
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
31 грудня 2020 року м. РівнеСправа №460/7954/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом:
Головне управління ДПС у Рівненській області дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,В С Т А Н О В И В:
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі – ГУ ДПС у Рівненській області, позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , відповідач), у якому просить стягнути з відповідача податковий борг з пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 319209,65 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 18.05.2020 за ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом рахується податковий борг з пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 319209,65 грн, який у добровільному порядку відповідачем не сплачений.
Ухвалою від 30.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що самі по собі податкові повідомлення-рішення не можуть бути доказом, що ідентифікує порушення податкового законодавства у сфері ЗЕД. Ніякого акту перевірки, який би підтверджував факт порушення ним закону, які саме терміни порушено, по якому контракту, скільки днів прострочено, яку суму, до суду не подано. Також до суду не подано жодного документу, який би підтверджував визнання відповідачем такої заборгованості. Зазначив, що має намір такі дії позивача визнавати неправомірними та скасовувати податкові повідомлення-рішення форми «С» та податкову вимогу форми «Ф» в судовому порядку. Крім того, вказав, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Клопотань щодо розгляду справи з викликом учасників справи чи відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням в Україні карантину від сторін не надходило.
З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.
За даними ГУ ДПС у Рівненській області станом на 01.08.2020 за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг з пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 319209,65 грн, який виник на підставі:
- податкового повідомлення-рішення форми "С" від 17.08.2018 №0007831305, прийнятого на підставі акта перевірки від 07.08.2018 №1873/17-00-13-05/ НОМЕР_1 , яким до відповідача застосовано суму штрафних санкцій (штрафу) або пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, за невиконання зобов`язань, за порушення вимог валютного законодавства, на суму 270987,60 грн (а.с.13);
- податкового повідомлення-рішення форми "С" від 21.08.2018 №0007951305, прийнятого на підставі акта перевірки від 07.08.2018 №1873/17-00-13-05/ НОМЕР_1 , яким до відповідача застосовано суму штрафних санкцій (штрафу) або пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, за невиконання зобов`язань, за порушення вимог валютного законодавства, на суму 340,00 грн (а.с.14);
- податкового повідомлення-рішення форми "С" від 13.02.2019 №0001851304, прийнятого на підставі акта перевірки від 28.01.2019 №187/17-00-13-04/ НОМЕР_1 , яким до відповідача застосовано суму штрафних санкцій (штрафу) або пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, за невиконання зобов`язань, за порушення вимог валютного законодавства, на суму 340,00 грн (а.с.16);
- податкового повідомлення-рішення форми "С" від 13.02.2019 №0001841304, прийнятого на підставі акта перевірки від 28.01.2019 №187/17-00-13-04/ НОМЕР_1 , яким до відповідача застосовано суму штрафних санкцій (штрафу) або пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, за невиконання зобов`язань, за порушення вимог валютного законодавства, на суму 47734,81 грн (а.с.17).
Загальна сума податкового боргу в розмірі 319209,65 грн, з урахуванням часткової сплати, підтверджується розрахунком виникнення боргу та інформацією про стан розрахунків з бюджетом (а.с.7-8) та відповідає відомостям з інтегрованої картки платника податків (а.с.9-11).
З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Рівненській області для ОСОБА_1 було сформовано та надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 13.09.2018 №12319-17 на суму 271134,84 грн (а.с.12). Вказана податкова вимога отримана відповідачем 02.10.2018 (а.с.12), у встановленому законом порядку ним не оскаржувалася.
Відповідачем добровільно не сплачено суму податкового боргу, що зумовило звернення контролюючого органу до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Стаття 67 Конституції України передбачає обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду Державного бюджету України належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.
Відповідно до п.16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України (далі – ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Стаття 19-1 ПК України визначає функції органів доходів і зборів, до яких, зокрема, відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР, який був чинним на момент виникнення податкового боргу, порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, після 07.02.2019, регулюється Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (далі – Закон №2473-VIII).
Згідно з ч.5 ст.13 Закону №2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України).
За змістом пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом з причин, пов`язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 58.2 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.58.3 ст.58 ПК України).
Згідно зі ст.129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).
Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Суд встановив, що податкові повідомлення-рішення форми "С" від 17.08.2018 №0007831305, від 21.08.2018 №0007951305, від 13.02.2019 №0001851304, від 13.02.2019 №0001841304 та податкова вимога форми «Ф» від 13.09.2018 №12319-17 надіслані контролюючим органом рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленням на податкову адресу відповідача: вул.Пирогова, 16, смт Володимирець, Рівненська область, 34300 (а.с.4-6, 12, 15, 18). Вказана адреса відповідає адресі суб`єкта господарювання – відповідача, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.25).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Вказані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога отримані відповідачем 18.08.2018, 02.10.2018 та 15.02.2019 (а.с.12, 15, 19) за наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою, а тому відповідач був обізнаний про наявність таких податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, проте станом на дату ухвалення судового рішення у даній справі такі оскаржені не були.
Враховуючи викладене, твердження відповідача про те, що вказані податкові повідомлення-рішення не можуть бути доказом наявності у нього податкового боргу, є необґрунтованими та безпідставними.
Не заслуговують на увагу й посилання відповідача на те, що податковим органом порушено строки звернення до суду.
Так, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.122 КАС України).
Так, п.102.1 ст.102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу (п.102.4 ст.102 ПК України).
Таким чином, ПК України встановлює інший строк для звернення до адміністративного суду податкового органу, який є спеціальним по відношенню до КАС України, який наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду за стягненням сум податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Як встановлено судом з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення №0007831305 та №0007951305 сформовані податковим органом в серпні 2018 року, а тому контролюючий орган скористався правом на звернення до суду за стягненням податкового боргу, який виник у відповідача на підставі таких рішень, в межах строку, визначеного ч.2 ст.122 КАС України та ст.102 ПК України (1095 днів).
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п.54.5 ст.54 ПК України).
Оскільки відповідач не оскаржував податкові повідомлення-рішення та податкової вимоги, а матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем податкового боргу, то загальна сума податкового боргу є узгодженою і підлягає сплаті.
Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до ч.8 ст.13 Закону №2473-VIII, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст.41 ПК України).
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (ч.4 ст.5 КАС України).
За наведених обставин, контролюючий орган набув право звернення до суду із даним позовом.
Водночас, відповідач не скористалася положеннями абз.5 п.286.5 ст.286 ПК України, не звернувся з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податкового боргу. Матеріали справи не містять інформації про проведення такої звірки. Відтак, на підтвердження позиції щодо безпідставності заявленої у позовній заяві суми податкового боргу відповідачем не надано жодного доказу.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
За наведених обставин, позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, відповідають обставинам справи, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню повністю.
Підстави для застосування ст.139 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 43142449) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг з пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 319209,65 грн (триста дев`ятнадцять тисяч двісті дев`ять гривень 65 коп.) на рахунок UA978999980313020105000017032 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38019856.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 31 грудня 2020 року.
Суддя Н.О. Дорошенко
Судове рішення № 93964554, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 31.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/7954/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: