобіжних заходів, обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Відсилання до глави 18 КПК України свідчить про необхідність врахування судом, що здійснює судовий розгляд загальних засад застосування запобіжних заходів, і жодним чином не відсилає до необхідності зміни кола учасників та стадії кримінального провадження.

Конституційний Суд України у Рішенні № 1-р/2017 від 23.11.2017 року вказав, що ініціюючи питання продовження тримання обвинуваченого під вартою або домашнім арештом, суд виходить за межі судової функції і фактично стає на сторону обвинувачення, що є порушенням принципів незалежності і безсторонності судової влади.

Під час судового провадження у суді першої інстанції прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.

Отже, при розгляді питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, суд не має права залишити без уваги заявлені в усній формі доводи сторони обвинувачення щодо необхідності продовження строку тримання під вартою та зобов`язаний розглянути вказане питання в передбаченому законом порядку.

Вирішуючи питання доцільності тримання обвинувачених під вартою, суд враховує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають міцних соціальних зв`язків, обвинувачуються у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень. Враховуючи наведене, а також обставини кримінальних правопорушень в яких обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд вважає, що ризики в обґрунтування тримання під вартою підозрюваних тривають та не зменшилися. ОСОБА_1 може загрожувати покарання у виді 6 років позбавлення волі, останній раніше судимий, не працює та стабільного доходу не має. При цьому останній обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів. Вказані обставини переконують суд в існуванні ризиків переховування від суду та вчинення кримінальних правопорушень в разі перебування обвинуваченим на волі.

Суд критично відноситься до доводів ОСОБА_3 щодо необіхдності зміни його підзахисному запобіжного заходу на особисте зобов`язання. Обсяг та тяжкість обвинувачення ОСОБА_2 свідчать про недостатність обіцянки останнього належно виконувати свої обов`язки для гарантування відповідної поведінки обвинуваченого. Позитивна характеристика, на яку посилався захисник не усуває ризиків у кримінальному провадженні.

В разі доведення винуватості ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі. Згідно із обвинуваченням останній вчиняв кримінально-карані дії за попередньою змовою із ОСОБА_2 та раніше судимий за вчинення корисливого злочину. Наведені прокурором доводи переконують суд в необхідності продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 діб з огляду на наявність ризиків переховування від суду та вчинення кримінальних правопорушень.

Вислухавши позицію захисника Руденко М.А. щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, а саме що її підзахисний не має намірів впливати на свідків та відсутня можливість спотворення речових доказів, суд констатує, що прокурор не посилався на відповідні ризики. Вказані обставини жодним чином не впливають на ризики переховування від суду та вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим. У даному випадку, коли ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні декількох епізодів злочинної діяльності проти власності за попередньою змовою групою осіб, інтереси суспільства у своєчасному та належному розгляді кримінального провадження переважають над приватними інтересами обвинуваченого щодо спільного утримання дітей. Доведені стороною обвинувачення ризики несуть суттєву загрозу належній реалізації судом завдань кримінального провадження.

Розглядаючи можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що обвинувачені не зареєстровані в м. Вінниці. ОСОБА_1 проживає в м. Одеса, ОСОБА_2 – в с. Градинці, Білявського району, Одеської області, що в сукупності із тяжкістю передбаченого в разі доведення винуватості покарання унеможливлює обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Все зазначене свідчить, що ризики встановлені судом при обранні та продовженні запобіжних заходів продовжують існувати, а достатніми для їх запобігання запобіжними заходами буде тримання обвинувачених під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжних заходів доцільно продовжити на 60 діб.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи, що сторона обвинувачення просила визначити заставу щодо обвинувачених, суд приймає рішення про вказане та визначає обвинуваченим розмір застави з врахуванням вищевказаних обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.177, 178, 194, 314, 315, 316, 317, 334 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 24.12.2020 року до 21.02.2021 року, включно.

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 175760, 00 гривень.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити ОСОБА_1 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме те, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 - продовжити на 60 діб, починаючи з 24.12.2020 року до 21.02.2021 року, включно.

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 175760, 00 гривень.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити ОСОБА_2 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме те, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що утримується під вартою в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду в частині питання застосування запобіжного заходу не зупиняє її виконання.

Суддя: