Рішення № 93953656, 30.12.2020, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/2117/16-а

провадження № 2-а/631/3/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 року смт Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Пархоменко І. О.,

при секретарі судового засідання – Семенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , що є батьком ОСОБА_2 та діє в її інтересах, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень. В обґрунтування своїх вимог зазначив наступне.

07.12.2016 спеціалістом з реєстрації повноважень у сфері РМПФО, ДРАЦС виконавчого органу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та державної реєстрації актів цивільного стану Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області Швець В. В. була складена постанова № 194 про накладення адміністративного стягнення. Відповідно до даної постанови ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 197 КУпАП.

Позивач вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що суперечить нормам діючого законодавства, через відсутність у постанові викладу фактичних обставин адміністративного правопорушення, відсутності частини статті КУпАП, за якою кваліфіковані дії правопорушника. Окрім того, посадовою особою, що склала протокол не було роз?яснено ОСОБА_2 її права та обов?язки. Просив скасувати постанову спеціаліста з реєстрації повноважень у сфері РМПФО, ДРАЦС виконавчого органу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та державної реєстрації актів цивільного стану Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області Швець В. В. № 194 від 07.12.2016 та стягнути кошти зайво стягнутого адміністративного збору.

Через канцелярію суду представник відповідача надав відзив на позовну заяву, де вказав що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення від 07.12.2016 року № 194 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 07.12.2016 року не була зареєстрована, за що передбачена адміністративна відповідальність, відповідно до ч. 1 ст. 197 КУпАП, а саме, встановлено, що особа проживала без реєстрації місця проживання з моменту народження. Даний факт було виявлено у зв`язку зі зверненням правопорушника 07.12.2016 року до Виконавчого органу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та державної реєстрації актів цивільного стану Нововодолазької селищної ради з заявою про реєстрацію місця проживання. За ч. 1 ст. 197 КУпАП проживання громадян, зобов`язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання - тягнуть за собою попередження. Твердження позивача щодо здійснення реєстрації фізичної особи за місцем проживання по досягненню 16-річного віку виключно після отримання паспорту громадянина України є хибним та необгрунтованим, оскільки, батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Суб`єктом адміністративної відповідальності за постановою про накладення адміністративного стягнення від 07.12.2016 року № 194 є ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилося 16 років. Формулювання «громадянин ніде не зареєстрований» викладене в постанові про накладення адміністративного стягнення від 07.12.2016 року № 194, зазначене в графі «суть та обставини правопорушення, установлені при розгляді справи», в той час як в резолютивній частині постанови вірно зазначено вид адміністративної відповідальності в межах санкції ч. 1 ст. 197 КУпАП - адміністративне стягнення у вигляді попередження. Особі, стосовно якої складалася постанова, в порядку дотримання Конституції України та КУпАП, пропонувалося надати по суті вчиненого правопорушення письмове пояснення. Пояснення може додаватися окремо, про що робиться запис. У разі відмови особи від надання пояснень та зауважень за суттю вчиненого правопорушення уповноважена посадова особа вносить відповідний запис, який засвідчується її підписом. Так, спеціалістом Швець В.В. здійснено відповідний запис в постанові про накладення адміністративного стягнення від 07.12.2016 року № 194. Крім того, в постанові про накладення адміністративного стягнення міститься письмове пояснення ОСОБА_2 . Твердження позивача щодо не роз`яснення права, передбачені Конституцією України та КУпАП у зв`язку з притягненням особи до адміністративної відповідальності спростовується наявністю в адміністративному матеріалі витягу зі ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що містить підпис ОСОБА_2 . Враховуючи, що ОСОБА_2 звернулася з порушенням встановленого Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» строку для реєстрації місця проживання, їй відповідно до вимог ст. 11-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» було надано квитанцію про сплату 40 грн. - 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день звернення. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Також, через канцелярію суду ОСОБА_1 було надано відповідь на відзив, де вказав що не погоджується з твердженням відповідача, викладеним у відзив на адміністративний позов, оскільки відповідальність за несвоєчасну реєстрацію дитини, несуть батьки за ст. 212-1 КУпАП. 25.11.2016 ОСОБА_2 у встановлений п. 1 Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ «Про затвердення положення про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» місячний термін звернулась до Нововодолазького PC ГУДМС України в Харківській області для отримання Паспорту Громадянина України. 07.12.2016 вона особисто отримала паспорт НОМЕР_1 виданий Нововодолазьким PC ГУДМС України вХарківській області 06.12.2016. Так як реєстрація фізичної особи за місцем проживання по досягненню 16-го віку проводиться тільки після отримання нею паспорту, 07.12.2016 року ОСОБА_2 з відповідною заявою звернулась до виконавчого органу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та державної реєстрації актів цивільного стану Нововодолазької селищної Нововодолазького району Харківської області для реєстрації місця проживання по АДРЕСА_1 . Для реєстрації були надані всі необхідні документи. В цей же день інспектором ОСОБА_3 була проведена реєстрація доньки за адресою: АДРЕСА_1 і відразу складений протокол № 194 про накладення адміністративного стягнення за ст. 197 КУпАП. Такого формулювання виду адміністративної відповідалності як “громадин ніде не зареєстрований” стаття 197 КУпАП взагалі не містить. Крім того, у протоколі № 194 від 07.12.2016 не зазначено за якою саме частиною ст. 197 КУпАП кваліфіковані дії ОСОБА_2 . При складанні постанови № 194 про накладання адміністративного стягнення від 07.12.2016 спеціаліст з реалізації повноважень у сфері РМПФО, ДРАЦС виконавчого органу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та державної реєстрації актів цивільного стану Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області Швець В. В. не надала правопорушникові примірник постанови №194 для ознайомлення і підпису. Крім того, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було роз`яснено права, передбачені законом, що призвело до істотного порушення права на захист.

Позивач у судове засідання не з?явився, через канцелярію суду надав заяву, відповідно до якої просив слухати справу за його відсутності.

Відповідач не направив свого представника для участі у судовому засіданні, через канцелярію суду представник позивача Хільченко Є. В. надав заяву, відповідно до якої просить відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

07.12.2016 року спеціалістом з реєстрації повноважень у сфері РМПФО, ДРАЦС виконавчого органу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та державної реєстрації актів цивільного стану Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області Швець В. В. винесено постанову № 194 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ст. 197 КУпАП у вигляді попередження (а. с. 11, 66).

Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у сел. Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області. У графі «особливі відмітки» вказана дитина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Нововодолазьким РС ГУДМС України в Хакрівській області 05 грудня 2016 року, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Харкові (а.с. 9).

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

За ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 278 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення .

Постановою № 194 від 07.12.2016 року ОСОБА_2 притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 197 КУпАП, без вказівки на частину зазначеної статті (а. с. 11, 66).

Проте стаття 197 КУпАП складається з двох частин.

Частиною 1 ст. 197 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за проживання громадян, зобов`язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання.

Частиною 2 ст. 197 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті.

Оскаржувана постанова, всупереч вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП не містить посилання на частину статті за якою ОСОБА_2 притягається до відповідальності, що є суттєвим порушенням вимог діючого законодавства.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

За приписами ч. 1 ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) .

Проте, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення, що встановлено ч. 5 ст. 258 КУпАП.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не була згодна з постановою № 194 про накладення адміністративного стягнення від 07.12.2016, тобто оспорювала допущене порушення і адміністративне стягнення.

На користь зазначеного свідчить напис зроблений особою ОСОБА_2 власноруч, що заява про реєстрацію за місцем проживання подана у встановлений для цього термін.

Отже, у порушення вимог ч. 5 ст. 258 КУпАП, посадовою особою, що склала постанову № 194 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ст. 197 КУпАП у вигляді попередження, протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, складено не було.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_2 прийнято без дотримання вимог ст. ст. 283, 258 КУпАП.

Проте суд не приймає до уваги доводи позивача з приводу того, що ОСОБА_2 було роз?яснено її права та обов?язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, бо матеріали справи містять копію витягу зі ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, з якими ОСОБА_2 ознайомлена, про що свідчить її підпис та дата заповнення (а.с. 67).

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг у справах про адміністративні правопорушення» від 24 червня 1988 року № 6, встановлено, що розглядаючи скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного.

Частиною 3 ст. 288 КУпАП встановлено, що оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, що передбачено ч. 1 ст. 2 КАС України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України визначили, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови.

Доводи представника відповідача щодо не визнання позову не заслуговують на увагу, вони є не спроможними та необґрунтованими, й спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 194 від 07.12.2016 є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про стягнення коштів зайво сплаченого адміністративного збору суд дійшов такого.

Позивачем зазначено, що ОСОБА_2 було сплачено адміністративний збір у розмірі 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати, а саме, 40 грн.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що правопорушникові була надана квітанція на оплату адміністративного збору у розмірі 40 грн.

Проте, факт надання ОСОБА_2 спеціалістом реалізації повноважень у сфері РМПФО, ДРАЦС виконавчого органу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та державної реєстрації актів цивільної Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області Швець В. В. квитанції, на сплату адміністративного збіру у розмірі 40 грн. не є підтвердження самої сплати. На підтвердження факту сплати квітанції про сплату позивачем надано не було. Не надано підтвердження факту й відповідачем.

Ураховуючи відсутність документального підтвердженя витрат ОСОБА_2 у вигляді сплати адміністративного збіру у розмірі 40 грн., тобто не надання доказів такої сплати, суд доходить висновку, про відмову у задоволенні вимоги про стягнення коштів зайво сплаченого адміністративного збору за не доведеністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 7, 9, 197, 245, 251, 254, 256, 258, 278, 280, 283, 287 - 291, 293 - 294 КУпАП, п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення", ст. ст. 2, 5, 9, 20, 72, 77, 139, 205, 241-246, 250 - 251, 268, 271, 272, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень задовольнити.

Скасувати постанову спеціаліста з реєстрації повноважень у сфері РМПФО, ДРАЦС виконавчого органу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та державної реєстрації актів цивільного стану Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області Швець Вікторії Василівни № 194 від 07.12.2016 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 197 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 197 КУпАП закрити.

Відповідно ч. 2 ст. 271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275 - 277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286 - 288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Нововодолазький районний суд Харківської області до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 .

Відповідач: Нововодолазька селищна рада Нововодолазького району Харківської області, місцезнаходження: 63202, смт Нова Водолага, вул. Донця Григорія, буд. 14, код ЄДРПОУ 04397997.

Суддя І. О. Пархоменко