Рішення № 93965033, 31.12.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2020 р. м. Чернівці справа № 600/2480/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, ДП "Національні інформаційні системи України" про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить :

- визнати протиправним та скасувати наказ №3648/5 від 20.10.2020 р. "Про задоволення скарги" в частині анулювання приватному нотаріусу Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_2 доступу до Державного реєстру речових прав та обтяжень;

- зобов`язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України розблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав та обтяжень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Міністерство юстиції України (далі - відповідач-1) при розгляді скарги не повідомлено позивача про час і місце засідання колегії, не запропоновано надати свої пояснення та докази, не надано копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів.

Також не враховані листи позивача в яких було зазначено про незаконні реєстраційні дії від його імені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, натомість одразу рекомендовано Міністерству юстиції анулювати його доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, оскаржуваний наказ є необґрунтованими та таким, що не відповідають дійсним обставинам та нормам законодавства, у зв`язку з чим наказ Міністерства юстиції України в частині анулювання приватному нотаріусу Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав та обтяжень, на його думку, підлягає скасуванню.

20.11.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/2480/20-а відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами .

28.12.2020 р. на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказував, що позивачем під час здійснення реєстраційних дій не було належним чином перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у державній реєстрації прав, оскільки заявником не було подано жодного документа, що відповідно до законодавства є підставою для припинення обтяження на квартиру. Таким чином анулювання доступу до реєстру прав на нерухоме майно державноу реєстратору приватному нотаріусу ОСОБА_1 є превентивним заходом який може бути застосований за порушення чинного законодавства.

09.12.2020 р. до суду від Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (далі - відповідач-2) надійшов відзив, в якому вказує, що ч. 7 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що технічний адміністратор Державного реєстру прав - державне унітарне підприємство, визначене Міністерством юстиції України та віднесене до сфери його управління, що здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав, організовує та проводить навчання для роботи з ним реєстром. Згідно ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень щодо тимчасового блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав або анулювання доступу державного реєстратор до Державного реєстру прав, забезпечує їх негайне виконання. Отже, Державне підприємство "Національні інформаційні системи" зазначає, що при здійсненні анулювання доступу до Державного реєстру прав позивачу, керувалось чинним законодавством України та просило відмовити в задоволенні позовних вимог.

30.12.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про закриття провадження в частині позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу на підставі наявних матеріалів та доказів у порядку спрощеного письмового провадження.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

24.02.2020 р. ОСОБА_3 звернувся до начальника Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області із скаргою, в якій просив провести перевірку державної реєстрації обтяжень - припинення 03.02.2020 р. приватним нотаріусом Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області Єнакеке Ю.А. обтяження нерухомого майна - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер рішення: 50936884.

03.03.2020 р. позивач звернувся до Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстицію (м. Івано-Франківськ) з заявою про факт використання третіми особами особистого ключа. Окрім того, повідомив, що відповідні документи будуть подані до органів поліції та Нотаріальної палати України.

04.03.2020 р. позивач звернувся до директора Чернівецької регіональної філії Державного підприємства "Національні інформаційні системи" з повідомленням про можливу компрометацію ідентифікаторів доступу позивача про факт використання третіми особами особистого ключа.

04.03.2020 р. позивач звернувся до Нотаріальної палати України з заявою про факт використання третіми особами особистого ключа.

04.03.2020 р позивач звернувся до відділу протидії кіберзлочинності в Чернівецькій області ДКП НП України з заявою з приводу того, що невстановлені особи здійснювали несанкціоновані дії у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із використання електронно-цифрового підпису останнього.

05.03.2020 р. позивач звернувся до Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстицію (м. Івано-Франківськ) з заявою про факт використання третіми особами особистого ключа з 02.02.2020 р. по 02.03.2020 р.

05.03.2020 р. Чернівецька регіональна філія Державного підприємства "Національні інформаційні системи" повідомила позивача про заміну паролю доступу.

06.03.2020 р. позивач звернувся з додатковим повідомленням до слідчого Герцаївського ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області про факт використання третіми особами особистого ключа з 02.02.2020 р. по 02.03.2020 р.

06.03.2020 р. позивач звернувся до Нотаріальної палати України з заявою про факт використання третіми особами особистого ключа з 02.02.2020 р. по 02.03.2020 р.

06.03.2020 р. позивач звернувся до відповідача-2 з заявою про факт використання третіми особами особистого ключа з 02.02.2020 р. по 02.03.2020 р., окрім того повідомлено про проведення реєстраційних дій.

19.08.2020 р. колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції розглянувши вказану скаргу ОСОБА_3 прийняла висновок, яким рекомендувала її задовольнити в повному обсязі, скасувати рішення від 03.02.2020 р. №50936884, прийняте приватним нотаріусом Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_1 та анулювати приватному нотаріусу Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області Єнакеке Ю.А. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 26, п.п. "а", "г" п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерством Юстиції України 20.10.2020 р. прийнято наказ №3648/5, яким на підставі вказаного висновку наказано: задовольнити у повному обсязі скаргу ОСОБА_3 від 24.02.2020 р. №18855; скасувати рішення від 03.02.2020 р. №50936884, прийняте приватним нотаріусом Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_1 ; анулювати приватному нотаріусу Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області Єнакеке Ю.А. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Не погоджуючись із наказом в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами визначає Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1128 (далі - Порядок № 1128).

Згідно з п. 2, 3, 4 Порядку № 1128, розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Пунктом 9 Порядку № 1128 встановлено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом (п. 14 Порядку № 1128).

В адміністративному позову позивач посилається в обґрунтування доводів протиправності наказу Міністерства юстиції України на допущені процедурні порушення.

При цьому, відповідно до п. 10 Порядку № 1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.

Як вбачається із п. 11 Порядку № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у п. 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально (пункт 12 Порядку № 1128).

Позивачем зазначено, що його не повідомили про розгляд скарги, не надали копію скарги разом із поданими документами. Відповідач, в свою чергу, не надав жодних доказів, стосовно своєчасного надсилання та отримання позивачем документів щодо розгляду поданої скарги та доказів, які б свідчили про належне ознайомлення позивача з скаргою.

Суд наголошує, що оголошення з сайту Міністерства юстиції України, не є доказом, який підтверджує факт ознайомлення позивача з датою засідання, оскільки з оголошення не вбачається, якою датою та в якій годині воно було розміщено на сайті, доказів належного повідомлення позивача (телефонограмою чи засобами поштового чи електронного зв`язку) відповідачем не надано та судом не встановлено. Також, вручення позивачу копії скарги та доданих до неї документів, відповідно, відсутні.

Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 28.05.2020 року у справі №822/1874/17.

Позбавлення приватного нотаріуса, дії якого оскаржуються, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 06.07.2018 року у справі №826/3442/17, в якій зазначено, що використання прислівника "обов`язково" свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника та суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані. З огляду на це, неповідомлення скаржника та / або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням. Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги.

Отже, Міністерством юстиції України не подано належних доказів того, що під час розгляду скарг по суті запрошувався позивач, що його своєчасно повідомлялося про час та місце розгляду скарги, а також, що йому своєчасно направлялася копія скарги та додані до неї документи, чим позбавила права надати відповідні пояснення з приводу скарги, які також мали б враховуватися під час розгляду зазначеної скарги.

Крім того, згідно п.4 Порядку № 1128, розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

Відповідно до положень ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

В той же час, як вбачається з висновку Колегії, скарга ОСОБА_3 надійшла до Міністерства юстиції України 03.03.2020 р. та була зареєстрована за №Д-157/01-37. В свою чергу висновок Колегії був підготований 19.08.2020 р., тобто зі спливом більше 5 місяців від дня надходження скарги. Оскаржуваний наказ взагалі був прийнятий 20.10. 2020 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Тобто, законодавець чітко встановив, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи обирають шляхи задоволення скарги, приймаючи при цьому саме мотивоване рішення, чого відповідачем зроблено не було.

Оскільки при розгляді скарги, відповідачем не досліджено та не враховано, що позивачем повідомлено Південно –Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, Чрнівецьку філію Державного підприємства "Національні інформаційні системи", відділ протидії кіберзлочинам в Чернівецькій області, національну палату України та слідче Герцаївське ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області пре те, що в результаті нессакціонованого використання третіми особами його особистого ключа, яке мало місце в період з 02.02.2020 р. по 02.03.2020 р., ним виявлено що за даний період часу невідомою особою під його електронним цифровим підписом проводили реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме виявлено десять фактів реєстрації "Заяв про державну реєстрацію обтяжень" (зі зняттям заборони відчуження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, арештів та вилучення запису з Державного реєстру іпотек).

Як вбачається із матеріалів справи, заява позивача зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі "Інформаційний портал Національній поліції України" (журналі єдиного обліку) відділ протидії кіберзлочинам в Чернівецькій області за №41.

При цьому, застосований до позивача захід реагування, що передбачений ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не є найменш суворим.

Суд зауважує, що в частині судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейським Судом з прав людини вироблено позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення у справі "Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки" від 31.07.2008 року, рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" від 22.11.1995 року, рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру" від 21.07.2011 року, рішення у справі "Путтер проти Болгарії" від 02.12.2010 року).

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (рішення у справі «Волохи проти України» від 02.11.2006 року, рішення у справі "Malone v. UnitedKindom" від 02.08.1984 року).

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин застосування до позивача саме анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

При цьому суд враховує положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд наголошує на важливості дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги, що безпосередньо пов`язано із забезпеченням права суб`єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли.

Недотримання порядку розгляду скарги у вимірі сказаного, мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб`єкта державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.

Слід зауважити, що у п. 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі "Рисовський проти України" суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Наразі, відповідач, приймаючи спірне рішення діяв з порушенням вимог пунктів 9-11 Порядку з порушенням права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки розгляд скарги здійснено з порушенням встановленої законом процедури, а тому не може вважатись законними і обґрунтованим, оскільки прийняте з порушенням порядку його прийняття.

З огляду на це, неповідомлення суб`єкта оскарження не може вважатися формальним порушенням.

Способи повідомлення визначені у пункті 11 Порядку № 1128, який не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Водночас, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги.

Отже, на Міністерство юстиції України покладено обов`язок забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.

Суд дійшов висновку, що обставини належного повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної Колегії, сприяють належному виконанню відповідачем своїх функцій та мають істотне значення для вирішення скарги.

З огляду на передбачені законом вимоги, встановивши, що суб`єкта, дії якого оскаржуються, не повідомлено про час та місце розгляду скарги, Колегія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.

Суд вважає, що невиконання вказаного положення є порушенням, передбаченого ст.2 КАС України критерію правомірності прийнятого рішення, а саме: урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У відповідності до п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відтак, враховуючи викладене суд вважає за доцільне задовольнити вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу №3648/5 від 20.10.2020 р. "Про задоволення скарги" в частині анулювання приватному нотаріусу Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав та обтяжень.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України розблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав та обтяжень, суд зазначає наступне.

Згідно з п .23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд зазначає що вимога позивача щодо поновлення доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є похідною вимогою по відношенню до первісної щодо визнання протиправним та скасування наказу №3648/5 від 20.10.2020 р. "Про задоволення скарги" в частині анулювання приватному нотаріусу Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав та обтяжень.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові по справі №821/1355/17 від 13.05.2020 р.

Відповідно до п. 5 наказу Міністерства юстиції України №3648/5 від 20.10.2020 р., виконання пункту 3 цього ж наказу покладено на виконавця - державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Отже, ДП "Національні інформаційні системи" є лише технічним адміністратором Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

А відтак, враховуючи викладене, задоволення судом первісної вимоги позивача, суд вважає вимогу позивача щодо зобов`язання Державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України розблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав та обтяжень також обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією №55 від 10.11.2020 р. на суму 840,80 грн.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує з Міністерства юстиції України, ДП "Національні інформаційні системи України" за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 840,80 грн. в рівних частинах по 420,40 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ №3648/5 від 20.10.2020 р. "Про задоволення скарги" в частині анулювання приватному нотаріусу Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_2 доступу до Державного реєстру речових прав та обтяжень;

3. Зобов`язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України розблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав та обтяжень.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України, ДП "Національні інформаційні системи України" в рівних частинах по 420,40 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідачі - Міністерство юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, Код ЄДРПОУ 00015622)

ДП "Національні інформаційні системи України" (вул. Бульварно - Кудрявського, 4, м.Київ, 04053)

Суддя І.В. Маренич