Рішення № 93961108, 23.12.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.2020 Справа № 920/860/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участю секретаря судового засідання Галашан І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/860/20 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумипродресурс 2009» Сумської міської ради (40010, м. Суми, вул. Заводська, 1, код 36437535),

до відповідача: Комунального підприємства Сумської обласної ради «Паливкомуненерго» (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2, ідентифікаційний код 38522721),

про стягнення 311 000 грн.

Представники сторін у судове засідання не прибули.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся позивач із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 24.04.2020 у сумі 311 000 грн, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.08.2020 відкрито провадження у справі № 920/860/20 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.10.2020,10:30.

Ухвалою від 29.10.2020 постановлено відкласти підготовче засідання у справі № 920/860/20 на 03.11.2020, 12:00.

Разом з тим, відповідно до наказу В.о. голови Господарського суду Сумської області від 26.10.2020 № 113г «Про підготовку суддів», суддю Джепу Ю.А., у період з 02.11.2020 по 06.11.2020 увільнено від виконання основної роботи у зв`язку із її участю в підготовці суддів місцевих загальних, господарських судів, яка проводитиметься Національною школою суддів України.

Згідно з ч. 13 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Таким чином, у зв`язку з увільненням від виконання основної роботи в період з 02.11.2020 по 06.11.2020 головуючого судді Джепи Ю.А., враховуючи принцип незмінності складу суду, передбачений ч. 13 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, та положення ч. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, розгляд даної справи, призначеної на 03.11.2020, 12:00 не відбудеться та призначається судом на іншу дату.

Ухвалою від 29.10.2020 постановлено призначити підготовче засідання у справі № 920/860/20 на 24.11.2020, 10:00 з повідомленням учасників справи

30.10.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позов б/д, б/н, відповідно до якого останній зазначає, що відповідачем не порушено умов договору, оскільки у договорі не встановлено чітко визначеного моменту повернення коштів за договором та позивачем не було заявлено письмових вимог щодо їх повернення, а тому, у задоволенні позову просить відмовити.

24.11.2020 від представника позивача на виконання вимог судової ухвали від 20.10.2020 надійшло клопотання б/д, б/н про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження сплати відповідачем 676 000 грн за договором безвідсоткової фінансової допомоги від 24.04.2019.

Ухвалою від 24.11.2020 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 920/860/20 до судового розгляду по суті. Призначити розгляд справи № 920/860/20 по суті в судове засідання на 23.12.2020, 10:30.

Представники сторін у судове засідання 23.12.2020 не з`явилися, про час, дату і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

23.12.2020 від представника позивача надійшло клопотання від 23.12.2020 № б/н про проведення судового засідання, призначеного на 23.12.2020, без участі представника позивача.

Згідно зі статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання вимог статті 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у цій справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.

24.04.2019 між КП Сумської обласної ради «Паливокомуненерго» Позивач та/або Відповідач) та ТОВ «Суми-Продресуарс-2009» (далі Кредитор або Позивач) був укладений договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги далі- Договір).

Відповідно до положень пункту 1.1. Договору Кредитор надає Позичальнику безвідсоткову фінансову поворотну допомогу, а останній зобов`язується використати таку допомогу і вчасної повернути її Кредиторові .

Згідно із пунктом 3.1 Договору, сума фінансової допомоги за цим договором становить 1 000 000, 00 грн.

На виконання умов Договору Кредитором було здійснено перерахування на поточний рахунок Позичальника грошових коштів, як поворотної фінансової допомоги за наступними платіжними дорученнями:

- № 3065 від 25.04.2019 - 200 000.00 грн;

- № 3066 від 25.04.2019 - 100 000.00 грн;

- № 3067 від 25.04.2019 - 100 000.00 грн;

- №3070 від 26.04.2019 - 100 000.00 грн;

- №3071 від 26.04.2019 - 100 000.00 грн;

- № 3075 від 26.04.2019 - 100 000.00 грн;

- № 3076 від 26.04.2019 - 100 000.00 грн;

- №3078 від 02.05.2019 - 100 000.00 грн;

- № 3320 від 03.26.04.2019 - 50 000.00 грн;

- № 3327 від 04.07.2019 - 37 000.00 грн.

Всього 987 000,00 (дев`ятсот вісімдесят сім тисяч) гривень (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи.)

Положеннями пунктів 5.1., 5.3. Договору передбачено, що строк використання фінансової допомоги Позичальником встановлюється до 31.12.2019. Позичальник зобов`язаний повернути фінансову допомогу кредитору у повному розмірі до 31.12.2019.

В порушення вимог договору, відповідач у строки встановлені Договором не повернув у повному обсязі наданої йому поворотної фінансової допомоги, здійснивши лише часткове перерахування коштів на рахунок Товариства - у розмірі 676 000.00 (шістсот сімдесят шість тисяч) гривень, що підтверджується випискою по рахунку від 11.11.2020, доданою позивачем до клопотання про долучення документів до матеріалів справи (від 24.11.2020 вх. 10354/20), а тому, станом на 20.08.2020, сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором про надання фінансової допомоги становить 311 000,00 грн. (987 000,00 грн. - 676 000,00 грн.)

Представником відповідача жодних доказів оплати заборгованості перед позивачем за Договором про надання фінансової допомоги суду не надано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю цивільно-правовою природою договір поворотної фінансової допомоги є договором позики.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позика) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями пунктів 5.1., 5.3. Договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути фінансову допомогу кредитору у повному розмірі до 31.12.2019, а тому суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо відсутності у договорі чітко визначеного моменту повернення коштів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 цього ж Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт отримання відповідачем від позивача поворотної безвідсоткової фінансової допомоги підтверджується платіжними дорученнями: № 3065 від 25.04.2019 - 200 000.00 грн; № 3066 від 25.04.2019 - 100 000.00 грн; № 3067 від 25.04.2019 - 100 000.00 грн; №3070 від 26.04.2019 - 100 000.00 грн; №3071 від 26.04.2019 - 100 000.00 грн; № 3075 від 26.04.2019 - 100 000.00 грн;№ 3076 від 26.04.2019 - 100 000.00 грн; №3078 від 02.05.2019 - 100 000.00 грн; № 3320 від 03.26.04.2019 - 50 000.00 грн; № 3327 від 04.07.2019 - 37 000.00 грн., які в сумі становлять 987 000,00 грн, з яких: 676 000,00 грн повернуті відповідачем.

Таким чином залишок заборгованості становить 311 000,00 грн.

Проте, в порушення умов укладеного між сторонами договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач у визначений договором строк, а саме - до 31.12.2019, як визначено п. 5.1. та 5.3. поворотну фінансову допомогу в повному обсязі не повернув, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи наведені обставини, зокрема те, що факт отримання відповідачем від позивача поворотної безвідсоткової фінансової допомоги повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідач доказів сплати заборгованості не подав, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 311 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню частково з урахуванням вищевикладеного.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України судовий збір в сумі 4 665,00 грн покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Сумської обласної ради «Паливкомуненерго» (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2, ідентифікаційний код 38522721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумипродресурс 2009» Сумської міської ради (40010, м. Суми, вул. Заводська, 1, код 36437535) заборгованість за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги в сумі 311 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 4 665, 00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 30 грудня 2020 року.

Суддя Ю.А. Джепа