Рішення № 93968879, 21.12.2020, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1025/17

Провадження № 2/382/4/20

РІШЕННЯ

Іменем України

21 грудня 2020 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Чемерис С.О.

за участю адвокатів Петенак В.І., Черних В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Яготинської міської ради, ФОП ОСОБА_3 про скасування рішень Яготинської міської ради, скасування рішення про державну реєстрацію та запису про право власності,

Встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Яготинської міської ради, ФОП ОСОБА_3 про скасування рішень Яготинської міської ради, скасування рішення про державну реєстрацію та запису про право власності. Свої вимоги обгрунтовувала наступним. З 1977 року у її власності перебуває Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1 . Власником іншої частини даного будинку відповідно до договору дарування від 8 листопада 2011 року є відповідачка по справі. У травні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ жилого будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою. 19 лютого 2013 року за клопотанням ОСОБА_2 по вищевказаній цивільній справі з метою визначення варіантів поділу будинку та встановлення порядку користування земельної ділянки було проведено судову будівельно-технічну експертизу до якої крім матеріалів цивільної справи було додану топогеодезичну зйомку земельної ділянки виготовлену ФОП ОСОБА_3 . На час проведення експертом огляду домоволодіння АДРЕСА_1 порядок користування земельною ділянкою між співвласниками жилого будинку склався наступний: ОСОБА_2 користується земельними ділянками площею: 217,7 кв.м (під частиною жилого будинку, під гаражем Г та прилеглою до них ділянкою); 561,6 кв.м (під частиною сараю Б, під прибудовою "б" та вільною від забудови ділянкою) - загальною площею 779,3 кв.м; ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 981,7 кв.м. В той же час, в своєму висновку експертом було запропоновано варіант встановлення порядку користування земельної ділянки наступним чином: виділити у користування ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд: земельну ділянку площею 227,7 кв.м (для обслуговування частини в житловому будинку, гаражу Г та прилегла до них ділянка), земельну ділянку площею 747,4 кв.м (для обслуговування прибудови "б" та вільної від забудови), земельну ділянку площею 12,7 кв.м (під 1/2 частиною сараю Б), загальною площею 987,8 кв.м; для ведення особистого селянського господарства: земельну ділянку площею 100,0 кв.м; ОСОБА_1 пропонується залишити у користуванні: земельну ділянку площею 648,8 кв.м (для обслуговування частини в житловому будинку та господарських будівлях),та в спільне користування ОСОБА_2 і ОСОБА_1 пропонується виділити земельні ділянки: площею 19,6 кв. м. (для обслуговування частин співвласників в сараї Б, відповідачці для обслуговування частини в житловому будинку, для обслуговування погреба Д та для проходу до своїх ділянок), площею 4,8 кв.м. (для обслуговування позивачці гаражу Г та для проходу відповідачці), загальною площею 24,4 кв.м. Однак, рішенням Яготинського районного суду від 21 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково. У порядку поділу жилого будинку АДРЕСА_1 виділено ОСОБА_2 в натурі та визнано за нею право власності на 39/100 часток жилого будинку АДРЕСА_1 , що складає відокремлену частину будинку із самостійним виходом і самостійною поштовою адресою, яка присвоюється у визначеному законодавством порядку, - квартиру АДРЕСА_2 , а саме: жилу кімнату 1-2, площею 25,00 кв. м; кухню 1-1, площею 19,80 кв. м, а також господарські будівлі та споруди: 1/2 частину сараю Б, загальною площею 25,40 кв. м; прибудову "б", площею 12,60 кв. м.,гараж Г;огорожу №1. У порядку поділу жилого будинку АДРЕСА_1 виділено ОСОБА_1 в натурі та визнати за нею право власності на 61/100 частку жилого будинку АДРЕСА_1 , що складає відокремлену частину будинку із самостійним виходом і самостійною поштовою адресою, яка присвоюється у визначеному законодавством порядку, - квартиру АДРЕСА_3 , а саме:коридор 2-1, площею 4,50 кв. м;кухню 2-6, площею 6,60 кв. м;коридор 2-2, площею 19,30 кв. м;жилу кімнату 2-3, площею 12,60 кв. м;жилу кімнату 2-4, площею 9,10 кв. м;комору 2-5, площею 5,60 кв. м, а також господарські будівлі та споруди:1/2 частину сараю Б, загальною площею 25,40 кв. м;сарай В, площею 14,40 кв. м;прибудову "в", площею 6,00 кв. м;убиральню Е, 1984 року побудови. У задоволені позовних вимог щодо встановлення порядку користування було відмовлено, в зв`язку з тим, що суд позбавлений можливості визначити просторове місце розташування земельної ділянки площею 0,14 га, яка обліковується відповідно до записів земельно-кадастрової книги за адресою: АДРЕСА_4 , так як установлення меж в натурі (на місцевості) вказаної земельної ділянки не проводилось, фактична площа земельної ділянки, якою користуються співвласники жилого будинку АДРЕСА_4 , становить 0,1761 га, що перевищує розмір земельної ділянки, яка обліковується відповідно до записів земельно-кадастрової книги за адресою: АДРЕСА_4 , на 0,0361 га (0,1761га-0,14га), суд не може перебирати на себе повноваження органу місцевого самоврядування щодо передачі вказаної надлишкової земельної ділянки у користування та визначати цільове призначення такої земельної ділянки, встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками жилого будинку АДРЕСА_4 до встановлення меж в натурі (на місцевості) земельної ділянки, яка обліковується відповідно до записів земельно-кадастрової книги за адресою: АДРЕСА_4 . Рішенням Апеляційного суду Київської області від 23 липня 2013 року рішення Яготинського районного суду Київської області від 21 травня 2013 року скасовано в частині виділення частки ОСОБА_1 та викладено рішення Яготинського районного суду Київської області в цій частині в наступній редакції. У порядку поділу житлового будинку АДРЕСА_1 виділено ОСОБА_1 в натурі та визнано за нею право власності на 61/100 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , що складає відокремлену частину будинку із самостійним виходом і самостійною поштовою адресою яка присвоюється у визначеному законодавством порядку, - квартиру АДРЕСА_3 , а саме: виділити в натурі та визнати право власності на 61/100 частку спірного жилого будинку за відповідачкою, надавши їй у володіння наступне: коридор 2-1, площею 4,50 кв.м; кухню 2-6, площею 6,60 кв.м; коридор 2-2, площею 19,30 кв.м; жилу кімнату 2-3, площею 12,60 кв.м; жилу кімнату 2-4, площею 9,10 кв.м.; комору 2-5, площею 5,60 кв.м (заг. площею 57,70 кв.м). Також виділити наступні господарські будівлі: 1\2 частину сараю "Б", площею 25,40 кв.м; прибудова "в", площею 6,00 кв.м; сарай "В", площею 14,40 кв.м; вбиральню "Е", стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12566,62 грн., грошової компенсації у зв`язку із збільшення на 11/100 від ідеальної частки. В іншій частині рішення Яготинського районного суду Київської області від 21 травня 2013 року залишено без змін. Одразу після одержання вищевказаного рішення суду, виконавчим комітетом Яготинської міської ради було присвоєно належній мені частині будинку окрему поштову адресу: АДРЕСА_4 . 17 листопада 2014 року мною було одержано свідоцтво про право власності на житловий будинок, загальною площею 65,8 кв.м., що розташований по АДРЕСА_4 . 11 грудня 2014 року рішенням Яготинської міської ради Київської області було надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у приватну власність орієнтовною площею 0,05 га, яка розташована на адресою АДРЕСА_4 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель, не наданих у власність та користування. Рішенням Яготинської міської ради від 19 травня 2015 року за №3140-58-VI відповідно до пункту 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розглянувши заяви гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заслухавши пояснення сторін та документи, що підтверджують розмір земельних ділянок, враховуючи відомості обліку землі, що містяться в земельно-кадастровій книзі №8 (записи № 2659,2660) та матеріалів обмірів земельних ділянок проведених ФОП ОСОБА_3 , відповідно до яких загальна площа спірних земельних ділянок становить 0,1772 га, Яготинська міська рада вирішила погодити виготовлення документації із землеустрою на земельні ділянки в АДРЕСА_4 , цільове призначення яких для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та для ведення особистого селянського господарства за гр. ОСОБА_1 на загальну площу 0,0672 га. Погодити виготовлення документації із землеустрою на земельні ділянки в АДРЕСА_4 цільове призначення яких для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та для ведення особистого селянського господарства за гр. ОСОБА_2 на загальну площу 0,1100 га. 10 жовтня 2015 року управлінням Держгеокадастру в Яготинському районі Київської області було проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0300 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована по АДРЕСА_5 . 22 грудня 2015 року рішенням Яготинської міської ради Київської області за №77-03-VII було затверджено розроблений ФОП ОСОБА_3 проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 322550100:06:038:0030, у власність ОСОБА_1 , площею 0,0300 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_4 в межах населеного пункту в адміністративних межах Яготинської міської ради за рахунок земель не наданих у власність та користування, передавши у власність ОСОБА_1 вищевказану земельну ділянку. 9 грудня 2016 року управлінням Держгеокадастру в Яготинському районі Київської області було проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0376 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та розташована по АДРЕСА_4 та проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0337 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та розташована по АДРЕСА_5 . 9 лютого 2017 року рішенням Яготинської міської ради Київської області за №771-16-VII було затверджено розроблену ФОП ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 площею 0,0337 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( кадастровий номер 3225510100:06:038:0038), що розташована за адресою АДРЕСА_4 та передано у власність ОСОБА_2 дану земельну ділянку. 22 лютого 2017 року ОСОБА_2 було проведено державну реєстрацію права власності на дану земельну ділянку. Однак, одразу після реєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку ОСОБА_2 змістила існуючий на протязі тривалого часу паркан, встановивши його таким чином, що частина належного їй саду опинилася на боці ОСОБА_2 . Як з`ясувалося, на даний час, ФОП ОСОБА_3 під час розробки топогеодезичної зйомки земельної ділянки було допущено помилку в каталозі координат поворотних точок земельної ділянки, яку під час виготовлення технічних документацій виправлено не було. Так, виконавши проекти землеустрою земельних ділянок, які призначені для ведення особистого селянського господарства та сформувавши їх необхідні площі, останнім було розпочато розробку технічних документацій земельних ділянок, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, під час виготовлення яких виявилось, що за рахунок наявного залишку сформувати необхідну площу земельної ділянки гр. ОСОБА_2 немає технічної можливості. В зв`язку з цим, для сформування необхідної площі земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 було зміщено координати точок гр. ОСОБА_1 , в результаті чого під час реєстрації меж даної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі по геодезичним даним, межа суміжних земельних ділянок була зміщена. Таким чином, межа між земельними ділянками була неправомірно зміщена, що в значній мірі обмежує її право в користуванні земельною ділянкою. Просила скасувати рішення про державну реєстрацію №34064245 від 28.02.2017 року, щодо державної реєстрації земельної ділянки, розміром 0,0337 га, кадастровий номер 3225510100:06:038:0038, що розташована по АДРЕСА_4 за ОСОБА_2 (реєстраційний запис об`єкта нерухомого майна 1184476532255) номер запису про право власності 19231138, скасувати запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером майна 1184476532255 від 22.02.2017 року, номер запису про право власності №19231138 на земельну ділянку розміром 0,0337 га, кадастровий номер 3225510100:06:038:0038, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та розташована по АДРЕСА_4 за ОСОБА_2 , скасувати рішення Яготинської міської ради від 22 грудня 2017 року за №76-03-VІІ про затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку, площею 0,0719 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_4 та передачі даної земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 , скасувати рішення Яготинської міської ради від 22 грудня 2017 року за №77- 03-VІІ про затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку, площею 0,0300 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_4 та передачі даної земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 .

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали вимоги позову.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник позов не визнали, надали письмові заперечення, котрі обгрунтували тим, що ОСОБА_1 вчинила самозахват частини земельної ділянки належної ОСОБА_2 , розташованої біля входу в її частину будинку. Коли ОСОБА_2 не було вдома, позивачка самовільно переставила сіткову огорожу на декілька метрів в сторону земельної ділянки попереднього співввласника будинку ОСОБА_4 . На даний час ОСОБА_2 після приватизації земельної ділянки відновила суміжні межі шляхом перенесення огорожі на попереднє місце. ОСОБА_2 доглядала за колишнім господарем частини будинку ОСОБА_4 . Останній був проти того, щоб ОСОБА_1 переставила огорожу, проте. за станом здоров"я її дії не оскаржував. Просила у задоволенні позову відмовити.

Представником позивачкою надано відповідь на відзив ОСОБА_2 , де вказано, що заперечення на позовну заяву ОСОБА_2 не підтверджуються належними доказами та не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідач ФОП ОСОБА_3 позов не визнав, пояснивши, що технічна документація виготовлена ФОП ОСОБА_3 не має помилок, відповідає вимогам закону, та під час виготовлення документації сторони погодили розташування меж, визначених межовими знаками.

Представник відповідача Яготинської міської ради в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві до суду просив розглянути справу у його відсутності. В судовому засіданні 29.03.2018 р. представник Яготинської міської ради позов не визнав, пояснивши, що межі спірної земельної ділянки не могли бути визначені, так як земельна ділянка не була сформована, як об"єкт цивільних прав відповідно до ст. 79-1 ЗК України. Під час вирішення земельного спору Яготинською міської радою між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , остання, погоджуючи розмір земельної ділянки, що їй виділяється, могла вважати, що нею погоджується виготовлення документації на земельну ділянку з фактично існуючими межами користування.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічна позиція закріплена в ст. 377 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані також не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також, дотримуватися правил добросусідства.

В силу ч.1 ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Згідно із положеннями ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а)визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г)визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їм земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

В силу ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Згідно із ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.

В силу ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ » від 16.04.2004 року № 7, постановлено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється згідно до ч. 3 ст. 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки , який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій. Що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною ; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів. Суд у разі задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними і зобов`язує іх, залежно від характеру спору, виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем .

Відповідно до ч. 2 ст. 346 ЦК України право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом. Згідно приписів ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З показів свідка ОСОБА_5 даних в судовому засіданні вбачається, що із сім"єю ОСОБА_1 вона знайома з дитинства. Після придбання будинку ОСОБА_1 , ще при попередніх власниках остання користувалась земельною ділянкою попід вікнами її частини будинку з боку частини будинку ОСОБА_2 . Там ОСОБА_1 насаджувала квіти та на цій земельній ділянці росли вишня, абрикоса, черешня. Ці дерева були огорожені сіткою. Проте, на даний час загорожа була перенесена ОСОБА_2 під вікна частини будинку ОСОБА_1 . З показів свідка ОСОБА_6 вбачається, що її колишній чоловік був попереднім власником будинку та їй відомо, що ОСОБА_1 пересунула за час життя її чоловіка встановлену ним загорожу під своїми вікнами та посадила там дерева і квіти. ОСОБА_4 просив переставити загорожу на попереднє місце, проте, ОСОБА_1 вимог господаря не виконала.

З копії рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 23 липня 2013 р. (а.с. 10-12) вбачається, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена частково та рішення Яготинського районного суду Київської області від 21 травня 2013 р. змінено в частині виділення частки ОСОБА_1 , та викладено рішення Яготинського районного суду в цій частині в наступній редакції: у порядку поділу житлового будинку виділити ОСОБА_1 в натурі та визнати за нею право власності на 61/100 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , що складає відокремлену частину будинку із самостійним виходом і самостійною поштовою адресою яка присвоюється у визначеному законодавством порядку, - квартиру АДРЕСА_3 , а саме : Виділити в натурі та визнати право власності на 61/100 частку спірного жилого будинку за відповідачкою, надавши їй у володіння наступне: коридор 2-1, площею 4,ОСОБА_10 кв.м; кухню 2-6, площею 6,60 кв.м; коридор 2-2, площею 19,30 кв.м; жилу кімнату 2-3, площею 12,60 кв.м; жилу кімнату 2-4, площею 9,10 кв.м.; комору 2-5, площею 5,60 кв.м (заг. Площею 57,70 кв.м). Також виділити наступні господарські будівлі: 1\2 частину сараю "Б", площею 25,40 кв.м; прибудова "в", площею 6,00 кв.м; сарай "В", площею 14,40 кв.м; вбиральню "Е", стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12566,62 грн., грошової компенсації у зв`язку із збільшення на 11/100 від ідеальної частки. В іншій частині рішення Яготинського районного суду Київської області від 21 травня 2013 року залишено без змін. Крім цього, з вказаного рішення вбачається, що ОСОБА_7 за рішенням Яготинського районного суду від 21 травня 2013 р. було виділено в натурі та визнано за нею право власності на 39/100 часток жилого будинку АДРЕСА_1 , що складає відокремлену частину будинку із самостійним виходом і самостійною поштовою адресою, яка присвоюється у визначеному законодавством порядку- квартиру АДРЕСА_2 , а саме: жилу кімнату 1-2, площею 25,00 кв.м; кухню площею 19,80 кв.м, а також господарські будівлі та споруди: 1/2 частину сараю "Б" площею 25,40 кв.м; прибудову "б" площею 12,60 кв.м, гараж, огорожу № 1. З копії рішення виконавчого комітету Яготинської міської ради Київської області від 28 жовтня 2014 р. № 168 (а.с. 13) вбачається, що присвоєно частині житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить громадянці ОСОБА_1 , поштову адресу: АДРЕСА_4 .

З копії рішення Яготинського районного суду від 21 травня 2013 р. (а.с. 97-101 т. 2) вбачається, що під час розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Яготинська міська рада, про поділ будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, судом установлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є співвласниками жилого будинку АДРЕСА_1 судом установлено, що між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 склався порядок користування вказаним жилим будинком, однак ОСОБА_1 не бажала укласти із ОСОБА_2 договір про поділ в натурі нерухомого майна відповідно до вимог ст. 367 ЦК України.Земельна ділянка площею 0,06 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , виділена під забудову ОСОБА_8 у 1958 році. ОСОБА_8 з 1956 року до 1969 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 . За час шлюбу подружжям збудовано жилий будинок на земельній ділянці 0,06 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 . Рішенням народного суду Яготинського району Київської області від 30 січня 1970 року в порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_9 і ОСОБА_8 право власності на 1/2 частину жилого будинку АДРЕСА_1 за кожним. Відповідно до наказу по радгоспу "30 річчя Перемоги" Київського виробничо-аграрного об`єднання по виробництву фруктів, ягід і молока" від 01 вересня 1977 року, у зв`язку з розподілом жилого будинку АДРЕСА_1 та відчуженням ОСОБА_10 1/2 частини вказаного жилого будинку на користь ОСОБА_1 , за ОСОБА_1 закріплено земельну ділянку в розмірі 0,03 га та покладено на головного агронома обов`язок провести відповідні зміни у земельній шнуровій книзі. Однак відповідно до наказу по радгоспу "30 річчя Перемоги" Київського виробничо-аграрного об`єднання по виробництву фруктів, ягід і молока" від 15 лютого 1980 року за ОСОБА_8 закріплено земельну ділянку в розмірі 0,05 га, якою він користувався як надлишком та відповідно внесено зміни в записах земельної шнурової книги на 0,11 га.У подальшому право власності на належну ОСОБА_8 1/2 частину жилого будинку АДРЕСА_1 переходило до ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_4 08 листопада 2011 року ОСОБА_4 за договором дарування безоплатно передав у власність ОСОБА_2 належну йому 1/2 частину жилого будинку АДРЕСА_1 .

Крім цього, рішенням установлено, що на час проведення експертом огляду домоволодіння АДРЕСА_1 порядок користування земельною ділянкою між співвласниками жилого будинку склався наступний (додаток 1 а.с. 63): ОСОБА_2 користується земельними ділянками площею: 217,7 кв.м (під частиною жилого будинку, під гаражем Г та прилеглою до них ділянкою); 561,6 кв.м (під частиною сараю Б, під прибудовою “б” та вільною від забудови ділянкою) - загальною площею 779,3 кв.м; ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 981,7 кв.м, у зв"язку з чим пропонувалось виділити у користування ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд: земельну ділянку площею 227,7 кв.м (для обслуговування частини в житловому будинку, гаражу Г та прилегла до них ділянка), земельну ділянку площею 747,4 кв.м (для обслуговування прибудови “б” та вільної від забудови), земельну ділянку площею 12,7 кв.м (під 1/2 частиною сараю Б), загальною площею 987,8 кв.м; для ведення особистого селянського господарства: земельну ділянку площею 100,0 кв.м; ОСОБА_1 пропонувалось залишити у користуванні: земельну ділянку площею 648,8 кв.м (для обслуговування частини в житловому будинку та господарських будівлях), та в спільне користування ОСОБА_2 і ОСОБА_1 пропонувалось виділити земельні ділянки: площею 19,6 кв.м (для обслуговування частин співвласників в сараї Б, відповідачці для обслуговування частини в житловому будинку, для обслуговування погреба Д та для проходу до своїх ділянок), площею 4,8 кв.м (для обслуговування позивачці гаражу Г та для проходу відповідачці), загальною площею 24,4 кв.м. Таким чином, оцінюючи вищеперелічені докази в сукупності, суд доходить висновку, що на момент переходу права власності на частину будинку від попереднього власника ОСОБА_4 до ОСОБА_2 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_4 існував узгоджений порядок користування земельною ділянкою коли спірною частиною земельної ділянки користувалася позивачка та в силу ст. 120 ЗК України до набувача ОСОБА_2 могло перейти право користування земельною ділянкою на тих же самих умовах і в тому ж самому обсязі, що були у попереднього користувача.

Також з копії інвентаризаційної справи на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 223-233 т.1) та технічних паспортів на житловий будинок АДРЕСА_6 (а.с. 47-51, 75-77 т. 2) вбачається, що ОСОБА_2 до належної їй частини будинку добудувала дві прибудови загальною площею 23,4 кв.м, в зв"язку з чим зменшився розмір земельної діянки, яка перебувала у її фактичному користуванні. При цьому, суд відкидає заперечення відповідачки в цій частині, що позивачка самовільно захопила частину земельної ділянки, якою користувався ОСОБА_4 , оскільки за час життя останній меж земельної ділянки не оспорював. Показання свідка ОСОБА_6 суд прийняти до уваги не може з тих підстав, що між свідком та ОСОБА_1 існують неприязні відносини, так як на думку ОСОБА_6 , позивачка недобросовісно здійснювала догляд за її колишнім чоловіком. Крім цього, ОСОБА_6 в судовому засіданні не могла зазначити, коли саме, в якому році ОСОБА_1 перенесла загорожу, збільшивши таким чином свою частину земельної ділянки. Також суд враховує пояснення відповідачки ОСОБА_2 , яка в залі судового засідання підтвердила ті обставини, що на момент укладення договору дарування спірною частиною земельної ділянки користувалася ОСОБА_1 та загорожа була перенесена відповідачкою після приватизації земельної ділянки, в результаті чого між ними виник спір. З протоколу огляду земельної ділянки від 13 березня 2019 р. (а.с. 6-8 т. 2) вбачається, що між земельними ділянками, призначеними для будівнитцва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд існує межа у вигляді сітки та фактично розділяє дворище сторін, проте будь – які межові знаки між земельними ділянками відсутні. Ширина проходу, що залишена стороні відповідача для можливості потрапити на земельну ділянку, призначену для ведення ОСГ з врахуванням необхідної та виділеної позивачці для обслуговування будівлі сараю землі, є меншою 1 м, що не було враховано під час виготовлення технічної документації на земельні ділянки. Разом з тим, під час розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Яготинська міська рада про поділ будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, сторони користувалися вказаною частиною земельної ділянки спільно. Таким чином, на час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, до ОСОБА_1 перейшло право користування спірною частиною земельної ділянки. Зведений план земельних ділянок (а.с. 74-75 а.с. 2) містить інформацію щодо місця розташування земельної ділянки та місце розташування огорожі - металевої сітки, яка існувала до перенесення її ОСОБА_7 .

З копії рішення Яготинської міської ради Київської області шостого скликання від 11 грудня 2014 р. № 2900-52-VI (а.с. 18 т.1) вбачається, що ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у приватну власність орієнтовною площею 0,05 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , для ведення особистого селянського господарства, в межах населеного пункту в адміністративних межах Яготинської міської ради за рахунок земель, не наданих у власність та користування. З копії рішення Яготинської міської ради Київської області шостого скликання від 19 травня 2015 р. № 3140-58-VI "Про розгляд земельного спору між громадянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 " (а.с. 17 т. 1) вбачається, що погоджено виготовлення документації із землеустрою на земельні ділянки в АДРЕСА_4 , та АДРЕСА_4 –б - цільове призначення яких: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та для ведення особистого селянського господарства за гр. ОСОБА_1 - на загальну площу 0,0672 га, а за гр. ОСОБА_2 - на загальну площу 0,1100 га. Пунктом 3 вказаного рішення визначено, що дане рішення є підставою для виготовлення громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 документації із землеустрою на вказані в п.п. 1-2 цього рішення земельні ділянки без взаємного погодження меж земельних ділянок. З рішення Яготинської міської ради Київської області VII скликання від 22 грудня 2015 р. за № 76-03-VII (а.с. 78 т.1) вбачається, що рішенням затверджено розроблений ФОП-підприємцем ОСОБА_13 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, 0,0719 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_4 та передачу даної земельної ділянки у власність ОСОБА_7 . З копії рішення Яготинської міської ради Київської області сьомого скликання від 22 грудня 2015 р. за № 77-03-VII (а.с. 23 т.1) вбачається, що затверджено розроблений ФОП ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 322550100:06:038:0030, у власність ОСОБА_1 , площею 0,0300 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_4 в межах населеного пункту в адміністративних межах Яготинської міської ради за рахунок земель не наданих у власність та користування, передано у власність ОСОБА_1 вищевказану земельну ділянку. З Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна (а.с. 20-21 т.1) вбачається, що рішення про державну реєстрацію земельної ділянки розміром 0, 0337 га кадастровий номер 3225510100:06:038:0038, яка призначена для будівництва та обслуговування житлого будинку, господарських будівель та споруд, розташованої по АДРЕСА_4 за ОСОБА_2 прийнято 28 лютого 2017 р. за № 34064245, реєстраційний запис об"єкта нерухомого майна 1184476532255, номер запису про право власності - 19231138,запис державногореєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером майна - 1184476532255 від 22.02.2017 р.

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 21 т.1) вбачається, що 10 жовтня 2015 року Управлінням Держземагентства в Яготинському районі Київської області за ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0300 га, кадастровий номер: 3225510100:06:038:0030, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована по АДРЕСА_4 . З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та кадастрового плану земельної ділянки (а.с. 8-9 т.1) вбачається, що 9 грудня 2016 року Управлінням Держгеокадастру в Яготинському районі Київської області за ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0376 га, кадастровий номер: 3225510100:06:038:0037, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та розташована по АДРЕСА_4 . З копії рішення Яготинської міської ради Київської області сьомого скликання від 9 лютого 2017 р. за № 771-16-VII (а.с. 16 т.1) вбачається, що затверджено розроблену ФОП ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 площею 0,0337 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( кадастровий номер 3225510100:06:038:0038), що розташована за адресою АДРЕСА_4 та передано у власність ОСОБА_2 дану земельну ділянку за рахунок земель, які обліковуються у власності ОСОБА_12 . Разом з тим, в матеріалах справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Яготинська міська рада, про поділ будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, (а.с. 40) наявна довідка виконавчого комітету Яготинської міської ради від 27 квітня 2001 р. про те, що за ОСОБА_12 згідно записів земельно-кадастрової книги значиться земельна ділянка площею 0, 11 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та 0,01 га для ведення особистого підсобного господарства. З довідки Яготинської міської ради від 15 березня 2013 р. (а.с.87) вбачається, що наступний власник будинку ОСОБА_4 не звертався до Яготинської міської ради про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою та передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_4 . Таким чином, на момент звернення ОСОБА_2 з заявою про виділення їй земельних ділянок сторони фактично користувалися земельними ділянками: ОСОБА_2 - загальною площею 779,3 кв.м, ОСОБА_1 - 981,7 кв.м. Попередній власник будинку ОСОБА_4 не звертався до Яготинської міської ради для оформлення його права на земельну ділянку після попереднього власника будинку ОСОБА_12 , а остання мала право на користування земельною ділянкою для ОСГ у розмірі 0, 01 га. Згідно із п. п. 4.1 - 4.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин. Отже, під час виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність сторонам, також виготовлення технічної документації із землеустрою слід було встановити, яким чином сторони фактично використовували земельні ділянки та виявити дійсні межі цих земельних ділянок, так як до ОСОБА_4 в силу ст. 120 ЗК України могло перейти право користування, яке було визначене для попереднього власника будинку ОСОБА_12 . Разом з тим, Яготинська міська рада при вирішенні спору між сторонами та при винесенні оспорюваних рішень даних обставин не врахувала, та під ОСГ сторонам були виділені земельні ділянки у розмірі: 0,0719 га за ОСОБА_2 та 0, 03 га за ОСОБА_1 . Таким чином, в судовому засіданні установлено, що під час прийняття оспорюваних рішень Яготинською міською радою та виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність сторонам, виготовлення технічної документації із землеустрою права ОСОБА_1 були порушені всупереч ст. 120 ЗК України, у зв"язку з чим позов підлягає до задоволення.

Крім цього, з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 (а.с. 139) вбачається, що на момент виготовлення технічної документації за ОСОБА_2 за вказаною адресою була проведена державна реєстрація на квартиру, а не на житловий будинок, що не давало Яготинській міській раді підстави затверджувати технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку, що призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Керуючись ст.ст. 10,12,13,76,81,259,263-265 ЦПК України, ст. ст. 90,91,106,116,120,125, 152,155,158,198 ЗК України, ст.ст. 21, 346, 377, 391 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Яготинської міської ради, ФОП ОСОБА_3 про скасування рішень Яготинської міської ради, скасування рішення про державну реєстрацію та запису про право власності задовольнити. Скасувати рішення Яготинської міської ради від 9 лютого 2017 року за №771-16-VII про затвердження технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, площею 0,0337 га, що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по АДРЕСА_4 та про передачу даної земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 . Скасувати рішення про державну реєстрацію №34064245 від 28.02.2017 року, щодо державної реєстрації земельної ділянки, розміром 0,0337 га, кадастровий номер 3225510100:06:038:0038, що розташована по АДРЕСА_4 за ОСОБА_2 ( реєстраційний запис об`єкта нерухомого майна 1184476532255) номер запису про право власності 19231138. Скасувати запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером майна 1184476532255 від 22.02.2017 року, номер запису про право власності №19231138 на земельну ділянку розміром 0,0337 га, кадастровий номер 3225510100:06:038:0038, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та розташована по АДРЕСА_4 за ОСОБА_2 . Скасувати рішення Яготинської міської ради від 22 грудня 2017 року за №76-03-VІІ про затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку, площею 0,0719 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_4 для передачі даної земельної ділянки у власність гр.. ОСОБА_2 . Скасувати рішення Яготинської міської ради від 22 грудня 2017 року за №77- 03-VІІ про затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку, площею 0,0300 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_4 для передачі даної земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 31 грудня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Суддя Литвин Л.І.