Рішення № 93964871, 29.12.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/4509/20

РІШЕННЯ

іменем України

29 грудня 2020 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 14.02.2020 № 1 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в підтверджені стажу роботи ОСОБА_1 за період з 01.11.1989 по 31.03.2015 на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 , з 01.11.1989 по 31.03.2015 до пільгового стажу за Списком № 2 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 13.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14 лютого 2020 року комісія Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняла рішення №1, за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 та відмовила останньому в підтверджені періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за період роботи з 01 листопада 1989 року по 31 березня 2015 року. Відповідного рішення Комісії позивач не отримував, а у перших числах березня 2020 року отримав повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2200-0301-8/5535 від 20.02.2020 з посиланням на відповідне рішення. 19 березня 2020 року на адвокатський запит від 10.03.2020 №02-03/2020, від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшла належно засвідчена копія відповідного рішення від 14 лютого 2020 року №1 за якою, заявнику відмовлено зарахувати до пільгового стажу, періоди роботи з 01.11.1989 по 31.03.2015. З відповідним рішенням позивач незгідний та рахує відповідні дії суб`єкта владних повноважень протиправними та такими, що мають зазнати змін за судовим захистом прав та свобод громадян в контексті вимог ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.09.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в його задоволенні. Зазначає, що позивач не скористався правом, визначеним абзацом 1 пункту 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, та не подав додаткових документів, що підтверджують період роботи за Списком №2.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

13 травня 2019 року позивач звернувся із заявою та долученими переліком документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 1 від 14.02.2020 позивачу відмовлено в розгляді періоду роботи з 01.11.1989 по 30.03.2015, оскільки ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Каскад" є діючим підприємством.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.07.2019 № 18/3 позивачу відмовлено у призначені пенсії за Списком № 2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи не менше 12 років 6 місяців, про що повідомлено листом № 27795/03 від 22.08.2019.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" "в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України "Права, свободи та обов`язки людини і громадянина". Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Згідно статті 49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулює Закон України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року ( далі Закон №1058-IV). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною 4 ст.24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто розповсюдження даної постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження трудового стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що в трудовій книжці позивача містяться записи про його роботу з 01.11.1989 по 31.03.2015 ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Каскад". Крім того, вказаний період робити підтверджується архівною довідкою № 108-5004 від 11.04.2019. На переконання суду, ці докази є належними та достатніми для підтвердження роботи ОСОБА_1 у вказаний період на посаді, яка надає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування».

Посилання відповідача на те, що на запит Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Каскад" повідомило про неможливість надати довідку, уточнюючу пільговий характер роботи, в зв`язку з відсутністю документів, як підставу неможливості підтвердження пільгового стажу, суд відхиляє, оскільки за вимогами чинного законодавства неможливість проведення перевірки не дає підстав для відмови у прийнятті заяви з документами, та зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці та іншими документами. Врахування протилежного ставить позивача у таку ситуацію, коли він навіть теоретично не може захистити порушені права.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що відмова відповідача щодо не зарахування при призначенні пенсії періоду роботи з 01.11.1989 по 31.03.2015 на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, в зв`язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення від 14.02.2020 № 1 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в підтверджені стажу роботи ОСОБА_1 за період з 01.11.1989 по 31.03.2015 на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 , з 01.11.1989 по 31.03.2015 до пільгового стажу за Списком № 2, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 13.05.2019, суд звертає увагу на те, що питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду.

При цьому, суд не обраховує дійсний пільговий стаж роботи позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання відповідача призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах, адже це відноситься до компетенції відповідача.

За вказаних обставин, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з врахуванням наведених вище висновків суду, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію позивачу.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, слід задовольнити частково, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення від 14.02.2020 № 1 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в підтверджені стажу роботи ОСОБА_1 за період з 01.11.1989 по 31.03.2015 на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 , з 01.11.1989 по 31.03.2015 до пільгового стажу за Списком № 2 та повторно розглянути заяву від 13.05.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з врахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо здійснення розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 840,80 грн., що пропорційно становить 50 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору, згідно з квитанцією від 12.08.2020.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14.02.2020 № 1 про відмову в підтверджені стажу роботи ОСОБА_1 за період з 01.11.1989 по 31.03.2015 на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 , з 01.11.1989 по 31.03.2015 до пільгового стажу за Списком № 2 та повторно розглянути заяву від 13.05.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з врахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький Згідно з оригіналом Суддя І.І. Тарновецький