Рішення № 93959145, 09.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року Справа № 160/10439/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) пенсію на пільгових умовах за списком 2 на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 22.06.2020 року, зарахувавши при призначенні пенсії додатково до підтвердженого управлінням стажу в якості пільгового стаж роботи з 22.08.1992 по 06.12.1993.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21.07.2020р. звернулася до Нікопольського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах разом з всіма наявними у позивача документами згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за результатами розгляду якої відповідачем прийнято рішення оформлене листом № 0400-0316-8/61071 від 27.07.2020 року. У рішенні вказано, згідно листа № 0400-0316-8/61071 від 27.07.2020 року, що право на призначення пенсії на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років у жінок, в тому числі на пільгових роботах не менше 10 років та при умові проведення атестації робочих місць. Проте позивач не має необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах стажу. Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача та оскаржує його в судовому порядку.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що згідно пункту 2 статті 114 розділу XIV-I Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058) мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, -після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років у жінок, в тому числі на пільгових роботах не менше 10 років та при умові проведення атестації робочих місць. За відсутності вищезазначеного стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 -не менше 23 років 6 місяців. Відповідач зазначає, що загальний стаж ОСОБА_1 на час звернення складав 23 роки 4 місяці 7 днів, пільговий стаж по Списку № 2 - 7 років 8 місяців 18 днів. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не враховує стаж роботи позивача з 26.01.1991 по 06.12.1993 на посаді сортувальника - здавальника труб, зайнятого на обробці та сортуванні металу і готової продукції, але за результатами атестації робочих місць на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2 дана посада не підтверджена. Зазначене не дає права на призначення пенсії відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку з чим, оскаржуване рішення оформлене листом № 0400-0316-8/61071 від 27.07.2020 року про відмову в призначенні пенсії є правомірним.

Ухвалою суду від 07.09.2020 року вказану справу прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі, згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 07.11.2020 - вихідний день (субота), у зв`язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 09.11.2020р.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно копії паспорту громадянина України НОМЕР_2 виданого 02.07.2002р., ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент звернення позивач досягла віку 54 років.

У трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_3 від 05.12.1984р., наявні наступні записи, зокрема, у період з 01.07.1988р. по 06.12.1993р. працювала на посаді сортувальника - здавальника труб, зайнятого на обробці та сортуванні металу і готової продукції в Нікопольському ордена Леніна Південнотрубному металургійному заводі в трубному цеху №5.

Факт роботи позивача на посаді сортувальника - здавальника труб, зайнятого на обробці та сортуванні металу і готової продукції в Нікопольському ордена Леніна Південнотрубному металургійному заводі в трубному цеху №5, за період з 05.12.1984 року по 06.12.1993 рік, підтверджується, довідкою виданою Публічним акціонерним товариством «Нікопольський південнотрубний завод» №4396 від 11.05.2017р.

Позивачем 21.07.2020р подано до Нікопольського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 за пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення оформлене листом № 0400-0316-8/61071 від 27.07.2020 року, яким відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії. Відповідачем зазначено, що згідно пункту 2 статті 114 розділу XIV-I Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, -після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років у жінок, в тому числі на пільгових роботах не менше 10 років та при умові проведення атестації робочих місць. В п. 4.1 та 4.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, зазначається, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць №422 від 01.08.1992 року. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось. Відтак пільговим може вважатися лише той стаж, що підтверджується документами до 21.08.1992 року та обов`язковою атестацією робочих місць після 21.08.1992 року.

Встановивши вказані обставини суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом «Про пенсійне забезпечення»

Пунктом 16 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.

Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 348/1079/17.

Крім того, відносно посилань відповідача на відсутність доказів на підтвердження проведення атестації робочих місць за якими працював позивач, суд зазначає наступне: як встановлено статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).

Пунктами 1, 2 Порядку № 637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Як слідує з матеріалів справи, згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_3 від 05.12.1984р., наявні наступні записи, зокрема, у період з 01.07.1988р. по 06.12.1993р. працювала на посаді сортувальника - здавальника труб, зайнятого на обробці та сортуванні металу і готової продукції в Нікопольському ордена Леніна Південнотрубному металургійному заводі в трубному цеху №5.

Факт роботи позивача на посаді сортувальника - здавальника труб, зайнятого на обробці та сортуванні металу і готової продукції в Нікопольському ордена Леніна Південнотрубному металургійному заводі в трубному цеху №5, за період з 05.12.1984 року по 06.12.1993 рік, підтверджується, довідкою виданою Публічним акціонерним товариством «Нікопольський південнотрубний завод» №4396 від 11.05.2017р.

На підставі викладеного, оскільки позивач у період з 01.07.1988р. по 06.12.1993р. працювала на посаді сортувальника - здавальника труб, зайнятого на обробці та сортуванні металу і готової продукції в Нікопольському ордена Леніна Південнотрубному металургійному заводі, посади яких передбачені Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому період її роботи з 22.08.1992 року по 06.12.1993 року має бути зарахований до пільгового стажу. Що також підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства «Нікопольський південнотрубний завод» №4396 від 11.05.2017р.

Отже, записів в трудовій книжці позивача для цього достатньо, оскільки в трудовій книжці зазначені періоди роботи, назви професій, а також визначено, що роботи виконувались повний робочий день.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Поряд з тим, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що дії відповідача, які виразилися в прийнятті рішення, викладеному в листі № 0400-0316-8/61071 від 27.07.2020 року, прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки у рішенні про відмову у призначенні пенсії не обґрунтовано мотиви не зарахування до стажу спірних періодів, а наведені підстави судом визнано необґрунтованими.

Щодо позовної вимоги зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) пенсію на пільгових умовах за списком 2 на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 22.06.2020 року, зарахувавши при призначенні пенсії додатково до підтвердженого управлінням стажу в якості пільгового стаж роботи з 22.08.1992 по 06.12.1993., суд зазначає наступне.

Виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як пенсійний вік, має застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020. Таке застосування вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Суд зазначає, що порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Захист прав на майбутнє не відповідає завданню та меті адміністративного судочинства, які визначені ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за списком 2 на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 22.06.2020 року, зарахувавши при призначенні пенсії додатково до підтвердженого управлінням стажу в якості пільгового стаж роботи з 22.08.1992 по 06.12.1993 є дискреційним повноваженням відповідача, а щодо позовної вимоги виплачувати пенсію на пільгових умовах за списком 2, суд вважає, що вона заявлена передчасно та не може бути задоволена.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним.

Оскільки позивачем підтверджено право на зарахування стажу роботи в Нікопольському ордена Леніна Південнотрубному металургійному заводі в трубному цеху №5 на посаді сортувальника - здавальника труб, зайнятого на обробці та сортуванні металу і готової продукції, за період з 22.08.1992 р. по 06.12.1993 р., суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, яке оформлене у формі листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-0316-8/61071 від 27.07.2020 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи в Нікопольському ордена Леніна Південнотрубному металургійному заводі з 22.08.1992 р. по 06.12.1993 р на посаді сортувальника - здавальника труб, зайнятого на обробці та сортуванні металу і готової продукції і зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2020р. про призначення пільгової пенсії, з врахуванням висновків суду у вказаній справі.

За вказаних обставин, виходячи за межі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

На підставі ст.139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 840,80грн.

Керуючись ст.ст. 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, яке оформлене у формі листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-0316-8/61071 від 27.07.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи в Нікопольському ордена Леніна Південнотрубному металургійному заводі з 22.08.1992 р. по 06.12.1993 р на посаді сортувальника - здавальника труб, зайнятого на обробці та сортуванні металу і готової продукції.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2020р. про призначення пільгової пенсії, з врахуванням висновків суду у вказаній справі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова