Рішення № 93963716, 30.12.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2020 р. справа № 300/1805/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 82155,35 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 82155,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості в загальній сумі 82155,35 грн., а саме: по сплаті єдиного податку з фізичної особи-підприємця в сумі 79785,35 грн., з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1800,00 грн. та військовому збору в сумі 570,00 грн., що виникла внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов`язань згідно поданих декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2017 рік на суму 56676,05 грн., за 1 квартал 2018 року на суму 5135,00 грн., за півріччя 2018 року на суму 2250, 00 грн., за три квартали 2018 року на суму 16931,69 грн. та згідно податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік на суму 17460,00 грн. податку з доходів фізичних осіб та 1455,00 грн. по військовому збору, а також самостійно нарахованої пені на суму 411,00 грн. згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця за 2017 рік, поданої 15.01.2018.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Поштове повідомлення про вручення поштової кореспонденції повернулось на адресу суду із відміткою поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», хоча ухвала про відкриття провадження відповідачу надіслана за адресою, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у відповідності до вимог п.4 ч.6 ст.251 КАС України вважається належним чином врученою.

З 17.08.2020 по 29.09.2020 головуючий суддя у справі перебувала у щорічній відпустці.

Заяв про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності подані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 26.10.2016 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідач є платником єдиного податку, у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Пунктом 295.3 статті 295.3 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідач також платником податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об`єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до пункту 164.3 статті 164 Кодексу при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Згідно пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Згідно з пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що відповідачем подано позивачу податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця за 2017 рік на суму 56676,05 грн., за 1 квартал 2018 року на суму 5135,00 грн., за півріччя 2018 року на суму 2250, 00 грн., за три квартали 2018 року на суму 16931,69 грн., у яких самостійно розраховано розмір вказаних зобов`язань, а також подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік., в якій задекларовано податок з доходів фізичних осіб на суму 17460,00 грн. та 1455,00 грн. військового збору. Згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця за 2017 рік, поданої 15.01.2018 самостійно нараховано пеню на суму 411,00 грн. Загальна сума заборгованості до стягнення з єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб та військового збору станом на 03.07.2020 складає 82155,35 грн. (а.с.12-17).

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов`язання відповідача, визначені ним в податкових деклараціях є узгодженими з дня подання таких декларацій.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу форми “Ф” №4103-55 від 21.02.2018, яка є врученою відповідачу, про що міститься відповідні відмітка (а.с.18). На час розгляду справи податкова вимога є невідкликаною.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов`язань з єдиного податку платника – фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , податку з доходів фізичних осіб та військового збору в загальній сумі 82155,35 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується копіями податкових декларацій, податкової вимоги, довідкою про борг, а також копіями облікової картки платника податків (а.с.7-18).

Доказів, які б свідчили про сплату зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний сплатити податковий борг в загальній сумі 82155,35 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, такий обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в розмірі 82155,35 грн. (вісімдесят дві тисячі сто п`ятдесят п`ять гривень 35 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул.Незалежності, 20, м.Івано-Франківськ, 76018)

відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.