Ухвала суду № 93963745, 31.12.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"31" грудня 2020 р. Справа № 300/3933/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гундяк В.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністра оборони України, командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

24.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністра оборони України, командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу Міністертсва оборони України від 07.07.2016 року за №142 КП.

Одночасно позивач просив поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярного звернення до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України за №142КП від 07.07.2016 року.

Таким чином, зазначене у позовній заяві дисциплінарне стягнення застосоване до ОСОБА_1 у серпні 2016 року.

Засади адміністративного судочинства передбачають звернення до суду за захистом прав, свобод, та інтересів особи, в строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась про порушення своїх прав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Вказаною нормою передбачено можливість визнання судом причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Разом з тим, законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом, як поважні причини пропуску строків, тому суд в кожній конкретній справі з врахуванням всіх обставин самостійно визначає поважність таких причин. Проте, на переконання суду, це мають бути об`єктивні обставини, які не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з труднощами, що заважали звернутись до суду у межах встановленого строку.

Однак судом не встановлено жодних поважних причин пропуску визначеного чинним законодавством строку. Крім цього суд враховує, що позивач мав можливість своєчасного звернення до суду за захистом свого права, що однозначно підтверджується тим, що ОСОБА_1 раніше неодноразово оскаржував вищезазначений наказ Міністерства оборони України.

Позивач вважає, що перебіг строку на звернення до суду із вказаними вимогами розпочався 25.11.2020, з дня ознайомлення його представником за довіреністю ОСОБА_2 з матеріалами справи за №809/1055/16 та за №809/425/17.

Однак суд не погоджується з даним твердженням як таким, що суперечить чинному законодавству України.

Зокрема згідно частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того суд враховує, що за змістом статті 122 КАС України законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Таким чином формулювання загального правила щодо початку перебігу строку, визначеного ст.122 КАСУ, пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Тобто для визначення факту пропуску строку звернення до суду важливими є як об`єктивні (дата порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) фактори.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому “повинна” слід тлумачити хоч як і не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав, проте в усіх випадках - як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

При цьому суд зазначає, що позивачем не надано жодних пояснень чи доказів, які б свідчили про вжиття ОСОБА_1 заходів для з`ясування обставин застосування до нього дисциплінарного стягнення та неможливість дізнатись про них з тих чи інших причин.

Як наслідок суд відхиляє твердження позивача, що про порушення його прав наказом №142 КП від 07.07.2016 року йому стало відомо 12.02.2020 року після ознайомлення з матеріалами справи його представником за довіреністю Дем`янівим І.М. в суді.

Таким чином, жодних поважних причин пропущення строку звернення до суду позивачем у позовній заяві та доданих до неї матеріалах не наведено та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на значний пропуск строку звернення до суду, невстановлення причин такого пропуску, які визнано поважними, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Як вбачається із змісту позовної заяви позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 07.07.2016 за №142 КП про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Тобто адміністративний позов, заявлений позивачем, містить одну вимогу немайнового характеру.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який вступив в дію з 01.01.2020 року, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року складає 2 102 грн.

З огляду на вищенаведене розмір судового збору в даному випадку становить 840,80 грн. (2 102,00 грн. х 0,4 = 840,80 грн.).

Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими позивачем позовними вимогами немайнового характеру складає 840,80 грн.

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

При розгляді матеріалів адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністра оборони України, командування Сухопутних військ Збройних Сил України судом встановлено відсутність квитанції про оплату судового збору. документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону суду не надані.

За таких обставин суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, адже до позовної заяви позивачем не долучено належних доказів про сплату судового збору чи документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з пунктами 2, 8, 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаєть: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу); наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до змісту позовної заяви ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, передбачених п.п. 2, 8, 11 ч.5 ст.160 КАС України, не виконав, так як не зазначив:

- місце проживання;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта;

- ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідачів;

- відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам пунктів 2, 8, 11 частини 5 статті 160 КАС України.

Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно із частинами 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї копій документів, позивач обґрунтовує позовні вимоги письмовими доказами, не засвідченими належним чином, зокрема без підтвердження відповідності копії письмових доказів оригіналу, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В зв`язку з вищевикладеним, згідно з вимогами ст.ст. 123, 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху. Надати позивачу десятиденний строк для усунення вищевказаних недоліків, який обчислювати з дня вручення копії даної ухвали. Повідомити позивача, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали він має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі наведеного та керуючись статтями 44, 94, 122, 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністра оборони України, командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом:

1) подання оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 840,80 грн.;

2) зазначення в позовній заяві його місця проживання;

3) зазначення в позовній заяві його реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номер і серію паспорта;

4) зазначення в позовній заяві ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідачів;

5) зазначення в позовній заяві відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

6) зазначення в позовній заяві власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

7) долучення належним чином засвідчених письмових доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги, копії яких додано до заяви.

Повідомити позивача про можливість вказати інші підстави для поновлення строку протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у вищезазначений строк чи якщо заяву з зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, позовна заява буде повернена.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Гундяк В.Д.