Рішення № 93959036, 30.12.2020, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1813/20

Провадження № 2-а/743/245/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Яхно Ю.Л., при секретарі Довбенко О.М.,

з участю: представника позивача Мельника М.М. (в режимі відеоконференціїз Дніпровського районним судом м. Києва), відповідача – громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з Чернігівським ПТПІ), перекладачки Коненко І.Ю. (в режимі відеоконференціїз Дніпровського районним судом м. Києва),

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду адміністративної справи за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про продовження строку затримання,

ВСТАНОВИВ:

ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про продовження строку затриманняз метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію терміном на шість місяців.

Позовні вимоги мотивовані тим, що останнього, згідно з рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08.01.2020, затримано з поміщенням до ПТПІ з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію терміном на шість місяців. Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 03.07.2020, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 та постановою Верховного Суду від 19.11.2020, строк затримання відповідача продовжено на шість місяців. Строк затримання відповідача закінчується 05.01.2021. Позивачем вживалися заходи щодо виконання рішення суду, в той час, він не може реалізувати процедуру реадмісії за стандартною процедурою через відсутність співпраці відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та просив суд їх задовольнити.

Відповідач - громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснив, що розуміє про незаконність свого перебування на території України. Додатково зазначив, що в свій час отримував паспорт громадянина СРСР, а про те, чи отримував він паспорт громадянина Російської Федерації у 1996 році не пам`ятає, оскільки у цей період перебував у місцях позбавлення волі. Також відповідач не пам`ятає чи отримував на території Російської Федерації військовий квиток. Крім того, повідомив, що паспорт громадянина Республіки ОСОБА_2 , копію якого долучено до матеріалів справи, на його ім`я отримувала його дочка. Про наявність у нього такого паспорту, органи ДМС він не повідомляв. Щодо розбіжностей у серії паспорта, що зазначається на всіх його сторінках, пояснив, що це помилка, яку буде виправляти його дочка, оскільки вона займається оформленням всіх його документів.

Від представника відповідача – адвоката Любивця П.В. до суду надійшли клопотання, в яких він просив розглядати справу у його відсутність, зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та просив долучити до матеріалів справи копію паспорта, виданого на ім`я відповідача як громадянину Республіки Гана, копію нотаріально посвідченої копії цього паспорту та його перекладу.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08.01.2020, відповідача затримано з поміщенням його до ПТПІ з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію терміном на шість місяців.

Відповідно до рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 03.07.2020, строк затримання відповідача продовжено на шість місяців.

Зазначене рішення суду було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 та постановою Верховного Суду від 19.11.2020.

Згідно з ч. 11, 13 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Тобто, існування принаймні однієї з передбачених у ч. 11 ст. 289 КАС України умов, з урахуванням обставин справи, є достатньою підставою для затримання іноземця або продовження строку такого затримання.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про реадмісію» від 05.06.2013 було ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про реадмісію, підписану 22.10.2012.

Вказаною Угодою, а також Інструкцією про порядок реалізації компетентними та уповноваженими органами України міжнародних угод про реадмісію осіб, затвердженою наказом МВС України від 16.02.2015 № 158, визначено підстави та порядок реалізації компетентними та уповноваженими органами України положень про реадмісію (приймання-передавання) громадян обох держав, а також порядок їх взаємодії під час здійснення реадмісійних процедур.

Згідно зі ст. 1 Розділу ІІ Інструкції № 158, рішення про реадмісію громадян договірних держав, громадян третіх країн та осіб без громадянства, які перебувають на території запитуючої договірної держави з порушенням законодавства цієї держави щодо прибуття, перебування або проживання іноземців та осіб без громадянства, приймається в разі наявності підстав для реадмісії, передбачених для зазначених категорій осіб міжнародними угодами про реадмісію таких держав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Угоди, компетентні органи держави запитуваної Сторони на запит компетентних органів держави запитуючої Сторони приймають назад осіб, які в`їхали на територію держави запитуючої Сторони або перебувають там з порушенням законодавства цієї держави з питань в`їзду, виїзду і перебування іноземних громадян та осіб без громадянства, якщо встановлено, що ці особи є громадянами держави запитуваної Сторони або втратили її громадянство після в`їзду на територію держави запитуючої Сторони і не набули громадянства іншої держави, або, якщо по відношенню до цих осіб прийнято рішення про відмову в наданні громадянства держави запитуючої Сторони.

Перелік документів, на підставі яких визначається наявність у особи громадянства держав - учасників Угоди, міститься у Виконавчому протоколі про порядок реалізації Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про реадмісію від 22.10.2012.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Виконавчого протоколу, до запиту про реадмісію громадян держав Сторін додаються наявні в розпорядженні запитуючої Сторони документи, зазначені в ст. 2 та 4 Виконавчого протоколу, наявність яких підтверджує або дає підставу припускати, що в особи, яка підлягає реадмісії, є громадянство держави запитуваної Сторони.

Стаття 2 Виконавчого протоколу містить перелік документів, які підтверджують наявність громадянства Російської Федерації та документів які надають підстави вважати, що особа має громадянство Російської Федерації.

Так, підстави вважати, що особа має громадянство Російської Федерації, є за наявності, у тому числі, посвідчення особи (військовий квиток) військовослужбовця з вкладкою про громадянство Російської Федерації, заповнена особою, яка підлягає реадмісії, заява за формою згідно з Додатком № 1 до Виконавчого протоколу (ч. 3 ст. 2 Виконавчого протоколу).

Крім того, ч. 1 ст. 4 Виконавчого протоколу передбачено, що якщо, на думку запитуючої Сторони, інші документи, не передбачені статтями 2 і 3 Виконавчого протоколу, можуть мати суттєве значення для визначення громадянської належності особи, яка підлягає реадмісії, або для встановлення підстав для реадмісії громадян третіх держав та осіб без громадянства, то такі документи можуть бути також включені до запиту про реадмісію.

Як вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_1 , його було видано відповідачу 14.08.1989 компетентними органами СРСР, у відмітках якого, крім іншого, міститься запис про видання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина Російської Федерації.

З листа Консульського відділу Посольства Російської Федерації в Україні № 5960 від 30.11.2020, адресованого начальнику ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, вбачається, що між посольством та уповноваженими органами ДМС України має місце взаємодія направлена на здійснення реадмісійної процедури щодо незаконно перебуваючого на території України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 .

На виконання вимог Консульського відділу Посольства Російської Федерації, зазначених у вказаному листі, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області 30.11.2020 на адресу Чернігівського ПТПІ ДМС України було направлено повідомлення з проханням надати можливість відповідачу заповнити заяву за формою, визначеною у Додатку №1 до Виконавчого протоколу про порядок реалізації Угоди між КМУ та Урядом РФ.

Проте, як вбачається з листа Чернігівського ПТПІ від 08.12.2020 та акту про відмову вчинити певні дії від 01.12.2020, відповідач відмовився заповнювати відповідну заяву за формою, визначеною у Додатку №1 до Виконавчого протоколу з власних міркувань.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вжиття позивачем необхідних заходів для реалізації реадмісійної процедури щодо відповідача саме як до громадянина Російської Федерації, який незаконно перебуває на території України, оскільки у позивача є достатні підстави вважати його громадянином вказаної держави.

Щодо копії паспорта громадянина Республіки Гана № Н2657971, виданого 19.10.2020 на ім`я відповідача, яка долучена до матеріалів справи, необхідно зазначити, що вона не має у ній жодного доказового значення, оскільки не спростовує можливу приналежність ОСОБА_1 до громадянства Російської Федерації, не свідчить про втрату такого громадянства та набуття ним громадянства іншої держави.

Крім того, копія вказаного паспорта не підтверджує існування оригіналу цього документа, законність його видачі/отримання та викликає сумнів у достовірності даних, зазначених у ньому.

Так, останні дві цифри номера паспорта, що міститься на сторінці з фотокарткою, не співпадає з останніми двома цифрами його перфорованого номеру, який відображений на інших сторінках.

Крім того, із копії паспорту, вбачається, що він був виданий на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 під час його перебування у Чернігівському ПТПІ та не містить його підпису у відповідній графі.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження строку затримання відповідача на 6 місяців,з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 9, 90, 241-246, 250, 289 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (ЄДРПОУ: 42552598, місцезнаходження: вул. Березняківська, 4А, м. Київ) до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 на шість місяців (місце перебування: АДРЕСА_1 ) про продовження строку затримання – задовольнити.

Продовжити строк затримання громадянинаРосійської Федерації ОСОБА_1 з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію терміном на шість місяців.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.Л. Яхно