Ухвала суду № 93959253, 21.12.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8698/20

Провадження № 2/711/2842/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2020 м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Азот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в:

Позивача ОСОБА_1 звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Азот» на його користь 95177 грн. 51 коп. середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні.

Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства. Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Як зазначено у частинах 4 та 5 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Вивчивши подану позивачем позовну заяву, вбачається, що зазначені положення закону не виконані. Так, позивачем при подачі позову не сплачено судовий збір і мається посилання на те, що відповідно до п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору, оскільки є ветераном війни - учасником бойових дій, про що надано копію посвідчення серія НОМЕР_1 , що видане управлінням персонального штабу військової частини А2393 29.01.2019р.

В той же час, пунктом першим ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17.09.1992 № 2614-XII «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не є тотожними вимогам про стягнення заробітної плати, а тому підлягають оплаті судовим збором.

Саме до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16.

Крім того, відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 згаданого Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Отже, Законом № 3674-VI звільнено від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин (в даному випадку щодо вирішення трудового спору).

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі Закон № 3551-XII). У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону № 3551-XII. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими звернувся позивач.

Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, викладеним, зокрема, у постанові від 09.10.2019 (справа № 9901/311/19) та ухвалі від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20.

Таким чином, в даному випадку, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подачу позовної заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, - розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Крім того, ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102 грн. 00 коп.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачу слід сплатити судовий збір у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» у відповідному розмірі на рахунок:

Отримувач коштівУК у м.Черкасах/Придніпр.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38031150 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA218999980313191206000023003 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Придніпровський районний суд м. Черкас (назва суду, де розглядається справа)

За таких підстав, позивачеві слід усунути зазначені недоліки та подати до суду позовну заяву з дотриманням всіх вказаних вимог закону, а саме сплатити судовий збір. Без підтвердження вказаних обставин, суддя не може вирішити питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 19, 27, 28, 30, 58-62, 95, 133, 174-177, 185, 258-261 ЦПК України суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Азот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,- залишити без руху.

Позивачеві необхідно усунути, вказані у мотивувальній частині ухвали недоліки, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

У випадку неусунення вказаних недоліків позовна заява буде визнана не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст ухвали складено 21.12.2020.

Суддя: С. М. Позарецька