Рішення № 93964979, 31.12.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7051/20

РІШЕННЯ

іменем України

31 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати неправомірні дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування періоду роботи з 01.09.1987 по 21.08.1991 роки в школі № 89 до страхового стажу.

2. Зобов`язати ГУПФ в Хмельницькій області призначити пенсію за віком з врахуванням періоду роботи з 01.09.1987 по 21.08.1991 роки в середній школі № 89 групи радянських військ в Німеччині з часу звернення із заявою про призначення з 05.04.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що їй призначено пенсію за віком з розрахунку наявного стажу 37 років 8 місяців та 13 днів. Відповідно до записів трудової книжки наявний стаж 41 рік 8 місяців та 3 дні. Відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу період роботи з 01.09.1987 по 21.08.1991 в середній школі №89 групи радянських військ в Німеччині.

Вказує, що запис в трудовій книжці запис № 5 «Про прийняття на роботу вчителем обслуговуючої праці» зроблений одним чорнилом, про що свідчить оригінал трудової книжки. Запис №7 від 21.08.1991 «Звільнена у зв`язку із переводом чоловіка військовослужбовця до нового місця служби» внесений на підставі наказу №51 від 21.06.1991, що пояснюється тим, що у педагогічних працівників відпустка 56 календарних днів, тому наказ про звільнення виданий через два місяці.

Підтвердити період роботи в середній школі № 89 групи радянських військ в Німеччині з 01.09.1987 по 21.08.1991 ріки немає можливості, оскільки школа ліквідована, правонаступники відсутні, архівні матеріали відсутні

Ухвалою суду від 20.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що з 05.04.2020 року позивачу призначено пенсію за віком згідно Закону № 1058. Підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.09.1987 по 21.08.1991 роки в школі №89 групи радянських військ в Німеччині немає, оскільки записи в трудовій книжці внесені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

При перевірці трудової книжки від 16.03.1979 НОМЕР_1 встановлено, що в записі про прийняття на роботу в середню школу № 89 наявне виправлення в найменуванні і номері наказу на прийняття - другу цифру наведено чорнилом іншого кольору. Крім того, дату наказу дописано іншим чорнилом. Тобто, запис про прийняття на роботу в середню школу внесено з порушенням пункту 2.3. Інструкції.

Запис про звільнення з роботи з 21.08.1991 згідно наказу від 21.06.1991 у трудову книжку внесено з порушенням пункту 2.25 Інструкції, оскільки наявна невідповідність між датою наказу на звільнення і датою звільнення та відсутні правові підстави такого запису. Первинні документи на підтвердження достовірності наказу на звільнення позивачкою надано не було.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивачу з 05.04.2020 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 16.03.1978, позивач в період з 01.09.1987 по 21.08.1991 працювала у середній школі №89.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.07.2020 №3484-3011/Р-03/8-2200/20 у відповідь на заяву позивача від 17.06.2020 повідомлено, що підстав для зарахування періоду роботи з 01.09.1987 по 21.08.1991 у середній школі №89 немає, оскільки дата наказу про прийняття на роботу дописана іншим чорнилом, а наказ про звільнення з роботи виданий за два місяці до звільнення. Зазначено, зокрема, що для можливості зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу необхідно надати один з підтверджуючих документів: довідку, виписки з наказів про прийняття та звільнення з роботи, відомості на видачу заробітної плати (особові рахунки).

28.08.2020 позивач звернулась із заявою до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, в якій просила надати архівну довідку про стаж роботи та розмір заробітної плати за період роботи з 01.09.1987 по 21.08.1991 в середній школі №89 групи радянських військ в Німеччині.

Листом Державного архіву Хмельницької області від 26.08.2020 №Р-1322/01.01-14/2020 повідомлено, що підтвердити стаж роботи ОСОБА_1 у середній школі №89 групи радянських військ в Німеччині за 1987-1991 роки немає можливості, оскільки документи Збройних сил СРСР на державне зберігання не надходили.

Згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 07.09.2020, документи середньої школи №89 на зберігання до архіву не надходили. Рекомендовано звернутись до Центрального архіву МО РФ.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.10.2020 №4922-4313/Р-03/8-2200/20 позивача повторно повідомлено про відсутність підстав врахування до страхового стажу періоду роботи з 01.09.1987 по 21.08.1991.

Зазначено, що при перевірці трудової книжки від 16.03.1979 року НОМЕР_1 встановлено, що в записі про прийняття на роботу в середню школу №89 наявне виправлення в найменуванні і номері наказу на прийняття - другу цифру наведено чорнилом іншого кольору. Крім того, дату наказу дописано іншим чорнилом. Тобто, запис про прийняття на роботу в зазначений середній заклад внесено з порушенням пункту 2.3. Інструкції.

Запис про звільнення з роботи з 21.08.1991 року згідно наказу від 21.06.1991 року у трудову книжку внесено з порушенням пункту 2.25 Інструкції, оскільки наявна невідповідність між датою наказу на звільнення і датою звільнення та відсутні правові підстави такого запису. Первинні документи на підтвердження достовірності наказу на звільнення не надано. Також не надано документи, які б підтверджували перебування у відпустці перед звільненням з роботи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV (далі – Закон №1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини другої статті 24 Закону №1058-ІV).

Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Згідно зі статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.

Порядок ведення трудових книжок на час виникнення спірних правовідносин регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.06.1974 (далі - Інструкція).

Відповідно до абз.3 п. 2.3 Інструкції записи здійснюються пером або кульковою ручкою, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольору.

Згідно з п. 2.3 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до п.2.5, 2.7 Інструкції у випадку виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, де було зроблено запис. Якщо підприємство, яке внесло неправильний або неточний запис, ліквідовано, виправлення вносяться правонаступником, а при його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковано ліквідоване підприємство.

Згідно пункту п.п. б п. 2.17 Інструкції передбачено, що всі записи в трудовій книжці за місцем роботи вносяться окремою строкою з посиланням на дату, номер і найменування відповідних документів.

Отже, записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем.

Трудова книжка позивача свідчить про те, що вона в період з 01.09.1987 по 21.08.1991 працювала в середній школі №89. Виправлення наявне в графі 4 запису №5 в слові “Пр” (“Приказ”) та у номері наказу щодо однієї цифри такого.

Також запис про звільнення датований 21.08.1991 на підставі наказу від 21.06.1991.

Суд зазначає, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.

Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року по справі № 677/831/17.

Враховуючи наведені висновки, вказані пенсійним органом обставини не впливають на прийняття рішення про зарахування вказаного періоду до страхового стажу. При цьому розбіжність дати звільнення з датою наказу про звільнення не свідчить про те, що таке є саме по собі порушенням, та не спростовує факту роботи. У суду немає підстав вважати, що розбіжність у датах є підставою для позбавлення позивача права на зарахування періоду роботи до страхового стажу. Отже, трудова книжки позивача містить необхідні записи щодо роботи у спірний період.

Оскільки стаж роботи підтверджений записами у трудовій книжці, а відповідальність за правильність ведення трудової книжки покладена на власника підприємства, організації, установи або уповноважені органи, суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 з 01.09.1987 по 21.08.1991 в середній школі №89 до страхового стажу.

Щодо вимоги позивача призначити пенсію з 05.04.2020 суд зазначає, що така вимога є безпідставною, оскільки позивачу з 05.04.2020 вже призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, що підтверджується сторонами. У спірному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок та виплату пенсії з 05.04.2020, з урахуванням проведених виплат.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 по справі №620/1116/20.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід присудити здійснені ним судові витрати в розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.09.1987 по 21.08.1991 в середній школі №89.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.09.1987 по 21.08.1991 в середній школі №89 та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 05.04.2020, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 31 грудня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Д.А. Божук