
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21 грудня 2020 року Справа № 280/7903/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 90, код ЄДРПОУ 37834773) в особі Хортицького районного відділу місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69076, м. Запоріжжя, вул. Новгородська, 26-Б) про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області в особі Хортицького районного відділу місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі – відповідач), відповідно до якої просить зобов`язати відповідача вклеїти у паспорт у формі книжечки, який виданий на ім`я позивача нову фотокартку при досягненні 45-річного віку.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що у зв`язку з досягненням 45-річного віку він звернувся до відповідача із заявою про вклеювання фотокартки у паспорт, оскільки не бажає надавати згоду на обробку персональних даних та не бажає отримувати паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм. Однак листом Хортицького районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області №2315-648/2315.1-20 від 22.08.2020 позивачу відмовлено в задоволенні заяви. Позивач вказує, що відповідач не заперечуючи його право на вклеювання фотокартки у паспорт у вигляді паспортної книжечки, у здійсненні такого вклеювання 22.08.2020 фактично відмовив йому, посилаючись на ненадання рішення суду відповідно до пункту 2 розділу V Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, оскільки звернення відбулось зі спливом 30-денного строку після досягнення 45-річного віку. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 09.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/7903/20. Призначено судове засідання на 08.12.2020 без виклику сторін.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 04.12.2020 надав до суду відзив на адміністративний позов (вх. №59029), в якому зазначено, що позивачем порушено 30-денний строк звернення, що є порушенням вимог «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого постановою Верховної ради України № 2503-XII від 26.06.1992. Можливість продовження чи поновлення такого строку Положенням про паспорт громадянина України не передбачено. Вказано, що можливість вклеювання фотокартки до паспорту після спливу вказаного строку можлива лише за наявності рішення. За таких обставин, просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копію паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 02.06.1998 Хортицьким РВ УМВС України в Запорізькій області.
Позивач, після досягнення ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувсь до Хортицького районного відділу у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області із заявою щодо вклеювання до паспорта у формі книжечки нової фотокартки, у зв`язку з досягненням 45 років.
На вказану заяву Хортицьким районним відділом у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області позивачу надано відповідь від 22.08.2020 №2315-648/2315.1-20, якою повідомлено позивача про надання роз`яснень законодавства України стосовно недотримання позивачем 30-денного строку звернення з заявою щодо вклеювання фотокартки та необхідності надання відповідного судового рішення на виконання вимог розділу V Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України.
Не погодившись з відмовою відповідача у видачі паспорта у формі книжечки (оформлення вклеювання фотокартки у паспорт по досягненню відповідного віку), відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як зазначено у преамбулі Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5492-VI від 20.11.2012, цей Закон визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.
Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.
Частиною першою статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Згідно з пунктом 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Згідно з пунктом 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992, термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Видача та обмін паспорта провадяться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина. Вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25 - і 45-річного віку провадиться у п`ятиденний термін (пункт 12 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992).
Обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування (пункт 16 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992).
У той же час, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» установлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016р. припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано. Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою. Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Як зазначено у пунктах 2, 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №745 від 26.10.2016), паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.
Пунктом 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015, передбачено, що обмін паспорта здійснюється у разі якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
Відповідно до пункту 2 розділу V Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 456 від 06.06.2019, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за №620/33591 від 14.06.2019, для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім`я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток за формою згідно з додатком 4 до цього Тимчасового порядку. У разі подання заяви та документів через центр надання адміністративних послуг адміністратор центру надання адміністративних послуг передає прийняті заяву та документи до відповідного територіального підрозділу ДМС. Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду.
Відтак, на момент розгляду справи судом існують чинні нормативно-правові акти, які надають можливість відповідачу здійснити вклеювання ОСОБА_1 до паспорту громадянина України зразка 1994 року нову фотокартку, у зв`язку з досягненням 45 років.
Крім того, необхідно зазначити, що статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Як зазначено у частині першій статті 6 Закону України «Про захист персональних даних», мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» первинними джерелами відомостей про фізичну особу є: видані на її ім`я документи; підписані нею документи; відомості, які особа надає про себе.
Частинами п`ятою, шостою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» підставами для обробки персональних даних є: необхідність виконання обов`язку володільця персональних даних, який передбачений законом.
Так, абзацом 3 частини першої статті 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» зазначена мета обробки персональних даних у Єдиному державному демографічному реєстрі: ідентифікація особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних.
Водночас, нормами права не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює порушення конституційних прав такої особи.
Відтак, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу використання традиційних методів ідентифікації особи.
Тобто, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість вклеювання нової фотокарточки у паспорт громадянина України у формі книжечки при досягненні громадянином 45-річного віку, законодавством не передбачено.
Отже, суд з аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи дійшов висновку, що позивач, має право на оформлення вклеювання фотокартки у паспорт незалежно від того коли вона звернулась з відповідною заявою, оскільки таке право прямо передбачено Законом №5492-VI та Положенням №2503-ХІІ.
Аналогічні висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 по зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
Суд вважає також за необхідне зазначити, що у вказаному судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що …реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи… Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було встановлене законом) не було необхідним у демократичному суспільстві у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що перелік підстав, які становлять легітимну мету обмежень прав і свобод особи, є вичерпним… Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря….
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ - 37834773), структурним підрозділом якого є Хортицький районний відділ у м. Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 132, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 90, код ЄДРПОУ 37834773) в особі Хортицького районного відділу місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69076, м. Запоріжжя, вул. Новгородська, 26-Б) про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Зобов`язати Хортицький районний відділ місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області вклеїти у паспорт у формі книжечки, який виданий на ім`я ОСОБА_1 нову фотокартку при досягненні 45-річного віку.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 90, код ЄДРПОУ 37834773) судові витрати у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 21.12.2020.
Суддя О.О. Артоуз
Судове рішення № 93963665, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 21.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/7903/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: