Ухвала суду № 93959746, 28.12.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про розстрочення виконання рішення суду

28.12.2020м. Дніпро№ 904/1671/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву від 18.12.2020 № 107/11-14 Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради про розстрочку виконання рішення суду у справі:

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 258 092 грн. 70 коп. за договором постачання природного газу від 18.12.2015 № 4459/16-БО-4 в редакції додаткових угод

Представники:

від позивача (стягувача): не з`явився;

від відповідача (боржника, заявника): Христова Т.О., довіреність № 88/11-14 від 26.06.2020, представник.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 позов задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 188 762 грн. 23 коп. пені, 14 099 грн. 66 коп. 3% річних, 54 785 грн. 13 коп. інфляційних втрат, 3 864 грн. 71 коп. витрат по сплаті судового збору; у решті позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 у справі № 904/1671/20 скасоване в частині відмови в позові; в цій частині прийнято нове рішення; позовні вимоги задоволено; стягнуто з Комунального підприємства "Дніпроводоканал" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційні втрати у сумі 445,68 грн., витрати по сплаті судового збору у розмір 6,68 грн.; в іншій частині рішення суду залишено без змін.

07.12.2020 на виконання вказаного рішення господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції господарським судом видано наказ.

22.12.2020 на адресу суду надійшла заява Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради про розстрочку виконання рішення господарського суду від 20.08.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2020 шляхом встановлення наступного графіку погашення боргу:

- 7 024 грн. 39 коп. (судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги) до 31 грудня 2020 року (погашено);

- 21 508 грн. 00 коп. до 31 грудня 2020 року (погашено);

- 21 508 грн. 00 коп. до 31 січня 2021 року;

- 21 508 грн. 00 коп. до 28 лютого 2021 року;

- 21 508 грн. 00 коп. до 31 березня 2021 року;

- 21 508 грн. 00 коп. до 30 квітня 2021 року;

- 21 508 грн. 00 коп. до 31 травня 2021 року;

- 21 508 грн. 00 коп. до 30 червня 2021 року;

- 21 508 грн. 00 коп. до 31 липня 2021 року;

- 21 508 грн. 00 коп. до 31 серпня 2021 року;

- 21 508 грн. 00 коп. до 30 вересня 2021 року;

- 21 508 грн. 00 коп. до 31 жовтня 2021 року;

- 21 504 грн. 70 коп. до 30 листопада 2021 року.

В обґрунтування заяви зазначає, що КП «Дніпроводоканал» є єдиним підприємством у м. Дніпрі, що виконує діяльність по забезпеченню споживачів міста питною водою. Ненадходження грошових коштів від боржників погіршує і без того скрутне фінансове становище підприємства, що в свою чергу ускладнює здійснення підприємством основної задачі по наданню послуг водопостачання та водовідведення абонентам міста, що входять в зону його обслуговування. Припинення водопостачання може привести до непередбачених обставин, а саме: погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації, припинення діяльності виробничих підприємств міста та таке інше.

На даний момент внаслідок нестабільної обстановки в країні та тотальних неплатежів споживачів, КП «Дніпроводоканал» знаходиться у скрутному матеріальному становищі: відсутні кошти на сплату обов`язкових платежів у бюджети всіх рівнів, на придбання необхідних для очищення води коагулянтів, матеріалів для знешкодження аварійних ситуацій на мережах водоспоживання та водовідведення.

Підприємство не отримує прибутку від своєї господарської діяльності (рядок звіту 2350), у зв`язку з чим збитки підприємства складають 146 734 тис. грн. (код рядка звіту 2355), що підтверджується Звітом про фінансові результати за 9 місяців 2020 року.

Разом з тим, незадовільне виконання абонентами підприємства своїх зобов`язань призвело до утворення дебіторської заборгованості, яка на 30.09.2020 складала 295 964 тис. грн. (рядок 1125 Балансу).

При цьому, значна частина грошових коштів, що надходять на підприємство від здійснення господарської діяльності йде на погашення поточних податкових зобов`язань.

Таким чином, складне фінансове становище, в якому на теперішній час опинилося КП «Дніпроводоканал», робить неможливим негайне виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі №904/1671/20. Просить заяву задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 22.12.2020 прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 28.12.2020.

У призначене судове засідання стягувач явку повноважного представника не забезпечив та не надав письмові пояснення з приводу заяви боржника.

Зважаючи на скорочені строки розгляду заяви, судом додатково повідомлено стягувача про день, час та місце розгляду даної заяви, шляхом направлення телефонограми, яка отримана АТ "НАК" Нафтогаз України" 23.12.2020 (т.2, а.с. 18).

Крім того, копія ухвали суду від 22.12.2020 направлена стягувачу на його офіційну електронну адресу: ngu@naftogas.com (т.2, а.с. 19).

Господарський суд зазначає, що стягувач про день, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, оскільки 23.12.2020 отримав телефонограму, що відповідно до ч.ч. 6, 9 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України є належним повідомленням про час і дату судового засідання (постанова Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 910/7819/18).

До вказаного висновку суд прийшов також з огляду на наступне.

Учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України".

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 910/5187/19, від 24.03.2020 у справі 904/1975/19.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

У даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення позивача про розгляд даної справи (заяви) судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду адреси та засоби зв`язку з ними.

При цьому, згідно з приписами ч. 6 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Враховуючи обмежений строк розгляду заяви позивача, суд позбавлений можливості відкласти її розгляд на іншу дату.

Отже, враховуючи скорочений строк на розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду, а також достатність доказів для розгляду заяви боржника за відсутності представника стягувача в судовому засіданні, суд вважає за доцільне провести розгляд вказаної заяви без участі представника позивача, оскільки його неявка відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає такому розгляду.

У судовому засіданні 28.12.2020 представник заявника підтримав подану заяву, просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про розстрочення виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню з огляду на нижченаведене.

Згідно із нормами ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Аналізуючи норми ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати:

1) матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан;

2) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

3) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

4) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

5) наявність інфляційних процесів у економіці держави;

6) інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Так, в обґрунтування викладених у заяві вимог заявник посилається на наступні обставини:

- Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» є єдиним підприємством у м. Дніпрі, що виконує діяльність по забезпеченню споживачів міста питною водою;

- незадовільне виконання абонентами підприємства своїх зобов`язань призвело до утворення дебіторської заборгованості, яка на 30.09.2020 складала 295 964 тис. грн. (рядок 1125 Балансу);

- ненадходження грошових коштів від боржників погіршує і без того скрутне фінансове становище підприємства, що в свою чергу ускладнює здійснення підприємством основної задачі по наданню послуг водопостачання та водовідведення абонентам міста, що входять в зону його обслуговування; припинення водопостачання може привести до непередбачених обставин, а саме: погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації, припинення діяльності виробничих підприємств міста тощо;

- підприємство не отримує прибутку від своєї господарської діяльності (рядок звіту 2350), у зв`язку з чим збитки підприємства складають 146 734 тис. грн. (код рядка звіту2355), що підтверджується Звітом про фінансові результати за 9 місяців 2020 року;

- у випадку звернення позивача до виконавчої служби щодо виконання судового рішення у справі № 904/1671/20 в повному обсязі, нормальна господарська діяльність КП «Дніпроводоканал» буде повністю заблокована, що матиме наслідком накладення арештів на все рухоме та нерухоме майно, кошти підприємства, а також призведе до невиконання підприємством інших господарських зобов`язань;

- не зважаючи на важке фінансове становище, відповідач намагається виконувати свої зобов`язання і вже добровільно частково сплатив стягнуті штрафні санкції. Так, 11.12.2020 КП «Дніпроводоканал» добровільно сплатило на рахунок АТ «НАК «Нафтогаз» 7 024,39 грн., з яких 3 871,39 грн. судовий збір за подання позову та 3 153,00 грн. судовий збір за подання апеляційної скарги, що підтверджується платіжним дорученням № 8521163872 від 11.12.2020, та частину штрафних санкцій в сумі 21 508,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8521163873 від 11.12.2020.

На підтвердження викладених у заяві обставин, заявником до матеріалів справи надані копія звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2020 року, копія балансу (звіту про фінансовий стан) на 30.09.2020; копії платіжних доручень від 11.12.2020 № 8521163872 на суму 7 024 грн. 39 коп. із призначенням платежу: "Добровільна сплата - відшкодування судового збору в сумі 3 871,39 та за подання апеляційної скарги в сумі 3153,00 за рішення суду № 904/1671/20 від 25.11.2020" та № 8521163873 на суму 21 508 грн. 00 коп. із призначенням платежу: "Добровільна сплата боргу - перший платіж (пеня, 3% річних, інфляційні втрати) згідно рішення суду № 904/1671/20 від 25.11.2020".

Як свідчить судова практика до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочення його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Суд звертає увагу на те, що надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, пункт 74).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі "Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 17.09.2002 року у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00). Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Боржником (відповідачем) надані достатні докази, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені в заяві обставини роблять неможливим своєчасне та повне виконання рішення у даній справі. За таких обставин, розстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та погашення заборгованості перед стягувачем.

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 "Чижів проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не лише доводів боржника, а й заперечень кредитора.

При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2018 у справі № 904/9951/16.

Оцінивши доводи боржника, враховуючи його фінансовий стан та часткове погашення заборгованості боржником, суд дійшов висновку, що надання розстрочення виконання рішення на три місяці не порушить принцип збалансованості інтересів сторін.

Розстрочення виконання рішення суду на три місяці, в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Надання розстрочки виконання рішення у справі, на думку суду, сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов`язань, можливості запланувати та здійснити відповідні витрати, а отже належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін.

Прийнявши до уваги обставини, які ускладнюють одночасне виконання судового рішення - фінансовий стан підприємства, види діяльності товариства та установлення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03. 2020 року № 211 (зі змінами від 16.03.2020) № 215 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з 12.03.2020 на усій території України карантину, який триває і на даний час, суд дійшов висновку, що у даній справі розстрочення виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора.

Тобто, принцип "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні статті 6 Конвенції при частковому задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду не буде порушено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.09.2019 у справі № 905/1885/18.

За встановлених обставин, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та майновий стан сторін, відсутність заперечень стягувача проти поданої боржником заяви, дослідивши надані заявником в обґрунтування заяви докази, суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви відповідача та надання розстрочки виконання судового рішення у справі № 904/1671/20 строком на 3 місяці із щомісячною сплатою залишкової суми боргу у загальному розмірі 236 584 грн. 70 коп., починаючи з січня 2021. В іншій частині заяви про розстрочення виконання рішення слід відмовити.

У судовому засіданні 28.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву від 18.12.2020 № 107/11-14 Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради про розстрочку виконання рішення суду у справі задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення господарського суду від 20.08.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2020 на 3 місяці зі сплатою залишкової суми боргу у загальному розмірі 236 584 грн. 70 коп. рівними частинами у розмірі 78 861 грн. 57 коп., відповідно до наступного графіку:

- до 31.01.2021 - 78 861 грн. 57 коп.;

- до 28.02.2021 - 78 861 грн. 57 коп.;

- до 31.03.2021 - 78 861 грн. 56 коп.

В іншій частині заяви про розстрочення виконання рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею - 28.12.2020.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.А. Рудь