Рішення № 93963982, 29.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року справа №380/1265/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Паїк М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради про стягнення коштів для погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Львівській області (далі – ГУ ДПС у Львівській області) 11.02.2020 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» про стягнення до бюджету коштів в сумі 3446316,41 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємство внаслідок несплати у встановлені законом строки узгоджених грошових зобов`язань, визначених в самостійно поданих деклараціях з податку на додану вартість за 2019 рік, має податковий борг в сумі 3446316,41 грн. Відповідач не сплатив ці зобов`язання у встановлені законом строки, такі набули статусу податкового боргу. Відповідачу була скерована податкова вимога ще в 2017 році, проте платник податків податковий борг не погасив, такий з того часу лише зріс. Представник позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Відповідач заперечує щодо позову ГУ ДПС у Львівській області, вказує, що з позовної заяви, доданих до позовної заяви документів (корінця податкової вимоги, розрахунку заборгованості) для відповідача є незрозумілою сума податкового боргу підприємства. Звертає увагу суду, що відповідно до установчих документів найменування відповідача: комунальне підприємство «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради (том 1 а.с. 43-44).

Ухвалою від 16.04.2020 (том 1 а.с. 62-63) суд зобов`язав ГУ ДПС у Львівській області надати роздруківки зворотного боку облікової картки відповідача з податку на додану вартість та/або інші докази, що підтверджують безперервність податкового боргу з дати виставлення податкової вимоги та до дати подання позову, а також уточнити найменування відповідача.

21.05.2020 ГУ ДПС у Львівській області подало заяву (том 1 а.с. 69-71), відповідно до змісту якої уточнило найменування відповідача, зазначивши його повне найменування - комунальне підприємство «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради (скорочена назва – КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР). В заяві позивач вказав, що заборгованість відповідача перед бюджетом згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість складає 3446316,41 грн. До заяви відповідач долучив роздруківку зворотного боку інтегрованої картки платника КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР за кодом класифікації доходів бюджету 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг за період 2017-2020 роки (том 1 а.с. 72-90, 116-225), довідку про суму податкового боргу платника податків КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР станом на 01.05.2020 (том 1 а.с. 115).

Суд дослідив дані інтегрованої картки платника КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР за кодом класифікації доходів бюджету 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг за період 2017-2020 роки (том 1 а.с. 72-90, 116-225) та з`ясував, що після скерування податкової вимоги від 13.02.2017 податковий борг відповідача з платежем «податок на додану вартість» з часу виставлення цієї вимоги до дати підписання позову неодноразово переривався. Так, у платника податків була переплата (а не заборгованість) з ПДВ в такі періоди: з 28.03.2017 по 30.03.2017, з 19.02.2018 по 28.03.2018, з 28.03.2018 по 27.04.2018, з 27.04.2018 по 29.05.2018, з 29.05.2018 по 27.06.2018, з 27.06.2018 по 27.07.2018, з 27.07.2018 по 27.08.2018, з 27.08.2018 по 28.09.2018, з 08.10.2018 по 29.10.2018.

Ухвалою від 06.10.2020 (том 2 а.с. 20-22) суд зобов`язав ГУ ДПС у Львівській області надати суду належні докази, що підтвердять наведену в позовній заяві обставину: податковий борг КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР за період з 13.02.2017 і до дати подання позову не переривався, тобто в період з 28.03.2017 по 30.03.2017, з 19.02.2018 по 28.03.2018, з 28.03.2018 по 27.04.2018, з 27.04.2018 по 29.05.2018, з 29.05.2018 по 27.06.2018, з 27.06.2018 по 27.07.2018, з 27.07.2018 по 27.08.2018, з 27.08.2018 по 28.09.2018, з 08.10.2018 по 29.10.2018 у платника податків був податковий борг (напр., за іншим податком чи збором, якщо не було заборгованості з ПДВ).

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів представник ГУ ДПС у Львівській області надала суду інтегровану картку відповідача за кодом класифікації доходів бюджету 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг) за 2018-2019 роки (том 2 а.с. 38-41, 42-48), а щодо періоду з 28.03.2017 по 30.03.2017 представник позивача визнав, що у платника податку в цей період була переплата з податку на додану вартість, а заборгованості щодо інших податків та збрів не було. Представник позивача також повідомив суд, що податковий борг відповідача в процесі розгляду цієї справи змінився (зменшився), тому позивач подав заяву від 29.12.2020, просить суд стягнути з КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР 1678316,41 грн. податкового боргу за платежем податок на додану вартість (том 2 а.с. 58).

Суд заслухав пояснення сторін та дослідив їх аргументи, викладені в заявах по суті справи, а також долучені до матеріалів справи копії письмових та електронних доказів, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

комунальне підприємство «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради (ідентифікаційний код 05445563) створене Дрогобицькою міською радою Львівської області та зареєстроване як суб`єкт господарювання 12.07.1999 та перебуває на обліку в контролюючих органах як платник податків, що відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, має відкриті рахунки в банківських установах (том 1 а.с. 26-28, 9).

Підприємство тривалий час несвоєчасно сплачує податкові зобов`язання з податку на додану вартість, що підтверджується наданими контролюючим органом відомостями з інтегрованої картки платника податків за кодом класифікації доходів бюджету « 14010100» (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг) за період 2017-2020 років (том 1 а.с. 72-90, 116-225).

Так, КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР подало контролюючому органу податкові декларації з податку на додану вартість за 2019 рік, в яких підприємство самостійно визначило розмір податкового зобов`язання з податку на додану вартість, а саме: за 12 місяців 2018 року в сумі 226879 грн., за січень 2019 року в сумі 812633 грн., за лютий 2019 року в сумі 575837 грн., за березень 2019 в сумі 587755 грн., за квітень 2019 в сумі 666304 грн., за травень 2019 року в сумі 58939 грн., за червень 2019 року в сумі 74373 грн., за липень 2019 року в сумі 83502 грн., за серпень 2019 року в сумі 99708 грн., за вересень 2019 року в сумі 250312 грн. (том 2 а.с.4-13); підприємство не сплатило ці самостійно узгоджені шляхом декларування суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість у встановлені Податковим кодексом України строки.

Надані ГУ ДПС у Львівській області докази свідчать про те, що станом на 29.12.2020 податковий борг КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР з податку на додану вартість за становить 4986070 грн. (том 2 а.с. 59-71), в тому числі заявлена до стягнення у цій справі заборгованість за період грудень 2018 року - вересень 2019 року становить 1678316,41 грн.

З метою спонукати платника податків сплатити податковий борг контролюючий орган 13.02.2017 виставив КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР податкову вимогу форми «Ю» №88-17 на суму 31946,91 грн.; у цій вимозі вказано, що ця сума податкового боргу складається з узгоджених грошових зобов`язань станом на 12.02.2017 (том 1 а.с.15). Вимога вручена під розписку головному бухгалтеру підприємства 13.02.2017. Вказана у податковій вимозі сума податкового боргу підприємства відповідає відомостям інтегрованої картки платника з податку на додану вартість (том 1 а.с.116-117).

Позивач повідомив суд, що після 13.02.2017 і до дати звернення до суду з цим позовом (05.03.2020, а.с.56) контролюючий орган більше не виставляв податкових вимог КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР.

Відповідно до відомостей цієї ж інтегрованої картки платника податку КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР за кодом класифікації доходів бюджету 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг) (том 1 а.с. 120) 28.03.2017 заборгованість була погашена, в період з 28.03.2017 по 30.03.2017 у платника податків була переплата за цим податком. На вимогу суду надати докази існування в цей період заборгованості за іншими податками/зборами позивач такі докази не надав з причини відсутності в КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР в цей період податкового боргу.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права:

відповідно до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України (далі – ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 ст.56 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 60.1.1. пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі (пункт 60.2. статті 60 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пункту 41.4 статті 41 ПК України 41.4. органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1. статті 20 ПК України).

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України в редакції, чинній на дату подання ГУ ДПС у Львівській області позову, за яким відкрито провадження у цій справі; починаючи з 23.05.2020 цей строк скорочено до 30 днів).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 ПК України).

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

орган стягнення звернувся до суду з позовом про стягнення з КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР коштів в рахунок погашення податкового боргу, що виник внаслідок несплати у встановлені ПК України строки сум узгоджених податкових зобов`язань, визначених платником податку самостійно шляхом подання податкових декларацій з податку на додану вартість за період з грудня 2018 року по вересень 2019 року включно.

Чинна станом на дату звернення до суду редакція частини другої статті 95 ПК України встановлювала, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

До позовної заяви додано докази того, що 13.02.2017 орган стягнення виставив платнику податків податкову вимогу форми «Ю» №88-17; позиція позивача ґрунтується на твердженні, що з того часу (з 13.02.2017 і до дати пред`явлення позову) податковий борг КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР не переривався і тільки зростав, тому нові податкові вимоги впродовж трьох років не скеровувалися.

На підставі відомостей інтегрованої картки платника податків суд встановив, що 28.03.2017 податковий борг КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР з податку на додану вартість перервався 28.03.2018, в підприємства в цей день виникла переплата; представник позивача визнає, що в період з 28 по 30 березня 2017 року в платника податків не було податкового боргу по жодному із податків. За таких обставин податкова вимога №88-17 від 13.02.2017 на підставі норми пп. 60.1.1. пункту 60.1, пункту 61.2 статті 60 ПК України вважається відкликаною 28.03.2017.

Оскільки орган стягнення не надав суду доказів надіслання/вручення КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР податкової вимоги після 28.03.2017, то відлік передбаченого частиною другою статті 95 ПК України строку (60 календарних днів з дня надіслання/вручення платнику податкової вимоги) для погашення податкового боргу в добровільному порядку не розпочався.

За цих обставин позовні вимоги ГУ ДПС у Львівській області про стягнення з платника податків коштів для погашення його податкового боргу є передчасними. Суд зауважує, що органу стягнення слід надіслати/вручити платнику податків податкову вимогу, і у випадку несплати податкового боргу впродовж 30 днів в добровільному порядку у ГУ ДПС у Львівській області виникнуть підстави для стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.

З огляду на наведені вище мотиви суд дійшов висновку, що в задоволенні передчасних вимог ГУ ДПС у Львівській області слід відмовити.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 262, 295, пп.15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 30.12.2020.

Суддя Москаль Р.М.