Ухвала суду № 93956663, 26.08.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11539/18

провадження № 8/753/19/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р. за участі представників сторін ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06.12.2018 було задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Даним рішенням стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 33140,07 грн., яка складається із: заборгованості за кредитомв сумі 9486,64 грн.; заборгованості по процентах в сумі 6629,53 грн., пені в сумі 14969,61 грн. та штрафів - 500 грн. і 1554,29 грн.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що 28.02.2011 сторони уклали договір кредитування рахунку на умовах договору приєднання, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконувалися, у зв`язку з чим станом на 23.05.2018 виникла заборгованість перед банком в загальному розмірі 33 140,07 грн.

28.04.2020 ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про перегляд вищевказаного рішення за нововиявленими обставинами. Відповідач мотивує свою заяву тим, що рішення суду про задоволення позову є помилковим, оскільки позивачем не підтверджено належними доказами факту отримання нею кредитних коштів. Так, отримавши у жовтні 2019 р. виписку з особового рахунку, відповідач виявила ряд операцій, проведених без її відома, на загальну суму 16 620 грн., з яких 12 951 грн. було відображено як депозит. В подальшому, у грудні 2019 р., вона отримала нову виписку, у якій були відсутні відомості про депозит на суму 12 951 грн., натомість вказана сума відображена як поповнення картки. Після неодноразових звернень до АТ КБ «Приватбанк» та НБУ банк нарешті надав пояснення на поставлені позивачем питання. З листа, отриманого 31.03.2020, відповідач дізналась, що 28.07.2016 за її картрахунком через систему дистанційного обслуговування «Приват24» з використанням фінансового номера телефону був оформлений кредит «Миттєва розстрочка» на суму 12 951 грн. з перенесенням заборгованості по картці «Універсальна Gold» у розмірі 2 549,81 грн. на рахунок «Миттєвої розстрочки». Після зарахування коштів по вищевказаному договору вони були зняті в банкоматі за допомогою фінансового номера телефону у період з 28.07. по 01.08.2016. Аналогічні відомості викладені у листі НБУ, який було отримано 09.04.2020.

За міркуванням ОСОБА_3 вищенаведені обставини, які існували на момент розгляду справи, проте не були відомі ні їй, ні суду, істотно впливають на вирішення її вирішення, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду від 06.12.2018 таухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовуАТ КБ «Приватбанк» в повному обсязі з покладенням на позивача понесених нею судових витрат.

Ухвалою від 18.05.2020 суд відкрив провадження за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання на 26.08.2020.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заяву підтримав пославшись на викладені у ній обставини.

Представник позивача ОСОБА_1 вважав заяву необґрунтованою вказуючи, що відповідач пропустила строки подання даної заяви, а обставини, на які вона посилається, не мають істотного значення для розгляду справи і не впливають на її вирішення, оскільки кредитні кошти за договором «Миттєва розстрочка» 09.09.2016 було повністю повернуті на рахунок відповідача, і спору щодо даного договору суд не розглядав. Окрім того про наведені у заяві обставини відповідач зазначала в суді апеляційної інстанції, однак не надала жодних доказів на спростування наявності у неї перед банком заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви відповідача з таких підстав.

За приписами статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом вказаної норми процесуального закону нововиявлені обставини передбачають наявність доказу, який раніше не міг бути відомий, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду, а особа, яка звертається із заявою про скасування судового рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному слуханні, а також що цей доказ є вирішальним у справі.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що в поясненнях суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 зазначала, що на її картці були наявні власні кошти в сумі 21 000 грн. та з її картки здійснювались несанкціоновані трансакції, у зв`язку з чим вона заблокувала картку та зверталась до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, проте жодних доказів на підтвердження вказаних обставин не надала і надані банком дані виписок з особових рахунків по картці не спростувала.

Відтак частина обставин, наведених відповідачем у заяві про перегляд рішення, вже були предметом судового розгляду в Київському апеляційному суді, який своєю постановою від 04.11.2019 відхилив апеляційну скаргу відповідача та залишив рішення Дарницького районного суду м. Києва без змін.

Що стосується доводів заяви про заволодіння шахрайським шляхом коштами, отриманими за кредитним договором «Миттєва розстрочка», то з наявних в матеріалах справи виписок по рахунках ОСОБА_3 та покладеної в обґрунтування рішення таблиці-розрахунку заборгованості за кредитним договором від 28.02.2011 вбачається, що кошти за цим договором були повністю повернуті на рахунок відповідача 09.09.2016 та зараховані на погашення заборгованості, після чого відповідач отримала нову картку та продовжувала нею користуватись, періодично знімаючи певні суми та вносячи кошти на погашення заборгованості.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що навіть при наявності у суду на момент вирішення справи доданих до заяви виписок з особових рахунків відповідача та листів АТ КБ «Приватбанк» і Національного Банку України, результат розгляду даної справи був би такий самий.

Отже ураховуючи, що обставини, на які відповідач посилається у заяві, не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України, передбачені законом підстави для скасування рішення суду відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 423, 429, 258, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та залишити в силі рішення суду від 06 грудня 2018 року у цивільній справі № 753/11539/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання такої скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: