Рішення № 93964352, 31.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9303/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб на суму 115 939,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 має заборгованість по орендній платі з фізичних осіб, що утворилась внаслідок несплати позивачем податкових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС в Одеській області. Відповідач своєчасно податковий борг не сплатив, що стало підставою для звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Зазначеною ухвалою ОСОБА_1 було запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

Статтею 124 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Судові виклики або судове повідомлення учасників справи здійснюється: юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Копію ухвали суду від 02.11.2020 року про відкриття спрощеного позовного провадження у справі було направлено відповідачу за офіційною адресою його місця проживання, зазначеною позивачем в адміністративному позові, а також зазначену відділом адресно-довідкової роботи Головного управління ДМС України в Одеській області на запит суду відповідно до положень частини 3 ст.171 КАС України. Поштове відправлення було доставлено за адресою ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , однак не було вручено відповідачу, про що свідчить інформація з інтернет-ресурсу Укрпошти «Трекінг поштових відправлень».

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Крім того, ухвалу суду від 02.11.2020 року про відкриття провадження у справі №420/9303/20 з роз`ясненням права відповідачу надати відзив на адміністративний позов було також оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Однак, ні у визначений судом в цій ухвалі строк, ні станом на час розгляду справи по суті, відзиву на позовну заяву, будь-яких інших пояснень по суті спірних правовідносин, або доказів на спростування заявлених позивачем позовних вимог від ОСОБА_1 до суду не надходило.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що ним було вжито всіх необхідних заходів, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України для повідомлення відповідача про розгляд справи, та реалізації останнім права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави суду розглядати справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ст. 258 КАС України).

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Відповідно до облікової картки платника податку та довідки про суму податкового боргу платника податків (а.с. 7-8) за ОСОБА_1 рахується податкова заборгованість по орендній платі з фізичних осіб на суму 115 939, 35 грн., яка виникла на підставі податкових зобов`язань, визначених відповідачу податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС в Одеській області, а саме:

- податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2018 року №5857073-1315-1504 у сумі 17 685,00 грн. (а.с. 5);

- податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2018 року №5857071-1315-1504 у сумі 58 735,80 грн. (а.с. 6);

- податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2018 року №5857076-1315-1504 у сумі 39 518,55 грн. (а.с. 5);

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлялись ГУ ДФС в Одеській області відповідачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується матеріалами справи (а.с.6).

Відомостей щодо оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку до суду не надано, отже вказані грошові зобов`язання є узгодженими.

Відповідачем у встановлені законодавством строки суму зазначеної заборгованості сплачено не було, з огляду на що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про її стягнення.

Дослідивши адміністративний позов та надані в його обґрунтування письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Визначення платників орендної плати, база оподаткування та порядок справляння орендної плати, встановлено статтею 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 288.2, 288.3 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Податковий період для орендної плати застосовується відповідно до вимог статті 285 Податкового кодексу України, відповідно до якої, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення орендної плати застосовується відповідно до вимог статті 286 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем будо укладено наступні договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення:

- 09.02.18 року №135 на оренду землі у розмірі 29,8 гектарів на суму 58 735,80 грн. що розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, с. Качурівка;

- 20.02.2018 року №187 на оренду землі у розмірі 9 гектарів на суму 17 685,00 грн., що розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, с. Коси;

- 23.02.2018 року №222 на оренду землі у розмірі 20, 05 гектарів на суму 39 518,55 грн., що розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, с. Качурівка.

Відповідно до пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Згідно приписів пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 14.05.2018 року №5857073-1315-1504 на суму податкових зобов`язань у розмірі 17 685,00 грн., №5857071-1315-1504 на суму 58735,80 грн., №5857076-1315-1504 на суму 39 518, 55 грн. (а.с. 41, 42) були отриманні відповідачем 23.08.2018 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 6, 42).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

У зв`язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання та з метою вжиття заходів щодо її погашення, податковим органом на адресу ОСОБА_1 було направлено податкову вимогу форми «Ф» від 23.10.2018 року №1536-55 на суму податкового боргу 115939,35 грн., яка була отримано відповідачем 11.12.2018 року (а.с. 11).

Відповідно до вимог пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному ПК України.

За приписами п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 115 939,35 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості по орендній платі з фізичних осіб на суму 115 939, 35 грн. (сто п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять гривень тридцять п`ять копійок) на бюджетний рахунок №578999980334149815000015608, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37984302, КБК 18010900, отримувач коштів УК в Подільському районі/с. Миколаївка/18010900.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький

.