Рішення № 93960491, 30.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.12.2020Справа № 910/13824/20Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська"

до акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 75386,49 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 75386,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач як перевізник належним чином не виконав зобов`язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв`язку з чим зобов`язаний відшкодувати позивачу заподіяні збитки у розмірі 75 386,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 25.09.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01054 74422697.

05.10.2020 до суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Також, подано клопотання про витребування доказів та заяву-клопотання в якій просить суд застосувати позовну давність.

Щодо клопотання позивача про витребування доказів, суд відзначає наступне.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши при цьому предмет та підстави даного позову, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Як зазначено позивачем, 28.12.2017 між ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (замовник) та ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (виконавець) укладений договір №608-ПУ-ПТП, відповідно до якого замовник зобов`язався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги виконавця, пов`язані із збагаченням вугілля та прийняти концентрат. Виконавець зобов`язався прийняти вугілля, провести його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення концентрат замовнику, в строки та на умовах, обумовлених дійсним договором. Виконавець зобов`язався прийняти вугілля, провести його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення концентрат замовнику, в строки та на умовах, обумовлених дійсним договором. Відповідно до пункту 1.1.3 договору, поставка вугільного концентрату здійснюється, зокрема, на залізничну станцію Добротвір Львівської залізниці.

ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» відповідно до технічних умов завантажило вугілля кам`яне марки г-газовий. Вантаж в твердому стані, вологість 0%:

у вагон №60729241 в кількості 68900 кг по накладній №53547972 від 30.01.2020,

у вагон №63937551 в кількості 69000 кг по накладній №53695854 від 12.02.2020,

у вагон №56916588 в кількості 68300 кг по накладній №48177018 від 19.03.2020,

у вагон №58939315 в кількості 68400 кг по накладній №48192629 від 20.03.2020,

у вагон №62313473 в кількості 68400 кг по накладній №48273916 від 26.03.2020,

у вагони №60457405 в кількості 68500 кг, №53529376 в кількості 67600 кг, №63523310 в кількості 68000 кг, №64053275 в кількості 68300 кг по накладній №48251854 від 24.03.2020,

у вагони №64058316 в кількості 68300 кг, №56060130 в кількості 68900 кг по накладній №48328306 від 30.03.2020,

у вагони №64054646 в кількості 69000 кг, №60033255 в кількості 68900 кг, №53560769 в кількості 68300 кг, №56170673 в кількості 69000 кг по накладній №48341226 від 31.03.2020,

у вагон №56270929 в кількості 68400 кг по накладній №48321046 від 29.03.2020

та передало вказаний вантаж для перевезення залізниці. Згідно з накладними навантаження вище рівня бортів, поверхня вантажу маркована двома повздовжніми борознами.

Згідно з накладними №53547972, №53695854, №48177018, №48192629, №48273916, №48251854, №48328306, №48341226, №48321046 Залізниця прийняла у ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» на станції Курахівка Донецької залізниці зазначене вугілля для перевезення і зобов`язалась доставити його на станцію Добротвір Львівської залізниці одержувачу АТ «ДТЕК Західенерго» ВП «Добротворська ТЕС».

На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці був складений комерційний акт №4500003/20 від 03.02.2020, згідно з яким при контрольному переважуванні вагону №60729241 на 150-тоних справних вагонних вагах виявилось брутто - 86300 кг, тара - 23000 кг, нетто - 63300 кг, що менше вантажного документу на 5600 кг. Над 1-7 люком ліворуч виявлене поглиблення вантажу довжиною 1050 см, шириною 120-130 см, глибиною 30-60 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

На станції Покровськ Донецької залізниці був складений комерційний акт №482004/54 від 13.02.2020, згідно з яким при контрольному переважуванні вагону №63937551 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 91350 кг, тара - 23600 кг, нетто - 67750 кг, що менше вантажного документу на 1250 кг. Над 1-6 люком ліворуч виявлене поглиблення вантажу розміром 900см x 80см x 50см-60 см. Маркуванні порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає. На станції призначення в розділі Є була зроблена відмітка про те, що різниці проти цього акту не виявлено. До номеру акту доданий індекс /4.

На станції Добротвір Львівської залізниці були складені комерційні акти №371009/2 від 22.03.2020, №371009/3 від 24.03.2020, №371009/4 від 29.03.2020, №371009/5, №371009/6, 371009/7 від 31.03.2020,

Згідно з комерційним актом №371009/2 при контрольному переважуванні вагону №56916588 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 88050 кг, тара - 22200 кг, нетто - 65850 кг, що менше вантажного документу на 2450 кг. Над 1-2 люком виявлене поглиблення розмірами 300см x 100 см x 50 см, над 7 люком ліворуч - 150см x 180см x 50 см, над 7 люком праворуч - 80см x 80см x 40 см. Маркування в місці поглиблення порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені, течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №371009/3 при контрольному переважуванні вагону №58939315 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 90650 кг, тара - 23600 кг, нетто - 67050 кг, що менше вантажного документу на 1350 кг. Над 1-7 люком виявлене поглиблення розмірами 1050х50см-200смх10см-50 см. Маркування в місці поглиблення порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Двері, люки зачинені, течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №371009/4 при контрольному переважуванні вагону №62313473 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 84000 кг, тара - 23600 кг, нетто - 60400 кг, що менше вантажного документу на 8000 кг. Над 1-7 люком виявлене поглиблення розмірами 1050см x 120см-130см x 30см-40см. Маркування в місці поглиблення порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Двері, люки зачинені, течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №371009/5 при контрольному переважуванні вагону №60457405 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 89000 кг, тара - 23400 кг, нетто - 65600 кг, що менше вантажного документу на 2900 кг. Над 3-7 люком виявлене поглиблення розмірами 700смx100см-130см x 60см-80 см, над 7 люком - 100см x 280см x 100 см. Маркування в місці поглиблення порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Двері, люки зачинені, течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №371009/6 при контрольному переважуванні вагону №53529376 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 88200 кг, тара - 22400 кг, нетто - 65800 кг, що менше вантажного документу на 1800 кг. Над 6-7 люком виявлене поглиблення розмірами 300смx130смx100 см, над 7 люком - 100см x 280см x 60см. Маркування в місці поглиблення порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Двері, люки зачинені, течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №371009/7 при контрольному переважуванні вагону №63523310 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 90100 кг, тара - 23800 кг, нетто - 66300 кг, що менше вантажного документу на 1700 кг. Над 3-7 люком виявлене поглиблення розмірами 750см x 60см-180см x 50см-70 см, над 1 люком ліворуч - 100смx60смx40 см. Маркування в місці поглиблення порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Двері, люки зачинені, течі вантажу немає.

На станції Покровськ Донецької залізниці були складені комерційні акти №482004/133 від 29.03.2020, №482004/135, №482004/137 від 31.03.2020.

Згідно з комерційним актом №482004/133 при контрольному переважуванні вагону №64053275 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 89400 кг, тара 23600 кг, нетто - 65800 кг, що менше вантажного документу на 2500 кг. Над 1-4 люками виявлене поглиблення розміром 600см х80см х 20см-40 см, над 5-7 люком - 450см х 100см 60-70 см. Маркування в місці поглиблення порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Двері, люки зачинені, течі вантажу немає. На станції призначення в розділі Є зроблена відмітка, що різниці проти цього акту не виявлено. До номеру акту доданий індекс /6.

Згідно з комерційним актом №482004/135 при контрольному переважуванні вагону №64058316 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 86550 кг, тара 23600 кг, нетто - 62950 кг, що менше вантажного документу на 5350 кг. Над 1-7 люками виявлене поглиблення розміром 1050см х 80см -120 см х 20-40 см. Маркування в місці поглиблення порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Двері, люки зачинені, течі вантажу немає. На станції призначення в розділі Є зроблена відмітка, що різниці проти цього акту не виявлено. До номеру акту доданий індекс /7.

Згідно з комерційним актом №482004/137 при контрольному переважуванні вагону №56060130 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 90950 кг, тара 23500 кг, нетто - 67450 кг, що менше вантажного документу на 1450 кг. Над 1-2 люками виявлене поглиблення розміром 200см x 50см -70см x 40см, над 7 люком - 150см x 180см x 30см-50 см. Маркування в місці поглиблення порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Двері, люки зачинені, течі вантажу немає. На станції призначення в розділі Є зроблена відмітка, що різниці проти цього акту не виявлено. До номеру акту доданий індекс /8.

На станції Знаменка Одеської залізниці був складений комерційний акт №410006/32 від 04.04.2020 року згідно з яким при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах:

вагону №64054646 виявилось брутто - 89150 кг, тара - 23600 кг, нетто - 65550 кг, що менше вантажного документу на 3450 кг. Над 1-7 люком виявлене поглиблення вантажу довжиною 10500 мм, шириною 1000 мм, глибиною 600 мм. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає;

вагону №60033255 виявилось брутто - 84100 кг, тара - 23700 кг, нетто - 60400 кг, що менше вантажного документу на 8500 кг. Над 1-3 люком виявлене поглиблення вантажу довжиною 3000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 500 мм, над 4-7 люком виявлене поглиблення вантажу довжиною 4500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 800 мм. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає. На станції призначення в розділі Є була зроблена відмітка про те, що різниці проти цього акту не виявлено. До номеру акту доданий індекс /9.

На станції Покровськ Донецької залізниці були складені комерційні акти №371009/8 від 05.04.2020, №371009/9, №371009/10 від 07.04.2020.

Згідно з комерційним актом №371009/9 при контрольному переважуванні вагону №53560769 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 88000 кг, тара - 23100 кг, нетто - 64900 кг, що менше вантажного документу на 3400 кг. Над 1-4 люками виявлене поглиблення розміром 600х 80х 40 см, над 6-7 люками виявлене поглиблення розміром 300х 80х 40 см. Маркування в місці поглиблення порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Двері, люки зачинені, течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №371009/10 при контрольному переважуванні вагону №56170673 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 90200 кг, тара - 23800 кг, нетто - 66400 кг, що менше вантажного документу на 2600 кг. Над 1-7 люками виявлене поглиблення на всю довжину вагону, шириною 80 см, глибиною 20-40 см. Маркування в місці поглиблення порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Двері, люки зачинені, течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №371009/8 при контрольному переважуванні вагону №56270929 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 89100 кг, тара - 22700 кг, нетто - 66400 кг, що менше вантажного документу на 2000 кг. Над 1 -3 люками виявлене поглиблення розміром 450см x 100см x 80 см, над 5-7 люком - розміром 400см x100см x100 см. Маркування в місці поглиблення порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Двері, люки зачинені, течі вантажу немає.

За розрахунками позивача, вартість недостачі вантажу, яка була розрахована позивачем з урахуванням природної втрати (1%) становить 75386,49 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить стягнути з відповідача збитки, які виникли у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 75386,49 грн.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Стаття 224 ГК України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Відповідно до статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 5 статті 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до статті 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також ч. 2 статті 307 Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 2 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Як свідчать матеріали справи, складені комерційні акти № 450003/20 від 03.02.2020, №482004/54 від 13.02.2020, №371009/2 від 22.03.2020, №371009/3 від 24.03.2020, №371009/4 від 29.03.2020, №371009/5 від 31.03.2020, №371009/6 від 31.03.2020, №371009/7 від 31.03.2020, №482004/133 від 29.03.2020, №482004/135 від 31.03.2020, №482004/137 від 31.03.2020, №410006/32 від 04.04.2020, №371009/9 від 07.04.2020, №371009/8 від 05.04.2020 за своїми формами та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому визнаються судом належними та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладних №53547972 від 30.01.2020, №53695854 від 12.02.2020, №48177018 від 19.03.2020, №48192629 від 20.03.2020, №48273916 від 26.03.2020, №48251854 від 24.03.2020, №48328306 від 30.03.2020, №48341226 від 31.03.2020, №48321046 від 29.03.2020.

При цьому, будь-які зауваження щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які їх підписали, а також факти їх опротестування з боку сторін в матеріалах справи відсутні.

Суд зазначає, що АТ "Українська залізниця", враховуючи обставини, які встановлені самим відповідачем у комерційних актах, не спростувала подані позивачем докази на підтвердження завдання збитків у зв`язку з частковою втратою вантажу, що сталася з вини перевізника. Як і не надала жодних доказів на підтвердження того, що недостача прийнятого залізницею без зауважень до перевезення вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Отже, за висновками суду АТ "Українська залізниця" повинно відшкодувати позивачу збитки, завдані незбереженням вантажу під час його перевезення.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Згідно із ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).

Згідно з ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

На підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем надано довідки №99-02 від 17.02.2020, №55/04 в 16.04.2020, №60-04 в 16.04.2020, №б/н від 15.05.2020, №57-04 від 16.04.2020, №б/н від 05.06.2020 про вартість вугільної продукції, які складені ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" підписані директором та начальником відділу планування та інвестицій ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська", скріплені печаткою підприємств, що узгоджується зі ст. 115 Статуту залізниць України.

У п. 2.7 роз`яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002 зазначено, що згідно зі ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 314 Господарського кодексу України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.

Статут не передбачає обов`язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.

Таким чином суд приймає надані позивачем довідки як докази понесених збитків, адже положення ст. 115 Статуту залізниць України не визначають вичерпного переліку документів, якими може підтверджуватись вартість вантажу, а відтак такі обставини мають бути встановлені судом за допомогою належних та допустимих доказів, зокрема, на підставі довідок про вартість вугільної продукції, які складені відправником вантажу згідно договору №608-ПУ-ПТП від 28.12.2017 на підтвердження вартості відправленого вантажу.

Крім того суд зазначає, що згідно з договором №608-ПУ-ПТП від 28.12.2017, укладеним між ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" як виконавцем та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" як замовником, вантажовідправник (виконавець) не зобов`язаний оплачувати прийняте ним вугілля (концентрат), оскільки предметом договору є надання виконавцем (позивачем) замовнику послуг зі збагачення вугілля, а не його купівля-продаж.

Позивач в цій справі не є власником втраченого майна, а виступає виконавцем за договором збагачення вугілля та вантажовідправником, права на подання позову йому були передані отримувачем вугілля, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що вартість вантажу, яка є базою для вирахування суми збитків, які підлягають відшкодуванню перевізником, доведена позивачем належними та допустимими доказами у справі, внаслідок чого заперечення відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10.08.2018 в справі №910/22324/16 та від 16.10.2019 в справі №910/16904/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1) 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м`ясо свіже; 2) 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 3) 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м`ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м`ясні всякі; 4) 0,5 % маси всіх інших вантажів.

З урахуванням пункту 27 Правил видачі вантажів, враховуючи, що втраченим вантажем було вугілля кам`яне марки г-газовий, вологість 0%, норма природних втрат застосовується у розмірі 1% від маси вантажу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок збитків (вартості недостачі вантажу), суд погоджується із ним.

Враховуюче вищезазначене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у вигляді нестачі у розмірі 75 386,49 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності (6 місяців) суд зазначає наступне.

Статті 134, 136 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності за позовами про відшкодування збитків внаслідок недостачі вантажобагажу.

Положення ст. 134, 136 Статуту підлягають застосуванню у системному зв`язку з положенням ст. 315 Господарського кодексу України і таким чином, що строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого ч. 3 ст. 315 Господарського кодексу України для відповіді на претензію.

Враховуючи, що дотримання претензійного порядку не є обов`язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності, в розумінні цієї норми Господарського кодексу України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред`явлення претензії і строку її розгляду (ч. 2, 3 ст. 315 Господарського кодексу України) незалежно від того, чи пред`являлася відповідна претензія до перевізника.

Отже, шестимісячний термін для пред`явлення даного позову до залізниці має обраховуватись упродовж 6 місяців, після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями ст. 315 Господарського кодексу України та ст. 134, 136 Статуту залізниць України, оскільки визначений законом строк, в межах якого особа має право звернутися з позовом до суду, не може поглинатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.

Суд встановив відсутність відомостей щодо звернення позивача до відповідача з претензією про відшкодування вартості нестачі спірного вантажу, що у даному випадку не впливає на порядок обчислення позовної давності, оскільки, як зазначено вище, визначений законом строк, в межах якого особа має право звернутися з позовом до суду, не може поглинатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.03.2019 у справі № 905/487/19.

Таким чином, з огляду на дати спірних комерційних актів позивач звернувся з позовом до суду в межах позовної давності.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлений судом факт втрати частини вантажу, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" до АТ "Українська залізниця" про стягнення суми збитків, які виникли у зв`язку з незбереженням вантажу при перевезенні на суму 75 386,49 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" (85621, Донецька обл., Мар`їнський районн, село Вовчанка, вул. Нагорна, будинок 1А; ідентифікаційний код 33959754) збитки в розмірі 75 386 (сімдесят п`ять тисяч триста вісімдесят шість ) грн. 49 коп. та судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий