Рішення № 93960845, 23.12.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020 справа № 914/1014/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судових засідань Толочко І.І. розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ-ЕКО», село Грушвиця Перша, Рівненський район, Рівненська область,

до відповідача: Приватного підприємства «НТА-НЕЗАЛЕЖНЕ ТЕЛЕВІЗІЙНЕ АГЕНТСТВО», м. Львів,

про визнання недостовірною інформації, поширеної 29 листопада 2019 р. у відеосюжеті «Теорія правди», зобов`язання спростування недостовірної інформації

За участі представників:

Від позивача : Волошин Ілля Васильович - адвокат,

Від відповідача : Керод Роман Петрович - адвокат.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМ-ЕКО», село Грушвиця Перша, Рівненський район, Рівненська область, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Позивач у позовній заяві просить: « 1. Визнати недостовірною інформацію, поширену 29 листопада 2019 року у відеосюжеті «Теорія правди» від 29 листопада 2019 року Приватним підприємством «НТА-Незалежне телевізійне агентство» про те, що:

- «... на вулиці Городоцькій та Ангарній підрядником виступала одна й та ж сама рівненська компанія «АРМ-ЕКО», всюди мешканці не задоволені роботою ліфтів, ба більше, через постійні поломи побоюються ними користуватися...»;

- «... ще влітку Національна поліція розпочала розслідування, яке стосується недостовірних даних у актах прийому-передачі виконаних робіт по заміні ліфтів у понад десяти будинках. В даних махінаціях підозрюють компанію «АРМ-ЕКО»...»;

- «... нагадаємо, «АРМ-ЕКО» проводила заміну підіймачів на тридцяти об`єктах, і вже зараз левова частка із них постійно ламається...»;

- «... у минулому році «АРМ-ЕКО» зупинила роботу 65 ліфтів в рідному місті, бо згадало, що колишня компанія-управитель винна їм 2,5млн.грн. Це начебто пеня за невчасну сплату і все прописано у додатковій угоді...»;

- «... через цей скандал із сумнівною додатковою угодою у Рівному з «АРМ-ЕКО» розірвали більшість договорів на обслуговування підіймачів...»;

- «... цікаво, що вже наші львівські чиновники попри зовсім свіжу кримінальну справу, яка зараз в суді, продовжили видавати підряди рівненській фірмі..»;

- «... що ми маємо у результаті: понад 30 підрядів на заміну ліфтів вартістю понад 33 млн. грн. львівські райдержадміністрації віддали скандальній компанії «АРМ-ЕКО». Працюючи на львівському ринку менше ніж два роки, фірма встигла стати фігурантами розслідування правоохоронців. Втюхати на не то старе, не то нове обладнання, яке постійно ламається, а наші чиновники наче сліпі кошенята, заплющивши очі, підписують нові угоди з «АРМ-ЕКО», і схоже, що життя та безпека львів`ян - це останнє, що їх хвилює...»;

- «... була ухвала суду про вилучення документів по «АРМ-ЕКО» та «АСТРА» стосовно якості виконання робіт»;

- «... якщо «АРМ-ЕКО» та «АСТРА» стали відомі через свої махінації та неналежне виконання ремонтних робіт, то франківську компанію «ПОРТАЛ» представляють як зразкову...»;

- «... дуже складно вірити у безпечність таких підіймачів, коли підрядник видає старі двигуни за нові ...», - недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права Товариства з обмеженою відповідальністю “АРМ-ЕКО” на недоторканність ділової репутації.

2. Зобов`язати Приватне підприємство «НТА-Незалежне телевізійне агентство» спростувати протягом тижня з дня набрання рішенням суду законної сили недостовірну інформацію аналогічним способом - шляхом поширення через мережу Інтернет, а саме сторінку офіційного інтернет-сайту приватного підприємства «НТА-Незалежне телевізійне агентство» інформації у відеоролику «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ» наступного змісту: інформація, поширена 29 листопада 2019 року Приватним підприємством «НТА-Незалежне телевізійне агентство» у відеосюжеті «Теорія правди» від 29 листопада 2019 року є такою, що не відповідає дійсності, а тому інформацію про те, що:

- «... на вулиці Городоцькій та Ангарній підрядником виступала одна й та ж сама рівненська компанія «АРМ-ЕКО», всюди мешканці не задоволені роботою ліфтів, ба більше, через постійні поломи побоюються ними користуватися...», - вважати недостовірною,

- «... ще влітку Національна поліція розпочала розслідування, яке стосується недостовірних даних у актах прийому-передачі виконаних робіт по заміні ліфтів у понад десяти будинках. В даних махінаціях підозрюють компанію «АРМ-ЕКО»...», - вважати недостовірною,

- «... нагадаємо, «АРМ-ЕКО» проводила заміну підіймачів на тридцяти об`єктах, і вже зараз левова частка із них постійно ламається...», - вважати недостовірною,

- «... у минулому році «АРМ-ЕКО» зупинила роботу 65 ліфтів в рідному місті, бо згадало, що колишня компанія-управитель винна їм 2,5млн.грн. Це начебто пеня за невчасну сплату і все прописано у додатковій угоді...», - вважати недостовірною,

- «... через цей скандал із сумнівною додатковою угодою у Рівному з «АРМ-ЕКО» розірвали більшість договорів на обслуговування підіймачів...», - вважати недостовірною.

- «... цікаво, що вже наші львівські чиновники попри зовсім свіжу кримінальну справу, яка зараз в суді, продовжили видавати підряди рівненській фірмі...», - вважати недостовірною,

- «... що ми маємо у результаті: понад 30 підрядів на заміну ліфтів вартістю понад 33 млн. грн. львівські райдержадміністрації віддали скандальній компанії «АРМ-ЕКО». Працюючи на львівському ринку менше ніж два роки, фірма встигла стати фігурантами розслідування правоохоронців. Втюхати на не то старе, не тонове обладнання, яке постійно ламається, а наші чиновники наче сліпі кошенята, заплющивши очі, підписують нові угоди з «АРМ-ЕКО», і схоже, що життя та безпека львів`ян - це останнє, що їх хвилює...», - вважати недостовірною,

- «... була ухвала суду про вилучення документів по «АРМ-ЕКО» та «АСТРА» стосовно якості виконання робіт», - вважати недостовірною.

- «... якщо «АРМ-ЕКО» та «АСТРА» стали відомі через свої махінації та неналежне виконання ремонтних робіт, то франківську компанію «ПОРТАЛ» представляють як зразкову...», - вважати недостовірною,

- «... дуже складно вірити у безпечність таких підіймачів, коли підрядник видає старі двигуни за нові ...», - вважати недостовірною.

Крім цього, Позивач просить стягнути з Відповідача 4204 грн. судового збору та 23370 грн. правничої допомоги.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач як на правове обґрунтування позовних вимог посилається на норми ст.ст. 32, 34, 62, 68 Конституції України, ст.ст. 3, 91, 94, 200, 201, 277 ЦК України, ст. 34 ГК України, ст.ст. 1, 4, 5, 7, 30 Закону України «Про інформацію».

Наведену вище інформацію Позивач вважає недостовірною та неправдивою.

Позивач стверджує, що ані Товариство, ані Львівська міська рада, ані районна адміністрація Львівської міської ради, не отримували скарг від мешканців вулиць Городоцької та Ангарної стосовно роботи ліфтів, які встановлено Позивачем.

Ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.07.2019 р. у справі № 461/4272/19 стосувалась надання тимчасового доступу до речей та документів, які становлять охоронювану законом таємницю. Підозри про вчинення кримінальних правопорушень службовими особами ТзОВ «Арм-Еко» у період часу з 2017 р. по 2019 р. не оголошувалися.

Позивач не зупиняв роботу 65 ліфтів у місті Рівне. У джерелах, на які посилається Відповідач, не йдеться про борги у розмірі 2,5 млн. грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.05.2019 р. у справі № 918/207/19, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ТзОВ «Арм-Еко» до ТОВ «Рівне Дім Сервіс» про стягнення 595468,58 грн.

Ухвала господарського суду Рівненської області від 12.03.2019 р. у справі № 918/150/19 не доводить тієї обставини, що у Рівному з Позивачем розірвали більшість договорів на обслуговування підіймачів.

Листом від 21.01.2020 р. Заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області підтверджується та обставина, що кримінальні провадження щодо вчинення Позивачем або службовими особами Позивача кримінально караних дій не розпочинались.

Стислий виклад позиції Відповідача.

Відповідач у відзиві на позов (а.с. 197-201) просить відмовити у позові повністю за безпідставністю.

Відповідач вважає, що авторами проекту є Катерина Широкопояс, журналісти: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Дані про власника веб-сайта в матеріалах справи відсутні. Позов пред`явлено до неналежного відповідача.

Відповідач посилається на те, що відповідно до частин 1 та 2 статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Відповідач посилається на практику Європейського суду з прав людини, викладену у його рішеннях у справах «Торгіерсон проти Ісландії», «Лінгенс проти Австрії», «Прагер і Обершлік проти Австрії» та інших, щодо права журналістів на оціночні судження, свободу висловлювань, свободу вираження поглядів та відтворення висловлювань інших осіб.

Відповідач доводить, що розповсюджена інформація з посиланням на першоджерело не є порушенням норм чинного законодавства України.

У судових засіданнях представник Відповідача також посилався на порушення Позивачем строку, встановленого ч. 3 ст. 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Аргументи Позивача, викладені у поясненнях від 26.10.2020 р., письмових поясненнях від 21.12.2020 р. та у заключному слові від 23.12.2020 р.

Позивач посилається на те, що спірну інформацію поширено у мережі Інтернет. З поширеної інформації неможливо встановити персональні дані авторів (повне ім`я автора), їх місцепроживання. Тому Позивач визначив Відповідачем власника ресурсу, за допомогою якого відбулось розповсюдження інформації.

Позивач посилається на те, що норми Закону України «Про телебачення і радіомовлення» не поширюються на спірні правовідносини, оскільки недостовірну інформацію відповідачем розповсюджено на Інтернет-каналі, а не по телебаченню.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.05.2020р. позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 25.05.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено зійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 06.07.2020 р.

Підготовче засідання у справі відкладалось з підстав, зазначених в ухвалах суду від 06.07.2020р. та 03.08.2020р.

31.08.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу №914/1014/20 до судового розгляду по суті на 28.09.2020 р.

Судове засідання з розгляду справи по суті відкладалось з підстав, зазначених в ухвалах суду від 28.09.2020р., 07.10.2020р., 28.10.2020р.

Ухвалою суду від 07.10.2020 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника Відповідача, яке викладено в п.1 прохальної частини заяви по суті справи, поданої суду 06.10.2020р.

В судових засіданнях 16.11.2020р., 02.12.2020р. та 14.12.2020р. судом оголошувались перерви до 02.12.2020р., 14.12.2020р. та 23.12.2020р. відповідно, про що відображено у наявних у матеріалах справи протоколах судових засідань.

Крім цього, ухвалами суду від 16.06.2020р., 03.08.2020р. та 21.12.2020 р. задовольнялись клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “АРМ-ЕКО” про участь у судових засіданнях 06.07.2020р., 31.08.2020р. та 23.12.2020р. в режимі відеоконференції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коранавірусу COVID-19", на всій території України з 12.03.2020 р. встановлено карантин, який продовжувався та триває і на даний час.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020 р., який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ X “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

У зв`язку з набранням чинності 17.07.2020 р. Законом України від 18.06.2020 р., суд, починаючи з 17.07.2020 р., при здійсненні судочинства, керується зміненою цим Законом редакцією п.4 розділу X “Прикінцеві положення” ГПК України, яка не передбачає автоматичного продовження на строк дії карантину процесуальних строків без подання особою відповідної заяви.

Мотивувальна частина рішення.

Враховуючи зміст позовної заяви, заявлених позивачем позовних вимоги та заперечень Відповідача, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування того, що Відповідач є належним Відповідачем у справі, що поширена Відповідачем інформація дійсно є такою як стверджує Позивач, що поширення Відповідачем цієї інформації порушує права Позивача, що Відповідач має обов`язок спростувати цю інформацію. Учасник справи, який має протилежний процесуальний інтерес, зобов`язаний спростувати факти існування наведених обставин.

Вичерпний перелік доказів, якими Позивач та Відповідач підтверджують наявність кожної з обставин, яка є предметом доказування у справі, зазначено Позивачем та Відповідачем в додатках до позовної заяви і відзиву.

Суд визнає встановленими, з огляду на вірогідність наявних у матеріалах справи доказів, такі обставини, що є предметом доказування у справі.

У мережі Інтернет, 30.11.2019 р., поширено інформацію, яку просить спростувати Позивач. Вказану інформацію розміщено веб-сайті http://www.nta.ua з поміткою «Про нас: © ПП «НТА - Незалежне телевізійне агентство» Усі права захищені. При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів з сайту, відкрите гіперпосилання на сайт "Телеканалу НТА" www.nta.ua є обов`язкове.». Інформацію, проти якої заперечує Позивач, викладено у відеосюжеті, розміщеному під рубрикою: Наші проекти. Проект: Теорія правди. Назва: « ІНФОРМАЦІЯ_1 ?». Шлях електронного доступу: http://www.nta.ua/category/projects/pravda-investigation/. Відео сюжет можна переглянути за посиланням: http://www.nta.ua/%d0%ba%d1%83%d0%b4%d0%b8-%d0%b4%d1%96%d0%b2%d0%b0%d1%8e%d1%82%d1%8c%d1%81%d1%8f-%d0%ba%d0%be%d1%88%d1%82%d0%b8-%d0%b2%d0%b8%d0%b4%d1%96%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d1%96-%d0%bd%d0%b0-%d0%bc%d0%be%d0%b4%d0%b5/.

Таким чином, позивач допустив помилку у даті поширення інформації, яку він просить спростувати та визнати такою, що порушує його особисті немайнові права. Суд, у присутності учасників справи, оглянув згаданий вище сюжет у судових засіданнях, заслухавши доводи та заперечення сторін. Позивач підтвердив, що саме про цей сюжет та викладену у ньому інформацію, ідеться у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а поширена Відповідачем інформація є недостовірною, підлягає спростуванню та є такою, що порушує право Позивача на недоторканність ділової репутації, частково, виходячи з такого.

З розміщеної на сайті http://www.nta.ua інформації вбачається, що його власником та власником будь-яких матеріалів на сайті є ПП «НТА-Незалежне телевізійне агентство», його права на цитування та використання цих матеріалів захищені.

Згідно з інформацією, поширеною на цьому ж сайті, автором проекту є ОСОБА_3 , журналісти: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Вказану інформацію розміщено у титрах, які з`являються на екрані у кінці сюжету. З вказаної інформації неможливо встановити імені автора відповідно до норм ст. 28 ЦК України ( у титрах відсутня інформація про автора сюжету «Куди діваються кошти, виділені на модернізацію ліфтів?», поширеного 30.11.2019 р., відсутнє по батькові автора проекту та журналістів.

Інформація про місце проживання автора (авторів) поширеної інформації відсутня.

Доступ до сайту є вільним. Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували доводи Позивача та інформацію, розміщену на самому сайті, про те, що його власником є відповідач.

Згідно з ч. 1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Сторонами у цій справі є юридичні особи, спір виник з приводу захисту ділової репутації, визнання інформації недостовірною та зобов`язання спростування недостовірної інформації.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06 травня 2020 р. у справі № 461/8822/17, спір у справі про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Суд не бере до уваги посилань відповідача на пропуск позивачем строку, встановленого ч. 3 ст. 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», оскільки цим Законом не встановлено, що пропуск зазначеного строку є підставою для відмови у задоволенні позову. Вказаний строк встановлено в зв`язку із тим, що відповідно до частини 4 ст. 48 згаданого Закону, усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту. Проте інформація, якої стосується спір у справі зберігається на сайті відповідача і на день вирішення справи судом та будь-хто безперешкодно може ознайомитись із її змістом. Матеріали справи не містять доказів того, що на сайті відповідача не було поширено інформації у проекті «Теорія правди. 30.11.2019 р.», якої стосується спір у справі.

Що стосується поширених тверджень, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, виходячи з такого.

Інформація про те, що: «... на вулиці Городоцькій та Ангарній підрядником виступала одна й та ж сама рівненська компанія «АРМ-ЕКО», всюди мешканці не задоволені роботою ліфтів, ба більше, через постійні поломи побоюються ними користуватися...» є недостовірною в частині твердження про те, що всюди мешканці не задоволені роботою ліфтів, ба більше, через постійні поломи побоюються ними користуватися...». Позивач визнав у судовому засіданні, що він виступав підрядником на вулиці Городоцькій та Ангарній у м. Львові. Посилання Відповідача на опитування мешканців не обгрунтоване, оскільки ним опитано, як вбачається з сюжету, мешканців вулиць Петлюри та Любінської у м. Львові. Вказана теза містить фактичні дані та твердження, а тому в силу ст. 30 Закону України «Про інформацію» не є оціночним судженням. Вказана інформація містить відомості та дані, які розкривають кількісні, якісні та інші характеристики роботи, послуги Позивача і в силу ст. 14 згаданого Закону України «Про інформацію» є інформацією про товар (роботу, послугу).

Інформація про те, що: «... ще влітку Національна поліція розпочала розслідування, яке стосується недостовірних даних у актах прийому-передачі виконаних робіт по заміні ліфтів у понад десяти будинках. В даних махінаціях підозрюють компанію «АРМ-ЕКО»...» є частково недостовірною. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.07.2019 р. у справі № 461/4272/19 (а.с. 33-37) встановлено, що старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000434 від 26.04.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. Органом досудового розслідування встановлено, що службові особи Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Арм-Еко», під час виконання робіт з проектування та капітального ремонту ліфтового обладнання в житлових будинках, розташованих на території Залізничної РА ЛМР, внесли завідомо недостовірні відомості в акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в щодо обсягів виконаних робіт. У цьому випадку позивачем частково відтворено судове рішення, що проголошено судом прилюдно (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Недостовірною є інформація в частині твердження про те, що «В даних махінаціях підозрюють компанію «АРМ-ЕКО»...». Докази оголошення позивачу підозри відсутні. Вказане підтверджується наявним у матеріалах справи листом від 21 січня 2020 р. № В-9/Аз/16/02-20 Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області. Ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.07.2019 р. у справі № 461/4272/19 стосується вирішення судом клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю, про оголошення позивачу підозр у ній не йдеться.

Інформація: «... нагадаємо, «АРМ-ЕКО» проводила заміну підіймачів на тридцяти об`єктах, і вже зараз левова частка із них постійно ламається...» не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. ОСОБА_5 про те, що: «проводиться службове розслідування у Львівській міській раді» не підтверджує вищевикладених фактів стосовно кількості замінених підіймачів та постійного ламання більшої частини із них.

Інформація про те, що: «... у минулому році «АРМ-ЕКО» зупинила роботу 65 ліфтів в рідному місті, бо згадало, що колишня компанія-управитель винна їм 2,5млн.грн. Це начебто пеня за невчасну сплату і все прописано у додатковій угоді...» не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. У інтерв`ю М. Ніколайчука не йдеться про зупинку Позивачем роботи 65 ліфтів через наявність 2,5 млн. грн. заборгованості перед Позивачем компанії-управителя. Не йдеться про такі обставини й у джерелах, на які посилається Відповідач.

Інформація про те, що: «... через цей скандал із сумнівною додатковою угодою у Рівному з «АРМ-ЕКО» розірвали більшість договорів на обслуговування підіймачів...» не підтверджується поданими Відповідачем доказами. Ухвала суду у справі № 918/150/19 не підтверджує фактів сумнівності додаткової угоди та розірвання із Позивачем у Рівному більшості договорів на обслуговування підіймачів. Спір у справі стосувався визнання протиправним рішення одного із контрагентів Позивача.

Інформація: «... цікаво, що вже наші львівські чиновники попри зовсім свіжу кримінальну справу, яка зараз в суді, продовжили видавати підряди рівненській фірмі..» в частині поширеної інформації стосовно дій львівських чиновників не порушує прав та законних інтересів Позивача. Вказана інформація підтверджується наявними у матеріалах справи Договорами підряду № 344 від 30.09.2019 р. з додатками та № 276 від 25.07.2019 р. з додатками (а.с. 213-253). Твердження про «свіжу кримінальну справу» є оціночним судженням. Проте наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується той факт, що в суді зараз є кримінальна справа, пов`язана із юридичною особою Позивача чи службовими особами Позивача. Ухвала суду від 23.07.2019 р. у справі № 461/4272/19 стосується вирішення судом клопотання слідчого про надання тимчасового доступу до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю. Про відсутність у суді кримінальних справ свідчить і наявна у матеріалах справи інформація Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області, оформлена листом від 21 січня 2020 р. № В-8/Аз/16/02-20.

Інформація: «... що ми маємо у результаті: понад 30 підрядів на заміну ліфтів вартістю понад 33 млн. грн. львівські райдержадміністрації віддали скандальній компанії «АРМ-ЕКО». Працюючи на львівському ринку менше ніж два роки, фірма встигла стати фігурантами розслідування правоохоронців. Втюхати на не то старе, не то нове обладнання, яке постійно ламається, а наші чиновники наче сліпі кошенята, заплющивши очі, підписують нові угоди з «АРМ-ЕКО», і схоже, що життя та безпека львів`ян - це останнє, що їх хвилює...» підлягає спростуванню та є такою, що порушує право Позивача на недоторканність ділової репутації в частині твердження про те, що скандальна компанія «АРМ-ЕКО» встигла втюхати на не то старе, не то нове обладнання, яке постійно ламається. На день вирішення справи судом вказана інформація не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Відомості, викладені в ухвалі слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.07.2019 р. у справі № 461/4272/19, стосуються досудового розслідування у кримінальному провадженні, результати якого не підтверджені судом. Вирок суду у кримінальній справі відсутній.

Представником Позивача у судових засіданнях визнавалось як достовірне твердження, щодо наявності «понад 30 підрядів на заміну ліфтів вартістю понад 33 млн. грн.».

Щодо решти тверджень, то ухвалою суду від 23.07.2019 р. у справі № 461/4272/19 встановлено таку обставину як наявність досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000434 від 26.04.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. У цій же ж ухвалі зазначено, що у ході згаданого вище досудового розслідування у кримінальному провадженні, органом досудового розслідування встановлено, що службові особи Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Арм-Еко», код ЄДРПОУ 33001226, під час виконання робіт з проектування та капітального ремонту ліфтового обладнання в житлових будинках, розташованих на території обслуговування Залізничної РА ЛМР, внесли завідомо недостовірні відомості в акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в щодо обсягів виконаних робіт. Оперативним шляхом здобуто інформацію стосовно внесення у акти виконаних робіт завідомо неправдивих відомостей, які засвідчують заміну електродвигунів, що насправді не були замінені в процесі виконання робіт із капітального ремонту ліфтового обладнання в одному із будинків, що розташований на території міста Львова. Тобто, Позивач фігурує у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000434 від 26.04.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Твердження Відповідача стосовно львівських райдержадміністрацій та львівських чиновників стосуються цих осіб, а не Позивача.

Інформація про те, що: «... була ухвала суду про вилучення документів по «АРМ-ЕКО» та «АСТРА» стосовно якості виконання робіт» є дослівним відтворенням висловлювання, яке належить ОСОБА_6 та передбачене п. 3 ст. 35 Закону України «Про інформаційні агентства». Вказана особа не є відповідачем у справі. У матеріалах справи наявна ухвала суду від 23.07.2019 р. у справі № 461/4272/19, яка стосується вирішення судом клопотання слідчого про надання тимчасового доступу до речей і документів позивача, що становлять охоронювану законом таємницю і стосуються виконання ним робіт з проектування та капітального ремонту ліфтового обладнання в житлових будинках.

Інформація: «... якщо «АРМ-ЕКО» та «АСТРА» стали відомі через свої махінації та неналежне виконання ремонтних робіт, то франківську компанію «ПОРТАЛ» представляють як зразкову...» підлягає спростуванню в частині твердження про той факт, що Позивач став відомим через свої нечесні, шахрайські способи здійснення діяльності та неналежне виконання ним ремонтних робіт. Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт здійснення Позивачем діяльності в такий спосіб та неналежне виконання ним робіт. Обставини, встановлені у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, підлягають доказуванню в загальному порядку.

Інформація в частині, яка стосується франківської компанії «Портал», не порушує прав та законних інтересів Позивача.

Інформація про те, що «... дуже складно вірити у безпечність таких підіймачів, коли підрядник видає старі двигуни за нові ...» підлягає спростуванню в частині тверджень про те, що «підрядник (Позивач) видає старі двигуни за нові». Наявність таких обставин Відповідачем не доведено. Як уже зазначено вище, ухвала суду від 23.07.2019 р. у справі № 461/4272/19 стосується вирішення судом клопотання слідчого про надання тимчасового доступу до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю. Викладена у цій ухвалі інформація підлягає доведенню в загальному порядку.

Що стосується вимог Позивача про зобов`язання Відповідача спростувати недостовірну інформацію протягом тижня з дня набрання рішенням суду законної сили, то згідно з ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У позовній заяві та у ході розгляду справи Позивачем клопотання в порядку, встановленому статтею 331 ГПК України, не заявлялись, докази існування обставин, передбачених цією нормою Закону, відсутні. Тому суд не має правових підстав для задоволення позовних вимог в частині вимоги про зобов`язання Відповідача спростувати інформацію протягом тижня з дня набрання рішенням суду законної сили.

Щодо помилки Позивача у даті поширення інформації, то суд вважає за необхідне скористатись у цьому випадку наданим йому ч. 2 ст. 5 ГПК України правом на визначення у рішенні такого способу захисту порушеного права, який не суперечить закону.

Вирішуючи спір у справі, суд виходив з того, що відповідно до ст. 200 ЦК України та ст.1 Закону України «Про інформацію», інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права.

Статтею 4 Закону України «Про інформацію» встановлено, що суб`єктами інформаційних відносин є, зокрема юридичні особи, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Згідно з приписами статей 5, 7 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію охороняється законом.

Відповідно до ст.ст. 32, 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.

Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є зокрема ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до абзацу 2 п. 4, п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ст. 277 Цивільного кодексу України спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Відповідно до п. 113 рішення Європейського суду з прав людини від 6 вересня 2005 р. у справі «Салов проти України» сама по собі стаття 10 Конвенції не забороняє обговорення або поширення отриманої інформації, навіть якщо виникають серйозні сумніви щодо її вірогідності. Якби це було не так, то це означало б, що люди були б позбавлені права виражати свої погляди і думки про заяви, зроблені у ЗМІ, що накладало б необґрунтовані обмеження на свободу вираження поглядів, гарантовану статтею 10 Конвенції.

Судовий збір у справі та витрати на професійну правничу допомогу на підставі вимог статті 129 ГПК України слід покласти на сторони порівну, оскільки спір у справі виник внаслідок їхніх неправильних дій. Крім цього, Позивачем до складу витрат на професійну правничу допомогу помилково включено його витрати на послуги адвоката з виготовлення додатків до позовної заяви, їх належне посвідчення, подання до суду позовної заяви, відправки поштових відправлень. Надання таких послуг не потребує спеціальних правових знань та не є професійною правничою допомогою. Решта витрат Позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються наявними у матеріалах справи належно завіреними копіями Договору про надання правничої допомоги від 23 грудня 2019 р. та додаткової угоди до нього, рахунку № 26 від 23.12.2019 р., платіжного доручення № 3872 від 03.01.2020 р., акту приймання-передачі від 14 квітня 2020 р., ордеру серії ВК № 1005415 від 17 квітня 2020 р. (а.с. 74-80).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АРМ-ЕКО” (35364, Рівненська область, Рівненський район, село Грушвиця Перша, вул. Центральна, будинок 37Г, квартира 1, ідентифікаційний код 33001226) до Приватного підприємства “НТА-НЕЗАЛЕЖНЕ ТЕЛЕВІЗІЙНЕ АГЕНСТВО” (79008, м. Львів, вул. Винниченка, буд.6, ідентифікаційний код 30053161) задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, поширену 30 листопада 2019 року у відеосюжеті «Теорія правди» Приватним підприємством «НТА- Незалежне телевізійне агентство» (79008, м. Львів, вул. Винниченка, буд.6, ідентифікаційний код 30053161), в частині висловів про те,

що « всюди мешканці не задоволені роботою ліфтів, де підрядником виступала рівненська компанія «АРМ-ЕКО», ба більше, через постійні поломи побоюються ними користуватися...»;

що « ... У махінаціях які стосуються недостовірних даних у актах прийому-передачі виконаних робіт по заміні ліфтів у понад 10 будинках підозрюють компанію «АРМ-ЕКО»...»;

що « «АРМ-ЕКО» проводила заміну підіймачів на тридцяти об`єктах, і вже зараз левова частка із них постійно ламається...»;

що «... у минулому році «АРМ-ЕКО» зупинила роботу 65 ліфтів в рідному місті, бо згадало, що колишня компанія-управитель винна їм 2,5млн.грн. Це начебто пеня за невчасну сплату і все прописано у додатковій угоді...»;

що «... через цей скандал із сумнівною додатковою угодою у Рівному з «АРМ-ЕКО» розірвали більшість договорів на обслуговування підіймачів...»;

що «... кримінальна справа зараз в суді...»;

що « ...скандальна компанія «АРМ-ЕКО» встигла втюхати на не то старе, не то нове обладнання, яке постійно ламається, ...»;

що «... «АРМ-ЕКО» стала відома через свої махінації та неналежне виконання ремонтних робіт, ...»;

що Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМ-ЕКО» як «... підрядник видає старі двигуни за нові ...», - та такою, що порушує особисте немайнове право Товариства з обмеженою відповідальністю “АРМ-ЕКО” на недоторканність ділової репутації.

Зобов`язати Приватне підприємство «НТА-Незалежне телевізійне агентство» (79008, м. Львів, вул. Винниченка, буд.6, ідентифікаційний код 30053161) спростувати недостовірну інформацію аналогічним способом - шляхом поширення через мережу Інтернет, а саме: сторінку офіційного інтернет-сайту приватного підприємства «НТА-Незалежне телевізійне агентство» інформації у відеоролику «Спростування недостовірної інформації» наступного змісту:

«Інформацію, поширену 30 листопада 2019 року Приватним підприємством «НТА-Незалежне телевізійне агентство» у відео-сюжеті проекту «Теорія правди» від 30 листопада 2019 року про те,

що «всюди мешканці не задоволені роботою ліфтів, де підрядником виступала рівненська компанія «АРМ-ЕКО», ба більше, через постійні поломи побоюються ними користуватися...»;

що «... У махінаціях які стосуються недостовірних даних у актах прийому-передачі виконаних робіт по заміні ліфтів у понад 10 будинках підозрюють компанію «АРМ-ЕКО»...»;

що «АРМ-ЕКО» проводила заміну підіймачів на тридцяти об`єктах, і вже зараз левова частка із них постійно ламається...»;

що «... у минулому році «АРМ-ЕКО» зупинила роботу 65 ліфтів в рідному місті, бо згадало, що колишня компанія-управитель винна їм 2,5млн.грн. Це начебто пеня за невчасну сплату і все прописано у додатковій угоді...»;

що «... через цей скандал із сумнівною додатковою угодою у Рівному з «АРМ-ЕКО» розірвали більшість договорів на обслуговування підіймачів...»;

що «... кримінальна справа зараз в суді...»;

що «...скандальна компанія «АРМ-ЕКО» встигла втюхати не то старе, не то нове обладнання, яке постійно ламається, ...»;

що «... «АРМ-ЕКО» стала відома через свої махінації та неналежне виконання ремонтних робіт, ...»;

що Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМ-ЕКО» як «... підрядник видає старі двигуни за нові ...» вважати недостовірною і такою, що не відповідає дійсності.».

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю “АРМ-ЕКО” (35364, Рівненська область, Рівненський район, село Грушвиця Перша, вул. Центральна, будинок 37Г, квартира 1, ідентифікаційний код 33001226).

Стягнути з Приватного підприємства “НТА-НЕЗАЛЕЖНЕ ТЕЛЕВІЗІЙНЕ АГЕНСТВО” (79008, м. Львів, вул. Винниченка, буд.6, ідентифікаційний код 30053161) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АРМ-ЕКО” (35364, Рівненська область, Рівненський район, село Грушвиця Перша, вул. Центральна, будинок 37Г, квартира 1, ідентифікаційний код 33001226) 2102 грн. судового збору та 10510грн. витрат на професійну правову допомогу.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.12.2020 р.

Суддя О.Ю. Бортник