Рішення № 93965172, 30.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 року м. Київ № 361/4688/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в Київській областідоВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ)проскасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2019 Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - позивач) звернулося до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Головного територіального управління юстиції у Київській області Управління Державної виконавчої служби (надалі - відповідач), в якому просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Качанова Михайла Олександровича від 12.06.2019 ВП № 57241446 про накладення штрафу на Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області за невиконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області, згідно виконавчого листа № 361/5911/17 виданого 21.08.2018.

В якості підстав позову позивач зазначив, що відповідачем прийнято протиправні рішення стосовно накладення штрафу на позивача. Зокрема позивач зазначає, що 21.08.2018 Броварським міськрайонним судом Київської області ОСОБА_1 було видано виконавчий лист № 361/5911/17 про зобов`язання Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області зарахувати до страхового стажу період проходження нею служби в ЗСУ з 01.01.2004 по 31.03.2008 та здійснити з 21.07.2017 перерахунок і виплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно із довідкою про грошове утримання № 963 від 13.07.2017 з урахуванням проведених виплат; 09.10.2018 старшим державним виконавцем відділу УДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57241446 по примусовому виконанню виконавчого листа № 361/5911/17; 17.10.2018 Управлінням було здійснено перерахунок та зарахування стажу відповідно до рішення суду; 12.06.2019 старшим державним виконавцем Качановим М.О. була винесена постанова про накладення штрафу на Броварське об`єднане управління ПФУ Київської області за невиконання рішення суду у розмірі 5 100,00 грн.; позивач постанову державного виконавця про накладення штрафу від 12.06.2019 отримав 19.06.2019; цього ж дня було отримано і лист щодо виконання судового рішення, яким надано 5 днів для повідомлення про виконання з письмовими документами, які підтверджують виконання судового рішення; управління направило до відділу примусового виконання рішень заяву та додані до неї письмові документи, які підтверджують виконання рішення суду; отже, в один день старший державний виконавець направляє лист, в якому просить повідомити про виконання рішення суду та надає термін на таке повідомлення, тим же самим днем виносить постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду, що є незаконним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Радзівіл А.Г.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2019 справу передано в порядку статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Панченко Н.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 справу повернуто до Броварського міськрайонного суду Київської області як таку, що направлена передчасно.

Вказана справа повторно надійшла до Київського окружного адміністративного суду, та після відповідної її реєстрації в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України та за наслідками автоматизованого авторозподілу, була передана на розгляд судді Панченко Н.Д.

У зв`язку із невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду від 21.10.2019 позовну заяву було залишено без руху.

Крім того, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 31.07.2019 до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача - Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 37892505), внесено запис 13551120008003786 про припинення юридичної особи.

У зв`язку з цим суд звернув увагу позивача на необхідність приведення суб`єктного складу учасників справи у відповідність із вимогами закону, оскільки адміністративний суд зобов`язаний вирішувати публічно-правовий спір із належними його учасниками.

На виконання вимог вищевказаної ухвали позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній, подавши 18.11.2019 через канцелярію суду заяву про усунення недоліків із долученим примірником уточненого адміністративного позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 позовну заяву передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020 позовну заяву залишено без руху.

У встановлений ухвалою від 20.02.2020 строк позивачем усунуто недоліки заяви.

В уточненому позові, заявленому до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) позивач просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Качанова Михайла Олександровича від 12.06.2019 ВП № 57241446 про накладення штрафу на Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області за невиконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області, згідно виконавчого листа № 361/5911/17 виданого 21.08.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2020 відкрито провадження у адміністративній справі № 361/4688/19 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче засідання на 14.05.2020 року.

23.04.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання; рішення не було виконано до 12.06.2019, тому виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. та зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів; станом на 26.06.2019 рішення суду не виконано в повному обсязі, за що на позивача накладено штраф у розмірі 10 200 грн.

14.05.2020 у зв`язку з неявкою представників сторін у судове засідання фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось; подальший розгляд справи ухвалено продовжувати у порядку письмового провадження.

25.05.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов ще один відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що державним виконавцем у світлі невиконання позивачем рішення суду складено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та направлено до правоохоронних органів; 24.04.2019 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

05.06.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшли заперечення на відзив, у якому останній зазначає, що 17.10.2018 управлінням було здійснено перерахунок про зарахування стажу та з урахуванням довідки № 963 від 13.07.2017 відповідно до рішення суду; виконання рішення суду від 08.12.2017 по справі № 361/159/17 було здійснено в повному обсязі відповідно до розпорядження 180384 від 19.06.2018.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як видно з матеріалів справи, постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.12.2017 у справі № 361/159/17 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов`язання вчинити певні дії, визнано протиправними дії Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні періодів служби до страхового стажу та врахуванні при обчисленні пенсії довідки про грошове утримання та зобов`язано Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження нею служби в ЗСУ з 01.01.2004 по 31.03.2008 та здійснити з 21.07.2017 перерахунок і виплату їй пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно з довідкою про грошове утримання № 963 від 13.07.2017 з урахуванням проведених виплат.

В подальшому Броварським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист № 361/5911/17 від 21.08.2018.

На підставі вказаного виконавчого листа постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Василевич Тетяною Михайлівною від 09.10.2018 відкрито виконавче провадження № 57241446 та надано боржнику - Броварському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Київської області десятиденний строк для виконання рішення суду.

В подальшому старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Качановим М.О. винесено постанову від 12.06.2019 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. (далі - спірна постанова), якою зобов`язано позивача виконати рішення протягом десяти робочих днів.

26.06.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Качановим М.О. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн., яка в межах цієї справи позивачем не оскаржується.

Вважаючи постанову від 12.06.2019 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. незаконною, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

З матеріалів справи вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 09.10.2018. На адресу позивача вказана постанова направлена супровідним листом від 09.10.2018 № 5405 і отримана останнім 23.10.2018 за вх. № 2168/4.

Отже, перебіг десятиденного строку, передбаченого постановою про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2018, починався з 23.10.2018, тобто з моменту отримання боржником такої постанови, та закінчувався 05.11.2018 (у останній десятий робочий день строку).

В силу приписів ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналізуючи вищевикладене, суд акцентує увагу на тому, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналогічний висновок викладено і Верховним Судом, що, як приклад, відображено у його постанові від 12.12.2018 у справі № 821/1568/16 (провадження № К/9901/20037/18).

У постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 686/22631/17 (адміністративне провадження № К/9901/55259/18), від 27.02.2019 у справі № 686/18918/17 (адміністративне провадження № К/9901/34386/18) зазначається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

З наведеного вище вбачається, що державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником у встановлений строк, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити: 1) чи виконане рішення боржником у встановлений строк; 2) якщо рішення не виконане, то з яких причин (поважність причин невиконання рішення суду).

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 3257 від 12.06.2019, який був отриманий позивачем 19.06.2019 за вх. № 1176/4, відповідач повідомив позивача про те, що виконавчий лист № 3615911/17 не виконаний останнім самостійно та зобов`язав Броварське об`єднане управління ПФУ Київської області в п`ятиденний термін з моменту отримання цього листа надати до відділу примусового виконання рішення підтверджуючі документи щодо повного виконання рішення.

26.06.2019 за вих. № 5629/08 позивач повідомив відповідача про те, що надає інформацію про виконання рішень судів по порядку виконавчих проваджень, зокрема, і щодо спірного виконавчого провадження.

Листом від 26.06.2019 № 5609/08 Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повідомило начальнику відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Київській області про те, що рішення у справі № 361/159/17 виконане, про що надається копія протоколу призначення пенсії № 932500180384 (лист відправлено відповідачу 26.06.2019, ідентифікатор № 0740025204640).

Так, аналізуючи матеріали справи, суд переконаний, що на момент винесення старшим державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 12.06.2019 останній не здійснив перевірку того факту чи виконувалося рішення боржником самостійно. Саме 12.06.2019 відповідач адресував позивачу лист № 3257 від 12.06.2019, яким було витребувано інформацію про виконання виконавчого листа № 361/5911/17 від 21.08.2018 і тільки 19.06.2019 зазначений лист був отриманий позивачем. Отже, винесення 12.06.2019 постанови про накладення штрафу на позивача за невиконання рішення є передчасним, оскільки останньому надавався п`ятиденний термін для подачі документів, які підтверджують повне виконання рішення суду.

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що з метою виконання рішення суду від 08.12.2017 по справі № 361/159/17 було видане розпорядження 180384 від 19.06.2018, на підставі якого 17.10.2018 враховано ОСОБА_1 при перерахунку пенсії стаж з 01.01.2004 по 31.03.2008 та довідку про розмір грошового забезпечення № 963 від 13.07.2017. Отже, виконавчий лист був виконаний 17.10.2018, що свідчить про те, що виконання рішення суду відбулося раніше строку, який надавався для виконання рішення постановою про відкриття виконавчого провадження (23.10.2018-05.11.2018).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Також при вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, у якому вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області підлягають задоволенню.

Що стосується судових витрат, то у відповідності до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (адреса: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, ідентифікаційний код 34481907) Качанова Михайла Олександровича від 12.06.2019 ВП № 57241446 про накладення штрафу на Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області за невиконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області, згідно виконавчого листа № 361/5911/17 виданого 21.08.2018.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко