Рішення № 93963817, 30.12.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 року м. Київ № 320/6575/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Київській області

про визнання протиправними та скасування наказів в частині, поновлення на

роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі також – відповідач, ГУ НП в Київській області), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 23.10.2019 № 2320 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області у вигляді звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора СРПП № 3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області з 23.10.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про протиправність оскаржуваного наказу в частині, що стосується застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, оскільки такий прийнято за наслідками проведеного необ?єктивного та з порушеннями службового розслідування. Так, під час проведення службового розслідування у позивача не було належним чином відібрано пояснення щодо можливого вчинення останнім дисциплінарного проступку та з питань, що мали бути з?ясовані в ході такого службового розслідування. Також позивач зазначив, що йому не надали можливість ознайомитися з матеріалами службового розслідування та висновками за результатом проведеного службового розслідування. При цьому, на думку позивача, саме службове розслідування було проведено необ`єктивно та упереджено, а саме: без з`ясування дійсних обставин подій та встановлення факту порушення позивачем вимог Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.10.2018 №828.

Додатково позивач посилався на обставину знаходження на його утриманні малолітньої дитини ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та, що у випадку звільнення він залишиться без основного доходу, за рахунок якого він утримує свою дитину.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 відкрито провадження у справі № 320/6757/19 за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

Згодом ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну предмету позову від 10.02.2012, відповідно до якої додатково просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 01.11.2019 №592 о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (00054850), інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Бориспільського відділу поліції 1 листопада 2019 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 1 листопада 2019 року по день ухвалення рішення суду у справі.

Крім того, позивач уточнив дату, з якої він відповідно до п. 2 прохальної частини позову просить суд поновити його на службі поліції на посаді інспектора СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області, а саме – з 01.11.2019.

Вказана заява позивача про зміну предмету позову 02.03.2020 прийнята судом до розгляду.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в тексті якого останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про правомірність оскаржуваного наказу від 23.10.2019 № 2320, законність та обгрунтованість висновків службового розслідування. Зокрема, представник відповідача зазначив, що 25.09.2019 до Головного управління з Бориспільського ВП ГУ надійшла інформація про вогнепальне поранення поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Бориспільського ВР ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 . З метою підтвердження/спростування зазначеної інформації було проведено службове розслідування. За результатами проведення якого зроблено висновок, що інформація щодо можливого порушення інспектором СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 службової дисципліни, що призвело до отримання тілесних ушкоджень старшим сержантом поліції ОСОБА_4 , знайшла своє підтвердження. Також відповідач дійшов висновку про допущення інспектором СРПП № 3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 порушень ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №70, п. 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, - що виразилися у здачі вогнепальної зброї без присутності відповідального від керівництва підрозділу, необережному поводженні з вогнепальною зброєю, що призвело до здійснення випадкового пострілу, в результаті якого старший сержант поліції ОСОБА_5 отримав вогнепальне поранення.

При цьому, разом з відзивом на позов представник позивача подав до суду додаткові докази: копію матеріалів службового розслідування та документів, що стали підставою для призначення такого службового розслідування, копію матеріалів з особової справи ОСОБА_1 , а також довідку від 13.12.2019 вих. № 873 про нараховані ОСОБА_1 суми грошового забезпечення за останні 6-ть місяців перед звільненням зі служби, довідку від 13.12.2019 вих. № 874 про розміри нарахованих середньоденного та середньомісячного грошового забезпечення.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог. Зокрема, позивач навів свої аргументи щодо неповноти та суперечливості встановлених обставин службового розслідування. Позивач вважає, що жодною із опитаних в ході проведеного службового розслідування осіб (в т.ч. тих, які на момент вчинення пострілу перебували поряд з місцем події) не повідомлено відповідній комісії чітко обставини, за яких ОСОБА_5 отримав вогнепальне поранення. Тобто, на думку позивача, в основу результатів службового розслідування (висновку) покладені виключно суперечливі свідченні осіб. Також вирішуючи питання щодо застосування необхідної та пропорційної вчиненому проступку міри покарання комісія, що проводила службове розслідування, не врахувала відсутність у позивача прямого умислу на вчинення проступку та позитивну службову характеристику позивача.

17.02.2020 судом у підготовчому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_5 стосовно подій, що передували проведенню службового розслідування та прийняттю оспорюваних наказів відносно позивача.

02.03.2020 судом відповідно до протокольної ухвали вирішено про закриття підготовчого провадження та призначено розгляд справи по суті.

У призначені судові засідання сторони не з`явились та явку своїх уповноважених представників не забезпечили. Натомість сторони подали до суду заяви від 12.05.2020 та 15.07.2020 про розгляд справи за їх відсутності, з огляду на що, судом ухвалено про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані представниками сторін документи, заслухавши пояснення їх представників та свідка ОСОБА_6 , всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, відповідно до наказу ГУНП в Київській області від 07.11.2015 №1 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 (М-204230), який мав спеціальне звання лейтенанта міліції, було призначено з 07.11.2015 на посаду інспектора Бориспільського відділу поліції в порядку п. 9 і 12 розд. ХІ Закону України «Про Національну поліцію».

25.09.2019 від Бориспільського відділення поліції до ГУНП в Київській області надійшла інформація щодо можливого порушення службової дисципліни інспектором сектору реагування патрульної поліції №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що призвело до отримання іншим поліцейським СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області – старшим сержантом поліції ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

У зв?язку з цим та керуючись положеннями ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, ГУ НП в Київській області прийняло наказ від 27.09.2019 №2119 «Про призначення службового розслідування».

За змістом цього Наказу від 27.09.2019, зокрема вирішено: призначити службове розслідування за вказаною вище інформацією; для проведення службового розслідування створити дисциплінарну комісію у складі: голови – інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_7 , та членів комісії – старшого інспектора з ОД СОДГР УПД ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_8 , начальника ВПЗ УКЗ ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_9 .

За результатами проведення такого службового розслідування Дисциплінарна комісія склала 15.10.2019 висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що призвело до отримання тілесних ушкоджень поліцейським СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції ОСОБА_4 . Такий висновок службового розслідування затверджено 16.10.2019 начальником ГУНП в Київській області полковником поліції Нєбитовим А.

Даним висновком службового розслідування, зокрема було:

- підтверджено інформацію щодо можливого порушення службової дисципліни інспектором сектору реагування патрульної поліції № 3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що призвело до отримання іншим поліцейським СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області – старшим сержантом поліції ОСОБА_4 тілесних ушкоджень;

- рекомендовано звільнити зі служби в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкцію із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №70, п. 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, що виразилися у здачі вогнепальної зброї без присутності відповідального від керівництва підрозділу, необережному поводженні з вогнепальною зброєю, що призвело до здійснення випадкового пострілу, в результаті якого старший сержант поліції ОСОБА_5 отримав вогнепальне поранення;

- вирішено направити копію цього висновку службового розслідування направити до ДКЗ Національної поліції, УФЗБО ГУНП в Київській області та до територіального управління ДБР (у м. Києві) для приєднання до матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019100000001354, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України.

23.10.2019 ГУНП в Київській області прийнято наказ за № 2320 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області», пунктом 1 якого наказано звільнити зі служби в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкцію із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №70, п. 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, що виразилися у здачі вогнепальної зброї без присутності відповідального від керівництва підрозділу, необережному поводженні з вогнепальною зброєю, що призвело до здійснення випадкового пострілу, в результаті якого старший сержант поліції ОСОБА_5 отримав вогнепальне поранення.

У подальшому, ГУНП в Київській області на підставі свого наказу від 23.10.2019 № 2320 прийнято наказ від 01.11.2019 № 592 о/с «По особовому складу», за змістом якого вирішено відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнити з 01.11.2019 зі служби в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Бориспільського відділу поліції ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .

Вважаючи вказані накази протиправними в частині, що стосуються його особи, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Проходження служби в органах поліції регламентується спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі – Закон № 580), Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі – Дисциплінарний статут).

Так, основні обов`язки поліцейського визначені ст. 18 Закону № 580, а саме поліцейський зобов`язаний в.т.: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Додаткові обов`язки, пов`язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом (ч. 4 ст. 18 цього Закону).

Нормативно-правовим актом, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, є Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII (тут і надалі – Дисциплінарний статут у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом преамбули Дисциплінарного статуту, дія останнього поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно ст. 1 розд. І Дисциплінарного статуту, службова дисципліна – це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

Крім того, норми ч. 2 і 3 ст. 46 Закону №580 передбачають, що поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку.

Порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї, що знаходиться в розпорядженні поліцейського, перелік вогнепальної зброї та боєприпасів, що використовуються в діяльності поліції, та норми їх належності встановлюються Міністром внутрішніх справ України.

А саме систему заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки поліцейських, запобігання загибелі, пораненням і травмуванню їх та інших осіб під час поводження з вогнепальною зброєю визначено Інструкцією із заходів безпеки при поводженні зі зброєю (далі – Інструкція №70), що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 №70 (який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.02.2016 за №250/28380).

Згідно з п. 2 розд. І Інструкції №70, вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх без винятку поліцейських центрального органу управління поліції, його територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах (далі - орган поліції), державних установ (далі - установа), навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - заклад).

Зокрема, у силу положення п. 6 розд. І цієї Інструкції поліцейський, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов`язаний: 1) знати та точно виконувати вимоги, встановлені цією Інструкцією; 2) забезпечити зберігання зброї і підтримувати її у справному та змащеному стані; 3) отримавши вогнепальну зброю та боєприпаси, діяти відповідно до вимог, передбачених розділами III, цієї Інструкції; 4) під час виконання службових обов`язків, проведення практичних стрільб постійно контролювати наявність отриманої зброї (боєприпасів) та не допускати випадіння її або витягування з кобури (спеціального спорядження) іншими особами; 5) здати зброю і боєприпаси до чергової частини органу (закладу, установи) поліції негайно після виконання службових обов`язків. У разі неможливості своєчасного прибуття до органу (закладу, установи) поліції повідомити про це безпосереднього керівника і далі діяти за його наказом.

Вогнепальна зброя та боєприпаси до неї видаються поліцейському під його особисту відповідальність, який зобов`язаний берегти і підтримувати в належному стані передану йому в користування вогнепальну зброю (боєприпаси) та обачливо поводитися з нею (ними) відповідно до вимог цієї Інструкції (п. 1 розд. IV Інструкції №70).

Водночас розд. ІІІ зазначеної Інструкції встановлений порядок дій та заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю і боєприпасами під час їх отримання та здачі до чергової частини, зокрема - порядок здачі вогнепальної зброї і боєприпасів.

Так, за змістом п. 2 розд. ІІІ Інструкції вогнепальна зброя і боєприпаси після виконання службових обов`язків або в разі відсутності потреби негайно здаються на зберігання до чергової частини органу (закладу, установи) поліції.

Про необхідність здачі зброї та боєприпасів поліцейськими керівник (заступник керівника, уповноважена особа від керівництва) органу (закладу, установи) поліції повідомляє оперативного чергового, який їх приймає.

З дозволу оперативного чергового під контролем керівника (заступника керівника, уповноваженої особи від керівництва) органу (закладу, установи) поліції поліцейські по одному заходять до спеціально обладнаної кімнати чергової частини для здачі зброї та боєприпасів, проводять розряджання зброї і здають її та боєприпаси оперативному черговому.

Розряджання зброї проводиться біля кулеуловлювача, при цьому ствол зброї повинен бути спрямований в його напрямку.

При розряджанні зброї необхідно: 1) не виймаючи пістолет з кобури, витягти магазини з основи рукоятки і з кишені кобури (не змінюючи положення автомата, від`єднати основний магазин та вийняти з підсумка запасний); 2) самостійно вийняти патрони з магазинів, перевірити їх кількість та стан; 3) від`єднати пістолет від пістолетного ремінця та дістати його з кобури (спеціального спорядження) (зняти автомат з положення «на ремні», «на грудях», «на плечі»); 4) перевірити наявність патрона в патроннику (вимкнути запобіжник, відвести затвор (затворну раму з газовим поршнем) у заднє положення, поставити його на затворну затримку (утримувати затворну раму з газовим поршнем у задньому положенні) та оглянути патронник); 5) переконавшись у відсутності патрона в патроннику, повернути затвор у переднє положення (відпустити затворну раму з газовим поршнем); 6) здійснити спуск курка з бойового взводу в напрямку кулеуловлювача; 7) ввімкнути запобіжник.

При прийманні від поліцейського вогнепальної зброї і боєприпасів оперативний черговий звіряє їх номери і кількість, візуально перевіряє їх стан (змащення), розкладає по встановлених для зберігання шафах та місцях і повертає картку-замісник.

В розумінні ст. 12 розд. ІІІ Дисциплінарного статуту «дисциплінарним проступком» визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

В силу припису ч. 1 ст. 11 розд. ІІІ Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

А саме згідно зі ст. 13 розд. ІІІ Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків застосовується дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Приписами ст.ст. 14 – 16, 18 розд. ІІІ Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України, а саме – наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України».

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Аналогічні положення містяться в Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, та крім того п. 7 і 14 розд. V цього Порядку передбачено, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.

Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.

Відповідно до ч. 9 ст. 20, ч. 1 ст. 21, ч. 1 і 3 ст. 22 розд. ІІІ Дисциплінарного статуту застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.

Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що недотримання державним службовцем службової дисципліни має наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого його притягнення до дисциплінарної відповідальності, шляхом застосування до нього дисциплінарного стягнення. Обставини дисциплінарного проступку можуть встановлюватись під час службового розслідування та оформлюватись відповідним рішенням.

При цьому, як вже було зазначено вище, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Аналізуючи зміст правових положень Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (що діяв до затвердження Дисциплінарного статуту Національної поліції України та є схожий за ним змістом з останнім) Верховний Суд сформулював у своїй постанові від 20.05.2019 у справі №821/1180/18 висновок про те, що звільнення зі служби в поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Разом з цим, застосовуючи крайню міру дисциплінарного стягнення відповідач повинен був належним чином обґрунтувати необхідність застосування такої міри та неможливість застосування інших видів дисциплінарного стягнення.

З наявних у справі матеріалів службового розслідування суд встановив, що за наслідками отримання інформації про можливе вчинення 25.09.2019 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що призвів до поранення іншого поліцейського (старшого сержанта поліції ОСОБА_6 ) під час виконання ним службових повноважень, ГУНП в Київській області було призначено службове розслідування з метою перевірки такої інформації, що оформлено наказом від 27.09.2019 № 2119.

Службове розслідування було проведено у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (позивача) в ході проведення такого службового розслідування здійснювалося шляхом відібрання письмових пояснень щодо обставин справи від поліцейського ОСОБА_1 , стосовно якого проводилося службове розслідування, та від потерпілого поліцейського ОСОБА_6 , інших поліцейських, які перебувати у момент події біля ОСОБА_1 та потерпілого, у приміщенні чергової частини.

В тексті висновку службового розслідування, датованого 15.10.2019, зафіксовано наступне. У ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до Книги нарядів Бориспільського ВП ГУ (інвентарний номер 489), інспектор сектору реагування патрульної поліції № 3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Київської області, освіта вища, в ОВС України з 26.08.2014по 06.11.2015, в Національній поліції України з 07.11.2015 по теперішній час, в т.ч. на посаді з 15.04.2016, діючих дисциплінарних стягнень не має) та ОСОБА_5 з 20.00 24.09.2019 по 08.00 25.09.2019, перебували на чергуванні по здійсненню превентивних заходів на території Бориспільського району, Київської області.

Перед заступанням на службу зазначених працівників поліції, останнім відповідальним від керівництва - начальником СРПП № 3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області майором поліції ОСОБА_10 та заступником начальника Бориспільського ВП ГУНП в Київській області підполковником поліції ОСОБА_11 було проведено цільовий інструктаж.

25.09.2019 близько 08.00, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_1 та іншими працівниками відділу поліції, прибули до Бориспільського ВП ГУ з метою здачі вогнепальної зброї.

Надалі о 08.15, ОСОБА_5 зайшов до кімнати отримання-здачі зброї, а ОСОБА_1 в цей час перебував у коридорі, біля входу до вказаної кімнати.

Після того, як ОСОБА_5 здав вогнепальну зброю до кімнати зберігання зброї, ОСОБА_1 у порушення вимог пункту 2 розділу III Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, дістав з кобури закріплену за ним вогнепальну зброю «ПМ 9 мм» серії НОМЕР_2 та здійснив один випадковий постріл в підлогу, після чого куля відрекошетила в стіну, а від стіни відрекошетила в праве стегно ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки № 1410 від 25.09.2019, виданої КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді вогнепального наскрізного поранення правого стегна.

Того ж дня, працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві відомості за вказаним фактом внесено до СРДР № 62019100000001354, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

У ході огляду місця події, працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Києві вилучено предмет схожий на кулю, предмет схожий на гільзу та вогнепальну зброю «ПМ 9 мм» серії НОМЕР_3 .

На час події ОСОБА_1 перебував на службі, у однострої, з вогнепальною зброєю, а ОСОБА_5 - перебував на службі, у однострої, без вогнепальної зброї.

За наслідком вивчення відеозапису, зробленого за допомогою відеокамер розташованих у оперативній залі чергової служби відділу поліції, встановлено, що станом на 08.00 та до моменту вчинення ОСОБА_1 пострілу, ОСОБА_10 здачу вогнепальної зброї підлеглими працівниками не контролював, а перебував у оперативній залі в цивільному одязі.

Також в ході службового розслідування були відібрані письмові пояснення від осіб.

Так, опитаний ОСОБА_5 пояснив, що: після нічного чергування 25.09.2019 о 08:30 він здавав вогнепальну зброю в кімнаті отримання та здачі зброї. Після того, як ОСОБА_5 забрав картку замісник, у його праве стегно було здійснено постріл. Разом з ОСОБА_5 в кімнаті отримання та здачі зброї перебував інспектор СРПП № 3 Бориспільського ВП ГУ старший лейтенант поліції ОСОБА_1 .

Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що з 20.00 24.09.2019 по 08:00 25.09.2019 він заступив на несення служби у складі групи реагування патрульної поліції Бориспільського ВП ГУ. Після проведення інструктажу та доведення оперативної обстановки на обслуговуючій території, ОСОБА_1 направився до чергової частини для отримання вогнепальної зброї та після її отримання приступив до несення служби на території Бориспільського району. Крім того, ОСОБА_1 додав, що перед заступанням на чергування, проходив перевірку рівня службової підготовки поліцейських за 2019 рік. 25.09.2019, будучи втомленим, ОСОБА_1 зайшов до кімнати здачі та отримання зброї, де став обличчям до місця заряджання та розряджання зброї, при цьому в бік вхідних дверей не дивився. Надалі ОСОБА_1 почавши проводити розряджання зброї, та не перевіривши наявність магазину з набоями в основі рукоятки пістолета, перевірив наявність патрона в патроннику та при контрольному спуску здійснив випадковий постріл. Як в цей момент ОСОБА_5 опинився в кімнаті здачі та отримання зброї ОСОБА_1 не відомо.

Опитаний оперуповноважений СКП Бориспільського ВП ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_12 пояснив, що о 08:00 він 25.09.2019 заступив на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи Бориспільського ВП ГУ Після проведення цільового інструктажу, ОСОБА_12 прибув до коридору, який веде до кімнати отримання та здачі зброї. Так, перед входом в кімнату стояв ОСОБА_5 , а за ним ОСОБА_1 ОСОБА_12 стояв за ОСОБА_1 . Коли до кімнати отримання та здачі зброї зайшов ОСОБА_5 , ОСОБА_12 відвернувся щоб одягнути страховий ремінь для пістолета та в цей час з кімнати отримання зброї, пролунав звук дуже схожий на постріл з пістолета. Повернувшись до дверей кімнати отримання та здачі зброї, ОСОБА_12 побачив у лівому кутку кімнати ОСОБА_1 у якого в правій руці знаходився пістолет марки «ПМ» та правіше лежачого на підлозі ОСОБА_5 , який тримав себе за верхню частину правої ноги. На запитання, що саме трапилося ОСОБА_1 повідомив, що розряджавши пістолет, з власної необережності та неуважності він здійснив випадковий постріл, у результаті якого куля потрапила у верхню частину правої ноги ОСОБА_5 .

Опитаний інспектор СРПП № 3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_13 пояснив, що з 20:00 24.09.2019 до 08:00 25.09.2019 він перебував на чергуванні у складі автопатруля «Суфлер-102» спільно із старшим сержантом поліції ОСОБА_5 . Після чергування, близько о 08:20 ОСОБА_13 перебував біля кімнати отримання та здачі зброї, чекаючи своєї черги для здачі вогнепальної зброї. В кімнаті отримання та здачі зброї знаходився ОСОБА_5 . На вході до кімнати отримання зброї перебував ОСОБА_1 . Надалі, ОСОБА_13 почув постріл та побачив як ОСОБА_5 присів і тримався за ногу. Водночас за яких обставинах ОСОБА_5 отримав поранення ОСОБА_13 не повідомив.

Опитаний заступник начальника СРПП № 2 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_14 пояснив, що о 08:00 25.09.2019 він заступив на чергування до чергової служби Бориспільського ВП ГУ у якості підмінного чергового. Того ж дня близько о 08:17, після того як ОСОБА_5 здав свою вогнепальну зброю, ОСОБА_14 почув звук схожий на постріл, після чого зачинив вікно видачі зброї, закрив сейфи та вийшов з кімнати зберігання зброї. Коли ОСОБА_14 зайшов до кімнати отримання зброї то побачив лежачого на підлозі ОСОБА_5 , який тримав себе за верхню частину правої ноги та ОСОБА_1 , який стояв поруч. Водночас за яких обставинах ОСОБА_5 отримав поранення ОСОБА_14 не повідомив.

Опитані інші працівники поліції – ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 щодо обставин отримання ОСОБА_5 вогнепального поранення нічого не повідомили, оскільки не були присутніми безпосередньо в місці події.

Крім того, як зазначено в тексті висновку службового розслідування, з поліцейськими ОСОБА_1 і ОСОБА_4 були проведені бесіди стосовно подій, що сталися. Зокрема, за наслідками аналізу проведеної бесіди з ОСОБА_1 дисциплінарна комісія дійшла висновку, що перший до факту застосування ним вогнепальної зброї відноситься легковажно, несхвильований можливим негативними наслідками події.

В результаті дослідження вказаних матеріалів дисциплінарна комісія встановила факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилося у здачі вогнепальної зброї за відсутності відповідального від керівництва підрозділу, необережному поводженні з вогнепальною зброєю, що призвело до здійснення випадкового пострілу, в результаті якого інший поліцейський ОСОБА_5 отримав вогнепальне поранення. За наслідками службового розслідування дисциплінарна комісія рекомендувала в т.ч. звільнити зі служби в поліції ОСОБА_1 .

Дослідивши та проаналізувавши наявні матеріали службового розслідування (зокрема, зміст письмових пояснень поліцейських ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ) суд дійшов висновку, що вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що полягає у недотриманні ОСОБА_1 службової вимог п. 2 розд. ІІІ Інструкції №70 щодо порядку здачі вогнепальної зброї, дійсно мало місце. А саме ОСОБА_1 перебуваючи у черзі на здійснення здачі вогнепальної зброї у спеціальному приміщенні, не дочекавшись, коли присутній попередньо в цьому приміщенні ОСОБА_5 вийде звідти, увійшов у кімнату та почав проводити розрядження зброї. Під час розрядження зброї ОСОБА_1 здійснив випадковий постріл у бік кулеуловлювача, проте куля відрекошетила та попала в стегно присутнього ще тоді у кімнаті ОСОБА_6 . Тобто, ОСОБА_1 всупереч ст. 1 Дисциплінарного статуту не дотримано службової дисципліни (виконання заходи безпеки під час несення служби).

Водночас суд не виявив у тексті висновку службового розслідування посилань на вжиття дисциплінарною комісією заходів щодо з?ясування обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. Хоча відповідно до п. 4 розд. VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України такі відомості мають бути відображені у висновку службового розслідування.

Також в силу п. 4 розд. V цього ж Порядку службове розслідування має встановити серед іншого відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень.

Інформацію про з?ясування під час службового розслідування відомостей про статус особи позивача (як щодо наявності сімейного стану, наявності/відсутності на утриманні члени сім`ї, відсутності/наявності власного житла) суд у тексті висновку не виявив.

Водночас відповідач не надав суду матеріали (тексти) співбесід, проведених з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 під час здійснення службового розслідування, хоча посилання на аналізи цих співбесід містяться в тексті висновку службового розслідування.

Між тим, як вбачається з послужного списку ОСОБА_1 , станом на 25.09.2019 останній не мав незнятих (чинних) дисциплінарних стягнень. Єдиним застосованим до ОСОБА_1 ще в липні 2017 року дисциплінарним стягненням була догана, яка на час описаних подій вичерпало свій строк.

Також, допитаний у підготовчому засіданні у цій судові справі в якості свідка ОСОБА_5 повідомив суд, що інцидент стався у кімнаті роззброєння випадково, без прямого умислу зі сторони ОСОБА_1 на завдання шкоди здоров?ю свідка. Після поранення ОСОБА_1 допоміг ОСОБА_21 коштами для проведення лікування. Жодних претензій свідок до ОСОБА_1 не має. Окрім того, на переконання свідка ОСОБА_1 міг не бачити ОСОБА_6 у кімнаті роззброєння.

Наведені вище у сукупності обставини та з огляду на відсутність в тексті висновку службового розслідування обгрунтувань причин неможливості застосування до позивача іншого виду дисциплінарного стягнення окрім крайнього заходу дисциплінарної відповідальності, дають суду підстави для висновку, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції не відповідає тяжкості проступку та обставинам, за яких його було скоєно.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, мотивів адміністративного позову, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування п. 1 наказу ГУНП в Київській області від 23.10.2019 №2320 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» та наказу ГУНП в Київській області від 01.11.2019 №592 о/с «По особовому складу» з питання звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з 01.11.2019.

Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Також при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При визначенні розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд виходить з того, що при обчисленні належної до виплати суми застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (надалі – Порядок №100).

Так, згідно з вимогами п. 2 Порядку №100, обчислення середньомісячної заробітної плати здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 5 Порядку № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

У той же час, ч. 2 ст. 94 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції повинен визначатися Міністерством внутрішніх справ. Дані норми є відсилочними та обумовлюють існування спеціального нормативно-правового акта для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським, яким є Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі – Порядок №260).

Норми Порядку №260 закріплюють необхідність обрахунку середнього грошового забезпечення поліцейських за час вимушеного прогулу, виходячи з календарних днів такого прогулу. Водночас, відповідно до п. 2 Порядку №260, останній набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» (надалі – Закон №580-VIII).

Закон №580-VІІІ був опублікований в газеті Голос України 06.08.2015 за №141-142, отже, він набрав чинності 07.11.2015 (окрім норм, визначених п. 1 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення»).

У справі, що розглядалася, період вимушеного прогулу позивача тривав з 01.11.2019 (дата, яка безпосередньо визначена у наказі № 592 о/с як дата, з якої позивача звільнено) по 30.12.2020 (дата розгляду по суті цієї справи), тобто, як протягом дії Порядку №100, так і Порядку №260, з урахуванням чого слід обраховувати середнє грошове забезпечення позивача.

Отже, у період з 01.11.2019 по 30.12.2020 застосуванню під час обчислення середньомісячної заробітної плати підлягають положення Порядку №100, з урахуванням положень Порядку №260. У вказаний період кількість календарних днів становила 425 днів.

Так, згідно з довідкою ГУНП в Київській області від 13.12.2019 вих. №874 (заперечення щодо змісту якої сторони суду не заявили) середньоденний розмір грошового забезпечення позивача, обчислений виходячи з виплат за останні два календарні місяця, що передували даті звільнення, складав 262,88 грн.

З урахуванням викладеного, на користь позивача підлягає стягненню сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, розрахована наступним чином: 262,88 грн. х 425 календарних днів, що становить у загальному розмірі 111 724 грн.

На підставі викладеного, суд вказує про необхідність стягнути з ГУНП в Київській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.11.2019 (дата, яка безпосередньо визначена у наказі як дата, з якої позивача звільнено) по 30.12.2020 (дата розгляду цієї справи по суті судом) у розмірі 111 724 грн., з вирахуванням розміру обов`язкових платежів.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення останніх.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 14, 73 – 78, 90, 139, 143, 242 – 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 23.10.2019 № 2320 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГКНП в Київській області» в частині пункту 1 такого Наказу, що стосується ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 01.11.2019 № 592 о/с «По особовому складу» з питання звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

4. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 01.11.2019.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.11.2019 по 30.12.2020 у розмірі 111 724 грн. (сто одинадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні), з вирахуванням розміру обов`язкових платежів.

6. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7 886,40 грн. (сім тисяч восьмисот вісімдесят шість гривень 40 копійок) підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.