Ухвала суду № 93960427, 29.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.12.2020Справа № 910/5099/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи №910/5099/20

за заявою юридичної особи - резидента Республіки Кіпр OPALCORE LTD

про відвід судді Маринченка Я.В від розгляду справи №910/5099/20

за участі Офісу Генерального прокурора

за позовом юридичної особи - резидента Республіки Кіпр OPALCORE LTD

до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

про стягнення 689522286,77 грн,

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року юридична особа - резидент Республіки Кіпр OPALCORE LTD звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення 689 522 286,77 грн заборгованості, яка виникла в зв`язку з неналежним виконанням умов договору про відкриття рахунку у цінних паперах №СУ20050528 від 25.06.2013, договору банківського рахунку для іноземного інвестора - юридичної особи №717 від 27.06.2013

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 відкрито провадження у справі №910/5099/20 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно службової записки начальника режимно-секретного відділу Хілько М.Є. Обл. №293рсв від 30.10.2020 на виконання ухвали суду від 20.08.2020 від Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надійшло клопотання від 29.10.2020 року про долучення доказів з грифом секретності «таємно» (вх.№ 163т).

02.11.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва справу № 910/5099/20 передано для визначення судді, який має повноваження для розгляду справ, документи яких містять гриф секретності «таємно».

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва №05-23/1600 від 03.11.2020 призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/5099/20 у зв`язку із відсутністю допуску до державної таємниці у судді Ягічевої Н.І.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2020 справу №910/5099/20 передано на розгляд судді Маринченку Я.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 постановлено прийняти до провадження справу 910/5099/20 в закритому судовому засіданні. Окрім того, учасників справи повідомлено, що матеріали справи містять інформацію із ступенем секретності «Таємно», тому для участі в судовому засіданні допускаються лише особи, яким надано допуск до державної таємниці за відповідною формою (пункт 663 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939). Зазначені особи повинні мати при собі документ, що посвідчує особу, та завчасно подати до відділу режимно-секретної роботи Господарського суду міста Києва довідку про наявність допуску до державної таємниці за формою 14 та припис на виконання завдання за формою 15 (пункти 106, 668 Порядку).

Протокольною ухвалою від 24.12.2020 суд відклав підготовче засідання на 04.02.2021.

29.12.2020 від юридичної особи - резидента Республіки Кіпр OPALCORE LTD надійшла заява про відвід судді Маринченка Я.В. Вказана заява мотивована тим, що на думку позивача існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, зокрема заявник вказує на те, що 02.12.2020 позивачем була отримана ухвала від 27.11.2020, якою підготовче судове засідання по справі було призначено на 24.12.20 о 14:30 год., а також повідомлено учасників справи, що матеріали справи містять інформацію із ступенем секретності «Таємно», тому для участі в судовому засіданні допускаються лише особи, яким надано допуск до державної таємниці за відповідною формою. Проте, позивачем на адресу суду за допомогою засобів поштового зв`язку та електронну адресу ним було направлено аналогічні за змістом заяви з процесуальних питань в яких останнім викладена правова позиція позивача щодо забезпечення реалізації його права на захист, права на справедливий суд, права на доступ до правосуддя з огляду на те, що матеріали справи містять окрему інформацію із ступенем секретності «Таємно». Так, представником позивача було висловлено правову позицію, згідно якої розгляд справи мав відбуватись окремо щодо документів які містять таємницю та таких, які не містять таємниці і просив допустити його до участі в незасекреченій частині засідання.

Представник позивача зазначає, що 24.12.2020 він завчасно прибув в корпус суду, де знаходиться зал судових засідань №37, зазначений в ухвалі - в 14:10 про що було зроблено запис в журналі допуску осіб до приміщення суду представниками охорони. Проте о 16:10 в судове засідання були запрошені представники сторін. Але - до початку судового засідання з`ясовувалось питання наявності у них допуску до державної таємниці. Суддя Маринченко Я.В. пояснив, що справу буде розглядатись виключно у закритому проваджені і лише за участю осіб, що мають і нададуть суду допуск до державної таємниці. Більш того, якщо рішення по цій справі буде містити інформацію, що має секретність - таке рішення позивач не отримає.

Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про упередженість судді Маринченко Я.В. при розгляді даної справи, що є підставою для відводу судді від її розгляду.

Ознайомившись з заявою юридичної особи - резидента Республіки Кіпр OPALCORE LTD про відвід судді Маринченко Я.В. від розгляду справи №910/5099/20, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, згідно частини 1 наведеної статті Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді у розгляді справи).

Відповідно до ч. 3 наведеної статті, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Приписи ст.36 ГПК України встановлюють недопустимість повторної участі судді у розгляді справи.

Частиною 4 ст.35 ГПК України також передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З наведених норм процесуального закону вбачається, що не можуть бути підставами для відводу посилання заявника на дії суду щодо задоволення або відмови у задоволенні певних клопотань та заяв, а також процесуальна форма вчинення такої дії, оскільки такі підстави для відводу ст. 35, 36 ГПК України не передбачені та фактично є незгодою сторони з процесуальними рішеннями судді.

Суд вважає за необхідне вказати, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується протоколом судового засідання від 24.12.2020 у вказаному підготовчому судовому засіданні судом встановлювались особи представників сторін, наявність документів, що підтверджують їх повноваження та наявність допуску до державної таємниці, у зв`язку з чим, представників позивача Ляшенко С.В. та відповідача Воронов І.О. було видалено з залу судових засідань. Протокольною ухвалою від 24.12.2020 судом відкладено підготовче засідання на 04.02.2021, зокрема з метою забезпечення дотримання прав всіх учасників процесу та надання можливості здійснити оформлення допуску до державної таємниці представників сторін для можливості приймати участь у судових засіданнях.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 7 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Частиною 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 8, 11, 17 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов`язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні. Якщо судовий розгляд проводився в закритому судовому засіданні, прилюдно оголошується лише вступна та резолютивна частини рішення, якщо такі частини не містять інформації, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій проводилися в закритому судовому засіданні. Якщо вступна та (або) резолютивна частини рішення містять таку інформацію, їх оголошення здійснюється в закритому судовому засіданні.

Разом із тим в Україні діє Закон України «Про державну таємницю» (далі - Закон), що регулює суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України (преамбула Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону його дія поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи прокуратури України, інші державні органи, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації усіх форм власності, об`єднання громадян (далі - державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації), що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, яким у встановленому порядку наданий доступ до державної таємниці.

Із наведеного положення вбачається, що при виконанні свого основного завдання, визначеного ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди повинні забезпечувати охорону державної таємниці у випадках, коли матеріали судових справ містять відповідну секретну інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону державні органи, в тому числі правоохоронні, державного фінансового контролю та суди, з метою охорони державної таємниці мають за погодженням із Службою безпеки України встановлювати порядок здійснення своїх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею.

Крім цього, на сьогодні такий порядок урегульовано Порядком організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 1561-12 (цій постанові присвоєно гриф обмеження доступу «Таємно»).

Стаття 14.2.2 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440, передбачає таку категорію відомостей, як відомості про зміст матеріалів судочинства, у тому числі судових справ (адміністративних, кримінальних, цивільних, господарських) з питань, які містять інформацію, віднесену до державної таємниці. Для всіх відомостей цієї категорії встановлені єдині критерії: ступінь секретності; строк дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці; суб`єкти режимно-секретної діяльності, державні експерти яких приймають рішення про віднесення інформації до державної таємниці.

Із наведеного випливає, що відносини з охорони відомостей, що містяться у господарських справах, є подібними до відносин з охорони відомостей, що містяться в кримінальних справах.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про державну таємницю» якщо потреба громадянина у відомостях, що становлять державну таємницю, не пов`язана з місцем роботи, служби або навчання, документи про надання допуску до державної таємниці можуть оформлятися за місцем провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею.

Відповідно до п. «и» ч. 9 ст. 21 Закону України «Про державну таємницю» анкетні дані від громадян, яким оформляються документи на допуск до державної таємниці, може одержувати режимно-секретний орган, що створений у державному органі, у тому числі у суді.

Згідно з ч. 6 ст. 5 Закону України «Про державну таємницю», забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.

Із наведених положень випливає, що представник позивача, який бере участь у справі, що розглядається судом, може безпосередньо (без ухвалення судом відповідної ухвали) звернутися до голови суду з метою оформлення документів для допуску до державної таємниці, порядок оформлення якого регулюється Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939.

Щодо тверджень позивача, що суддею Маринчеко Я.В. було відмовлено до допуску представника позивача Ляшенка С.В. до участі у справі в незасекреченій частині суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частинами 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Частиною 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

14.09.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, а 30.10.2020 клопотання про долучення доказів, які до яких долучено додатки на яких ґрунтується позиція відповідача щодо заперечень проти заявлених позовних вимог. Враховуючи, що при розгляді справи судом досліджуються всі докази у сукупності, а учасники справи мають право, зокрема, на участь у дослідженні доказів, надавати свої пояснення чи заперечення, в тому числі щодо поданих іншою стороною доказів, суд вважає, що розділ справи на засекречену та незасекречену частини є неможливим, оскільки вказане може призвести порушення низки принципів здійснення господарського судочинства, що унеможливить винесення законного та обґрунтованого рішення у справі, у зв`язку з чим, ухвалою від 09.11.2020 було постановлено здійснювати розгляд справи №910/5099/20 в закритому режимі, без розподілу на засекречену та незасекречену частину справи.

З огляду на викладене, посилання позивача на відмову судді Маринченка Я.В. допустити представника позивача Ляшенко С.В. до участі у справі в незасекреченій частині є безпідставними та необґрунтованими, оскільки дана справа розглядається у закритому проваджені.

В той же час, суд зазначає, що вказані у заяві про відвід судді Маринченка Я.В. доводи фактично зводиться до незгоди заявника із процесуальними діями судді та прийнятими суддею рішеннями під час розгляду даної справи.

Разом з тим заявником не надано жодних доказів на підтвердження необ`єктивності та упередженості судді Маринченка Я.В. при вирішенні питанні про прийняття справи №910/5099/20 до провадження та проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні . Оскільки у частині 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України указано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи зазначене вище, суб`єктивна думка учасника процесу щодо процесуальних рішень, які повинні були бути прийняті суддею у даній справі, а також незгода з процесуальними рішеннями судді, прийнятими в ході розгляду справи, не можуть бути підставою для відводу судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст.ст.7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

З огляду на викладене, ознайомившись з заявою юридичної особи - резидента Республіки Кіпр OPALCORE LTD про відвід судді Маринченко Я.В. від розгляду справи №910/5099/20, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Приписами ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України унормовано, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Керуючись ст. 38, 39, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати заяву юридичної особи - резидента Республіки Кіпр OPALCORE LTD про відвід судді Маринченка Я.В. від розгляду справи № 910/5099/20 необґрунтованим.

Заяву юридичної особи - резидента Республіки Кіпр OPALCORE LTD про відвід судді Маринченка Я.В. від розгляду справи № 910/5099/20 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в передбаченому законом порядку.

Дата підписання: 29.12.2020.

Суддя Я.В. Маринченко