Рішення № 93958004, 17.12.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6420/20

Провадження № 2/127/1048/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2020 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., секретаря Тронт М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі Служби у справах дітей Вінницької міської ради як органу опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та просила визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що це відповідає інтересам дитини, оскільки забезпечить безперешкодний виїзд дитини за межі України незалежно від надання на це згоди батьком, який у зв`язку із його періодичним перебуванням (роботою) за межами України невзмозі надавати нотаріальну згоду на це.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2020 року відповідно до ч. 6 ст. 56 ЦПК України, ст. 19 СК України було залучено до участі у справі Службу у справах дітей Вінницької міської ради та зобов`язано Службу у справах дітей Вінницької міської ради подати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 липня 2020 року відповідно до ч. 6 ст. 56 ЦПК України, ст. 19 СК України було повторно зобов`язано Службу у справах дітей Вінницької міської ради подати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що спір щодо місця проживання дитини між ним та матір`ю дитини відсутній (дитина зареєстрована та проживає з матір`ю), а також він не заперечує щодо надання нотаріально посвідчених дозволів щодо виїзду дитини за межі України.

Представник Служби у справах дітей Вінницької міської ради у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву від 21.08.2020 року, у якій просила розглянути справу у відсутність та підтримала висновок виконавчого комітету Вінницької міської ради від 20.08.2020 року № 01-00-011-44771.

Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір`ю, а відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.10.2011 року (а.с.8).

Шлюб між батьками дитини було розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2016 року у справі № 127/17582/16-ц, яке набрало законної сили 30.09.2016 року (а.с.7).

На даний момент дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради від 20.01.2020 року № 3563, № 3564 (а.с. 6, 9), та проживає разом з нею без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою «Хутір Шевченка» від 23.01.2020 року № 35/33(а.с.10).

Як вбачається з висновку виконавчого комітету Вінницької міської ради від 20.08.2020 року № 01-00-011-44771, є доцільним визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося сторонами у судовому засіданні, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована разом з матір`ю – позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, батьки дитини дійшли згоди щодо того, з ким з них буде проживати малолітня дитина, а тому спір щодо місця проживання дитини, який може бути вирішений судом, відсутній.

Звернення ж до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з матір`ю зумовлене тим, що у 2020 році батьком дитини – відповідачем ОСОБА_2 не було вчасно надано нотаріально посвідченого дозволу на виїзд дитини за межі України у зв`язку з його тривалим перебуванням за межами України та неможливістю повернутися в Україну внаслідок обмежень, пов`язаних з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19.

Відповідно до ч. 5 ст. 157 СК України, той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов`язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

Отже, за відсутності між сторонами у справі – батьками малолітньої дитини спору щодо місця її проживання суд не вважає за можливе штучно створювати передумови, передбачені ч. 5 ст. 157 СК України, для виїзду малолітньої дитини за межі України без згоди батька, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

При цьому, суд роз`яснює позивачеві (матері дитини) її право у разі ненадання батьком дитини нотаріально посвідченої згоди на тимчасовий виїзд дитини за межі України звернутися до суду з позовом про надання дозволу на виїзд дитини за межі України без згоди батька (ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»), а відповідачеві (батькові дитини), що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч. 2 ст. 155 СК України).

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 13, 56, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, на підставі ст. 19, 155, 157, 161 СК України, Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі Служби у справах дітей Вінницької міської ради як органу опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 )

Виконавчий комітет Вінницької міської ради як орган опіки та піклування (м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ 03084813)

Повний текст рішення суду складено 28.12.2020 року.

Суддя