Вирок № 93966540, 31.12.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7560/18

(1-кп/199/48/20)

В И Р О К

іменем України

31 грудня 2020 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючий – суддя Сенчишин Ф.М.

За участі секретаря судового засідання Павлюка С.М.

прокурора Киричка О.В.

захисників Гулого Я.О.

Саленка О.М.

Збарської І.В.

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42018040010000237, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, утримує двох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, та

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Васильківка, Васильківського р-ну, Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, старшого сержанта поліції, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 185 від 12 липня 2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду командира роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України.

Окрім того, наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 583 від 19 червня 2018 року ОСОБА_2 призначено на посаду поліцейського роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України.

На час виконання своїх службових обов`язків лейтенанту поліції ОСОБА_1 та сержанту поліції ОСОБА_2 було надано у використання службовий автомобіль марки «Toyota Prius» з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 .

Також, наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 69 від 27 лютого 2017 року ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України.

Відповідно до ст. ст. 24, 68 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

За ст. ст. 2, 6, 7, 8, 18, 23, 59, 62, 64 Закону України «Про Національну поліцію», завданням поліції є надання поліцейських послуг у сфері протидії злочинності, поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації, обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції, поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини. Поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», до правоохоронних органів віднесені органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції, у зв`язку із чим командир роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України лейтенант поліції ОСОБА_6 , поліцейський роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України сержант поліції ОСОБА_2 являються працівниками правоохоронного органу, тобто в червні 2018 року вони виконували функції представника влади.

Відповідно до примітки ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369, 382 КК України є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 КК України, посади яких згідно статті 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступник керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць, тобто лейтенант поліції ОСОБА_1 станом на червень 2018 року був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

За п.п. 1, 1.1. Розділу І, п. 1 Розділу XII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування, яка затверджена наказом МВС України № 111 від 16 лютого 2018 року, органи (підрозділи) поліції та їх посадові особи під час реагування на правопорушення або події повинні здійснювати, реагування на всі повідомлення про правопорушення або події, інформація про які отримана в будь-який спосіб, направлення на місця подій сил і засобів поліції, необхідних для захисту прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяння їх реалізації.

Згідно п.п. 1, 4, 5 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року (далі - Інструкція), вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ст.ст. 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), ч.ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 121, ст.ст. 121-1, 121-2, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 122, ч. 1 ст. 123, ст. 124-1, ст.ст. 125, 126, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 127, ст.ст. 128, 129, ст. 132-1, ч.ч. 6, 11 ст. 133-1, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 140 КУпАП.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до ст. 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення.

Поліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені ч.ч. 4, 7 ст. 121, ч. ч. 3, 4 ст. 122, ст. ст. 122-2, 122-4, 122-5, ч. ч. 2, 3 ст. 123, ст. 124, ч. 4 ст. 127, ст. ст. 127-1, 130, 139, ч. 4 ст. 140, 188-28 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП України, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

За приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП України, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. п. 1, 2 Розділу II Інструкції, протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст. 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп`яніння, у разі проведення огляду на стан сп`яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих, протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис, який засвідчується підписами двох свідків. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4. 5, 6, 7 Розділу IX Інструкції, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Обов`язковому огляду підлягають водії транспортних засобів - учасників ДТП, унаслідок якої є особи, які отримали тілесні ушкодження.

Згідно п. 3 Розділу II Інструкції, якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП, відповідно до п. 15 Розділу III Інструкції, у випадках, передбачених частиною першою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови по справі про адміністративне правопорушення надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається корінець поштового повідомлення про її отримання

За п. п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 Розділу IX Інструкції, поліцейські тимчасово вилучають посвідчення водія за наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене КУпАП, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

До винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком до трьох місяців з дати вилучення посвідчення. У тимчасовому дозволі на право керування транспортним засобом з лицьового боку перекреслюються категорії транспортних засобів, права на керування якими водій не має, а також робляться такі записи: дата тимчасового вилучення посвідчення водія; посада, прізвище поліцейського, номер його нагрудного знака; дата вчинення правопорушення; серія та номер протоколу про адміністративне правопорушення; стаття КУпАП, за якою складено протокол про адміністративне правопорушення, санкція якої передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

Згідно п. 1.2 посадової інструкції командира роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції № 6086 від 13 грудня 2017 року, лейтенант поліції ОСОБА_1 зобов`язаний керуватися у своїй діяльності Конституцією України, Законом України «Про національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції», та іншими законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, Положення про патрульну поліцію, наказами Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України.

За п.п. 2.2.2, 2.2.3, 2.2.13, 2.2.19 вказаної посадової інструкції командир роти зобов`язаний: бути прикладом дисциплінованості, неухильного виконання законодавства, наказів і розпоряджень начальника Управління, начальника Департаменту та їх заступників. Вживає заходів з виявлення та усунення порушень особовим складом службової дисципліни. Забезпечує особисто та/або силами особового складу припинення виявлених правопорушень та оформлення відповідних матеріалів. Оперативно взаємодіє з інспекторами відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління щодо регулярних завдань моніторингу.

Згідно п. 1.2 посадової інструкції поліцейського патрульної поліції затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції № 4/1 від 05 січня 2016 року, сержант поліції ОСОБА_2 зобов`язаний керуватися у своїй діяльності Конституцією України, Законом України «Про національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції», та іншими законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, Положення про патрульну поліцію, наказами Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України.

За п.п. 2.1 вказаної посадової інструкції: поліцейський патрульної поліції відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює: первинне реагування на повідомлення про правопорушення, а також самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством, самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством, припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень,застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження, розгляд справ про адміністративні правопорушення, застосовувати заходи адміністративного впливу до правопорушників, у випадках та в спосіб передбачені законодавством.

Відповідно до присяги працівника Національної поліції України, затвердженої Законом України «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VІІI, лейтенант поліції ОСОБА_1 та сержант поліції ОСОБА_2 зобов`язані вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

У невстановленому слідством місці у невстановлений слідством час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення, шляхом отримання неправомірної вигоди від учасників дорожнього руху, а також про надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

26 червня 2018 року лейтенант поліції ОСОБА_1 , який є особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб із сержантом поліції ОСОБА_2 , діючи із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вирішили стати на шлях злочинних дій за наступних обставин.

Так, у період з 25 червня 2018 року по 26 червня 2018 року командир роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України лейтенант поліції ОСОБА_1 та поліцейський роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України сержант поліції ОСОБА_2 перебували у спільній групі із патрулювання міста Дніпра.

Окрім того, разом з ними в спільній групі перебував інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України лейтенант поліції ОСОБА_5 , який відповідно п.п. 2.1.3, 2.2.8, 3.1.7 Посадової інструкції інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції України в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції № 6086 від 13 грудня 2017 року здійснював моніторинг за дотриманням працівниками Управління патрульної поліції вимог законодавства України та організаційно-розпорядчих документів МВС, Національної поліції та Департаменту, а також в разі наявності підстав мав здійснити доповідь безпосередньому керівнику про усі недоліки, виявлені у процесі виконання посадових обов`язків поліцейських, зокрема і ОСОБА_1 та ОСОБА_2

26 червня 2018 року о 03 годині 54 хвилини ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 рухаючись по вулиці Береговій у місті Дніпрі, виявили, що учасник дорожнього руху - водій транспортного засобу марки «Daewoo Lanos» з державним реєстраційним знаком НОМЕР_2 , а саме ОСОБА_7 , порушує Правила дорожнього руху, зокрема: у спеціально визначеному місті автомобіля відсутній державний реєстраційний номер, тобто у діях останнього вбачались ознаки вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та поблизу будинку № 82 по вулиці Береговій у місті Дніпрі ОСОБА_7 був зупинений у зв`язку із порушенням останнім зазначених Правил дорожнього руху.

Тоді ж, після зупинки вищезазначеного транспортного засобу лейтенант поліції ОСОБА_1 та сержант поліції ОСОБА_2 виявили, що у водія ОСОБА_7 відсутнє водійське посвідчення та у останнього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, тобто у діях ОСОБА_7 вбачались ознаки вчинених адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126. ст. 130 КУпАП.

В свою чергу, лейтенант поліції ОСОБА_1 , який є особою, яка займає відповідальне становище, діючи за попередньою змовою групою осіб із сержантом поліції ОСОБА_2 , діючи із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи незаконність вчинених ОСОБА_7 дій, а також усвідомлюючи, що останній може бути притягнутим до адміністративної відповідальності, вирішили стати на шлях злочинних дій з метою незаконного збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів від останнього.

Так, 26 червня 2018 року, о 4 годині 03 хвилин, лейтенант поліції ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб із сержантом поліції ОСОБА_2 , перебуваючи неподалік будинку № 82 по вулиці Береговій у місті Дніпрі, діючи із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, створювали умови для прийняття ними: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , пропозиції чи обіцянки від ОСОБА_7 шляхом оголошення наслідків притягнення до адміністративної відповідальності та розміру штрафу, передбаченого за вчинення такого діяння, та попрохали громадянина ОСОБА_7 надати їм: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2 000 гривень за непритягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності шляхом нескладання постанови про вчинення останнім адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та протоколу про вчинення ним же адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Тоді ж, 26 червня 2018 року о 4 годині 11 хвилин, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , перебуваючи неподалік будинку № 82 по вулиці Береговій, що розташована у місті Дніпрі, діючи із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержали неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 2 000 гривень від ОСОБА_7 , за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності шляхом нескладання постанови про вчинення ОСОБА_7 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та протоколу про вчинення ним же адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

В свою чергу, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що лейтенант поліції ОСОБА_5 може доповісти керівництву Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про факт виявлення та нефіксування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинених ОСОБА_7 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ст. 130 КУпАП, та одержання ними у своїх інтересах неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 2000 гривень від ОСОБА_7 за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності шляхом нескладання постанови про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також протоколу про вчинення ним же адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вирішили надати неправомірну вигоду ОСОБА_5 .

Далі в цей же день. 26 червня 2018 року о 04 годині 48 хвилин, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_1 , із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч вимог ст.ст. 24, 68 Конституції України ст. ст. 2, 6, 7, 8, 18, 23, 59, 62, 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1.1.1 Розділу І, п. 1 Розділу XII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування, яка затверджена наказом МВС України № 111 від 16 лютого 2018 року, присяги працівника поліції затвердженої Законом України «Про національну поліцію», перебуваючи разом із лейтенантом поліції ОСОБА_5 всередині службового автомобіля марки «Toyota Prius» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 та рухаючись на вказаному транспортному засобі в напрямку проспекту Слобожанського. 1-і, що знаходиться у місті Дніпрі, особисто надав лейтенанту поліції ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 750 гривень, за невчинення останнім в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дій із використанням наданого йому службового становища, а саме неповідомлення керівництву Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України про факт виявлення та не фіксування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинених ОСОБА_7 діянь, які містили ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ст. 130 КУпАП і одержання ними у своїх інтересах неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 2 000 гривень від громадянина ОСОБА_7 за не притягнення останнього, до адміністративної відповідальності шляхом нескладання постанови про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також протоколу про вчинення ним же адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні в повному обсязі заперечив свою винуватість у вчиненні зазначених злочинів, та показав, що проходив службу в УПП командиром І роти І батальйону. 25 червня 2018 року він приїхав до УПП приблизно о 19 год. щоб заступити в нічну зміну з 25 на 26 червня. Після шикування спілкувався з напарником ОСОБА_8 , коли підійшов ОСОБА_9 та повідомив, що він буде патрулювати з ними. Зазначив, що це його остання зміна, після якої він переводиться до ДДУВС, й більше працювати в УПП не буде. Причини, чому останній вирішив патрулювати з ними, йому не відомі. Заперечувати він не мав права. ОСОБА_10 сказав, що цієї ночі він хоче якого-небудь «трешу». Що це означає, він не зрозумів та не питав. ОСОБА_10 сказав, щоб вони зателефонували, коли будуть виїжджати, а зараз йому треба йти по справах. Коли отримали зброю та службовий автомобіль, ОСОБА_10 підійшов та повідомив, що вже можна виїжджати і вони втрьох виїхали. Всю ніч виконували службові завдання. Близько 4 год. ОСОБА_10 сказав, що дуже хоче випити кави, саме на вул. Береговій. Він та ОСОБА_11 запропонували випити кави в іншому місці, тому що до цього їм телефонували колеги та пропонували випити кави на вул. С.Ковалевської, де є магазин «Кошик». ОСОБА_10 наполягав, щоб пили на вул. Береговій. Зазначав, що хоче ще купити сушеної риби, а там є цілодобовий магазин, який продає каву, пиво та сушену рибу. Вони погодилися. Під час руху раніше ОСОБА_10 сидів на задньому сидінні та клацав у телефоні, можливо, з кимось переписувався. Приблизно 05 год. ранку 26 червня при повороті на вул. Берегову, не доїхавши до крамниці приблизно 200 м, побачили, що перед нами рухається автомобіль «Деу Ланос», червоного кольору, дуже повільно, 15-20 км/год., майже по узбіччю. Також всі втрьох помітили, що номерний знак не у відповідному місці, а саме за заднім склом, наполовину прикритий ганчіркою. ОСОБА_10 запропонував останнього зупинити. Зупинили, підійшли до водійських дверей. Водієм був ОСОБА_7 . Він почав з останнім бесіду. ОСОБА_12 помітно нервував. Він попросив водійське посвідчення та документи на машину, на що ОСОБА_7 повідомив, що не має посвідчення та надав паспорт. Потім ОСОБА_10 вказав, що в ногах у ОСОБА_12 стоїть пляшка з-під пива. Вони запропонували останньому вийти з автомобіля, щоб зрозуміти, чи той в адекватному стані. На питання, де водійське посвідчення ОСОБА_12 , відповів, що позбавлений його за адмінправопорушення за ст. 130 КУпАП. На питання, чи вживав той сьогодні щось, відповів щось незрозуміле. Оскільки ОСОБА_12 балакав тихо та незрозуміло, він попросив ОСОБА_12 присісти в свій автомобіль. ОСОБА_10 весь цей час квапив, та казав: «Давайте швидше, поїхали звідси». Після цього він передав ОСОБА_11 паспорт та повідомив, що йде до автомобіля, щоб викликати вільний екіпаж для подальшого розбирання з водієм. Сидячи на місці водія, бачив, як ОСОБА_10 підійшов до автомобіля ОСОБА_12 , де той знаходився, та покликав його до себе. Вони вдвох підійшли до задньої частини автомобіля й тому він їх перестав бачити. Через якийсь час відкрився багажник патрульного автомобіля. До нього підійшов ОСОБА_11 . Останній у нього спитав, що з планшетом, чи перевірив він водія по базі, та почав обходити автомобіль, щоб присісти на пасажирське сидіння. В цей час багажне відділення закрилося. ОСОБА_11 присів та буквально одразу присів в автомобіль ОСОБА_10 і махнув рукою, щоб він їхав, після чого вони поїхали. Поїхали до екіпажу, з яким домовлялися випити кави на вул. С.Ковалевської. Доїхали до місця зустрічі до магазину «Кошик», припаркувалися збоку. Каву пили з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Підійшов ОСОБА_10 , дав гроші на каву та сказав, що він сам не хоче пити каву та буде в автомобілі через планшет контролювати роботу поліцейських. Через 15 хв. ОСОБА_10 їх покликав та сказав, що йому терміново потрібно до управління. На шляху слідування ОСОБА_10 сказав, що дуже хоче в туалет, та попросив заїхати на АЗС «ВОГ» на пр. Слобожанському перед Центральним мостом. Заїхали. Після того, як ОСОБА_10 зайшов, під`їхали співробітники прокуратури та СБУ і затримали їх. Він ніколи не обговорював з ОСОБА_10 неповідомлення останнім про начебто не складання ними протоколів, грошові кошти про начебто неповідомлення керівництву про факт начебто не складання ними протоколів не надавав. Неправомірну вигоду з ОСОБА_12 не вимагав та не отримував. Чому не склали у відношенні ОСОБА_7 протокол про адміністративне правопорушення не зрозумів, тому що рішення приймав ОСОБА_10 , як контролюючий орган, а він останньому підпорядковується. Від надання відповідей на будь-які питання відмовився.

ОСОБА_2 в судовому засіданні також заперечив свою винуватість у вчиненні зазначених злочинів та показав, що був співробітником Управління патрульної поліції. 25 червня 2018 року приїхав до УПП приблизно о 19 год., щоб заступити в нічну зміну з 25 на 26 червня. Після шикування спілкувався з напарником ОСОБА_15 . В цей час підійшов інспектор з моніторингу ОСОБА_9 та повідомив, що буде патрулювати з ними. Зазначив, що це його остання зміна, після якої він переводиться до ДДУВС, й більше працювати в УПП не буде. Чому буде патрулювати з ними, не повідомив. ОСОБА_10 сказав, що цієї ночі він хоче якого-небудь «трешу». Що це означає, він не зрозумів та не питав. ОСОБА_10 відійшов. Вони отримали зброю та автомобіль. Підійшов ОСОБА_10 та сказав, що можуть їхати. Всю ніч виконували службові обов`язки. Близько 04 год. ОСОБА_10 сказав, що хоче випити каву на вул. Береговій. Вони запропонували випити її на вул. С.Ковалевської, але ОСОБА_10 сказав, що хоче на вул. Береговій, бо там продають суху рибу, якої він дуже хоче, як «перед смертю». Поїхали на вул. Берегову, виїхавши з вул. Вітчизняної. Не доїхавши близько 200 м побачили, що перед нами рухається автомобіль «Деу Ланос», червоного кольору, дуже повільно, 10-15 км/год., майже по узбіччю. ОСОБА_10 запропонував останнього зупинити. Вийшли, підійшли до водія, яким виявився ОСОБА_7 . ОСОБА_15 запитав у останнього документи, на що той сказав, що «водійського» не має, та надав паспорт. В цей час ОСОБА_10 вказав, що в ногах у ОСОБА_12 стоїть пляшка з-під пива. Після цього ОСОБА_12 запропонували вийти з автомобіля, щоб пересвідчитися, що той в адекватному стані. На питання, де водійське посвідчення, ОСОБА_12 відповів, що позбавлений його за адмінправопорушення за ст. 130 КУпАП. На питання, чи вживав той сьогодні щось, відповів щось незрозуміле. Оскільки балакав тихо та незрозуміло, він взяв паспорт ОСОБА_12 , сів у службовий автомобіль, щоб перевірити чи дійсно це так по АРМОРу. Планшет був розряджений, зарядити його можливості не було. Він зробив декілька дзвінків на чергову частину, але ніхто не відповів. ОСОБА_15 попросив ОСОБА_12 присісти в його автомобіль. ОСОБА_10 постійно квапив, казав: «Давайте швидше». Потім ОСОБА_15 віддав паспорт ОСОБА_12 та присів у службовий автомобіль, щоб викликати вільний екіпаж. Оскільки він не міг прийняти рішення по справі, передав паспорт ОСОБА_10 та покликав ОСОБА_12 . Підійшли до задньої частині службового автомобіля. ОСОБА_10 сказав відкрити багажник. Він відкрив його та підійшов до ОСОБА_15 , який сидів на водійському сидінні та запитав, що з планшетом. Тоді він обійшов «Пріус» спереду та сів на пасажирське сидіння. В цей же час ОСОБА_10 присів на заднє сидіння і вони поїхали з місця на вул. С.Ковалевської до магазину «Кошик», де зустрілися з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , щоб випити кави. Підійшов ОСОБА_10 , дав гроші на каву та сказав, що він сам не хоче пити каву, а буде в автомобілі через планшет контролювати особовий склад. Приблизно через 15 хв. ОСОБА_10 сказав, що потрібно їхати до УПП. На шляху слідування ОСОБА_10 сказав, що йому потрібно в туалет. Заїхали на АЗС. ОСОБА_10 зайшов в будівлю, після чого під`їхали працівники СБУ та прокуратури. Ніколи не обговорював з ОСОБА_10 неповідомлення останнім керівництву про факти не складання адмінматеріалів. Від ОСОБА_12 не вимагав та не отримував жодних коштів. Від надання відповідей на будь-які питання відмовився.

Попри заперечення своєї вини в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, винуватість як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_5 показав суду, що в червні місяці 2018 року він виконував доручення про нагляд за додержанням законності над поліцейськими, котрі працюють на лінії. В його функціональні обов`язки входило: контроль за працівниками патрульної поліції, працівниками управління, навчальні процеси, а також припинення та запобігання правопорушень в діяльності патрульної поліції. Змушувати патрульних поліцейських до якихось дій він не може, оскільки він не їх керівник. Був закріплений за екіпажем, де перебували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Під час патрулювання на вул. Береговій був зупинений автомобіль «Ланос» чи «Сенс», точно не пам`ятає, червоного кольору, через те, що на автомобілі був відсутній задній номерний знак. У водія автомобіля ОСОБА_15 та ОСОБА_11 запідозрили стан сп`яніння та запропонували водію, щоб не складати адміністративний протокол, розрахуватися на місці, на що водій погодився. Прізвище водія на червоному автомобілі він не пам`ятає, оскільки з ним спілкувались ОСОБА_15 та ОСОБА_11 . Останні забажали від водія суму приблизно від 10000 до 20000 гривень, так як той вже притягувався до відповідальності за ст. 130 КУпАП та не мав права взагалі керувати транспортним засобом. Водій сказав, що в нього таких коштів не має і запропонував якусь меншу суму, десь 2000 чи 3000 гривень, на що ОСОБА_15 та ОСОБА_11 погодились. Йому здається, що ОСОБА_15 сказав водію підійти до багажника службового авто «Пріус», та покласти туди гроші. Водій поклав гроші до багажнику, посередині, купюрами по 200 та 500 гривень, забрав свій паспорт та пішов і сів до свого авто. Коли ОСОБА_15 та ОСОБА_11 отримали гроші від водія, то відпустили його, не склавши протокол та інших жодних документів, після чого поїхали на вул. С.Ковалевської. Туди вони поїхали, щоб швидше зникнути з місця пригоди. Коли вони туди приїхали, ОСОБА_11 вийшов із авто, відкрив ззаду багажник, одягнув сині гумові рукавички та почав рахувати гроші. Сума була чи 2000, чи 2500 грн. Потім дістав ще одну гумову рукавичку та поклав туди гроші, а ОСОБА_15 сховав їх до переднього бардачку «Тойота Пріус». Потім вони сіли до авто та поїхали до АЗС «ВОГ», по проспекту «Правди» в бік Нового мосту з правої сторони. Під час руху ОСОБА_15 передав йому грошу в розмірі 750 грн. Коли заїхали на АЗС, під`їхали працівники військової прокуратури і його в кайданках відвезли до військової прокуратури. Гроші в сумі 750 грн. були у нього вилучені під протокол вилучення. Що далі було, він не знає. ОСОБА_15 передав йому гроші за мовчання, щоб він, як працівник моніторингу, не доповідав про цю подію керівництву. Це його припущення, які випливають із попередніх розмов із ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , під час яких вони казали, що багато патрульних поліцейських беруть гроші, можна і їм цим зайнятись. Відразу, як тільки він десь на початку червня 2018 року дізнався про факт отримання неправомірної вигоди, звернувся до військової прокуратури, де написав заяву. За його участю проводились НСРД, а саме: застосовували до нього захист, допитували його в якості свідка декілька разів. Також декілька разів одягали на нього приховану камеру та диктофон для скритого запису дій ОСОБА_15 і ОСОБА_11 . Наполягає на тому, що він не провокував ОСОБА_15 та ОСОБА_11 на будь-які неправомірні дії. 21 червня 2018 року він також був на чергуванні з обвинуваченими, під час якого останні вимагали з водіїв грошові кошти. Після зміни обвинувачені дали йому з цих грошей 50 гривень на обід. Ці кошти він видав під протокол в прокуратурі. Згоду на його участь в НСРД він давав добровільно. Відносно нього на той час жодні перевірки, розслідування чи інші дії не проводились, жодних проваджень чи скарг в правоохоронних органах не було.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що 26 червня 2018 року, точний час пригадати не може, в районі вул. Берегової він керував автомобілем «Ланос», держномер НОМЕР_2 , та їхав від «АТБ» на «Фрунзенському» в напрямку Кайдацького мосту. Позаду нього з`явилась патрульна машина «Тойота Пріус» із увімкненим проблисковим маячком. Йому наказали зупинитись, тому він зупинився. До нього підійшов поліцейський та попросив показати документи на автомобіль, а також повідомив причину зупинки – це те, що номерний знак було погано видно через те, що той знаходився в салоні за склом. Номер він поклав під скло, тому що в нього 25 червня в денний час зламалася рамка номера. Посвідчення водія у нього із собою не було, тому він дав паспорт та техпаспорт. Поліцейські перевіряли його через планшет, в якого незабаром сіла батарея живлення. Вони намагались підключити планшет до зарядного пристрою, але той не вмикався. Після цього він повідомив, що позбавлений права керувати транспортними засобами, на що йому поліцейський повідомив, що повторне позбавлення права керувати транспортними засобами коштує 20000 гривень, та сказав щоб він подумав над тим, що йому робити, на що дав 5 хвилин. В той день він був тверезий, почував себе добре, ніяких ліків не вживав, але він злякався великого штрафу, подумав та показав два пальці. Цей знак означав 2000. Після цього поліцейські сіли в автомобіль, щоб порадитись, а йому сказали сісти до свого автомобіля. Через пару хвилин поліцейські підійшли до нього та сказали, щоб він вийшов із автомобіля, будуть іти оформляться. Підвели його до поліцейського автомобіля, до багажника. Тоді він зрозумів, що оформляти його не мають наміру, тому що вони показали кивком на багажник, щоб він поклав гроші до коробки, де лежить його паспорт. Він забрав паспорт та поклав гроші під коробку. Це були гроші в сумі 2000 гривень, купюрами дві по 500, і п`ять по 200 грн. На одній з купюр був написаний номер СТО, який він записав вдень. Потім він запитав, що робити. Поліцейські сказали, щоб він викликав таксі і їхав додому на таксі, а самі сіли до автомобіля та поїхали. Після цього він через «Інтернет» знайшов номер телефону органу по боротьбі із корупцією, зателефонував туди і все розповів. Поліцейський, який підійшов до нього та в подальшому спілкувався з ним, це був обвинувачений ОСОБА_1 . Він же йому наказав вийти з автомобіля. В іншому присутньому при цьому поліцейському він впізнає обвинуваченого ОСОБА_2 . Був ще один співробітник поліції, але прізвище останнього йому не відоме. Жодного протоколу чи іншого документу на нього не складали.

З копії особової справи ОСОБА_1 (т. 5 а.с. 84-124) вбачається, що останній є співробітником Національної поліції з 07 листопада 2015 року, і цього ж дня прийняв відповідну присягу. 30 червня 2016 року ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання лейтенант поліції. Наказом від 12 липня 2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду командира роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України.

З копії особової справи ОСОБА_2 (т. 6 а.с. 68-97) вбачається, що останній є співробітником Національної поліції з 07 листопада 2015 року, і цього ж дня прийняв відповідну присягу. З 31 січня 2017 року ОСОБА_2 присвоєно спеціальне звання сержант поліції. Наказом від 19 червня 2018 року ОСОБА_2 призначено на посаду поліцейського роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України.

Судом досліджено копію посадової інструкції командира роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області (т. 5 а.с. 139-141), з якою ОСОБА_1 ознайомлено під підпис (т. 5 а.с. 142).

Також, судом досліджено копію посадової інструкції поліцейського патрульної поліції (т. 5 а.с. 135-137), з якою ОСОБА_2 ознайомлено під підпис (т. 5 а.с. 138).

За листом УПП в Дніпропетровській області від 16 серпня 2018 року (т. 4 а.с. 293-296), лейтенант поліції ОСОБА_9 з 08 грудня 2017 року перебуває на посаді інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління. До основних завдань останнього віднесено виявлення, припинення та запобігання правопорушенням у службовій діяльності поліцейських патрульної поліції, а також здійснення прихованого і відкритого патрулювання (спостереження), раптових, вибіркових, комплексних перевірок з метою контролю за належним виконанням службових обов`язків. За частиною 2 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому начальникові. Відповідно до графіку несення служби, останній ніс службу з 20:00 25 червня 2018 року по 08:00 26 червня 2018 року.

Судом досліджено заяву ОСОБА_16 (на такі анкетні данні було змінено особу ОСОБА_5 ) від 11 червня 2018 року до Військової прокуратури про те, що на початку червня 2018 року лейтенант поліції ОСОБА_1 та сержант поліції ОСОБА_2 запропонували йому неправомірну вигоду в сумі від 1000 до 2000 грн за нездійснення ним доповіді керівництву Управління про факт отримання ними неправомірної вигоди від учасників дорожнього руху (т. 4 а.с. 19).

Також, судом досліджено постанову прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Семенчі А.І. від 12 червня 2018 року (т. 4 а.с. 246-249), про проведення спеціального слідчого експерименту шляхом прийняття пропозиції, обіцянки та одержання неправомірної вигоди службовою особою правоохоронного органу – поліцейським управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ДПП у званні сержант поліції ОСОБА_16 від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 чи від посередників на яких вони вкажуть. Контроль за проведенням та проведення вказаної НСРД доручено старшому слідчому у ОВС СВ УСБУ в Дніпропетровській області та співробітникам ДВБ НП України.

Ухвалами слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 12 червня 2018 року (т. 4 а.с. 233-236, 237-240) на підставі відповідних клопотань прокурора військової прокуратури Семенчі А.І. від 12 червня 2018 року (т. 4 а.с. 250-253, 254-257), надано дозволи на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, візуального спостереження та аудіо-, відео контролю стосовно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 12 червня 2018 року строком на 60 днів.

За дорученням прокурора військової прокуратури Семенчі А.І. від 14 червня 2018 року (т. 4 а.с. 258-259) в порядку ст.ст. 36, 41 КПК України співробітникам ГВБКОЗ УСБУ в Дніпропетровській області та оперуповноваженому Дніпропетровського управління ДВБ НП України Шварцу Ю.О. доручено провести НС(Р)Д на підставі вищезазначених ухвал слідчого судді.

У відповідності до протоколу НС(Р)Д від 06 липня 2018 року (т. 4 а.с. 212-217), під час проведення аудіо-, відео контролю стосовно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зафіксовано спілкування останніх 21 червня 2020 року між собою та з водіями транспортних засобів, яких вони зупиняли для перевірки документів.

Згідно протоколу огляду (т. 4 а.с. 99-100), 21 червня 2018 року в період часу з 19:30 год. до 19:45 год. прокурором військової прокуратури за участі ОСОБА_16 оглянуто та вилучено добровільно надану останнім купюру номіналом 50 грн., яку зі слів останнього він отримав від ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за те, що не буде доповідати керівництву про факт отримання ними неправомірної вигоди за не складання протоколів про адміністративне правопорушення.

За протоколом НС(Р)Д від 06 липня 2018 року (т. 4 а.с. 218-227), під час проведення аудіо-, відео контролю стосовно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зафіксовано спілкування останніх і ОСОБА_5 26 червня 2020 року між собою та з водіями транспортного засобів, яких вони зупинили для перевірки документів.

Перебіг вказаної негласної слідчої (розшукової) дії було зафільмовано на відеозапис, який долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 4 а.с. 227). При перегляді в судовому засіданні вказаного відеозапису встановлена відповідність зафіксованих на ньому фактичних обставин тим, які були зазначені в відповідному протоколі.

Зокрема, о 03:37 год. під час спілкування з водієм скутера ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , діючи спільно, схиляли останнього до надання їм грошових коштів за не проведення огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Також, о 03:54 год. було зупинено автомобіль «Daewoo Lanos» з державним реєстраційним знаком НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 .

О 3:58 год. ОСОБА_1 наголошує ОСОБА_7 , що бачить у останнього явні ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та однозначно може констатувати наявність у ОСОБА_7 стану алкогольного сп`яніння.

О 3:59 год. ОСОБА_1 сам пропонує ОСОБА_7 побалакати зі «старшим», вказуючи при цьому на ОСОБА_2

О 4:03 год. ОСОБА_1 пропонує ОСОБА_7 подумати, оскільки у них є лише 5 хвилин, після чого останній іде до свого автомобіля.

О 4:05 год. під час спільної розмови ОСОБА_7 з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , ОСОБА_1 пропонує ОСОБА_7 «показати на руці», після чого останній лівою рукою показує два пальці, а ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 відходять порадитися.

О 4:08 год. після того, як ОСОБА_1 з ОСОБА_2 порадилися, останній підійшов до ОСОБА_7 та запитав, чи у нього «з собою», на що отримав відповідь, що «в машині».

О 4:09 год. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обговорюють можливість «оформлення» ОСОБА_7 .

О 4:10 год. ОСОБА_5 запрошує ОСОБА_7 , який сидів у своєму автомобілі, до патрульного автомобіля для оформлення адміністративного матеріалу, після чого отримує від ОСОБА_2 паспорт ОСОБА_7 , який кладе до багажника патрульного автомобіля.

О 4:11 год. ОСОБА_7 підходить до патрульного автомобіля та в присутності ОСОБА_2 починає щось класти в багажник (в цей час ОСОБА_1 знаходиться в салоні патрульного автомобіля), після чого оголошує, що свій паспорт забрав, а ОСОБА_2 роз`яснює останньому, щоб викликав таксі.

О 4:20 год. ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_1 знаходиться біля відчиненого багажника патрульного автомобіля, вдягає гумові рукавички, виймає з багажника предмети, зовні схожі на грошові купюри, перераховує їх, після чого загортає в рукавичку, зняту з лівої руки, оголошуючи при цьому цифру «дві».

О 4:22 год. ОСОБА_2 , утримуючи при собі вищезазначену рукавичку, сідає на переднє пасажирське сидіння патрульного автомобіля.

О 4:48 год. під час руху патрульного автомобіля ОСОБА_2 з переднього пасажирського сидіння передав ОСОБА_5 предмети, зовні схожі на згорнуті грошові кошти. Відповідні обставини отримання та наданняОСОБА_1 і ОСОБА_2 неправомірної вигоди були зафіксовані у протоколі за результатами контролю за вчиненням злочину (т. 4 а.с. 242-244).

За наданою ГВБКОЗ УСБУ у Дніпропетровській області інформацією (т. 4 а.с. 45), 26 червня 2018 року о 04 годині 12 хвилин на телефон довіри до чергової частини управління звернувся ОСОБА_7 та повідомив, що його зупинили співробітники поліції та сказали, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Також ОСОБА_7 повідомив, що працівники поліції вимагали у нього грошові кошти для продовження руху. Номер патрульного автомобіля 38-58.

Судом досліджено диск для лазерних систем зчитування зі звукозаписом телефонного дзвінка ОСОБА_7 до УСБУ у Дніпропетровській області (т. 4 а.с. 209-210), зміст якого відповідає змісту вищезазначеної інформації ГВБКОЗ УСБУ у Дніпропетровській області.

За протоколом обшуку (т. 4 а.с. 103-107), 26 червня 2018 року в період часу з 05:08 год. до 08:25 год. слідчим СБУ за участі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , в присутності понятих ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , було проведено обшук службового автомобіля патрульної поліції «Toyota Prius», державний номер НОМЕР_1 , розташований на території автозаправки «WOG», за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, б. 1, за результатами якого у нижньому бардачку автомобіля виявлено та вилучено гумову рукавичку синього кольору, у якій знаходились купюра номіналом 500 грн., БН5207502, з написом, виконаним рукописним способом: «сто НОМЕР_3 », та п`ять купюр номіналом 200 грн.

Перебіг обшуку було зафіксовано за допомогою відеозапису, який досліджено в судовому засіданні (т. 4 а.с. 109) та встановлено відповідність фактичним тих обставин, які були зафіксовані у протоколі.

Допитані судом у якості свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18 підтвердили сам факт, перебіг та результати обшуку.

Дозвіл на проведення зазначеного обшуку було в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України надано слідчим суддею 26 червня 2018 року (т. 4 а.с. 176).

Вилучені під час обшуку вищезазначені грошові кошти були додатково оглянуті слідчим СБУ за відповідним протоколом 26 червня 2018 року (т. 4 а.с. 110-112).

Постановою слідчого СБУ від 26 червня 2018 року (т. 4 а.с. 165-167), вилучені під час обшуку гумова рукавичка та грошові кошти визнані речовими доказами, а ухвалою слідчого судді від 03 липня 2018 року (т. 4 а.с. 190) на них накладено арешт.

В судовому засіданні вказані речові докази були оглянуті судом.

У відповідності до протоколу огляду (т. 4 а.с. 101-102), 26 червня 2018 року в період часу з 08:20 год. до 08:55 год. заступником військового прокурора за участі ОСОБА_16 оглянуто та вилучено добровільно надані останнім купюри номіналом 50 грн, 200 грн та 500 грн, які зі слів останнього він отримав від ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за те, що не буде доповідати керівництву про факт отримання ними неправомірної вигоди за не складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Постановою слідчого від 27 червня 2018 року (т. 4 а.с. 171-172) зазначені грошові кошти визнані речовими доказами.

В судовому засіданні вказані речові докази були оглянуті судом.

За висновком експерта № 131 від 19 вересня 2018 року (т. 4 а.с. 201-206), грошові кошти, вилучені 26 червня 2018 року під час проведення вищезазначеного обшуку та добровільно видані ОСОБА_16 , виготовлені підприємством, що здійснює випуск грошових знаків України і відповідають грошовим знакам Національного банку України, що знаходяться в офіційному обігу.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 20 липня 2018 року (т. 4 а.с. 113-116), свідок ОСОБА_7 з чотирьох пред`явлених для впізнання осіб впізнав ОСОБА_1 як особу, яка 26 червня 2018 року в період часу з 4 до 5 ранку разом з напарником зупинила його у м. Дніпрі по вул. Береговій, поблизу будинку № 70.

У відповідності до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 20 липня 2018 року (т. 4 а.с. 120-123), свідок ОСОБА_7 з чотирьох пред`явлених для впізнання осіб впізнав ОСОБА_2 як особу, яка 26 червня 2018 року близько 4 години ранку разом з напарником зупинила його у м. Дніпрі поблизу вул. Фрунзе.

Під час слідчого експерименту, за відповідним протоколом від 21 липня 2018 року (т. 4 а.с. 126-149), свідок ОСОБА_7 показав ділянку місцевості на вул. Береговій м. Дніпра в районі будинку № 37, де він був зупинений обвинуваченими, зазначив, яким саме чином і де вказані особи схиляли його до надання неправомірної вигоди та яким саме чином він передав останнім 2000 грн.

Згідно протоколу слідчого експерименту від 17 вересня 2018 року (т. 4 а.с. 158-164), свідок ОСОБА_16 показав, як саме в салоні службового автомобіля ОСОБА_2 передав йому грошові кошти у сумі 750 грн.

Надаючи оцінку допустимості зазначених доказів, суд оцінює відповідні доводи сторони захисту.

Зокрема, посилання сторони захисту на те, що заступник військового прокурора Орешко С.І. 11 червня 2018 року допитав ОСОБА_16 в якості свідка, тоді як в групу прокурорів по цьому кримінальному провадженню він був включений лише 12 червня 2018 року, судом по суті не оцінюється, оскільки ані протокол допиту зазначеного свідка, ані рапорт, складений ОСОБА_19 за результатами допиту свідка, не є для суду джерелом доказів.

Так само судом не оцінюється по суті посилання сторони захисту на те, що прокурор ОСОБА_20 не мав права давати 08 червня 2018 року оперативному підрозділу доручення на проведення слідчих (розшукових) дій, через те, що станом на вказану дату не входив до складу групи прокурорів в кримінальному провадженні, і докази на виконання вказаного доручення є недопустимими, оскільки сторона захисту не зазначає, які саме докази були отримані під час виконання зазначеного доручення, і суду такі докази не надавалися.

Твердження сторони захисту про те, що 26 червня 2018 року грошові кошти під час огляду були вилучені у ОСОБА_5 з істотним порушенням прав останнього ґрунтується на власній довільній оцінці змісту проведеної слідчої дії і спростовується показами ОСОБА_5 про те, що грошові кошти він видав добровільно.

Посилання сторони захисту на те, що прокурор не мав повноважень на звернення з клопотанням до слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку службового автомобіля обвинувачених в порядку ст. 233 КПК України, оскільки це мав зробити виключно слідчий, суперечить приписам п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України, за якими прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений в необхідних випадках особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.

Твердження сторони захисту про те, що слідчий УСБУ Дємідов Р.О. не проводив особисто обшук службового автомобіля обвинувачених, а доручив його проведення оперативному працівнику, суперечить дослідженим судом протоколу відповідної процесуальної дії та відеозапису, на якому був зафіксований її перебіг. Залучення слідчим при проведенні ним обшуку інших осіб не суперечить вимогам КПК України (зокрема ч. 1 ст. 236).

Так само, посилання сторони захисту на те, що слідчий на місці проведення обшуку службового автомобіля обвинувачених мав винести постанову у формі окремого процесуального документа для проведення особистого обшуку ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , ґрунтується на власній довільній оцінці приписів ч. 5 ст. 236 КПК України і суперечить буквальному її змісту та суті.

Сторона захисту слушно посилається на те, що протокол огляду вилучених під час обшуку речей від 26 червня 2018 року (т. 4 а.с. 110-112) не містить додатків у виді фото таблиці, тоді як в самому тексті протоколу зазначено про те, під час огляду здійснювалася фотофіксація і фотознімки є невід`ємною частиною даного протоколу. Разом з тим, оскільки протокол огляду містить детальний опис оглянутих речей, який збігається з їх описом, зафіксованим на відеозаписі обшуку, а за приписами ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів такого огляду не є обов`язковою, відсутність додатку до протоколу огляду у виді фото таблиці не тягне за собою його недійсність, як це передбачено ч. 6 ст. 107 КПК України.

Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_21 , який залучався понятим під час пред`явлення особи для впізнання 21 липня 2018 року та під час слідчого експерименту в той же день є заінтересованим в результатах кримінального провадження, є припущенням, не підтвердженим жодним об`єктивним доказом, і судом відхиляється.

Послання сторони захисту на те, що протокол слідчого експерименту за участі ОСОБА_7 від 21 липня 2018 року є недопустимим доказом, оскільки така дія проводилася в нічний час, судом відхиляється, оскільки за приписами ч. 1 ст. 240 КПК України слідчий експеримент здійснюється шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а з зазначеного протоколу вбачається, що слідча дія проводилася на місці вчинення злочину, зазначеному свідком, і у наближений до зазначеного свідком нічний час, що відповідає умовам відтворення обстановки події.

Сторона захисту також слушно посилається на те, що до протоколів слідчих експериментів за участі ОСОБА_7 від 21 липня 2018 року та за участі ОСОБА_16 від 17 вересня 2018 року не додані оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, як це передбачено ч. 3 ст. 107 КПК України. Разом з тим, протоколи слідчих експериментів містять детальний виклад умов і результатів слідчих експериментів, що повністю збігаються з доданими до протоколів фототаблицями, котрі, в свою чергу, є допустимим доказом, передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 105 КПК України. Сторона захисту не заявляла про невідповідність фактичним тих обставин, які були зафіксовані у фототаблицях, та не була позбавлена можливості заявити клопотання про витребування у сторони обвинувачення оригінальних носіїв інформації, однак своїми правами скористалася на власний розсуд. З огляду на викладене, зазначені доводи сторони захисту не є підставою для визнання вказаних протоколів слідчих експериментів недопустимим доказом.

Посилання сторони захисту на відсутність в матеріалах справи документального підтвердження повноважень оперативного співробітника УСБУ ОСОБА_22 на складання протоколів за результатами проведення НС(Р)Д, судом відхиляється, оскільки проведення НСРД прокурором було доручене оперативному підрозділу і визначення конкретного працівника належить до повноважень керівника відповідного органу (підрозділу). Матеріали на виконання доручення прокурора щодо проведення НС(Р)Д спрямовувалися прокурору за підписом керівника відповідного органу (підрозділу), тому суд не вбачає підстав ставити повноваження оперативного співробітника УСБУ Чуйка О.В. під сумнів. Більше того, сторона захисту не була позбавлена можливості заявити клопотання про витребування відповідних відомостей та документів на їх підтвердження, однак своїми правами скористалася на власний розсуд.

Твердження сторони захисту щодо порушення прав ОСОБА_5 під час його залучення до участі у негласних слідчих (розшукових) діях спростовується показами останнього, за якими він не лише дав свою добровільну згоду на участь в НС(Р)Д, а й перед цим самостійно звернувся до військової прокуратури з заявою про вчинення злочину.

Заперечення сторони захисту щодо форми та змісту протоколів НС(Р)Д ґрунтуються на їх власній довільній оцінці та судом відхиляються.

Оцінюючи твердження сторони захисту про те, що після отримання від ГВБКОЗ УСБУ у Дніпропетровській області повідомлення від 26 червня 2018 року про вчинення обвинуваченими нового окремого злочину відносно ОСОБА_7 а також про отримання в ході досудового розслідування відомостей про вчинення обвинуваченими 26 червня 2018 року нового окремого злочину щодо ОСОБА_5 (надання йому неправомірної вигоди в розмірі 750 грн.) прокурор мав зареєструвати ці відомості в ЄРДР і без внесення цих відомостей в реєстр здійснення досудового розслідування за відповідними злочинами було неможливе, суд виходить з того, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювалося з 01 червня 2018 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за наступною фабулою: «Двоє працівників правоохоронних одного із районних відділів поліції в Дніпропетровській області, зловживаючи своїм службовим становищем вимагають неправомірну вигоду від громадян за не складання відносно останніх протоколів про адміністративне правопорушення. Сума матеріальної вигоди становить від 3000 до 15000 гривень». Відомості про наявність ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України були внесені в реєстр 12 червня 2018 року з наступною фабулою: «Двоє працівників одного із районних відділів поліції в Дніпропетровській області за приховання своєї протиправної діяльності та не вжиття відносно них відповідних заходів реагування пропонували посадовій особі з числа працівників апарату поліції частину отриманої ними неправомірної вигоди у сумі від 1000 до 2000 гривень». Саме в межах цього об`єднаного кримінального провадження і здійснювалося досудове розслідування, а докази збиралися та надані суду саме на доведення тих злочинів, відомості про які були внесені до ЄРДР. З огляду на викладене відповідні заперечення сторони захисту судом відхиляються. З цих же підстав суд не вбачає підстав і для задоволення скарги сторони захисту на відповідну бездіяльність прокурора.

Оцінюючи посилання сторони захисту на недопустимість показів допитаних у якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 через неточності в їх показах, суд враховує, що отримані в судовому засіданні покази зазначених осіб дійсно мають незначні неточності, які об`єктивно пояснюються особливостями запам`ятовування інформації та її відтворення через значний проміжок часу. Разом з тим, ключові фактичні обставини, повідомлені свідками, збігаються з тими, які зафіксовані на об`єктивних доказах – відеозаписах відповідних слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій. Свідки давали покази в суді вільно, послідовно і достатньо деталізовано. Підстави для обмови обвинувачених з боку свідків судом не встановлені. Окрім цього, під час пред`явлення осіб для впізнання 20 липня 2018 року свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як осіб, які 26 червня 2018 року в період часу з 4 до 5 ранку разом з напарником зупинили його у м. Дніпрі по вул. Береговій, поблизу будинку № 70, а під час слідчого експерименту, за відповідним протоколом від 21 липня 2018 року, свідок ОСОБА_7 показав місце та механізм вчинення злочину. Свідок ОСОБА_5 під час слідчого експерименту 17 вересня 2018 року також показав механізм надання йому неправомірної вигоди.

Судом досліджено надану стороною захисту роздруківку з особистого аккаунту свідка ОСОБА_7 в соціальній мережі (т. 2 а.с. 26), на якій він сфотографований в салоні службового автомобіля ДПС, однак зазначена обставина сама по собі не доводить будь-яку особисту заінтересованість ОСОБА_7 в результаті розгляду справи.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав ставити показання зазначених свідків в своїй основі під сумнів.

Вищенаведені докази, які покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , визнаються судом допустимими, оскільки зібрані повноважними особами з передбачених законом джерел і зафіксовані у належній процесуальній формі з дотриманням передбаченого КПК України порядку.

Суд також враховує, що допитана за клопотанням прокурора у якості свідка ОСОБА_23 показала суду, що співробітники поліції у складі біля п`яти екіпажів патрульної поліції знайшли наркотичні засоби у водія, які вони йому підкинули, і у неї вимагали 3000 гривень, щоб владнати цю справу, але вона їм сказала що в неї таких коштів немає, тому дала 1000 гривень. Але конкретно, хто були ці поліцейські, вона вже не пам`ятає. Про обставини в цій справі їй нічого не відомо.

Окрім цього, за клопотанням прокурора було допитано в якості свідка ОСОБА_24 , який показав, що його сусід ОСОБА_25 , прізвища якого він не пам`ятає, попросив його забрати мопед, оскільки його зупинили працівники поліції в стані алкогольного сп`яніння, і щоб мопед не відвозили на штраф майданчик, його треба було забрати. Він прийшов до них. Там було три наряди поліції, два з яких згодом поїхали. Працівники поліції попросили грошей в його сусіда за те, щоб не відправляли мопед до штрафного майданчика. Прізвищ поліцейських, які просили гроші, він не знає. Обвинувачені схожі на них, однак стверджувати що обвинувачені є саме тими особами, які вимагали та взяли кошти у ОСОБА_25 , він не може, оскільки пройшло вже 2 роки. Про обставини в цій справі йому нічого не відомо.

Судом також досліджено матеріали службового розслідування відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (т. 4 а.с. 250-292), які фактично підтверджують лише сам факт проведення службового розслідування.

Оцінюючи ці докази, з точки зору їх інформативності, а відтак і належності, суд приходить до висновку про те, що вони ні прямо, ні побічно не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, тобто не є належними доказами.

Також, допитаний судом за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_26 показав суду, що є співробітником УПП в Дніпропетровській області. Разом із ОСОБА_27 та ОСОБА_13 вони патрулювали по місту і близько 01 години ночі 26 червня 2018 року хтось із екіпажу по телефону зв`язався із екіпажем ОСОБА_15 – ОСОБА_11 для того щоб зустрітись попити кави. Зустрілись на «Корзинці» по вул. С.Ковалевської. З ними також був інспектор моніторингу ОСОБА_10 . Вони всі вийшли із автомобілів. ОСОБА_10 комусь із їх екіпажу дав гроші на каву. Вони взяли каву та почали пити її поблизу магазину. Хвилин через п`ять ОСОБА_10 сказав, що йому потрібно контролювати особистий склад через планшет та пішов до автомобіля і сів в нього. Вони пили каву, спілкувались на різні теми, а ОСОБА_10 весь цей час, приблизно 15 хвилин, був в автомобілі сам. Сидів на задньому сидінні з правої сторони. Потім ОСОБА_10 погукав ОСОБА_15 та ОСОБА_11 та сказав, щоб вони його відвезли в управління, після цього останні поїхали. Їх екіпаж також поїхав по своїм справам.

В суді свідок захисту ОСОБА_28 також показав, що є співробітником УПП в Дніпропетровській області. В ніч з 25 на 26 червня 2018 року він з ОСОБА_29 та ОСОБА_14 заступили на патрулювання у складі екіпажу 152. Під час патрулювання вже 26 червня домовилися з екіпажем 151 випити кави на вул. Софії Ковалевської, 153, магазин «Кошик», ближче до ранку. Зустрілися приблизно о 4-5 год. ранку. В складі екіпажу разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_11 також був інспектор з моніторингу ОСОБА_10 . Коли приїхали, всі вийшли з автомобілів, щоб поспілкуватися. ОСОБА_10 довго не стояв, дав хлопцям гроші на каву, з якихось причин, після чого пішов до автомобіля проводити моніторинг по особовому складу, який працював на лінії. Після цього ОСОБА_10 залишався сам в салоні автомобіля. З місця, де вони стояли, автомобіль видно не було. В автомобілі є звуковий пристрій, який повідомляє про відчинення та зачинення дверей. Було чутно, що дівері зачинилися. ОСОБА_10 залишався в автомобілі десь 15-20 хвилин. Пізніше ОСОБА_10 повідомив, що йому потрібно на базу, щоб хлопці його відвезли, і вони поїхали. Через деякий час, ближче до ранку вони дізналися, що хлопців затримали за вчинення якогось злочину.

Вказані свідки фактично підтверджують лише перебування обвинувачених в одному екіпажі з ОСОБА_5 безпосередньо перед затриманням обвинувачених, однак зазначена обставина ніким і не оспорюється. Обставини ж, які стосуються предмету доказування у справі, зазначеними свідками повідомлені не були.

Також, судом за клопотанням сторони захисту було досліджено фотознімки з камер системи ситуаційного відеоспостереження у м. Дніпро (т. 3 а.с. 2-35), на яких зафіксоване переміщення автомобіля «Daewoo Lanos» з державним реєстраційним знаком НОМЕР_2 25 та 26 червня 2018 року. Сторона захисту звертає увагу суду на те, що номерний знак у ОСОБА_7 зламався безпосередньо перед подіями, що стосуються предмету доказування в цій справі, оскільки ще о 01:00:29 год. 26 червня 2018 року зафіксовано наявність заднього номерного знаку на автомобілі. Наведене ані само по собі, ані в сукупності з іншими встановленими судом обставинами не доводить та не спростовує жодну з обставин, що підлягає доказуванню в кримінальному провадженні.

Посилання сторони захисту на те, що суд не повинен враховувати відомості, викладені в протоколі огляду від 21 червня 2018 року (т. 4 а.с. 99-100) та у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 06 липня 2018 року щодо подій, які відбувалися 21 червня 2018 року, оскільки такі відомості виходять за межі висунутого обвинувачення, судом відхиляється, оскільки такі відомості стосуються оцінки ознак провокації чи підбурення обвинувачених до вчинення певних діянь, тобто безпосередньо стосуються предмету доказування у справі і є належними доказами.

Надаючи оцінку сукупності досліджених доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд виходить з того, що факт наявності у обвинувачених статусу службових осіб, а у обвинуваченого ОСОБА_1 – ще й статусу службової особи, яка займає відповідальне становище, стороною захисту не оспорюється та достатньо доведений дослідженими судом копіями особових справ обох обвинувачених.

Так само стороною захисту не оспорюється той факт, що обвинуваченими на вул. Береговій м. Дніпра в районі будинку № 37 під час патрулювання було зупинено автомобіль «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_7 і зазначена обставина, окрім показів обвинувачених, підтверджується протоколами проведення НС(Р)Д, показами ОСОБА_7 і ОСОБА_5 , протоколам пред`явлення осіб для впізнання та протоколом проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_7 .

Досліджений судом відеозапис НС(Р)Д в сукупності з даними, відображеними у відповідних протоколах, показами свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_5 , а також у протоколах обшуку та проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_7 в своїй сукупності поза всяким розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спочатку створили умови для вчинення ними злочину, а саме: замість оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення почали оголошувати свідку ОСОБА_7 розмір стягнення, яке загрожує останньому у разі оформлення матеріалу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, після чого висловили ОСОБА_7 прохання надати їм неправомірну вигоду за не складання відповідних матеріалів. При цьому, розмір такої неправомірної вигоди обговорювався ОСОБА_7 безпосередньо одночасно як з ОСОБА_1 , так і з ОСОБА_2 . Обвинувачений ОСОБА_1 сів до салону автомобіля лише після узгодження ним з ОСОБА_2 розміру неправомірної вигоди. Дійсно, ОСОБА_1 не був безпосередньо присутній при тому, як ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_2 поклав грошові кошти до багажника службового автомобіля, однак, як водій службового автомобіля, одразу після цього поїхав з місця події та через дев`ять хвилин буз безпосередньо присутній при тому, як ОСОБА_2 перераховував ці грошові кошти, оголосив їх суму («дві») та загорнув в синю гумову рукавичку, з якою сів на переднє пасажирське сидіння. Саме в гумовій рукавичці в бардачку службового автомобіля під час обшуку були виявлені та вилучені грошові кошти. При цьому, одна з вилучених купюр містить рукописний запис з номером телефону, що повністю збігається з показами свідка ОСОБА_7 про те, що на одній з купюр, які він передав обвинуваченим, ним був написаний номер СТО. Наведене поза всяким розумним сумнівом доводить, що обвинувачені не лише висловили прохання ОСОБА_7 про надання їм для себе неправомірної вигоди, але й отримали від останнього для себе таку неправомірну вигоду у розмірі 2000 грн. Сукупність наведених обставин спростовує і твердження сторони захисту про те, що виявлені під час обшуку службового автомобіля грошові кошти могли бути підкинуті особами, які проводили обшук та/або були присутні при його проведенні.

Як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 в суді підтвердили, що виявили відсутність на керованому свідком ОСОБА_7 транспортному засобі заднього номерного знаку, а також відсутність у самого ОСОБА_7 при собі посвідчення на право керування транспортними засобами. Ці ж самі обставини були підтверджені свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , а також протоколом проведення НС(Р)Д з відеозаписом до нього. Покази свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , а також протокол проведення НС(Р)Д з відеозаписом до нього доводять, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були також виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у свідка ОСОБА_7 .

При цьому, попри прямі імперативні вказівки чинних нормативно-правових актів, які зобов`язували ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у разі виявлення правопорушень вжити заходів до їх припинення та оформлення відповідних матеріалів, а саме: винести відповідні постанови про накладення адміністративного стягнення (в межах своєї компетенції) та скласти протокол про адміністративне правопорушення, останні відповідні дії не вчинили, як і не передоручили здійснення відповідних дій іншим співробітникам поліції. Також, ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 не змогли пояснити суду, якими об`єктивними чинниками була обґрунтована така бездіяльність.

Твердження ОСОБА_1 про те, що рішення не складати протокол про адміністративне правопорушення приймав ОСОБА_5 , як контролюючий орган, спростовується тим, що ОСОБА_5 не був керівником обвинувачених, не мав повноважень на надання їм таких вказівок, та, згідно відеозапису НС(Р)Д, таких вказівок обвинуваченим і не надавав.

Наведене доводить, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 прохали та отримали від ОСОБА_7 неправомірну вигоду саме за невчинення ними в інтересах ОСОБА_7 дій з використанням наданої їм влади та службового становища: нескладання постанови про вчинення ОСОБА_7 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та протоколу про вчинення ним же адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Зафіксовані на відеозаписі НС(Р)Д фактичні обставини, в сукупності з даними, відображеними у відповідних протоколах, показами свідка ОСОБА_5 , результатами слідчого експерименту за його участі та грошовими коштами в розмірі 750 грн, добровільно виданими ОСОБА_5 26 червня 2018 року, поза всяким розумним сумнівом доводять що ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 надали ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 750 грн. При цьому, грошові кошти безпосередньо передавалися ОСОБА_5 обвинуваченим ОСОБА_2 , однак в присутності ОСОБА_1 , який з урахуванням відстані на цей час до ОСОБА_2 та діянь, які передували такій передачі грошових коштів, усвідомлював (не міг не усвідомлювати) дійсну природу таких дій.

Те, що ОСОБА_5 на той момент був службовою особою, стороною захисту не оспорюється та доведено наданими УПП в Дніпропетровській області відомостями.

Виходячи з того, що основною функцією перебування ОСОБА_5 в одному екіпажі з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було виявлення, припинення та запобігання правопорушенням у службовій діяльності поліцейських патрульної поліції, обвинувачені, усвідомлювали (не могли не усвідомлювати), що передають йому грошові кошти саме за невчинення останнім в їх інтересах дій із використанням наданого йому службового становища, а саме: неповідомлення керівництву Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про факт виявлення та не фіксування обвинуваченим вчинених ОСОБА_7 діянь, які містили ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ст. 130 КУпАП та одержання ними у своїх інтересах неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 2 000 гривень від ОСОБА_7 .

Те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 діяли за попередньою змовою доводить зафіксований на відеозаписах НС(Р)Д узгоджений характер дій обвинувачених. При цьому, переважна кількість подій, які становлять об`єктивну сторону інкримінованих обвинувачених злочинів, відбувалася в безпосередній присутності їх обох, і жоден з них не намагався зупинити іншого, при цьому виконуючи свою частину дій, об`єктивно спрямовану на досягнення єдиного злочинного результату.

Перевіряючи досліджені докази на наявність ознак провокації чи підбурення обвинувачених на вчинення злочину, суд виходить з того, що підбурювання має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений. Аналіз зафіксованого під час НСРД спілкування ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з водіями транспортних засобів, і ОСОБА_7 зокрема, поза всяким розумним сумнівом доводить відсутність провокації чи підбурення з боку як ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , так і працівників правоохоронних органів, оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 під час спілкування з ОСОБА_7 активно схиляли останнього до надання неправомірної вигоди, узгоджували її розмір, а спілкування ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з водіями інших транспортних засобів підтверджує, що така модель поведінки обвинувачених носила усталений характер.

Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_5 провокував обвинувачених, спростоване дослідженим судом відеозаписом НС(Р)Д, на якому не зафіксовано будь-яких висловлювань чи діянь зазначеного свідка, які б були спрямовані на схилення обвинувачених до вчинення неправомірних дій.

Невизнання обвинуваченими своєї вини суд розцінює як усталену модель захисту від пред`явленого обвинувачення, форму реалізації права на захист і бажання уникнути кримінальної відповідальності та покарання за вчинені злочини.

При цьому, сторона захисту оцінює і тлумачать докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні винуватість як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 у вчиненні злочинів в обсязі обвинувачення, яке було змінене в суді прокурором, поза всяким розумним сумнівом доведена дослідженими судом доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, і суд, враховуючи положення ст. 5 КК України, кваліфікує дії кожного з обвинувачених:

- за ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону України № 889-VIII від 10 грудня 2015 року) як прохання надати неправомірну вигоду для себе за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища, та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а щодо ОСОБА_1 - ще й вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище;

- за ч. 3 ст. 369 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року) як надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає за необхідне зауважити, що ОСОБА_2 за обвинуваченням, яке було підтримане в суді прокурором, обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаче6ного ч. 3 ст. 368 КК України за такою кваліфікуючою ознакою, як «вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище». Разом з тим, за приписами ч. 3 ст. 29 КК України ознаки, що характеризують особу окремого співучасника кримінального правопорушення, ставляться в вину лише цьому співучасникові. ОСОБА_2 не відповідає критеріям, визначеним п. 2 Примітки до ст. 368 КК України та не є службовою особою, яка займає відповідальне становище, у зв`язку з чим відповідна кваліфікуюча ознака виключена з формулювання обвинувачення ОСОБА_2 , визнаного судом доведеним.

Визначаючи покарання як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які є умисними, тяжкими, закінченими, корисливими, корупційними злочинами, обставини вчинення кримінальних правопорушень, роль кожного з обвинувачених у вчиненні злочинів, той факт, що на час інкримінованих діянь ОСОБА_2 був підлеглим ОСОБА_1 , наявність в діяннях ОСОБА_1 декількох кваліфікуючих ознак за ч. 3 ст. 368 КК України, характер та ступінь тяжкості спричинених наслідків, розмір грошових коштів, які були предметом злочинних посягань, відомості про особу обвинувачених.

ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше (т. 5 а.с. 145), на час розгляду справи в суді офіційно не працевлаштований, має зареєстроване місце проживання (т. 5 а.с. 123), одружений (т. 5 а.с. 127) та утримує двох неповнолітніх дітей (т. 5 а.с. 125, 126) на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (т. 5 а.с. 147), за місцем проживання та останнім місцем служби характеризується позитивно (т. 5 а.с. 86, 128).

ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності також притягується вперше (т. 6 а.с. 106), має зареєстроване місце проживання (т. 6 а.с. 96), на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (т. 6 а.с. 108), за останнім місцем роботи характеризується позитивно (т. 4 а.с. 139-140).

На підставі викладеного, з урахуванням відсутності обставин, що як пом`якшують, так і обтяжують покарання обом обвинуваченим, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самими обвинуваченими, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі для кожного з обвинувачених за обидва вчинені злочини у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України, оскільки підстави для призначення покарання більш м`якого, ніж передбачене законом, судом не встановлені, виправлення обвинувачених можливе лише в умовах ізоляції останніх від суспільства і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Обом обвинуваченим підлягають призначенню обов`язкові додаткові покарання за ч. 3 ст. 368 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади та конфіскації всього належного їм майна (крім житла).

Окрім цього, оскільки вчинення обвинуваченими злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, було безпосередньо пов`язане з перебуванням на посадах рядового і начальницького складу Національної поліції та наявністю у них відповідних спеціальних звань, на підставі приписів ч.ч. 2, 4 ст. 52, ст. 54 КК України суд вважає за необхідне призначити обом обвинуваченим за вказаний злочин додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання.

Остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень обом обвинуваченим підлягає визначенню на підставі приписів ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань.

ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України 26 червня 2018 року (т. 5 а.с. 1-4). Ухвалою слідчого судді від 27 червня 2018 року до нього застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України 26 червня 2018 року (т. 6 а.с. 1-5). Ухвалою слідчого судді від 27 червня 2018 року до нього застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

02 липня 2018 року за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 була внесена застава у розмірі по 136000 грн за кожного (т. 5 а.с. 150, т. 6 а.с. 111) і останні були звільнені з під варти.

Зазначений строк попереднього ув`язнення згідно вимог ч. 5 ст. 72 КК України підлягає зарахуванню в строк відбування покарання кожному з обвинувачених з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченим у виді застави у розмірі по 136000 грн до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

При цьому, з урахуванням вимог ч. 11 ст. 182 КПК України за відсутності згоди заставодавців на звернення судом застави на виконання вироку в частині майнових стягнень, після припинення строку дії запобіжного заходу застава підлягає поверненню заставодавцям.

На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинувачених на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта по 1/2 частці з кожного.

Речові докази: 750 грн, видані 26 червня 2018 року ОСОБА_5 , та 1500 грн, вилучені під час обшуку службового автомобіля обвинувачених, були предметом злочину, отже відповідають критеріям, визначеним п. 3 ст. 1 ст. 96-2 КК України та підлягають спеціальній конфіскації.

Питання подальшої долі інших речових доказів підлягає вирішенню відповідно до приписів ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону України № 889-VIII від 10 грудня 2015 року), ч. 3 ст. 369 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року), та призначити йому покарання:

-за ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону України № 889-VIII від 10 грудня 2015 року)у виді позбавленні волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла, та з позбавленням спеціального звання лейтенант поліції на підставі ст. 54 КК України;

-за ч. 3 ст. 369 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року) у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_1 до відбування покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавленні волі строком на 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла, та з позбавленням спеціального звання лейтенант поліції.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону України № 889-VIII від 10 грудня 2015 року), ч. 3 ст. 369 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року), та призначити йому покарання:

-за ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону України № 889-VIII від 10 грудня 2015 року)у виді позбавленні волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла, та з позбавленням спеціального звання старший сержант поліції на підставі ст. 54 КК України;

-за ч. 3 ст. 369 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року) у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_2 до відбування покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавленні волі строком на 6 (шість) років 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла, та з позбавленням спеціального звання старший сержант поліції.

Строк відбування покарання і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 обраховувати з часу приведення вироку до виконання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 зарахувати строк попереднього ув`язнення з 26 червня 2018 року по 02 липня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили залишити і ОСОБА_30 , і ОСОБА_2 раніше обраний запобіжний захід у виді застави в розмірі 136000 грн. за кожного, які після набрання вироком законної сили повернути заставодавцям – ОСОБА_31 і ОСОБА_32 .

Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі по 1287 (одній тисячі двісті вісімдесят сім) гривень з кожного.

Грошові кошти: 750 грн, видані 26 червня 2018 року ОСОБА_5 , та 1500 грн, вилучені під час обшуку службового автомобіля марки «Toyota Prius» з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 , примусово безоплатно вилучити у власність держави в порядку спеціальної конфіскації згідно ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

Інші грошові кошти, мобільні телефони та ніж, вилучені під час обшуку службового автомобіля марки «Toyota Prius» з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 та під час особистого обшуку ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , зберігати до вирішення питання про їх конфіскацію.

Інші речові докази на підставі п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України знищити як такі, що не мають ніякої цінності.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.

Головуючий:

31.12.2020