Ухвала суду № 93960174, 28.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.12.2020Справа № 910/19866/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТОПП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД КИЇВКОМБІКОРМ"

про стягнення 494 158, 04 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТОПП" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД КИЇВКОМБІКОРМ" (далі - відповідач) про стягнення 494 158, 04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД КИЇВКОМБІКОРМ" своїх зобов`язань за договором поставки кукурудзи №36/КК від 12.03.2019 щодо оплати фактично поставленого товару, у зв`язку з чим позивачем нараховано до стягнення з відповідача 482 794, 80 грн основного боргу, 8125, 43 грн пені, 1206, 45 грн інфляційних втрат та 2031, 36 грн 3% річних.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд встановив, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Так, за приписами ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви, підписаною представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Окрім того, приписами ст. 237 ЦК України визначається поняття та підстави представництва. Відповідно до ч 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 ст. 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ч. 4 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом норм ст.19 та 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не витікає безумовне право адвоката підписувати позовні заяви, а відтак таке право має бути безпосередньо надано клієнтом адвокату.

Зі змісту доданої до позовної заяви довіреності від 06.11.2020 вбачається, що Гаврилюк С.Г. надано право від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТОПП", зокрема, пред`явлення позову, право підпису необхідних документів, заяв, скарг, клопотань, а також право вчиняти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТОПП" будь-які дії, подавати та підписувати від імені Товариства претензії, інші необхідні документи.

При цьому, підписувати від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТОПП" саме позовні заяви не входить до повноважень представника.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження наявності у Гаврилюк С.Г. достатнього обсягу повноважень діяти від імені позивача, у суду відсутні підстави вважати, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.

Також, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України "Про судовий збір".

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв (відповідно до частини першої статті 6 Закону "Про судовий збір").

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

З додатків 3, 9 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Пунктом 3.7. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі КГС у складі ВС від 21.12.2020 року у справі №2/118).

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Зазначений правовий висновок викладений в ухвалі ВС №915/945/19 від 05.12.2019.

Наведене вище виключає можливість сплати судового збору одним платіжним документом за подання декількох заяв, скарг або за видачу судами документів.

Водночас, на підтвердження сплати судового збору позивачем долучено до позовної заяви копію платіжного доручення № 443 від 04.12.2020 на суму 24 361, 17 грн, відповідно до якого призначенням платежу є "судовий збір за позовом ТОВ "АГРО ТОПП", Господарський суд м. Києва".

При цьому, суд враховує, що у Листі Державної судової адміністрації №11-135/20 від 02.01.2020 зазначено, що при отриманні від платників документів, які підтверджують сплату судового збору за подання заяв, скарг до суду, суди мають перевіряти зазначені в них реквізити рахунків задля уникнення втрат бюджету.

В свою чергу, з метою забезпечення виконання вимог цього Закону між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України (далі - ДКСУ) укладено угоду від 26 серпня 2015 року про інформаційне співробітництво. Відповідно до цієї угоди Державним підприємством "Інформаційні судові системи" оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та КП «ДСС» (далі - АСДС), яке здійснює: 1) централізоване отримання виписок з ДКСУ в електронному вигляді; 2) їх розподіл по судах; 3) автоматичне приєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа в суді за наявності виписки з ДКСУ; 4) автоматичне приєднання таких відомостей при надходженні відомостей від ДКСУ про зарахування судового збору, що надійшли після реєстрації платіжного документа в АСДС.

Однак, з автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що платіжне доручення №443 від 04.12.2020 на суму 24 361, 17 грн використано в якості доказу сплати судового збору за подання іншого позову, яке прийнято судом у справі 910/19847/20 та судовий збір і оригінал квитанції № 443 від 04.12.2020 позивачу не повертався, про що складено відповідний акт від 28.12.2020.

Отже, заявником не виконано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не надано доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви у встановленому законом розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В даній позовній заяві міститься одна вимога майнового характеру про стягнення з відповідача заборгованості, таким чином, виходячи з ціни позову, судовий збір за подання позову має становити 7412, 37 грн.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтею 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТОПП" без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 60, 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТОПП" без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО ТОПП" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- оригіналу платіжного документа про доплату судового збору у встановленому законом розмірі;

- належних доказів наявності повноважень адвоката станом на дату подання позовної заяви (зокрема щодо права підписувати позовні заяви).

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

5. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.І. Ягічева