Ухвала суду № 93960880, 28.12.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

28 грудня 2020 року Справа № 915/1567/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,

розглянувши матеріали заяви

боржника: ОСОБА_1

(РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, -

встановив:

22.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою б/н від 21.12.2020 (вх. № 16446/20) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у якій просить суд прийняти заяву до розгляду, відкрити провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ст. 115-116 Кодекс України з процедур банкрутства та призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Козлова В.О.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1567/20 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.

Дослідивши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, суд встановив, що остання підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі – Кодекс).

Відповідно до преамбули, цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 113 Кодексу встановлено, що відносини, пов`язані з провадженням у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією. Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу. На виконання вказаного припису заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність долучено заяву (згоду) арбітражного керуючого Козлова В.О. на участь у справі, однак, додатки, додані до заяви арбітражного керуючого засвідчені з використанням факсимільного відтворення підпису арбітражного керуючого Козлова В.О., що суперечить приписам ч.ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України, згідно яких письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Законодавством встановлено, що копії письмових доказів, які подаються суду, оформлюються відповідно до вимог п. 5.27 “Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ4163-2003”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, згідно якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Згідно ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частина 1 ст. 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, суд вважає, що Вальчевським не виконано приписів п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства щодо надання разом із заявою про відкриття провадження у справі заяви арбітражного керуючого про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Окрім зазначеного, заявником не додано до заяви відомостей щодо стану виконавчого провадження 57868684 з примусового виконання виконавчого № 814/626/18 від 12.09.2018.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.ч. 3,4 ст.174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до змісту п.5 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 2, 37, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 12, , 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 від 21.12.2020 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.

2. Встановити заявнику 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви.

3. Роз`яснити заявнику, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявникові згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.

4. Разом з даною ухвалою надіслати боржнику акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2020 на 1 (одному) арк.

5. Копію ухвали надіслати заявникові.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Давченко