Ухвала суду № 93970937, 31.12.2020, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2358/20

№ пров. 2/697/849/2020

У Х В А Л А

31 грудня 2020 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Колісник Л.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 28.12.2020 звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору з посиланням на незадовільний майновий стан, відсутність будь-якої соціальної допомоги та інших стабільних доходів у вигляді заробітної плати та соціальних виплат протягом 2020 року.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України. Згідно із п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Всупереч цьому, в позовній заяві ціна позову не зазначена.

Положеннями ч.4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В позовній заяві заявлено вимогу немайного характеру - про захист честі, гідності та ділової репутації та майнового характеру - стягнення моральної шкоди.

У відповідності до ч. 3 ст.8 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи не майнового характеру, встановлено ставку судового збору – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви про відшкодування моральної шкоди – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” установлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.

Отже, позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн. за позовну вимогу про захист честі, гідності, ділової репупації, та 2250,00 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди, проте, позивачем до матеріалів справи не надано документів на підтвердження сплати судового збору, в розмірі та порядку встановленому Законом України «Про судовий збір».

Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Виходячи зі змісту ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд зазначає, що судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом та вирішенням адміністративного позову, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості, органу Пенсійного фонду), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.ч.1,3 ст.136 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд зазначає, що позивачем до клопотання про відстрочення сплати судового збору не надано доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, який би перешкоджав позивачу сплатити судовий збір (довідка з ДФС, Пенсійного фонду, державного центру зайнятості).

Суд зазначає, що правова позиція щодо необхідності підтвердження позивачем/заявником незадовільного майнового стану була викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/9117/17, вказано, що єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Також, Верховний Суд вказав на те, що вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обґрунтування та доказування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві позовні вимоги за подачу заяви до суду в розмірі 840,80 грн. та в розмірі 2250,00 грн. на рахунок Канівського міськрайонного суду Черкаської області, а саме: отримувач коштів Канівське УК/ ОТГ Канів/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38048557, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 518999980313131206000023717, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101; _____, Судовий збір за позовом ______,Канівський міськрайонний суд Черкаської області.

Враховуючи вищевикладене, пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

- не зазначено ціну позову;

- до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору, який відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI складає 840,80 грн. та 2250,00 грн.

Вищевикладене не дає підставу суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст. 177 ЦПК України.

Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно усунути недоліки заяви.

Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Канівського міськрайонного суду Черкаської області через канцелярію суду.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди – залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. О. Колісник