Рішення № 93964591, 31.12.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 грудня 2020 року м. Рівне №460/8739/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доПриватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" про визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №61635816 від 25.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.11.2020 позивачу стало відомо про наявність виконавчого провадження ВП №61635816, зокрема, про постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2020. Стверджує про протиправність вказаної постанови, оскільки приватний виконавець за наявності достовірної інформації про місцезнаходження позивача в іншому виконавчому окрузі прийняла до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців та відкрила провадження ВП №61635816 не за зареєстрованим місцем проживання чи перебування боржника, а зазначивши адресу проживання позивача у м.Києві. При цьому, зауважила, що ніколи не проживала у м.Києві та жодного нерухомого майна у м.Києві не має. За таких обставин, просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 07.12.2020 позовна заява залишалася без руху (а.с.48).

Ухвалою суду від 22.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та у порядку ст.287 КАС України призначено судове засідання на 28.12.2020. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ТОВ "Фінфорс" та зобов`язано відповідача надати належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №61635816 (а.с.56-58).

Ухвалою суду від 24.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні, призначеному на 28.12.2020, в режимі відеоконференції (а.с.69-70).

28.12.2020 до початку судового розгляду справи від позивача та його представник на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.71,74-75).

В судове засідання 28.12.2020 представники учасників справи не прибули, хоча про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Від відповідача та третьої особи жодних заяв та клопотань щодо причин їх неявки до суду не надходило.

У зв`язку з цим, ухвалою від 28.12.2020 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів (а.с.49-50).

Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позов, про причини неподання не повідомив, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, правом на подання до суду письмових пояснень по суті спору не скористалась, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами в порядку ч.6 ст.162 КАС України.

В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового розгляду справи (в письмовому провадженні) за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши позовну заяву, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як свідчать матеріали справи, 13.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області вчинено виконавчий напис №3331 про звернення стягнення з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), який є боржником за кредитним договором №10405 від 17.08.2016, укладеним з ТОВ "СС ЛОУН", правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ "Фінфорд" (а.с.36).

У зв`язку з цим ТОВ "Фінфорс" звернулося до приватного виконавця Дорошкевич В.Л. з заявою про примусове виконання вказаного виконавчого напису.

25.03.2020 за результатами розгляду вказаної заяви, приватним виконавцем виконавчого округу м.Київ Дорошкевич В.Л. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61635816 про примусове виконання виконавчого напису №3331, виданого 13.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ "Фінфорс" заборгованості в розмірі 11036,86 грн.(а.с.38-39).

В жовтні 2020 року позивачу стало відомо про наявність виконавчого провадження, у зв`язку з чим 19.10.2020 звернулася до приватного виконавця Дорошкевич В.Л. з заявою про надання її представнику можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження №61635816 шляхом надсилання його фотокопій на електронну та поштову адресу (а.с.51).

16.11.2020 у відповідь на вказану заяву відповідач надіслав на електронну адресу позивача копії виконавчого напису від 13.03.2020, заяви стягувача та постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2020 (а.с.26).

Як свідчить зміст позову, цього ж дня (16.11.2020) ОСОБА_1 ознайомилася з постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №61635816 від 25.03.2020.

Не погоджуючись з постановою приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2020 ВП №61635816, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом про її скасування, в межах встановленого КАС України та Законом України "Про виконавче провадження" строку – 26.11.2020.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Частинами першою, другою статті 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

Частиною 1 ст.4 Закону №1404-VIIІ визначено вимоги до виконавчого документа, а саме, що у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону №1404-VIIІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (пункт 10).

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1404-VIIІ приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

На підставі ч.1 ст.28 Закону №1404-VIIІ копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначені Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII).

Згідно зі ст.1 цього Закону примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.23 Закону №1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Частинами 1,2 ст.25 Закону №1403-VIII визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя; приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Положеннями ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 №1382-IV (далі - Закон №1382-IV) встановлено, що «місце перебування» - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; «місце проживання» - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; «реєстрація» - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку».

Частиною 2 ст.2 Закону №1382-IV визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за №489/20802 (далі - Інструкція № 512/5, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Відповідно до п.3 розділу ІІІ Інструкції №512/5 у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).

У разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Згідно з п.4 розділу ІІІ Інструкції №512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції №512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з п.10 розділу ІІІ Інструкції №512/5 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

За змістом п.13 розділу ІІІ Інструкції №512/5 приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою (додаток 3).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595 (далі - Порядок № 296/5).

Відповідно до п.1 та 2 Глави 12 розділу І Порядку №296/5 захист цивільних прав здійснюється нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису. Виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна.

Згідно з пп.пп. 2.1., 2.2. п.2 Глави 16 розділу II Порядку №296/5 для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Пунктом 4 Глави 16 розділу II Порядку №296/5 визначено зміст виконавчого напису, зокрема, найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб).

Відповідно до пп.пп.7.1, 7.6 Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 у справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису. Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Аналіз положень Закону №1404-VIII дозволяє дійти висновку, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08.04.2020 в справі № 804/6996/17, від 30.04.2020 №580/3311/19.

Таким чином, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, у яких зазначено місце проживання/перебування боржника або місцезнаходження майна боржника, які знаходяться в межах його виконавчого округу.

За змістом ч.1 ст.4 Закону №1404-VIIІ у виконавчому документі обов`язково зазначається адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Варто зауважити, що законодавець, визначаючи місце виконання рішення, вживає поняття «місце проживання» та «місце перебування», під якими розуміються відповідно адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, та житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Оскільки за приписами ч.2 ст.2 Закону №1382-IV реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження, то законодавець розрізняє поняття «місце проживання», «місце перебування» і «місце реєстрації».

Отже, визначальне значення для визначення місце виконання рішення має саме місце проживання/ перебування боржника-фізичної особи, а не місце його реєстрації, а також місцезнаходження майна боржника.

На підставі ч.1 ст.28 Закону №1404-VIIІ постанови про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанови, передбачені пунктами 1-4 ч.9 ст.71 цього Закону, надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Виходячи із системного тлумачення ч.1 ст.4, ч.1 ст.28 Закону №1404-VIIІ у виконавчому документі має бути зазначено адресу місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), або місцезнаходження майна боржника, які знаходяться у межах виконавчого округу приватного виконавця. Саме за зазначеною у виконавчому документі адресою приватний виконавець в силу положень ч.1 ст.28 Закону №1404-VIIІ зобов`язаний надіслати, зокрема, постанову про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, положення ст.28 Закону №1404-VIIІ встановлюють імперативний обов`язок приватного виконавця надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження саме за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що обумовлює відсутність меж розсуду у приватного виконавця при визначенні адреси боржника.

Такий висновок про необхідність направлення постанов про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 19.08.2020 в справі №520/9978/18, від 08.04.2020 в справі № 804/6996/17.

Отже, при надходженні виконавчого документа приватний виконавець зобов`язаний перевірити наявність в ньому всіх обов`язкових реквізитів, визначених ч.1 ст.4 Закону №1404-VIIІ, зокрема, прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

У випадку, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, тобто якщо адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), що вказана у виконавчому документі, або місцезнаходження майна боржника не знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, він зобов`язаний повернути виконавчий документ без виконання відповідно до приписів пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII.

Якщо ж виконавчий документ пред`явлено до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення обов`язково додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (абзац 4 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 512/5).

Таким чином, враховуючи наведене вище нормативне регулювання та праворозуміння, правильне вирішення спору у вказаних категоріях справ залежить від того, чи знаходиться адреса місця проживання або місця перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, що вказана у виконавчому документі, в межах виконавчого округу приватного виконавця. Якщо адреса місця проживання/перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, то відкриття виконавчого провадження, за умови дотримання приватним виконавцем інших вимог Закону №1404-VIII, є правомірним.

Якщо ж адреса місця проживання або місця перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться поза межами виконавчого округу приватного виконавця, приватний виконавець зобов`язаний повернути такий виконавчий документ.

У випадку пред`явлення виконавчого документа не за місцем проживання або місцем перебування боржника (фізичної особи), а за місцезнаходженням майна боржника, на стягувача покладено обов`язок надати документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Як встановлено судом з матеріалів справи, у виконавчому написі №3331 від 13.03.2020, який виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., вказано адресу місця проживання боржника: АДРЕСА_2 (а.с.36). Таку ж адресу місця проживання боржника – ОСОБА_1 зазначено у заяві ТОВ "Фінфорс" про примусове виконання рішення (а.с.27).

При цьому, доводи позивача, що вона не проживає за вказаною адресою та жодного майна у м.Києві не має, суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні, з огляду на таке.

Частиною 4 ст.4 Закону №1404 встановлено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа у приватного виконавця відсутній обов`язок, а отже і будь-який механізм, спрямований на перевірку законності виконавчого документа та правильності визначення в ньому адреси місця проживання/перебування боржника. Відповідальність за вчинення виконавчого напису відповідно до вимог Глави 16 розділу II Порядку №296/5 несе нотаріус, як особа, яка вчиняє виконавчий напис.

Перевірка ж майнового стану боржника, розшук боржника та/або його майна здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні (ч.2, ч.4 ст.13, ч.7 ст.26, ст.36, ч.8 ст.48 Закону №1404).

Таким чином, на момент прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №3331 від 25.03.2020, в якому було вказано адресу місця проживання боржника: АДРЕСА_2 , що знаходиться в межах відповідного виконавчого округу, у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни були всі визначені законом підстави для його відкриття.

При цьому, посилання позивача на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №580/3311/19, є помилковим, оскільки у справі №580/3311/19 адреса проживання/перебування боржника-фізичної особи, що вказана у виконавчому листі, знаходилася поза межами виконавчого округу приватного виконавця, при цьому доказів наявності будь-якого майна у позивача (боржника) у м. Києві (в межах виконавчого округу відповідача) судами не встановлено.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 09.12.2020 у справі №460/3537/20.

За викладених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що приватний виконавець, приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2020 ВП №61635816, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2020 ВП №61635816 прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, а отже не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що порушення прав позивача, про захист яких вона просила в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Правові підстави для застосування ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул.Окіпної Раїси,4-А, офіс 71-А, м.Київ, 02002, РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 31 грудня 2020 року.

Суддя Н.С. Гудима