Ухвала суду № 93959755, 30.12.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

30.12.2020м. ДніпроСправа № 904/7011/20

за позовом Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", м. Дніпро

про зобов`язання надавати послуги з розподілу природного газу

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" та просить суд зобов`язати відповідача надавати позивачу послуги з розподілу природного газу відповідно до умов Договору розподілу природного газу від 01.01.2016 № 09420056EGBP016 та згідно тарифу, встановленого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 № 425.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 26.01.2021.

Разом із позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд заборонити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", його структурним та відокремленим підрозділам вчиняти будь-які дії з припинення (обмеження) розподілу природного газу (газопостачання) та/або припиняти (обмежувати) розподіл природного газу (газопостачання) Акціонерному товариству "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ".

Позивач вказує про те, що 23.12.2020 ним було отримано від відповідача повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання, у якому було зазначено, що у зв`язку з несвоєчасною та неповною оплатою послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу, позивачу пропонується у термін з 07:00 год. 30.12.2020 самостійно відключити від газових мереж газопостачання і підготувати до опломбування газоспоживне обладнання на об`єктах позивача. В іншому випадку транспортування газу буде припинено у примусовому порядку.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області щодо спонукання відповідача до виконання зобов`язань за договором, у зв`язку з чим будуть суттєво порушені права та законні інтереси позивача, третіх осіб, а також через наявність значного ризику настання збитків та інших негативних наслідків, в тому числі для навколишнього середовища, що унеможливить або істотно ускладнить ефективний захист та поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких ним подано позов.

Акціонерне товариство "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" є найбільшим містоутворюючим підприємством Нікополя та Дніпропетровської області, є одним з найбільших виробників феросплавів в Європі, основною діяльністю підприємства є виробництво феросплавів та феросплавної продукції. Завод успішно та стабільно працює у важких економічних умовах, є одним із найбільших платників податків України, а отже продукт його діяльності є джерелом поповнення державного та місцевого бюджетів. Трудовий колектив заводу становить майже 6 000 працівників, які регулярно отримують достойну заробітну платню та утримують свої сім`ї.

Припинення (обмеження) газопостачання призведе до істотного ускладнення та значної непередбачуваної зміни виробничого процесу підприємства, що стане причиною повної зупинки металургійного підприємства, робота якого є безперервним виробничим процесом, враховуючи специфіку діяльності.

За відсутності подачі природного газу робота заводу переходить в режим аварійної ситуації, розвиток якої може привести до вибуху траси газопроводу ферогаза і, як наслідок, викиду в атмосферу токсичного газу 4 класу небезпеки, який стане причиною отруєння людей як працівників заводу, так і мешканців населених пунктів, розташованих поряд з підприємством.

Природний газ, крім технологічних потреб, використовується як резервне паливо для забезпечення безпечної експлуатації газового господарства заводу. Так як при існуючій технології виробництва забезпечити рівномірне вироблення феросплавного газу технічно неможливо, тому для підтримки стабільного тиску і забезпечення безаварійних умов експлуатації заводської трасиферосплавного газу, природний газ додається в газопровід з метою підтримки стабільного тиску в газопроводі, що технологічно необхідно для забезпечення безперервного виробництва теплової енергії та експлуатації обладнання газового господарства заводу.

Припинення поставки газу спричинить неможливість в зимовий період (в опалювальний сезон) забезпечити опалення виробничих приміщень, соціальних об`єктів заводу, в тому числі санаторій-профілакторій, який здійснює оздоровлення як працівників, так і пенсіонерів АТ НЗФ, інших громадян міста, працівників інших підприємств регіону. Також, без належного температурного режиму опалення залишаться медична санітарна частина, яка є поліклінікою заводу та обслуговує працівників заводу та мешканців Нікополя, а також проводить медичний огляд працівників інших підприємств регіону, культурно-спортивний комплекс заводу, в гуртках та секціях якого займаються учні шкіл міста Нікополя. Відсутність опалення вищевказаних приміщень є прямим та грубим порушення вимог чинних санітарних норм та правил.

Крім того, враховуючи холодну пору року та ймовірне зниження температури навколишнього природного середовища нижче 0 С, внаслідок припинення транспортування природного газу та зупинення виробництв, можливе обмерзання обладнання та комунікацій підприємства, що призведе до виходу їх з ладу і, як наслідок, призведе до багатомільйонних збитків для позивача й інших суб`єктів господарювання.

Позивач вважає, що припинення (обмеження) газопостачання, яке заявлене відповідачем, є грубим порушенням умов укладеного між сторонами Договору розподілу природного газу від 01.01.2016 № 09420056EGBP016, вимог законодавства України, прав і законних інтересів Позивача, а також може створити небезпечні та непередбачувані негативні наслідки як для Позивача, так і для третіх осіб.

29.12.2020 відповідач подав до суду заперечення на заяву про забезпечення позову, в якій зазначає, що наразі з його боку відсутнє порушення прав та інтересів позивача.

В разі вжиття заходів забезпечення позову для відповідача будуть спричинені збитки, оскільки позивач має перед ним заборгованість за послуги розподілу природного газу за грудень 2020 у розмірі 196 992 грн.

Відповідач також наголошує, що позивач відмовляється виконувати умови договору в частині своєчасної оплати вартості послуг розподілу природного газу, відтак це є підставою для припинення розподілу природного газу на підставі пп.1 п. 1 глави 7 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем.

Натомість, відповідач також вказує на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що він відмовляється надавати позивачеві послуги з розподілу природного газу або доказів вжиття заходів, направлених на примусове припинення/обмеження газопостачання, як то обмеження газоспоживання до рівня 0 тис. м. куб. на добу.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, заперечення відповідача суд зазначає про таке.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналіз положень статей 136, 137 ГПК України вказує на те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, у зв`язку з подання відповідної заяви на будь-якій стадії розгляду справи, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Водночас згідно з частиною одинадцятою статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, в цих випадках суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.

Близька за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019).

Оскільки у цій справі позивач звернувся із позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, необхідним для попередження подальших неправомірних дій, про усунення яких позивач просить в позові, і такий захід забезпечення позову не вирішує наявності будь-якого права. Крім того, вказаний спосіб забезпечення позову покликаний на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин.

Так, суд наголошує на тому, що права та інтереси осіб, які звертаються до суду мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача до відповідача про зобов`язання відповідача надавати позивачу послуги з розподілу природного газу відповідно до умов договору розподілу природного газу та згідно тарифу, встановленого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 № 425. А отже, позов спрямований на захист права отримувати природний газ і послугу розподілу природного газу.

Із матеріалів справи вбачається, що 23.12.2020 відповідач надіслав позивачу повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання, у якому зокрема запропонував позивачу самостійно відключити від газових мереж газоспоживання і підготувати газоспоживне обладнання до опломбування. Також відповідач вказав, що у разі невиконання цієї вимоги транспортування газу установам позивача буде припинено у примусовому порядку.

Враховуючи зазначене, а також предмет спору у цій справі, існує реальна загроза відключення позивача від газопостачання, що може призвести до припинення (зупинення) АТ “НЗФ”, яке є містоутворюючим підприємством, одним з найбільших виробників феросплавів у Європі, основною діяльністю якого є виробництво феросплавів та феросплавної продукції.

Припинення (обмеження) газопостачання цілком ймовірно призведе до повної зупинки металургійного підприємства, робота якого є безперервним виробничим процесом, враховуючи специфіку діяльності.

За відсутності подачі природного газу робота заводу переходить в режим аварійної ситуації, розвиток якої може привести до вибуху траси газопроводу ферогаза і, як наслідок, викиду в атмосферу токсичного газу 4 класу небезпеки, який стане причиною отруєння людей як працівників заводу, так і мешканців населених пунктів, розташованих поряд з підприємством.

Суд зважає на зауваження позивача про те, що природний газ, крім технологічних потреб, використовується ним як резервне паливо для забезпечення безпечної експлуатації газового господарства заводу. Так як при існуючій технології виробництва забезпечити рівномірне вироблення феросплавного газу технічно неможливо, тому для підтримки стабільного тиску і забезпечення безаварійних умов експлуатації заводської трасиферосплавного газу, природний газ додається в газопровід з метою підтримки стабільного тиску в газопроводі, що технологічно необхідно для забезпечення безперервного виробництва теплової енергії та експлуатації обладнання газового господарства заводу.

Суд також враховує, що припинення поставки газу може спричинити неможливість в зимовий період (в опалювальний сезон) забезпечити опалення виробничих приміщень, соціальних об`єктів заводу, в тому медичної санітарна частина, яка є поліклінікою заводу та обслуговує працівників заводу та мешканців Нікополя, а також проводить медичний огляд працівників інших підприємств регіону, що в період пандемії та введеного карантину може призвести до порушення прав громадян на отримання медичної допомоги.

Крім того, враховуючи холодну пору року та ймовірне зниження температури навколишнього природного середовища нижче 0 С, внаслідок припинення транспортування природного газу та зупинення виробництв, можливе обмерзання обладнання та комунікацій підприємства, що призведе до виходу їх з ладу і, як наслідок, призведе до багатомільйонних збитків для позивача й інших суб`єктів господарювання.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що він відмовляється надавати позивачеві послуги з розподілу природного газу або доказів вжиття заходів, направлених на примусове припинення/обмеження газопостачання, як то обмеження газоспоживання до рівня 0 тис. м. куб. на добу.

Таким доказом є попередження, яке було надіслано позивачу 23.12.2020 та за своїм змістом чітко вказує на намір відповідача припинити газопостачання на об`єкти позивача.

Суд також не погоджується з доводами відповідача про те, що у разі вжиття заходів забезпечення позову для відповідача будуть спричинені збитки, оскільки позивач має перед ним заборгованість за послуги розподілу природного газу за грудень 2020 у розмірі 196 992 грн.

Так, відповідач стверджує, що заборгованість за послуги вже існує. Хоча суд розглядаючи заяву про забезпечення позову не досліджує цю обставину, але зауважує, що введення заходів забезпечення позову не знаходиться в логічному зв`язку з вартістю тих послуг, які відповідач вже надав позивачу, та вартістю послуг, які будуть надані у майбутньому.

Питання вартості послуг буде вирішуватися під час розгляду справи по суті. Від вирішення цього питання буде залежати, чи існує у позивача заборгованість перед відповідачем, чи така заборгованість відсутня.

Тому суд вважає, що саме введення заходів забезпечення позову не призведе до виникнення збитків для відповідача.

Відповідач також наголошує, що позивач відмовляється виконувати умови договору в частині своєчасної оплати вартості послуг розподілу природного газу, відтак це є підставою для припинення розподілу природного газу на підставі пп.1 п 1 глави 7 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем.

Ці обставини будуть також досліджуватися під час розгляду справи по суті.

Узагальнюючи вищевикладене, суд доходить висновку, що загроза припинення газопостачання цілком реальна і наслідки для позивача та інших осіб у зв`язку з цим будуть тяжкими. Водночас суд не вбачає ризиків настання негативних наслідків для відповідача, у зв`язку із застосуванням заявлених заходів забезпечення позову, оскільки вжиття таких заходів забезпечення не завдасть шкоди майновому стану Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" і не створить ризиків завдання збитків відповідачеві.

При цьому, заявлений захід забезпечення позову (заборона Акціонерному товариству "Оператор Газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", його структурним та відокремленим підрозділам вчиняти будь-які дії з припинення (обмеження) розподілу природного газу (газопостачання) та/або припиняти (обмежувати) розподіл природного газу (газопостачання) Акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів") виходячи зі змісту заявлених вимог не є тотожним самим заявленим позовним вимогам.

З урахуванням наведеного вище, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, дослідивши питання забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу суд дійшов висновку, що існування загрози незаконного, одностороннього припинення (обмеження) розподілу природного газу (газопостачання) Акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів" порушує права заявника і призведе до непередбачуваних наслідків та збитків для позивача.

Також суд зазначає про те, що у разі припинення газопостачання до вирішення справи по суті та у разі задоволення позову в подальшому, судовий захист втратить ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу.

Решта доводів поданої заяви стосуються з`ясування обставин обґрунтованості заявлених позовних вимог та зводяться до оцінки обставин справи, які мають бути досліджені під час розгляду справи по суті, тому не враховуються судом при розгляді поданої заяви.

Частиною 1 статті 144 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" про забезпечення позову задовольнити повністю.

2. Заборонити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ"(49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2 ідентифікаційний код 03340920), його структурним та відокремленим підрозділам вчиняти будь-які дії з припинення (обмеження) розподілу природного газу (газопостачання) та/або припиняти (обмежувати) розподіл природного газу (газопостачання) Акціонерному товариству "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ"(53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, ідентифікаційний код 00186520 .

Сторонами у виконавчому провадженні за цією ухвалою про забезпечення позову є:

Стягувач: Акціонерне товариство "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ"(53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, ідентифікаційний код 00186520

Боржник: Акціонерне товариство “Оператор Газорозподільної системи “ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ” (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2; ідентифікаційний код 03340920).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2020 у справі № 904/7011/20 про забезпечення позову до виконання становить три роки - до 31.12.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Я.С. Золотарьова