Рішення № 93970106, 23.12.2020, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_________

Справа № 572/1469/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області – у складі судді Довгого І.І.,

за участю секретаря судових засідань – Калюшик О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 посилаючись на обставини укладення між сторонами 22.11.2011 року кредитного договору у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в сумі 11000 грн. із сплатою процентів за користування кредитом. Відповідач не виконував договірних зобов`язань, станом на 05.06.2017 року виникла заборгованість з врахуванням внесених коштів на погашення заборгованості в сумі 24498,97 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

01 липня 2019 року ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області скасовано заочне рішення від 20.03.2018 року по даній справі та призначено справу до судового розгляду в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

24 лютого 2020 року від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог. Просять стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» 178926,86 грн. заборгованості за кредитним договором, яка утворилася станом на 04.02.2020 року.

11 березня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позов про збільшення позовних вимог, в якому вони просять відмовити в позові, оскільки дана заява була подана поза межами процесуальних строків. Також відповідач в даному відзиві посилається на те, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Не надано Умов та Правил надання банківських послуг, а також тарифів, що діяли на час укладення договору і які були підписані відповідачем. Також згідно анкети-заяви від 22.11.2011 року сплата комісії за обслуговування картки не передбачена.

24 квітня 2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якому позовні вимоги про стягнення заборгованості підтримують, вказують, що позивачем була подана заява не про збільшення позовних вимог, а про уточнення розміру позовних вимог. Також вказують, що відповідачка користувалася кредитними коштами, а саме знімала готівку, проводила розрахунки у торгівельній мережі, поповнювала кредитний рахунок.

Ухвалою Сарненського районного суду від 26 жовтня 2020 року відмовлено у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Представник позивача просив позов задовольнити, справу розглядати у відсутність представника позивача.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, та просить врахувати доводи невизнання позову, які викладені у відзиві на позовну заяву від 05.03.2020 року.

Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до наступного.

За частиною першою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до приписів норми ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Таким чином, кредитний договір має бути укладений у письмовій формі у вигляді одного документа (що містить усі істотні умови), підписаного обома сторонами, або у вигляді декількох документів, якими сторони обмінялися (листи, телеграми, телетайпне чи електронне повідомлення тощо). При цьому документи, якими сторони обмінюються, також мають містити підписи відправників.

Право кредитора вимагати повернення кредиту наступає у разі прострочення позичальником повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач посилався на те, що 22.11.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 11000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Зазначив, що підписана відповідачем заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає договір.

Досліджена в судовому засіданні анкета - заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 22.11.2011 року є стандартним бланком, з якої вбачається, що відповідач виявив бажання та отримав від позивача кредитну картку «Універсальна» з кредитним лімітом 3700 грн. Процентна ставка у даній заяві не зазначена, а також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Разом з тим, банком до матеріалів справи долучено витяг з тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна», який не підписаний відповідачкою. З даного договору не вбачається по якій ставці нараховувалися проценти, оскільки в договорі вказано чотири типи кредитного продукту «Універсальна», що різняться між собою ставками, умовами нарахування процентів.

На думку позивача, істотні умови договору сторони узгодили в Умовах та правилах надання банківських послуг у ПриватБанку, однак надані позивачем Умови не містять підпису відповідача ОСОБА_1 .

Позивач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно, брав на себе зобов`язання зі сплати процентів, комісії, пені, штрафів у разі порушення зобов`язання.

Крім того, згідно п. 1.1.7.58 Умов та Правил надання банківських послуг, що містяться в матеріалах справи, розписано правила поведінки позичальника банку у зв`язку з анексією АР Крим і вчинення ним в зв`язку з анексією Криму відповідних дій до 31 грудня 2014 року, що як наслідок вказує на те, що банк надав до суду на підтвердження позовних вимог Умови та Правила, якими викладено істотні умови, встановлені банком лише з 2014 року, а отже відповідач не міг бути ознайомлений з даними Умовами та Правилами в 2011 році і не міг їх визнати.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості з відповідача, яка станом на 05 червня 2017 року становить – 24498,97 грн. та складається з: 7894,03 грн. – за нарахованим відсотками; 18191,88 грн.- нарахована пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500 грн. – штраф (фіксована частина); 1142,81 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідачка посилається на те, що вона погасила кредит. З довідки виданої банком, яку долучила відповідачка до матеріалів справи вбачається, що 04.08.2016 року ОСОБА_1 погасила кредит в сумі 3000 гривень та 05.08.2016 року в сумі 10000 гривень. Згідно наданого банком розрахунку з 31.07.2015 року ОСОБА_1 не використовувала кредитні кошти.

Також відповідачем на підтвердження своїх пояснень, що до того, що вона не використовувала кредитні кошти, долучила ухвалу слідчого Сарненського районного суду від 02.12.2019 року про скасування постанови старшого слідчого СВ Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області Красько А.А. від 01.10.2018 року по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а саме крадіжки коштів з кредитної картки ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2.1.1.3.4. Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, який міститься на офіційному сайті Приватбанку https://privatbank.ua/terms, встановлено, що кошти, отримані від Клієнта для погашення заборгованості за кредитом, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі, насамперед, направляються для погашення: - прострочених процентів за користування кредитом, далі - простроченої до повернення суми кредиту (тіла кредиту), далі - процентів до сплати по кредиту, далі - тіла кредиту до оплати, далі - проценти від суми неповернутого в строк кредиту згідно п. 2.1.1.2.12. Цього Договору, далі - пені згідно п. 2.1.1.8.1. цього Договору.

Таким чином, суд вбачає порушення банком порядку нарахування заборгованості по кредиту, оскільки відповідач ОСОБА_1 не має заборгованості по тілу кредиту, а так як тіло кредиту погашається в останню чергу, заборгованість по відсотках та пені існувати не може, так як нараховується лише на залишок боргу.

Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених вимог.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача, згідно до ст. 141 ЦПК України .

На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 610, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 258-268 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) НОМЕР_1 ) про стягнення боргу в розмірі 24498 грн. 97 коп. та судових витрат в розмірі 1600 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складене 23 грудня 2020 року.

Суддя: