Рішення № 93963843, 31.12.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2020 року м.Київ 320/14404/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Кандидата у депутати Бучанської районної ради Київської області ОСОБА_1 до Голови Бучанської районної територіальної виборчої комісії Київської області Трошина Олексія Володимировича про визнання протиправною бездіяльність,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Кандидат у депутати Бучанської районної ради Київської області ОСОБА_1 з позовом до Голови Бучанської районної територіальної виборчої комісії Київської області Трошина Олексія Володимировича про визнання протиправною бездіяльність Голови Бучанської районної територіальної виборчої комісії Київської області Трошина Олексія Володимировича з неповідомлення членів Бучанської районної територіальної виборчої комісії Київської області про проведення засідання 25.12.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем в порушення вимог виборчого законодавства не належним чином повідомлено членів Бучанської районної територіальної виборчої комісії Київської області щодо проведення засідання 25.12.2020 на якому було сформовано новий склад Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії.

Зазначає, що дане порушення зафіксовано актом від 25.12.2020, який підписано членами комісії, яких належним чином не повідомили, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

31.12.2020 о 11 год 05 хв від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо права позивача на звернення до суду з даним позовом.

Від представника відповідача на час розгляду справи відзиву на позовну заяву не надходило, однак відповідачем виконано вимоги ухвали та направлено до суду копії постанови від 25.12.2020 № 95, протоколу засідання від 25.12.2020, а також додаток до протоколу, що містить інформацію щодо повідомлення членів комісії про засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.12.20 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями ст. 273 КАС України.

Частиною 11 ст. 273 КАС України визначено, що суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.

Постановою Центральної виборчої комісії № 160 від 08.08.2020 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року» призначено на неділю 25.10.2020 перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів за переліками згідно додатків 1-24.

У Додатку № 9 до вказаної постанови визначений перелік сільських, селищних, міських територіальних громад Київської області, у яких призначаються перші місцеві вибори 25.10.2020 до якого входить, зокрема, Гостомельська селищна територіальна громада, у якій призначено вибори Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області (п.37).

Постановою Бучанської районної територіальної виборчої комісії від 24.08.2020 № 3 "Про утворення та формування складу сільських, селищних територіальних виборчих комісій у Бучанському районі", утворено та сформовано склад Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області у складі 18 осіб.

Центральною виборчою комісією прийнято постанову № 570 "Про окремі питання діяльності Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області" якою постановлено:

встановити факт систематичного порушення Гостомельською селищною територіальною виборчою комісією Бучанського району Київської області вимог Конституції України, Виборчого кодексу України та законів України;

достроково припинити повноваження всього складу Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області у зв`язку з систематичним порушенням Конституції України, Виборчого кодексу України та законів України;

зобов`язати Бучанську районну виборчу комісію Київської області не пізніше 20 години 23.12.2020 повідомити місцеві організації політичних партій, за поданнями яких до складу Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області було включено осіб, повноваження яких достроково припинено цією постановою, про можливість подання не пізніше 20 години 24.12.2020 до Бучанської районної територіальної виборчої комісії Київської області нових кандидатур для включення до складу цієї територіальної виборчої комісії;

зобов`язати Бучанську районну виборчу комісію Київської області не пізніше 20 години 25.12.2020 сформувати новий склад Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області та невідкладно поінформувати про прийняте рішення Центральну виборчу комісію;

Бучанська районна виборча комісія Київської області провела засідання на якому було прийнято постанову № 95 «Про формування нового складу Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії».

Однак на думку позивача голова Бучанської районної територіальної виборчої комісії Київської області не належним чином повідомив членів комісії про проведення засідання 25.12.2020.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю виборчої комісії позивач звернувся із даним адміністративним позов до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Порядок підготовки та проведення виборів депутатів усіх рівнів визначено Виборчим кодексом України від 19.12.2019 № 396-IX (далі - ВК України).

Частиною 1 ст. 32 ВК України визначено, що в Україні утворюються і діють передбачені цим Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчих процесів, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та цим Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів.

Виборчі комісії діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією України, цим Кодексом та законами України (ч. 3 ст. 32 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ВК України виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів і забезпечувати реалізацію виборчих прав громадян України, додержання та однакове застосування виборчого законодавства.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 33 ВК України визначено, що Центральна виборча комісія очолює систему виборчих комісій, які забезпечують організацію підготовки та проведення загальнодержавних виборів, і є комісією вищого рівня щодо всіх окружних, дільничних виборчих комісій та всіх виборчих комісій з усіх місцевих виборів. Центральна виборча комісія здійснює повноваження окружної виборчої комісії в закордонному окрузі загальнодержавних виборів.

Згідно ч. 4 ст. 33 ВК України територіальні виборчі комісії в межах повноважень, визначених цим Кодексом, забезпечують організацію підготовки та проведення місцевих виборів.

Територіальні виборчі комісії є комісіями вищого рівня щодо всіх дільничних виборчих комісій з відповідних місцевих виборів.

Порядок організації роботи виборчих комісій нижчого рівня визначається Центральною виборчою комісією відповідно до цього Кодексу (абз. 2 ч. 1 ст. 36 ВК України).

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 36 ВК України основною формою роботи виборчої комісії є засідання, яке скликається головою комісії, в разі його відсутності - заступником голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретарем комісії. На письмову вимогу третини складу виборчої комісії голова виборчої комісії або його заступник зобов`язаний скликати засідання комісії не пізніше наступного дня після отримання такої вимоги.

У разі необхідності засідання виборчої комісії може бути скликане за рішенням виборчої комісії вищого рівня (ч. 2 ст. 36 ВК України).

Нормами ч 4 ст. 36 ВК України визначено, що засідання виборчої комісії є повноважним за умови присутності на ньому більше половини її складу.

Частиною 5 ст. 36 ВК України встановлено, що засідання виборчої комісії скликається з обов`язковим повідомленням усіх членів комісії про час, місце проведення засідання та його порядок денний.

Повідомлення про засідання може здійснюватися телефоном, електронною поштою чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. Особа вважається повідомленою, зокрема, у разі надсилання відповідної інформації на її контактний номер телефону, зазначений у поданні до складу відповідної виборчої комісії (ч. 6 ст. 36 ВК України).

Таким чином, члени комісії мають обов`язково повідомлятись про проведення засідання.

Відповідно до ч. 7 ст. 36 ВК України засідання виборчої комісії веде голова комісії або його заступник. У разі невиконання ними цієї функції комісія визначає із свого складу головуючого на засіданні.

Крім того, п. 3 постанови Центральної виборчої комісії від 10.08.2020 № 173 визначається порядок скликання засідання виборчої комісії.

Так, засідання виборчої комісії скликається головою виборчої комісії, у разі його відсутності - заступником голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретарем виборчої комісії.

На письмову вимогу не менш як третини складу виборчої комісії голова виборчої комісії або його заступник зобов`язаний скликати засідання виборчої комісії не пізніше наступного дня після отримання такої вимоги.

У разі необхідності засідання виборчої комісії може бути скликане за рішенням виборчої комісії вищого рівня.

Засідання виборчої комісії скликається з обов`язковим повідомленням усіх членів комісії про час, місце проведення засідання та його порядок денний.

Повідомлення про засідання може здійснюватися телефоном, електронною поштою чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. Особа вважається повідомленою, зокрема, у разі надсилання відповідної інформації на її контактний номер телефону, зазначений у поданні до складу відповідної виборчої комісії.

Відомості щодо повідомлення членів виборчої комісії про засідання (час і спосіб повідомлення) фіксуються в окремому журналі або додаються до протоколу засідання.

На виконання постанови Центральної виборчої комісії від 22.12.2020 № 570, голова Бучанської районної територіальної виборчої комісії Київської області ОСОБА_5 скликав засідання для формування нового складу Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області.

Суд звертає увагу, що вищезазначені нормами, а також постанова Центральної виборчої комісії не містить зобов`язань щодо особистого повідомлення кожного з членів виборчої комісії про проведення засідання саме головою комісії, який в даному випадку є відповідачем у справі.

Водночас, в матеріалах справи міститься додаток до протоколу засідання від 25.12.2020, з якого вбачається, що члени комісії повідомлялись головою комісії засобами телефонного зв`язку.

Також з даного додатку вбачається, що члени комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на телефонний дзвінок голови комісії не відповіли.

Щодо тверджень позивача про відсутність номерів телефонів у даному додатку, то суд вважає їх безпідставними, оскільки обов`язкову інформацію щодо повідомлення членів комісії він містить, а саме час і спосіб повідомлення.

Також суд не бере до уваги посилання позивача на акт від 25.12.2020 (15 год 00 хв), який було встановлено факт того, що 25.12.2020 з 09 год 00 хв до 15 год 00 хв в приміщенні Бучанської районної територіальної виборчої комісії Київської області засідання не проходило, оскільки позивачем оскаржується саме бездіяльність щодо не належного повідомлення членів комісії про проведення засідання, а не встановлення факту не проведення засідання.

Крім того, суд звертає увагу на норму ч. 1 ст. 2 КАС України, яка визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Однак позивачем не наведено належного обґрунтування того, що бездіяльність голови Бучанської районної територіальної виборчої комісії Київської області Трошина Олексія Володимировича щодо не належного повідомлення членів комісії про проведення засідання порушує права Кандидата у депутати Бучанської районної ради Київської області ОСОБА_1 .

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні даних позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, п. 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

З огляду на вищенаведене, дослідивши і оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що у задоволені вказаного адміністративного позову слід відмовити.

Крім того відповідно до ч. 9 ст. 273 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

На час вирішення даної справи позивачем судовий збір не сплачувався, відповідно, питання про стягнення судового збору підлягає вирішенню згідно правил розподілу судових витрат, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Отже, з урахуванням заявлених позовних вимог, розмір судового збору при зверненні до суду з даним адміністративним позовом становить 840,80 грн.

Враховуючи, що при поданні адміністративного позову судовий збір позивачем сплачено не було, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Київського окружного адміністративного суду судового збору за подання позовної заяви в розмірі 16 816,00 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255, 273-277 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Кандидата у депутати Бучанської районної ради Київської області ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, Код класифікації доходів бюджету 22030101) несплачений судовий збір у розмір 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня його проголошення, а на судове рішення, ухвалене до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.