Ухвала суду № 93956665, 28.12.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22108/20

провадження № 1-кп/753/1955/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Коляденко П.Л.,

при секретарі Прокоп`юк К.С.,

за участю прокурора Гончаренка С.О.,

перекладача Бакурадзе З.В.

захисника Василенко Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

провівши в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 120201000200044363, з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшло вказане кримінальне провадження з обвинувальним актом та додатками до нього.

Стороною обвинувачення заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, оскільки ризики, що стали підставою для застосування вказаного запобіжного заходу - а саме ризик переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, продовжують існувати.

Захисник Василенко Ю.В., думку якого було підтримано обвинуваченими, категорично заперечував проти заявленого клопотання. Вказала, що прокурором будь-якими доказами пред`явлене обвинувачення не підтверджено, оскільки тільки суд при розгляді справи по суті має право визнавати відповідні фактичні дані доказами, крім того розмір заявленої шкоди не є значним. Також, враховуючи дані щодо особи обвинуваченого, вказала, що заявлені прокурором ризики нічим не підтверджені, при цьому обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, оскільки постійно проживає у місці Бориспіль, а його цивільна дружина є вагітною. Просила взяти до уваги що положеннями ст. 315 КПК України не передбачено можливість продовження запобіжного заходу, а прокурор при заявленні клопотання мав дотримати вимоги, що висуваються в таких випадках під час досудового розслідування, зокрема звернення з клопотанням не менше ніж за 5 днів до закінчення строку тримання під вартою.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченим строку тримання під вартою суд враховує не тільки необхідність забезпечення прав обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На час надходження вказаного кримінального провадження до Дарницького районного суду м. Києва, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому було продовжено до 01.01.2021 року.

Так, приймаючи до уваги наявність підстав для розумної підозри щодо причетності обвинуваченого, який є громадянином іншої держави, у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, яка підтверджується скеруванням до суду обвинувального акту, в сукупності з даними, що характеризують особу останнього, а саме вік та стан здоров`я, відсутність документально підтвердженого місця проживання та роботи в Україні, з огляду на ступінь тяжкості правопорушення та вид і розмір покарання, яке може загрожувати в разі визнання його винуватими, суд приходить до висновку про те, що наведені обставини збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не продовживши тримання обвинуваченого під вартою.

Враховуючи конкретні обставини вказаного кримінального провадження, приймаючи до уваги те, що джерела доходів ОСОБА_1 не встановлені, беручи до уваги, що останній, відносно якого в Дарницькому районному суді м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, знову обвинувачується у двох умисних злочинах, одних з яких є корисливим, суд вважає, що ризик вчинення нових кримінальних правопорушень з боку обвинувачено є реальним.

Відомостей, які би свідчили про беззаперечну неможливість тримання обвинуваченогох під вартою, в матеріалах провадження немає.

Крім того, будь-яких гарантій явки до суду з боку обвинуваченого - немає.

Також судом не встановлено наявності таких міцних соціальних зв`язків, які би переважали встановлені судом ризики.

Також суд приймає до уваги високу суспільну небезпечність інкримінованих злочинів, що також є причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З урахуванням викладеного суд вважає, що тримання під вартою в даному випадку не виходить за межі розумного строку, та не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки кореспондується з характером суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Разом з тим, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне залишити раніше визначений розмір застави обвинуваченому що становить 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, вважаючи, що внесення вказаної суми грошей забезпечить виконання обвинуваченим зобов`язання прибувати за кожною вимогою суду. Одночасно з цим, з урахуванням встановлених судом ризиків, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого певні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Доводи сторони захисту про порушення вимог КПК України щодо недотримання порядку подачі клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд вважає неспроможними, оскільки такі доводи пов`язані виключно з власною позицією захисника щодо трактування норм кримінального процесуального закону, яка є необґрунтованою та такою, що суперечить нормам КПК України, рішенню Конституційного Суду України по справі № 1-28/2017 від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 та практики ЄСПЛ, оскільки питання про продовження запобіжного заходу вирішено за наявності клопотання прокурора, при цьому суд не автоматично, а перевіривши обґрунтованість підстав для його застосування, виконуючи функцію суворого судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у частині другій статті 29 Конституції України, прийшов до висновку про обґрунтованість продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, з наведенням відповідних мотивів прийнятого рішення. При цьому суд вважає правильною позицію сторони обвинувачення щодо заявленого клопотання про продовження дії запобіжного заходу, оскільки вирішувати питання щодо застосування запобіжного заходу при існуванні запобіжного заходу, строк дії якого не сплинув, чинним законодавством не передбачено.

Керуючись ст.ст. 316-316 КПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 25 лютого 2021 року включно.

У разі внесення застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 051 000 гривень, на спеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання документа, що це підтверджує, ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти з роз`ясненням зобов`язання прибувати за кожною вимогою суду, а також з покладенням на нього строком на 2 місяців з моменту звільнення з під-варти наступних обов`язків: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити ОСОБА_1 наслідки неприбуття за вимогою суду та невиконання вказаних обов`язків.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 7 днів днів з моменту її оголошення.

Головуючий