Рішення № 93961144, 24.12.2020, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 грудня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/459/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

при секретарі судового засідання Крутіній Ю.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Теребовлянської міської ради, вул. Шевченка, буд. 8, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48101

до відповідача: Теребовлянського районного споживчого товариства, провулок Кн. Василька, буд. 6, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48101

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, вул. М.Грушевського, буд. 8, м. Тернопіль 46021

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації вул. Кн. Василька, буд. 104 “А”, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48101

про: звільнення земельної ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки

За участі представників:

Позивача: Муж Валерія Вікторовича, довіреність №5 від 18.06.2019р.

Відповідача: Помазанської Світлани Іванівни, довіреність № 29 від 19.04.2018 р., свідоцтво № 424 від 05.05.2006 р., ордер серія АА №025635 від 06.10.2020 р.

Третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не прибув.

Третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не прибув.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/459/18 за позовом Теребовлянської міської ради до Теребовлянського районного споживчого товариства про зобов`язання Теребовлянського районного споживчого товариства звільнити земельну ділянку площею 0,6956 га, кадастровий номер 6125010100:03:003:1063, що знаходиться за адресою – м Теребовля, вул. Паращука, 7, з цільовим призначенням: 03.07 "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі"; скасування державної реєстрації даної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером : 6125010100:03:003:1063 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 1208134361250 і номером запису про інше речове право - 19667376.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 04.07.2019 Теребовлянської міської ради на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 задоволено частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019 у справі №921/459/18 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

У відповідності до ч. 1 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Ухвалою суду від 31.07.2019 суддею Бурда Н.М. прийнято до провадження справу № 921/459/18, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 29.08.2019, з подальшим неодноразовим відкладенням, востаннє на 17.10.2019.

Ухвалою від 26.09.2019 судом продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі № 921/459/19 на 30 днів - по 29 жовтня 2019 включно.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.10.2019 призначено у справі №921/459/18 комплексну судову земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, а провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 29.09.2020 поновлено провадження у справі № 921/459/18 та підготовче засідання призначено на 06.10.2020 з подальшим його відкладенням, востаннє на 28.10.2020.

За час підготовчого провадження сторонами подано у справу:

- 23.08.2019 через канцелярію суду позивачем – Теребовлянською міською радою подано додаткове обґрунтування позовних вимог б/н від 23.08.2019 (вх. № 14331 від 23.08.2019), в якому зазначає, що складовою технічної документації є державний акт на право постійного користування землею І-ТР № 001696, проте даний акт не є зареєстрований відповідно до вимог земельного законодавства 2001 р. Також позивач вважає за необхідне дослідити державний акт І-ТР № 001696, який є складовою та однією з підстав неправомірного виготовлення технічної документації із землеустрою 2016 р., та провести відповідну експертизу даного акта;

- 23.08.2019 через канцелярію суду третьою особою 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області подано пояснення № 9-19-0.91-4925/2-19 від 21.08.2019 (вх. № 14929 від 23.08.2019), де вказує, що:

- земельна ділянка вже передана у постійне користування Теребовлянському районному споживчому товариству, на підставі рішення сесії Теребовлянської міської ради народних депутатів від 08.12.2000 р. № 224 і право постійного користування посвідчено державним актом на право постійного користування землею І-ТР № 001696, а тому посилання позивача на необхідність отримання відповідачем дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка перебуває у постійному користуванні товариства є безпідставним з посиланням на ч. 8 ст. 55 ЗУ «Про землеустрій», а відтак вимога про скасування такої державної реєстрації до задоволення не підлягає як така, що не суперечить вимогам реєстраційного законодавства, чинного на момент реєстрації такого права;

- державним кадастровим реєстратором у Теребовлянському районі Головного управління, за результатами розгляду документів та з врахуванням Класифікатора видів цільового призначення земель, 07.03.2017 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,6956 га, кадастровий номер 6125010100:03:003:1063, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою вул. Паращука, 7 в м. Теребовлі;

- 30.08.2019 на адресу господарського суду надійшов відзив Теребовлянського РайСТ №2/113 від 28.08.2019, у якому відповідач вважає позовні вимоги Теребовлянської міської ради безпідставними, необґрунтованими нормами матеріального права та належними доказами, зокрема, з огляду на те що:

- посилаючись на самовільне зайняття Теребовлянським РайСТ земельної ділянки по вул.Паращука,7 м.Теребовля, площею 0,6956 га і обґрунтовуючи позов ст.212 Земельного кодексу України, Теребовлянська міська рада в порушення ст. ст.-73, 74 ГПК України не надає жодних доказів самовільного зайняття вказаної земельної ділянки та не обґрунтовує нормативними актами неправомірності виготовлення технічної документації із землеустрою та реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- відповідач вважає, що з огляду на приписи ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Тернопільської області від 01.11.2016р. по справі №921/377/16-г/17, є преюдиціальними при розгляді даної справи, так як встановлені вони щодо позивача та відповідача, і їх врахування є дотриманням принципу верховенства права та юридичної визначеності правовідносин між сторонами. А тому, враховуючи, що у вказаному рішенні встановлено наявність у Теребовлянського РайСТ правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку (Державного акту на право постійного користування землею серії 1-ТР №001696 від 12 лютого 2001 року), вимога Теребовлянської міської ради про зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку по вул.Паращука,7 м.Теребовля, площею 0,6956 га, як самовільно зайняту з посиланням на ст.212 Земельного кодексу України, не ґрунтується на чинному законодавстві, не відповідає фактичним обставинам, а тому є безпідставною;

- Теребовлянська міська рада як власник спірної земельної ділянки вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Державний земельний кадастр” не виконала, не виготовила технічної документації із землеустрою та не провела державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тоді як Теребовлянське РайСТ, що є постійним користувачем спірної земельної ділянки, замовило та виготовило Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку по вул.Паращука,7 м.Теребовля площею 0,6956 га, в якій кадастровий план земельної ділянки по вул..Паращука,7 м.Теребовля, відсутність обтяжень та обмежень у використанні земельної ділянки погоджені начальником Відділу Держгеокадастру у Теребовлянському районі, міським головою Теребовлянською міської ради та начальником Відділу архітектури та містобудування головним архітектором міста Теребовля; акт прийомки передачі межових знаків на зберігання погоджено власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок, в тому числі і Теребовлянською міською радою;

- вважає, що твердження позивача про невідповідність конфігурації земельної ділянки наданої в користування Теребовлянському РайСТ згідно Державного акту на право постійного користування землею серії 1-ТР №001696 від 12.02.2001р. не підтверджені жодним доказом і спростовуються погодженням Теребовлянською міською радою кадастрового плану земельної ділянки, її меж та конфігурації;

- щодо тверджень позивача про зміну цільового призначення земельної ділянки, відповідач спростовує такі наступним: на час виготовлення технічної документації із землеустрою у 2016 році діяла затверджена Наказом державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010р. Класифікація видів цільового призначення земель, яка застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у Державному земельному кадастрі, і оскільки на спірній земельній ділянці знаходиться цілісний майновий комплекс ринку, а тому розробником технічної документації із землеустрою у 2016 році правомірно застосовано визначений класифікацією вид цільового призначення земельної ділянки по вул.Паращука,7 м.Теребовля, площею 0,6956 га - секція В 03:07, що не суперечить і не змінює цільового призначення земельної ділянки визначеного в Державному акті на право постійного користування землею серії 1-ТР №001696 і відповідає наявному в технічній документації висновку Теребовлянського районного відділу земельних ресурсів: “земельна ділянка служить для обслуговування будівель ринку і обліковується в угіддях забудовані землі”;

- 10.09.2019 через канцелярію суду позивачем – Теребовлянською міською радою, подано заяву про уточнення позовних вимог б/н від 09.09.2019 (вх. № 16167 від 10.09.2019);

- 24.09.2019 через канцелярію суду відповідачем подано заперечення на заяву про уточнення позовних вимог № 2/119 від 16.09.2019 (вх. № 17163 від 24.09.2019), у якому як на підставу своїх заперечень посилається на те, що подане позивачем уточнення позовних вимог фактично є заявою про зміну предмету позову в частині другої позовної вимоги, так як скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі є різними (відмінними) позовними вимогами, що є неправомірним, оскільки справа знаходиться на новому розгляді.

Суд, розглянувши вказану заяву про уточнення позовних вимог б/н від 09.09.2019, відмовив у її (заяви) задоволенні з підстав, викладених в ухвалі від 17.10.2019;

- також 24.09.2019 відповідачем подано відзив на додаткове обґрунтування позовних вимог № 2/120 від 16.09.2019 (вх. № 17165 від 24.09.2019), у якому останній вважає подані позивачем додаткове обґрунтування позовних вимог та додані нього докази такими, що не містять підстав для переоцінки Господарським Тернопільської області уже встановлених обставин по справі 921/377/16-г/17, у тому числі в частині дослідженого господарським судом Державного акту на постійного користування землею серії 1-ТР №001696, покликаючись при цьому на приписи ч. 4 ст. 75 ГПК України;

- 06.10.2020 відповідачем подано додаткове обґрунтування заперечень на позов з урахуванням висновку експерта № 1428/19-22 від 31.08.2020 (вх. № 6986 від 06.10.2020) в якому зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та такими що не підлягають до задоволення з огляду на те, що висновком експерта №1428/19-22 від 31.08.2020 повністю спростовуються доводи позивача про невідповідність Технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул.Паращука,7 м.Теребовля площею 0,6956 га вимогам земельного законодавства та нормативно-правовим актам з питань землеустрою та землекористування. При дослідженні названої Технічної документації експертом не виявлено її не виявлено такої невідповідності, а окремі недоліки складу технічної документації не вплинули на результат - державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Крім того комплексною експертизою встановлено, що цільове призначення спірної земельної ділянки за результатами розробленої технічної документації із землеустрою не змінилась, зміна конфігурації не відбулась.

- 19.10.2020 представником позивача через канцелярію суду було подано заяву про виклик експерта для дачі пояснень та призначення повторної експертизи №б/н від 19.10.2020 (вх. №7375 від 19.10.2020), розглянувши яку суд відмовив у її задоволенні з підстав, викладених у відповідній ухвалі від 28.10.2020;

- 27.10.2020 позивачем через канцелярію подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: листа Теребовлянської міської ради №02-26/878 від 19.10.2020, у кому зазначено, що рішень про надання дозволу чи затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки кадастровий номер 6125010100:03:003:1063 не приймалось.

Ухвалою суду від 28.10.2020 закрито підготовче провадження у справі № 921/16/20 та призначено її до судового розгляду по суті на 19.11.2019 з подальшим відкладенням судового засідання на 03.12.2020.

01.12.2020 Теребовлянською міською радою через канцелярію суду подано клопотання б/н від 20.11.2020 (вх. № 8772 від 01.12.2020) про виклик експерта для дачі пояснень та призначення додаткової експертизи у справі №921/459/18.

03.12.2020 відповідачем подано заперечення на заяву (клопотання) представника Теребовлянської міської ради від 30.11.2020 №73 від 03.12.2020.

Суд, розглянувши в судовому засіданні, що відбулося 03.12.2020, клопотання позивача б/н від 20.11.2020 (вх. № 8772 від 01.12.2020) про виклик експерта для дачі пояснень та призначення додаткової експертизи у справі №921/459/18, залишив його без розгляду з підстав, викладених в ухвалі від 03.12.2020.

В судових засіданнях по розгляду спору по суті позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення з підстав, викладених у позовній заяві, додаткових обґрунтуваннях позовних вимог б/н від 23.08.2019 (вх. № 14331 від 23.08.2019) та усних поясненнях, наданих за час розгляду даної справи.

Представник відповідача в судових засіданнях підтримав свої заперечення проти задоволення позову у даній справи з підстав, викладених у відзиві на позов №2/113 від 28.08.2019, відзиві на додаткове обґрунтування позовних вимог № 2/120 від 16.09.2019, додаткових обґрунтуваннях заперечень на позов з урахуванням висновку експерта № 1428/19-22 від 31.08.2020.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області в судові засідання не прибув, хоча про час та місце їх проведення повідомлявся належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення міститься в матеріалах справи). Його думка з приводу заявлених позовних вимог викладена у письмових поясненнях щодо позову № 9-19-0.91-4925/2-19 від 21.08.2019 (вх. № 14929 від 23.08.2019).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Відділу державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації, в судове засідання не прибув, жодних заяв, клопотань не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення міститься в матеріалах справи). Своїм процесуальним правом на дачу пояснень по суті заявлених позовних вимог Відділ не скористався.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи представника позивача та заперечення представника відповідача, думку та пояснення представників третіх осіб, повно та об`єктивно оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено таке.

На підставі рішення Теребовлянської міської ради народних депутатів №224 від 08.12.2000 Теребовлянському районному споживчому товариству було видано Державний акт на право постійного користування землею площею 0,6956 га по вул. Паращука, 7 в м. Теребовля серії І-ТР №001696 від 12.02.2001, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №65.

В подальшому технічна документація на дану земельну ділянку виготовлена і затверджена рішенням Виконавчого комітету Теребовлянської міської ради №224 від 30.09.1997, та затверджена на пленарному засіданні ради рішенням №224 від 08.12.2000 “Про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки, яка є в постійному користуванні Теребовлянського РайСТ для обслуговування приміщень та функціонування ринку”.

Вищенаведені обставини були предметом дослідження у справі №921/377/16-г/17 за позовом Теребовлянської міської ради до Теребовлянського районного споживчого товариства про визнання недійсним акту серії – ТР №001696 від 12.02.2001 на право постійного користування землею.

Так, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01.11.2016, залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 та Вищого господарського суду України від 26.04.2017, в задоволенні позову Теребовлянської міської ради про визнання недійсним акту серії – ТР №001696 від 12.02.2001 на право постійного користування землею відмовлено.

Судами на підставі досліджених у межах розгляду справи №921/377/16-г/17 доказів установлено, що Теребовлянське районне споживче товариство має у власності нерухоме майно – цілісний майновий комплекс ринку по вул. Паращука, 7 у м. Теребовля для обслуговування та функціонування якого Теребовлянська міська рада видала Державний акт на право постійного користування землею серії І-ТР №001696.

Станом на час розгляду даної справи Державний акт на право постійного користування землею серії І-ТР №001696 є чинним. Доказів зворотного сторонами не подано, а судом не здобуто.

У 2016 році на замовлення Теребовлянського РайСТ Приватним підприємством “Оцінювач” виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру 07.03.2017 проведено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6125010100:03:003:1063, площею 0,6956 га комунальної власності, яка належить на праві постійного користування Теребовлянському РайСТ на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-ТР №001696 від 12.02.2001. Цільове призначення ділянки – 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель – землі громадської та житлової забудови; вид використання – для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Підставою для здійснення державної реєстрації земельної ділянки вказано – Технічну документацію із землеустрою щодо становлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПП “Оцінювач”.

У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 125948454 від 31.05.2018), 20.03.2017 за Теребовлянським РайСТ за №19667376 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 0,6956 га, яке виникло на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-ТР №001696, виданого 12.02.2001 Теребовлянською міською радою.

Наведене свідчить, що спірна земельна ділянка є сформованою, при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоєно кадастровий номер 6125010100:03:003:1063, розміщена вона за адресою: м.Теребовля, вул. Паращука 7 належить до земель комунальної власності, цільовим призначенням якої є – для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Вважаючи, що згаданими реєстраційними діями порушено право Теребовлянської міської ради, як власника спірної земельної ділянки, остання звернулась з позовом до Теребовлянського районного споживчого товариства про зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,6956 га, кадастровий номер 6125010100:03:003:1063, що знаходиться за адресою м Теребовля, вул. Паращука, 7, а також з вимогою про скасування державної реєстрації права постійного користування на вказану земельну ділянку за відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач, серед іншого, посилається на те, що:

- Теребовлянською міською радою, як власником вказаної ділянки, не приймалось рішень щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації на землю, яка стала підставою для її реєстрації в Державному земельному кадастрі;

- згадана технічна документація на земельну ділянку за 2016 рік всупереч ст.55 Закону України “Про землеустрій” не містить пояснювальної записки, матеріалів топографо – геодезичних робіт та згоди позивача на відновлення меж земельної ділянки користувачем;

- державний акт на право постійного користування землею І-ТР № 001696, що є складовою технічної документації, не є зареєстрований відповідно до вимог земельного законодавства 2001;

- за наслідками реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі безпідставно змінено її цільове призначення та конфігурацію;

- оскільки, на думку позивача, відповідач незаконно користується земельною ділянкою м Теребовля по вул. Паращука, 7, а тому наявні підстави, передбачені ст. 212 ЗК України, для повернення землі її власнику - Теребовлянській міській раді.

Суд, надавши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, а також враховуючи висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладені у постанові від 04.07.2020 у даній справі, дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (аналогічну норму права викладено у статті 20 ГК України).

За змістом положень наведених норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Предметом даного судового розгляду є вимоги Теребовлянської міської ради до Теребовлянського районного споживчого товариства про звільнення земельної ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Підставою цих вимог позивачем визначено те, що відповідач безпідставно займає спірну земельну ділянку, а за наслідками реєстрації цієї земельної ділянки за відповідачем на підставі нової технічної документації безпідставно змінено її цільове призначення та конфігурацію, чим порушено права її законного власника – позивача.

Земельні відносини, зокрема, пов`язані із виникненням, припиненням права користування землею, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України Цивільним кодексом України, іншими законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно положень ст. ст. 116, 125 Земельного кодексу України право на земельну ділянку державної чи комунальної власності виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує таке право, та його державної реєстрації.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку це документи, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до змісту статей 116, 125 Земельного кодексу України право на земельну ділянку державної чи комунальної власності виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує таке право та його державної реєстрації.

Позивач, як на підставу своїх вимог, посилається на ст. 212 Земельного кодексу України. Згідно вимог ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам за рішенням суду.

За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року №6 про самовільне зайняття земельної ділянки може свідчити відсутність у особи, що її використовує правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

Судом встановлено, що право постійного користування відповідачем спірною земельною ділянкою у місті Теребовля по вул. Паращука, 7 підтверджується Державним актом на право постійного користування землею площею 0,6956 га по вул. Паращука 7 в м Теребовля серії І-ТР №001696 від 12 лютого 2001 року, який був зареєстрований у встановленому на момент його видачі порядку.

Також Теребовлянське районне споживче товариство має у власності нерухоме майно - цілісний майновий комплекс ринку по вул. Паращука,7 м Теребовля, для обслуговування і функціонування якого позивачем видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ТР №001696.

Наведені обставини встановлені у справі №921/377/16-г/17 де рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01.11.2016, залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 та Вищого господарського суду України від 26.04.2017 в задоволенні позову Теребовлянської міської ради про визнання недійсним акту серії ТР №001696 від 12.02.2001 на право постійного користування землею відмовлено.

Згідно ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

І оскільки вказані обставини встановлені рішеннями господарських судів, що набрали законної у справі №921/377/16-г/17 між тими ж сторонами про визнання недійсним названого акту на право постійного користування землею, і, відповідно до приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України суд визнає їх преюдиційними і такими, що не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Станом на час розгляду даної справи вказаний державний акт є чинним, ніким не скасованим і його недійсність не є предметом розгляду у цій справі.

З огляду на викладене, дослідивши предмет і підстави заявленого Теребовлянською міською радою позову про зобов`язання відповідача звільнити спірну земельну ділянку, встановивши наявність у відповідача правовстановлюючих документів на землю та права власності на нерухоме майно, що знаходиться на ній, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги, заявленої з посиланням на приписи ст. 212 Земельного кодексу України про звільнення Теребовлянським РайСТ земельної ділянки як самовільно зайнятої.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером: 6125010100:03:003:1063 та в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 1208134361250 і номером запису про інше речове право 19667376, судом встановлено таке.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Земельного кодексу України 1990 року, який втратив чинність з 01.01.2002 на підставі Земельного кодексу України від 25.10.2001, міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

На підставі рішення сесії Теребовлянської міської ради народних депутатів від 08.12.2000 № 224 Теребовлянському районному споживчому товариству 12.02.2001 видано державний акт на право постійного користування землею серії І-ТР № 001696 на земельну ділянку площею 0,6956 га для обслуговування приміщень ринку та його функціонування, яка розташована за адресою м. Теребовля вул. Паращука, 7.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначено Законом України "Про землеустрій", спрямованим на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до ст. 25 зазначеного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. До видів документації із землеустрою належить технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

За змістом ст. 55 Закону України "Про землеустрій" встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно зі ст. 26 цього Закону замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. Розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором. Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до норм статті 55 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом);

г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем;

ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території);

д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

є) копію правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об`єкти зареєстровані);

ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт;

з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів);

и) кадастровий план земельної ділянки;

і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Частиною 8 статті 55 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що у разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністр Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцеве самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельне кодексу України.

Водночас, слід зауважити, що відповідно до пункту 7 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2002, громадяни та юридичні особи, які одержали у власність, у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

За змістом пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

В межах розгляду справи №921/377/16-г/17 судом встановлено що рішенням Теребовлянської міської ради від 08.12.2000р. №224 за результатами розгляду клопотання Теребовлянського РайСТ та відповідно до постанови Верховної Ради України “Про земельну реформу” від 18.12.1990 року, на підставі Земельного кодексу України було затверджено, зокрема пунктом 2 “матеріали інвентаризації земельної ділянки, яка є в користуванні Теребовлянського РайСТ для обслуговування приміщень ринку та його функціонування”. Пунктом три рішення надано в постійне користування позивачу у справі земельну ділянку, площею 0,6956 га для обслуговування приміщень ринку та його функціонування; надано дозвіл РайСТ на виготовлення державного акту на право постійного користування землею (п.4 рішення).

Також пунктом 1 рішення № 224 від 08.12.2000 року затверджено рішення виконавчого комітету міської ради №244 від 30.0997 року “Про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки, яка є в постійному користуванні Теребовлянського РайСТ для обслуговування приміщень та функціонування ринку”.

Відповідно до наданої Теребовлянським районним споживчим товариством архівного примірника Технічної документації по інвентаризації земельної ділянки та виготовленню державного акту на право постійного користування землею ринку в м. Теребовля, виготовленої спільним підприємством комплексного проектування “Тернопількооппроект”, що діяло відповідно до ліцензії Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України серії УКВЗ №0011969 та дозволу Держкомзему України № 506/08 від 28.03.1996 року у лютому 1997 року за замовленням № 96-30/5, з метою виготовлення державного акту на право постійного користування землею даним підприємством було виготовлено комплекс топографо-геодезичних робіт по встановленню зовнішніх меж території ринку Теребовлянського РайСТ по вул. Паращука та позивачем у справі отримано погодження й висновки Теребовлянського районного відділу земельних ресурсів, відділу містобудування, архітектури та ЖКГ Теребовлянської райдержадміністрації про наявні обмеження на використання земельної ділянки, інформацію про суб`єкти та об`єкти власності; виготовлено ситуаційну схему розміщення земельної ділянки з нанесенням території ринку, котру погоджено головним архітектором району; схему прив`язки кутів поворотів, відомість вирахування необхідної площі земельної ділянки; план земельної ділянки в масштабі 1:500; опис меж суміжних землекористувачів, котрі останніми погоджено (відділ інвестицій і капітального будівництва, Теребовлянська міська рада).

Розроблена та подана позивачем у справі технічна документація на земельну ділянку для обслуговування ринку була затверджена органом місцевого самоврядування двічі, спочатку 30.09.1997 року рішенням виконавчого комітету Теребовлянської міської ради № 244, а пізніше - на пленарному засіданні Теребовлянської міської ради третього скликання на п`ятнадцятій сесії 08.12.2000р. (рішення № 224). Дані рішення за своїм змістом та суттю є подібними.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України суд визнає зазначені вище факти щодо виготовлення та затвердження технічної документації на спірну земельну ділянку 0,6956 га за адресою: м.Теребовля, вул. Паращука 7, встановлені судом у рішенні №921/377/16-г/17 від 01.11.2016 (яке набрало законної сили), преюдиційними і такими, що не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Наведене свідчить, що станом на момент видачі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ТР №001696 12.02.2001, спірна земельна ділянка була сформована як об`єкт цивільних правовідносин, Технічна документації по інвентаризації земельної ділянки та виготовленню державного акту на право постійного користування землею ринку в м. Теребовля була затверджена та погоджена власником даної земельної ділянки - Теребовлянською міською радою у межах, визначених вказаним Державним актом.

Таким чином, наведеними вище приписами законодавства встановлено право відповідача, право постійного користування землею якого виникло у 2001 році, шляхом подання за вільним волевиявленням відповідної заяви здійснити державну реєстрацію відповідної земельної ділянки, яка вважається сформованою, та не передбачено граничного строку проведення такої реєстрації.

Норми статті 125 ЗК і Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" пов`язують виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право. При цьому обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, передбачений пунктом 6 Перехідних положень ЗК, визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 (у справі № 1-17/2005) за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу (справа про постійне користування земельними ділянками).

Отже, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002 (набрання чинності Земельного Кодексу прийнятого 25.10.2001), не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за положеннями чинного ЗК не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.09.2011 у справі № 6-14цс11).

Матеріали справи свідчать, що з метою внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, у 2016 році на замовлення Теребовлянського РайСТ Приватним підприємством “Оцінювач” виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі якої 07.03.2017 проведено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6125010100:03:003:1063, площею 0,6956 га комунальної власності, яка належить на праві постійного користування Теребовлянському РайСТ на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-ТР №001696 від 12.02.2001. Цільове призначення ділянки – 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель – землі громадської та житлової забудови; вид використання – для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Підставою для здійснення державної реєстрації земельної ділянки вказано – Технічну документацію із землеустрою щодо становлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПП “Оцінювач”. Наведене підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру, копія якого міститься в матеріалах справи.

Також 20.03.2017 за Теребовлянським РайСТ за №19667376 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 0,6956 га, яке виникло на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-ТР №001696, виданого 12.02.2001 Теребовлянською міською радою, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 125948454 від 31.05.2018).

З наведеного випливає, що названа ділянка із кадастровим номером 6125010100 :03:003:1063 за адресою: м.Теребовля, вул. Паращука 7 належить до земель комунальної власності, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Позивач свої вимоги в частині скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером: 6125010100:03:003:1063 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1208134361250 і номером запису про інше речове право 19667376 обґрунтовує тим, що вказана Технічна документація із землеустрою не відповідає вимогам нормативних документів та нормативно-правових актів, які регулюють земельні правовідносини, а саме ст. 55 ЗУ "Про землеустрій" :

- Теребовлянською міською радою, як власником вказаної ділянки, не приймалось рішень щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації на землю, яка стала підставою для її реєстрації в Державному земельному кадастрі (за 2016 рік);

- згадана технічна документація на земельну ділянку за 2016 рік всупереч вимог ст.55 Закону України “Про землеустрій” не містить пояснювальної записки, матеріалів топографо – геодезичних робіт та згоди позивача на відновлення меж земельної ділянки користувачем;

- за наслідками реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі безпідставно змінено її цільове призначення та конфігурацію.

З урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 15.07.2019 у даній справі, які є обов`язковими для суду першої інстанції підчас нового розгляду відповідно до положень ч. 1 ст. 316 ГПК України, щодо необхідності призначення у даній справі судової експертизи Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з огляду на те, що самовільна зміна конфігурації земельної ділянки відповідачем може призвести до зайняття ним земельної ділянки чи ділянок, які відповідачу в постійне користування взагалі не передавалися, а також з метою з`ясування обставин наявності підстав для виготовлення технічної документації на землю в 2016 році, її відповідності закону та мотивів зміни цільового призначення і конфігурації земельної ділянки при її реєстрації, судом ухвалою від 17.10.2019 призначено по справі №921/459/18 комплексну судову земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, на вирішення якої поставив наступні питання:

1) чи відповідають розроблена Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,6956 га в м. Теребовля по вул. Паращука 7, виготовлена ПП “Оцінювач” у 2016, та її затвердження вимогам земельного законодавства, а також іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

2) чи змінено та затверджено цільове призначення земельної ділянки відповідно до вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?

3) чи відповідає фактичний порядок користування земельною ділянкою правовстановлюючим документам, на дану земельну ділянку та вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою та землекористування?

4) чи є порушення меж (або накладення) земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими , речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до приписів ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Згідно висновку судового експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз В.Л.Олійника №1428/19-22 від 31.08.2020 року, складеного за результатом проведеної комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, судовим експертом по запитуваних питаннях надано, зокрема, такі висновки :

1. По першому питанню: наданий на дослідження примірник Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Теребовлянському районному споживчому товариству для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в межах населеного пункту м. Теребовля на території Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області за адресою: м. Теребовля, вул. Паращука, 7 за складом не в повній мірі відповідає вимогам ст.55 Закону України «Про землеустрій». Водночас, експертом зазначено, що при дослідженні наданого примірника Технічної документації не відповідностей вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування за змістом та правилами оформлення землевпорядної документації, які впливають на результати заходів, передбачених цими документаціями із землеустрою - не виявлено. При цьому, експертом зауважено, що Перелік обмежень та обтяжень у використанні земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, а також акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, згідно із матеріалами Технічної документації, містять підписи (посвідчені підписом) голови Теребовлянської міської ради. Надати ж висновок щодо відповідності затвердження розробленого примірника Технічної документації вимогам земельного законодавства, а також іншим вимогам нормативних документів з питань землеустрою та землекористування судовий експерт не вбачав за можливе, у зв`язку відсутністю серед матеріалів наданого примірника Технічної документації та справи відомостей про затвердження даної документації

2. По другому питанню судовим експертом зроблено висновок про те, що цільове призначення досліджуваної земельної ділянки за результатами розробленої Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Теребовлянському районному споживчому товариству для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в межах населеного пункту м. Теребовля на території Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області за адресою: м. Теребовля, вул. Паращука, 7 - не змінювалося, зміна категорії земель не відбувалася.

Надати ж відповіді не третє та четверте питання, що винесені судом на дослідження, експерт не вбачав за можливе з огляду на обставини, зазначені у дослідженнях по даних питаннях.

Представник позивача не погодився із вказаним експертним висновком з наступних підстав:

- висновок №1428/19-22 від 31.08.2020 року не містить відповіді на питання відповідності затвердження технічної документації із землеустрою вимогам земельного законодавства;

- посилання експерта на відсутність рішення про затвердження технічної документації не заслуговують на увагу, оскільки відсутність рішення про затвердження технічної документації є підставою для надання висновку про невідповідність чи не затвердження технічної документації у встановленому законодавством порядку.

Суд, надавши оцінку експертному висновку №1428/19-22 від 31.08.2020 року, проаналізувавши його на загальних підставах у сукупності із іншими наявними у справі доказами, вважає твердження позивача про те, що поданий за результатами проведеної комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою висновок експерта не є повним та є суперечливим, оскільки експерт не надав відповіді на усі поставлені питання, хибними та такими, що не відповідають встановленим у справі обставинам, з огляду на те, що:

- щодо питання відсутності у досліджуваній технічній документації рішення про її затвердження, що, на думку позивача, є підставою для надання експертом висновку про невідповідність чи не затвердження технічної документації у встановленому законодавством порядку, то наведене спростовується встановленим під час розгляду даної справи фактом відсутності такого рішення Теребовлянської міської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,6959 га., кадастровий номер 3125010100:03:003:1063, що знаходиться в м. Теребовля по вул. Паращука, 7, який підтверджується сторонами (в тому числі позивачем як представником даного органу місцевого самоврядування). Відповідно надати оцінку його (рішення) вимогам земельного законодавства, а також іншим вимогам нормативних документів з питань землеустрою та землекористування, судовий експерт не міг, зазначивши про це п. 1 Висновку: “надати висновок стосовно відповідності затвердження розробленого примірника Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Теребовлянському районному споживчому товариству для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в межах населеного пункту м. Теребовля на території Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області за адресою: м. Теребовля, вул. Паращука, 7 вимогам земельного законодавства, а також іншим вимогам нормативних документів з питань землеустрою та землекористування – не вбачається за можливе, у зв`язку відсутністю серед матеріалів наданого примірника Технічної документації та справи відомостей про затвердження даної документації” (п. 1 Висновку експерта №1428/19-22 від 31.08.2020р.).

- щодо твердження позивача про те, що висновок №1428/19-22 від 31.08.2020 року не містить відповіді на питання відповідності затвердження технічної документації із землеустрою вимогам земельного законодавства, то згідно Висновку наданий на дослідження примірник Технічної документації із землеустрою за складом не в повній мірі відповідає вимогам ст.55 Закону України «Про землеустрій», а саме встановлена відсутність наступних матеріалів :

- згода органу уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою комунальної форми власності;

- матеріали польових топографо-геодезичних робіт (ст.ст. 12-13 Висновку) .

Водночас, експертом зазначено, що при дослідженні наданого для дослідження примірника Технічної документації не відповідностей вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування за змістом та правилами оформлення землевпорядної документації, які впливають на результати заходів, передбачених цими документаціями із землеустрою - не виявлено. При цьому, експертом зауважено, що Перелік обмежень та обтяжень у використанні земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, а також акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, згідно із матеріалами Технічної документації, містять підписи (посвідчені підписом) голови Теребовлянської міської ради (ст. 13 , п. 1 Висновку експерта №1428/19-22 від 31.08.2020р.).

З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що хоча Технічна документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Теребовлянському районному споживчому товариству для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в межах населеного пункту м. Теребовля на території Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області за адресою: м. Теребовля, вул. Паращука, 7 за складом не в повній мірі відповідає вимогам ст.55 Закону України «Про землеустрій», однак, з огляду на встановлену висновком комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою відсутність зміни цільового призначення досліджуваної земельної ділянки за результатами розробленої технічної документації із землеустрою, зміни конфігурації землі, порушення фактичного користування земельною ділянкою і порушення меж земельних ділянок суміжних землекористувачів, а також накладення земельних ділянок, зміни конфігурації досліджуваної земельної ділянки та збільшення повноважень землекористувача, підстав вважати її (Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовлену відповідачем у 2016 році) такою, що не відповідає вимогам земельного законодавства, що мало наслідком здійснення незаконних реєстраційних дій, суд не вбачає.

Крім того, суд критично оцінує посилання позивача, як на підставу заявленого позову, на факт відсутності згоди Теребовлянської міської ради, як власника вказаної ділянки, шляхом прийняття рішення на надання дозволу на відновлення меж/про затвердження технічної документації на землю, яка стала підставою для її реєстрації в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі прав, з огляду на встановлені у справі обставини про те, що така земельна ділянка вже передана у постійне користування Теребовлянському районному споживчому товариству на підставі рішення сесії Теребовлянської міської ради народних депутатів від 08.12.2000 № 22, право постійного користування якого посвідчено державним актом на право постійно користування землею серії І-ТР № 001696, тобто є сформованою у межах, визначених цим Державним актом, ще у 2001 році і, відповідно, встановлення чи відновлення меж цієї земельної ділянки не відбувається.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтями 78, 79 Кодексу передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому слід зазначити, що обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч.4 ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З урахуванням викладеного вище, фактичних обставин справи, судом встановлено відсутність правових підстав для звільнення Теребовлянським районним споживчим товариством земельної ділянки площею 0,6956 га, кадастровий номер 6125010100:03:003:1063, що знаходиться за адресою – м Теребовля, вул. Паращука, 7, з цільовим призначенням: 03.07 "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі", а також для скасування державної реєстрації даної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером : 6125010100:03:003:1063 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 1208134361250 і номером запису про інше речове право - 19667376, а відтак і відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст рішення складено та підписано 31.12.2020.

Суддя Н.М. Бурда