Ухвала суду № 93955324, 20.10.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11133/19

Провадження № 6/761/384/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Мальцева Д.О.,

за участю секретаря Чугаєвій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», боржник - ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання,

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ «АНСУ» (далі по тексту - стягувач) звернувся до суду із заявою, відповідно до якої просить поновити строк для пред`явлення виконавчого листа № 2-2584/10 про стягнення з ОСОБА_1 (далі по тексту - боржник) заборгованості за кредитним договором № 02-188/06-А від 19.09.2006 в загальному розмірі 254 064, 95 грн.

Заява обґрунтована тим, що рішенням суду від 12.05.2010 по справі № 2-2584/10 позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 задоволено, на виконання рішення суду видано виконавчий лист № 2-2584/10. 21.11.2018 між Банком та ТОВ «АНСУ» укладено Договір про відступлення прав вимоги, за яким заявник набув право грошової вимог до боржника. Ухвалою суду від 12.04.2019 задоволено заяву заявника про заміну сторони виконавчого провадження. Однак при проведенні взаємозвірки між ТОВ «АНСУ» та ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» було встановлено, що в матеріалах кредитної справи відсутній оригінал виконавчого листа по справі № 2-2584/10, виданий Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та новому стягувачу переданий не був. Крім того, у зв`язку з тим, що з 17.12.2015 у Банку розпочато процедуру ліквідації, відбулось скорочення штату, працівники Банку не контролювали хід виконавчих проваджень. При цьому, виконавчий лист був повернутий державним виконавцем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 26.04.2016, однак на адресу Банку не надходив. За таких обставин, заявнику стало відомо, що виконавчий документ був втрачений, а строк пред`явлення до виконання його закінчився.

Поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання заявник обґрунтовує тим, що звернувся до суду із заявою ще до закінчення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, однак ухвала суду про заміну сторони виконавчого провадження набула законної сили вже після закінчення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а відтак строк було пропущено заявником з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України, заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Разом з тим, їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Так, відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

При цьому, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, що підтверджується і висловлено Європейським судом з прав людини правовою позицією у «пілотному» рішенні «Іванов Ю.М. проти України» (Yuriy NikolayevichIvanov v. Ukraine) від 15.10.2009 (заява № 40450/04).

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

В судовому засіданні встановлено, що 12.10.2010 Шевченківським районним судом м.Києва винесено заочне рішення суду, яким позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.

За рішенням суду видано виконавчий лист 16.08.2010.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження № 22712713 з виконання виконавчого листа не здійснюється, виконавчий лист в органах ДВС не перебуває та був повернутий Банку , виконавчий лист було повернуто стягувачеві 26.04.2016 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

З Акту прийому-передачі від 21.11.2018, підписаного між Банком та заявником, вбачається, що виконавчий лист № 2-2584/10 не передався.

12.04.2019 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва замінено сторону стягувача з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ТОВ «АНСУ».

Із заявою про поновлення строку заявник звернувся 17.02.2020.

Так, відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 433 ЦПК України стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд поновляє пропущений строк з причин, визначених судом поважними.

Тобто, підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є поважні, об`єктивні причини пропуску такого строку.

Водночас, оскільки перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, суд, враховуючи вимоги ст. 89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, заявник вказує, що виконавчий лист було втрачено, оригінал виконавчого листа заявнику як новому стягувачу за Договором про відступлення прав вимоги Банком переданий не був. При цьому, поки заявника було замінено як сторону виконавчого провадження, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив. Також зазначає, що працівники Банку, який перебував на стадії ліквідації, не контролювали хід виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом, а тому не було відомо і про те, що виконавчий лист було втрачено.

Водночас, заявнику було відомо про відсутність оригіналу виконавчого листа починаючи з 21.11.2018 (з дня підписання Акту прийому-передачі оригіналів виконавчих документів).

Із заявою про поновлення строку заявник звернувся 17.02.2020. При цьому, як сторону виконавчого провадження заявника замінено ухвалою суду від 12.04.2019.

В свою чергу, сама лише та обставина, що Банк не передав заявнику оригінал виконавчого листа, а працівники Банку, який перебував на стадії ліквідації, не контролювали хід виконавчого провадження, не свідчить про те, що виконавчий лист було втрачено та не доводить поважність причини пропуску заявником строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Інших доказів, які б підтверджували б поважність причин пропуску пред`явлення виконавчого листа до виконання матеріали справи також не містять.

Саме лише посилання на наявність поважних причин без підтвердження таких доказами не може слугувати підставою для задоволення заяви ТОВ «АНСУ».

Відтак, з врахуванням наведеного, всупереч вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України, заявник не надав жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Додатково суд звертає увагу заявника на те, що якщо законом визначений порядок та, зокрема, строки для вчинення певних дій, такі строки в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинні дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та підлягають доведенню в силу принципів змагальності та диспозитивності, визначених положеннями ст.ст. 12, 13, 82 ЦПК України.

Отже оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст. 431,433 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», боржник - ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 261 ЦПК України.

Суддя: