Ухвала суду № 93968072, 30.12.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13161/20

1-кс/357/2605/20

Категорія 94

У Х В А Л А

30 грудня 2020 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О. О. при секретарі судового засідання Загурській Д.В, за участю прокурора Володька Р.І., захисника Несвітайла О.М., підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №2 Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Долматова Д.А. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020110030003853 від 29 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,-

В С Т А Н О В И В :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

До слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Долматова Д.А. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020110030003853 від 29 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з наступних підстав.

Згідно тексту клопотання, 29 грудня 2020 року ОСОБА_1 , близько 05 години 53 хвилин, шляхом вільного доступу зайшов до приміщення магазину «Садко», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП « ОСОБА_2 », перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у ОСОБА_1 виник умисел на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, підійшов до полиць з тютюновими виробами, звідки відкрито, у присутності працівників вказаного магазину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , викрав пачку цигарок «Reachmond Gold», вартістю 47 гривень.

Усвідомлюючи відкритий характер своїх дій, не зважаючи на те, що ОСОБА_4 намагалась зупинити ОСОБА_1 , останній від злочинного умислу не відмовився та відійшов від полиці з тютюновими виробами до холодильної камери, з якої відкрито викрав упаковку морозива марки «Морозко» «50/50», вартістю 88 гривень, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а незаконно здобутим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 135 гривень.

29 грудня 2020 року о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

29 грудня 2020 року о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватися, не з`являтись за викликами до органу досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилався на наявність ризиків зазначених у п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Захисник заперечив проти вказаного клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, в усній заяві в порядку статті 206 КПК України просив забезпечити для його підзахисного належне медичне обстеження в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні клопотання.

Кримінальний процесуальний кодекс України.

Стаття 177. Мета і підстави застосування запобіжних заходів

1. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 178. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу

1. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку із його доступом до зброї.

Стаття 183. Тримання під вартою

1. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

2. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

3. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

4. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Стаття 193. Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу

1. Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

2. Слідчий суддя, суд, до якого прибув або доставлений підозрюваний, обвинувачений для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, зобов`язаний роз`яснити його права:

1) мати захисника;

2) знати суть та підстави підозри або обвинувачення;

3) знати підстави його затримання;

4) відмовитися давати пояснення, показання з приводу підозри або обвинувачення;

5) давати пояснення щодо будь-яких обставин його затримання та тримання під вартою;

6) досліджувати речові докази, документи, показання, на які посилається прокурор, та надавати речі, документи, показання інших осіб на спростування доводів прокурора;

7) заявляти клопотання про виклик і допит свідків, показання яких можуть мати значення для вирішення питань цього розгляду.

3. Слідчий суддя, суд зобов`язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, обвинуваченого, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо участь захисника є обов`язковою або якщо слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.

4. За клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

5. Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Стаття 194. Застосування запобіжного заходу

1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 підозрюється у вчинені тяжкого злочину за ч. 2 ст. 186 КК України, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні доказами та дослідженими під час судового розгляду клопотання, а саме:

- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , який показав, що являється фізичною особою підприємцем та здійснює свою діяльність у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться в будинку АДРЕСА_2 , та 29 грудня 2020 року співробітниці магазину повідомили, що невідомий чоловік 29.12.2020 відкрито викрав пачку цигарок «Reachmond Gold» та упаковку морозива марки «Морозко» «50/50», чим завдав йому майнової шкоди;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , яка показала, що 29 грудня 2020 року вона знаходилася на своєму робочому місці, а саме у магазині «Садко», та близько 05 години 50 хвилин до приміщення магазину зайшов невідомий чоловік, який підійшов до полиці з тютюновими виробами, звідки викрав пачку цигарок та відкрив холодильник з морозивом, звідки викрав упаковку морозива, після чого вийшов з приміщення магазину;

- протоколом пред`явленням для впізнання особи за фотознімками ОСОБА_3 , яка впізнала ОСОБА_1 як чоловіка, який вчинив відкрите викрадення чужого майна 29 грудня 2020 року у приміщенні магазину «Садко»;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , яка показала, що 29 грудня 2020 року вона знаходилася на своєму робочому місці, а саме у магазині «Садко», та близько 05 години 50 хвилин до приміщення магазину зайшов невідомий чоловік, який підійшов до полиці з тютюновими виробами, звідки викрав пачку цигарок, після чого не реагуючи на зауваження продавців, відмахнувшись від ОСОБА_4 , відійшов до холодильника з морозивом, звідки викрав упаковку морозива, після чого вийшов з приміщення магазину;

- протоколом пред`явленням для впізнання особи за фотознімками ОСОБА_4 , яка впізнала ОСОБА_1 як чоловіка, який вчинив відкрите викрадення чужого майна 29 грудня 2020 року у приміщенні магазину «Садко»;

- протоколом огляду відеозапису з приміщення магазину «Садко» від 29.12.2020 з фототаблицею, на якій відображено обставини вчинення грабежу;

- протоколом огляду приміщення квартири АДРЕСА_3 , в якій проживає ОСОБА_1 , під час якого було виявлено та вилучено прозору пластикову коробку у формі серця від торта-морозива з етикеткою «Морозиво. 50/50. Шоколадне та з ароматом», пачку від цигарок золотистого кольору «Reachmond» «Gold».

На думку слідчого судді вказаних обставин, для підтвердження обґрунтованості підозри достатньо, задля переконання стороннього спостерігача у тому, що підозрюваним могло бути вчинено кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків. Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК.

Так, на даний час є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюючись у вчиненні тяжкого злочину проти власності, може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, або вчинити інші кримінальні правопорушення, зважаючи на його посткримінальну поведінку, оскільки є раніше судимою особою, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочинів проти власності, зокрема: 1) 08.09.2017 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки; 2) 10.10.2017 Володарським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки. Окрім того, 30.09.2017 до Білоцерківського міськрайонного суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017110030001534 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185 КК України, який на даний час перебуває на розгляді. А також, 14 грудня 2020 року по кримінальному провадженню № 12020110030003759 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України. 16 грудня 2020 року у вказаному кримінальному провадженні слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Шовкоплясом О.П. відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на термін два місяці, до 16 лютого 2020 року, який останній порушив, дані обставини свідчить про те, що ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, соціально не адаптується, покладені на нього слідчим суддею обов`язки не стримують його від вчинення нових злочинів, що вказує на підвищений рівень суспільної небезпеки особи підозрюваного.

Крім того, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію кримінального провадження, слідчий суддя вбачає реальними ризики, що підозрюваний у разі не застосування запобіжного заходу може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, або вчинити інші кримінальні правопорушення.

Зважаючи на те, що на даний час, фактично досудове розслідування тільки розпочалося, не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій, з метою отримання належних та допустимих доказів, слідчий суддя вважає, що незастосування запобіжного заходу до підозрюваного на такому етапі буде негативно впливати на повноту досудового розслідування, тобто слідчий суддя вважає доведеними ризики передбачені в п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім цього, слідчий суддя враховує обставини зазначені в ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, молодий вік особи, відсутність міцних соціальних зв`язків, у тому числі відсутність родини та утриманців, відсутність офіційного місця роботи, його майновий стан, наявність судимостей.

З урахуванням вказаних обставин, приходжу до висновку про неможливість жодного із більш м`яких запобіжних заходів забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, тому застосування тримання під вартою на даному етапі є виправданим.

В ході судового розгляду клопотання не встановлено обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.

Враховуючи викладене та зважаючи на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити заставу в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Усна заява захисника Несвітайла О.М. щодо забезпечення його підзахисному проведення медичного огляду та надання медичної допомоги в порядку статті 206 КПК України не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.6,7 статті 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Слідчий суддя зобов`язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

Так, під час судового засідання захисником Несвітайлом О.М. усно повідомлено слідчого суддю про наявність у його підзахисного травми голови, отриманої у дитинстві у віці 4-ох років під час дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим у захисника є підстави вважати, що його підзахисний може не в повній мірі усвідомлювати події. Жодних інших доводів, зокрема про застосування до підозрюваного насильства або ж документації, що підтверджує будь-який хворобливий стан підозрюваного захисником не надано.

Окрім іншого, під час судового засідання, слідчим суддею не встановлено інших обставин, що дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання.

Керуючись ст..ст. 132, 176, 177-178, 183, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 205, 372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ ВП №2 Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Долматова Дениса Андрійовича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020110030003853 від 29 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів до 13 години 30 хвилин 26 лютого 2021 року.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання – 13 години 30 хвилин 29 грудня 2020 року.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, заставу в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 126 120 грн. (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят грн.).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок:

Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області: UA768201720355259001000018661 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Київській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26268119.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

В разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) з`являтись до слідчого, прокурора або слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатись із міста Біла Церква без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) уникати спілкування із потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні, а також з іншими особами, які брали участь у якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій.

У разі внесення застави, встановити двохмісячний строк дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити учасникам процесу після її проголошення.

Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали буде оголошено 31 грудня 2020 року о 11 годині 30 хвилин.

Слідчий суддяО. О. Гребінь