Ухвала суду № 93958160, 23.12.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №152/838/20

Провадження №1-кп/127/808/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі колегії: судді-доповідача Шлапака Д.О.,

суддів Бернади Є.В., Романчук Р.В.,

за участю секретаря Пилявець І.О.,

прокурора Країла К.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників обвинуваченого Ланге С.Ю., Спірідонова В.В.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Вінниці кримінальне провадження № 12020020360000077 по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області м. Шаргород, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 345, ст. 348 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 345, ст. 348 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив письмове клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою у зв`язку із спливом двохмісячного строку, зазначивши, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 обраний правильно, підстав для його зміни, скасування немає, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та нетяжкого злочину, може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілих та свідків, які ще не були допитані та вчиняти нові злочини, а отже підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому не має, а обраний запобіжний захід є обґрунтований.

Захисник обвинуваченого – адвокат Спірідонов В.В. щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою заперечив. Вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою належним чином не оформлено,не відповідає вимогам КПК України, є необґрунтованим та безпідставним. Ризики передбачені ст. 177 КПК України на даний час відпали, а нові ризики, прокурором недоведені. Крім того, клопотання прокурора, є необґрунтованим та безпідставним. ОСОБА_1 довгий час перебуває під вартою, у нього є постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки. Намірів ухилятися від суду, перешкоджати встановленню істини по справі ОСОБА_1 не має, а тому підстав для продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою наразі немає.

Захисник обвинуваченого – адвокат Ланге С.Ю. щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою заперечив, підтримав думку адвоката Спірідонова В.В. зазначивши, що наразі ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні, тому підстав для продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою немає.

Обвинувачений ОСОБА_1 щодо продовження строку тримання під вартою заперечив. Підтримав думки своїх захисників.

Потерпілі щодо зазначення своєї думки про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, утримались.

Заслухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

З приписів ст. 315 КПК України та рішення ЄСПЛ «Чанєв проти України» вбачається обов`язок суду вирішити питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу саме в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

З зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.

Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинувачених.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Оцінюючи зазначене, суд виходить з того, що ОСОБА_1 , згідно обвинувального акту, обвинувачується серед іншого, у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Обвинувачений зареєстрований та проживає в м. Шаргород Вінницької області, офіційно не працює, у нього відсутні соціально стримуючі фактори та міцні соціальні зв`язки, що свідчить про те, що перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, ОСОБА_1 може не з`являтися на виклики суду, перешкоджати розгляду кримінального провадження шляхом впливу на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення та в подальшому уникати відповідальності. Вказане доводить існування ризиків у кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України.

Враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Крім того, врахувавши, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину та особливо тяжкого злочину, обставини кримінальних правопорушень, їх зухвалість, що виразилась у відношенні працівників правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї, відсутність у ОСОБА_1 соціально стримуючих факторів та міцних соціальних зав`язків, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Відтак, суд доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Також, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, до суду не надходило.

Ні обвинувачений, ні його захисники не навели суду підстав для зміни або скасування запобіжного заходу.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 370-372 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Країла К.А. про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Строк дії ухвали суду 60 днів до 20.02.2021 включно.

Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач:

Судді: