Рішення № 93961119, 18.12.2020, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 грудня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/521/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участі секретаря судового засідання Гримак Л.П.

розглянув матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6

до Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", 46016, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Київська, буд. 3а

про стягнення 25 543 грн. 91 коп., з яких: 18 113,88 грн. пені, 3 518,86 грн. 3% річних, 3 911,17 грн. інфляційні втрати.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося із позовом до Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" про стягнення 25 543 грн. 91 коп., з яких: 18 113,88 грн. пені, 3 518,86 грн. 3% річних, 3 911,17 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 10.08.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 08.09.2020р. Сторони повідомлені про дату та час судового засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідач подав клопотання №524/03 від 29.09.2020р. про відкладення розгляду справи, у зв`язку із захворюванням на коронавірусну інфекцію представника підприємства.

Ухвалою суду від 08.09.2020р. відкладено розгляд справи на 29.09.2020р., а в судовому засіданні 29.09.2020р. постановлено ухвалу про оголошення перерви на 23.10.2020р., яку занесено у протокол судового засідання з врахуванням клопотання відповідача про захворювання на коронавірусну інфекцію представника підприємства Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали суду від 08.09.2020р.); представник позивача, який був присутній у судовому засіданні 29.09.2020р. в режимі відеоконференції (поза межами приміщення суду) повідомлений під звукозапис, а відповідач - ухвалою суду від 29.09.2020р.

Відповідач подав клопотання №606/03 від 22.10.2020р. (вх. 7537 від 23.10.2020р.) про відкладення розгляду справи, у зв`язку із захворюванням на гостру респіраторну вірусну інфекцію уповноваженого представника підприємства та відзив на позовну заяву №605/03 від 22.10.2020р. (вх. 7538 від 23.10.2020р.), з доказом направлення позивачу.

У судовому засіданні 23.10.2020р. постановлено ухвалу про оголошення перерви до 20.11.2020р., а 20.11.2020р. відкладено розгляд справи на 18.12.2020р. Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Позивач подав клопотання №3915/4126-20 від 15.12.2020р. (вх №9264 від 16.12.2020р.) про розгляд справи без участі представника позивача у зв`язку із запровадженням карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID19» та підтримав позовні вимоги у повному обсязі. На обґрунтування позовних вимог посилається на належне виконання позивачем умов Договору постачання природного газу №8454/1718-БО-30 від 20.09.2017р., підтвердженням чого є акти приймання – передачі природного газу, поставленого за період жовтень 2017р. – березень 2018р.та проведення відповідачем оплати з порушенням строків передбачених умовами договору За порушення грошових зобов`язань відповідач повинен згідно чинного законодавства, на вимогу кредитора, сплатити суму нарахованих інфляційних відрахувань, 3% річних та пені.

На спростування твердження відповідача про здійснення розрахунків шляхом використання рахунків зі спеціальним режимом використання та, як наслідок, усунення відповідача від можливості впливати на виконання умов договору, зазначив, що такі не відповідають умовам договору та законодавчо не закріплені, оскільки відповідно до до п. 6.1 Договору оплата здійснюється грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.Щодо клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій заперечив, так як зменшення розміру пені суперечить принципам розумності, справедливості, добросовісності, що призводить до зловживання з боку боржника, та останнім не надано доказів, які дають підстави для зменшення розміру пені виходячи з інтересів сторін, а також посилання відповідача на відсутність у нього необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань. При цьому, позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 21.02.2018р. у справі №910/16072/16, від 17.04.2018р. у справі №918/1395/15, від 21.11.2019р. №902/517/18, від 04.05.2018р. №908/1453/14, від 12.06.2018р. №922/1010/16.

Відповідач не заперечує проведення платежів з порушенням строків встановлених умовами Договору постачання природного газу №8454/1718-БО-30 від 20.09.2017р., на причини несвоєчасного виконання зобов`язань посилається на те, що природний газ, що постачається за договором укладеним між сторонами, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями. Оплата за поставлений природний газ здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, оплата шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється. У зв`язку з тим, що підприємство не повністю отримувало оплату за вироблену теплову енергію від споживачів, утворилася заборгованість за отриманий газ. Також, зазначив, що підприємство уклало договір банківського рахунку з уповноваженим банком, який здійснював перерахування коштів, які надходять на спеціальні рахунки, відкриті підприємством, згідно з реєстром нормативів перерахування коштів, що затверджується Комісією (яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014р. №217 “Про затвердження порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на кого покладено спеціальні обов`язки”) до 12 години кожного банківського дня на рахунки гарантованого постачальника Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”. Просить зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій, на підставі ст. 233 ГК України, та враховуючи, що позивачу відомий порядок та методи перерахування коштів за спожитий газ відповідно до встановлених законодавством вимог.

На підтвердження важкого фінансового стану підприємства надав Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 30 вересня 2020р. та Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2020р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представника позивача, судом встановлено:

- між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №226 від 06.03.2019 перейменовано в Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") (далі – Постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" (далі – Споживач), керуючись Законом України “Про ринок природного газу”, Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єкти ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017р. №187 (далі – Положення) та іншими нормативно-правовими актами, укладено 20.09.2017р. Договір постачання природного газу №8454/1718-БО-30 з врахуванням Додаткових угод №1 від 11.01.2018р., №2 від 06.04.2018р. (далі – Договір).

Відповідно до умов Договору сторони взяли на себе зобов`язання:

- природний газ, що постачається за договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями. Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017р. по 31 березня 2018р. природний газ обсягом до 211 тис. куб. метрів та з 01 квітня 2018р. по 31 травня 2018р. - природний газ обсягом до 12 тис. куб. метрів у тому числі за місяцями (тис. куб. метрів): жовтень 2017р. – 13; листопад 2017р. – 37; грудень 2017р. – 42; січень 2018р.– 50; лютий 2018р. - 39; березень 2018р. - 30; квітень 2018р. – 12 , а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах договору (п.п. 1.2, 2.1 Договору);

- приймання-передача природного газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформляється актом приймання-передачі (п. 3.1 Договору);

- ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором на дату його укладання становить 7907,20 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20 %, усього до сплати разом – 9488,64 грн. (п. 5.2 Договору);

- оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 Договору);

- сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначення платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Оплата за природний газ здійснюється таким чином:

1) Споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений Постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на Споживача станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання";

2) в будь-якому випадку, Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 Договору – в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу;

3) з поточного рахунка Споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений Постачальником Споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на Споживача станом на 30 вересня 2015 року не поширювалася дія статті 19-1Закону України "Про теплопостачання" в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання;

4) шляхом зарахування Постачальником коштів, що надійшли від Споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості – за наявності заборгованості у Споживача за договором (п.п. 6.2, 6.3 Договору);

- у разі прострочення Споживачем оплати згідно пункту 6.1 Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 8.2 Договору);

- строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років (п. 10.3 Договору);

- згідно п. 12.1 Договору, такий набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017р. по 31 травня 2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Постачальник, на виконання умов Договору, протягом жовтня 2017 – березня 2018 року поставив Споживачу природний газ в кількості 173,045 тис. куб. м. на загальну суму 1 641 961,71 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2017р. в обсязі 11,197 тис. куб. м на суму 106244,30 грн., від 30.11.2017р. в обсязі 34,275 тис. куб. м на суму 325 223,14 грн., від 31.12.2017р. в обсязі 35,743 тис. куб. м на суму 339152,46 грн., від 31.01.2018р. в обсязі 40,280 тис. куб. м на суму 382202,42 грн., від 28.02.2018р. в обсязі 34,340 тис. куб. м на суму 325839,90 грн., від 31.03.2018р. в обсязі 17,210 куб. м на суму 163299,49 грн., які підписані представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками сторін Договору.

Відповідачем повністю здійснено оплату за поставлений природний газ з порушенням строків оплати , що підтверджується довідкою по операціях за Договором №8454/1718-БО-30 від 20.09.2017р. з 01.09.2017р. по 31.01.2020р., який підписаний заступником головного бухгалтера позивача та скріплено печаткою товариства .

Позивачем за порушення строків виконання грошових зобов`язань нараховані пеня, три проценти річних та інфляційні втрати, які просить стягнути з відповідача .

Суд, на підставі ст. 86 ГПК України, оцінивши подані докази, наведені в процесі розгляду справи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково. При цьому, суд виходив із наступного:

- укладений між сторонами договір, за своєю правовою природою є договором поставки, порядок виконання якого регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі ГК України).

- до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України);

- відповідно до ст. 655 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст. 265 ГК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

- покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ст. 692 ЦК України);

- відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст.ст. 202 - 205 ГК України, ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що за поставлений газ проведена повна оплата у розмірі 1 641 961,71 грн. з пропуском встановленого договором терміну, а саме не до 25-го числа наступного за місяцем поставки (за природній газ поставлений за період жовтень 2017р. – березень 2018р.).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачені ст. 625 ЦК України, втрати пов`язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, тому дані платежі не є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання і не відносяться до санкцій.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", а також листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України.

Передбачений сторонами розмір відповідальності за порушення грошового зобов`язання у п. 8.2 Договору відповідає вищезазначеним нормам чинного законодавства.

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", перевіривши на відповідність нараховані позивачем на прострочену суму боргу 3% річних, встановив правомірність таких нарахувань на суму 3 518,86 грн., які підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені.

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", перевіривши на відповідність нараховані позивачем на прострочену суму боргу інфляційні нарахування, встановив їх правомірність в розмірі 3911,17 грн. інфляційних втрат, які підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені.

Щодо заявленої суми пені – 18113,88 грн., то суд, керуючись вищезазначеними нормами законодавства , перевіривши на відповідність розрахунок суми заявлених позивачем позовних вимог, встановив правомірність її нарахування.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про зменшення пені, вважає за можливе задовольнити його. При цьому, суд виходив із наступного.

За приписами ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. В даному випадку береться до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначена норма ГК України кореспондується з ч. 3 ст. 551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

З матеріалів справи та пояснень представника відповідача вбачається наявність наступних підстав для зменшення розміру пені:

- відповідачем кошти були перераховані постачальнику на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання у відповідності до вимог Порядку №217 від 18.06.2014р., а тому відповідач не міг самостійно впливати на порядок оплати послуг з постачання природного газу, що надавались йому на підставі Договору постачання природного газу №8454/1718-БО-30 від 20.09.2017р., оскільки у даному випадку, у відповідача була відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за природний газ, а всі кошти, які надходять на рахунок споживача, уповноваженим банком самостійно розподіляються згідно з затвердженим постановами НКРЕП алгоритму та перераховуються на рахунок позивача;

- відповідно до Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 30 вересня 2020 року та Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2020 року, у Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" поточні зобов`язання всього складають – 34369 тис. грн. (за попередній аналогічний період 37891тис.грн.), збиток – 8107 тис.грн. (за попередній аналогічний період -5 161 тис. грн.).

Виходячи із матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, співмірності належних до сплати відповідачем штрафних санкцій і суми заборгованості та ступеня вини відповідача у виникненні спору, враховуючи, що заборгованість виникла через важкий фінансовий стан підприємства, а також те, що позивач не надав суду доказів на підтвердження понесених збитків по Договору поставки, суд вважає за можливе зменшити суму пені на 50%, та стягнути 9056,94 грн., а в решті суми пені – відмовляє.

Судовий збір у розмірі 2102,00 грн., згідно ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

У разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено (правова позиція викладена у п. 4.3 чинної постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Cтягнути з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради “Тернопільтеплокомуненерго”(вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, 46016, ідентифікаційний код – 03353590) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код – 20077720) 9056 (дев`ять тисяч п`ятсот шість) грн. 94 коп. пені, 3518 (три тисячі п`ятсот вісімнадцять) грн. 86 коп. 3% річних , 3911 (три тисячі дев`ятсот одинадцять) грн. 17 коп. інфляційних втрат та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Тернопільської області.

Повне рішення складене 28 грудня 2020р.

Суддя М.С. Стадник